Suchergebnisse

The aim of the work. To determine the position of pharmaceutical law in the legal system of Ukraine, analyze its subject, method, and system based on general theoretical developments about the field of law and legislation. Materials and Methods. The research is based on the study of scientific and educational literature, legal acts. The methods of analysis, synthesis, generalization, system-structural, formal-logical, comparative-legal, and interpretation of the legal norm are used. Results and Discussion. It is established that in domestic specialized literature there is an insufficient number of works devoted to the study of the legal nature of pharmaceutical law. The discussion of this problem is more actively carried out by foreign scientists than by Ukrainian ones. It is noteworthy that today there is no unified approach to understanding the subject and method of pharmaceutical law. These issues are sometimes covered in general theoretical works as a part of scientific discussion about the possibility of the existence of complex branches of law in the legal system. It is concluded that scientists have not reached a common point of view regarding the industry affiliation of pharmaceutical law and legislation. Some researchers consider pharmaceutical law to be an integral part (sub-branch) of medical or economic (economic) law, while others define it as an independent complex branch of law or legislation. Conclusions. A scientific position has been justified that in modern conditions there are reasons to believe the pharmacy law as an independent complex branch of law, a subject of which are managerial, economic and moral relations arising during implementation of the pharmaceutical activity, to control which uses techniques of subordination (imperative) and coordination (dispositive). The division of the pharmaceutical law system into General and Special parts is proposed, and concepts of each of them are revealed. ; Мета роботи. Визначення місце фармацевтичного права в системі права України, аналіз його предмета, методу та системи на підставі загальнотеоретичних розробок про галузь права та законодавства. Матеріали і методи. Дослідження проведено на основі опрацювання наукової та навчальної літератури, нормативно-правових актів. Використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, системно-структурний, формально-логічний, порівняно-правовий, тлумачення правової норми. Результати й обговорення. Встановлено, що у вітчизняній спеціальній літературі спостерігається недостатня кількість праць, присвячених вивченню юридичної природи фармацевтичного права. Обговорення цієї проблеми більш активно здійснюється зарубіжними науковцями, ніж українськими. Привертає увагу факт відсутності єдиного підхіду до розуміння предмета та методу фармацевтичного права. Ці питання іноді висвітлюються у загальнотеоретичних роботах у рамках наукової дискусії про можливість існування комплексних галузей права в системі права. Зроблено висновок, що вчені не досягли загальної точки зору щодо галузевої належності фармацевтичного права та законодавства. Частина дослідників вважають фармацевтичне право складовою частиною (підгалуззю) медичного або економічного (господарського) права, а інші визначають як самостійну комплексну галузь права або законодавства. Висновки. Обґрунтована наукова позиція про те, що в сучасних умовах склалися підстави вважати фармацевтичне право самостійною комплексною галуззю права, предметом якої виступають управлінські, майнові та немайнові відносини, що виникають під час здійснення фармацевтичної діяльності, для регулювання яких використовуються методи субординації (імперативний) та координації (диспозитивний). Запропоновано поділ системи фармацевтичного права на Загальну та Особливу частини, розкрито інститути кожної з них.