<p>W artykule omówiono wstępne wnioski z projektu badawczego "In Memory of Lesya Kyzyk Research Project in Oral History: Ukrainian Women in the Military Conflict in Eastern Ukraine (2014–2016)". Uwaga koncentruje się na uczestnictwie kobiet w wojnie na wschodzie Ukrainy. Projekt został zrealizowany w ramach studiów historii mówionej kobiet.</p>
In the article there are described preliminary conclusions based on the project "In Memory of Lesya Kyzyk Research Project in Oral History: Ukrainian Women in the Military Conflict in Eastern Ukraine (2014–2016)". The emphasis is on women's participation in the war in eastern Ukraine. The project was implemented as part of the study of women's oral history. ; W artykule omówiono wstępne wnioski z projektu badawczego "In Memory of Lesya Kyzyk Research Project in Oral History: Ukrainian Women in the Military Conflict in Eastern Ukraine (2014–2016)". Uwaga koncentruje się na uczestnictwie kobiet w wojnie na wschodzie Ukrainy. Projekt został zrealizowany w ramach studiów historii mówionej kobiet. ; В статье рассмотрены предварительные выводы на основе проекта «In Memory of Lesya Kyzyk Research Project in Oral History: Ukrainian Women in the Military Conflict in Eastern Ukraine (2014–2016)». Внимание акцентировано на женском участии в войне на Востоке Украины. Проект был осуществлен в рамках женских устноисторических студий.
Російсько-українська війна формує питання не психологічного інстинкту виживання та порятунку життя кожного індивіда окремо, а мова йде про соціальний інстинкт спільного виживання українців як нації.
У статті аналізується інстинктивістський підхід В.Макдугала, який, на нашу думку, здійснив визначення інстинктів не лише як психологічного поняття, але й його соціологічну інтерпретацію, наблизивши розуміння індивідуальних інстинктів до соціальних. Під соціальними інстинктами, ми розуміємо складні форми/моделі поведінки спільноти і суспільства загалом. Крізь призму інстинктивістського підходу визначено феномен існування, а точніше виживання сучасного українського суспільства в умовах повномасштабного вторгнення. Проаналізовано різні типи інстинктів: втеча чи страх, неприйняття, допитливість, агресивність, самоприниження, самоствердження, інстинкт творення соціальності (стадності) та виживання/самозбереження. Під інстинктом самозбереження ми розуміємо сукупність вроджених форм поведінки соціальної спільноти, що проявляються в ситуаціях, при виникненні загроз для виживання. Він включає в себе як активні форми поведінки (втеча і напад), так і пасивні (завмирання, неприйняття агресивність, самоприниження). Під час кризових ситуацій саме інстинкти обумовлюють специфічні особливості мислення та дій людей. Потрапляючи в ситуацію неможливості задоволення своїх базових потреб, соціальна спільнота нерідко сприймає це як загрозу своєму способу життя. Намагаючись переламати травматичну ситуацію, перебуваючи в стані обурення, страху або роздратування, соціальна спільнота може діяти по-різному. Але, як засвідчує аналіз емпіричних досліджень, об'єднання, згуртованість дають більше шансів на виживання і самозбереження. У статті робиться висновок про те, що українці сьогодні живуть в умовах підвищеної консолідації, відстоювання інтересів, цінностей, які базуються на інстинкті виживанні. У цій статті, ми робимо спробу проаналізувати сучасні соціологічні дослідження, проведені в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну, з точки зору інстинктів самозбереження українців як соціальної та національної спільноти.
Події, що відбуваються у сучасній Україні, актуалізують мілітарну проблематику. Від об'єктивної оцінки ситуації, адекватності її сприйняття залежить майбутнє України як суверенної держави. Суттєвою у цьому аспекті є роль соціології як науки, що фокусується на осмисленні соціальної реальності, у нашому випадку - війни. Її наслідки відчутні не лише для України, а й для міжнародної спільноти.
Безпосереднє спостереження за подіями, які мають місце в українських реаліях, формують неоціненний досвід дослідника. Одна з особливостей соціології як науки полягає у її дослідницькій стратегії: системності та комплексності. З метою комплексного та системного аналізу російсько-української війни в статті пропонується розгляд мілітарної проблематики крізь призму мікро-, мезо-, макро- та мегарівневого підходів. Окреслений авторами дослідницький вектор простежується в тих емпіричних дослідженнях, які, від початку широкомасштабного вторгнення росії, реалізовані в Україні. Зокрема, йдеться про низку досліджень, проведених такими дослідницькими агенціями, як соціологічна група «Рейтинг», Info Sapiens, КМІС, Український центр економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова, Factum Group Ukraine та ін.
У статті робиться висновок про те, що більшість досліджень, проведених в Україні за час широкомасштабного вторгнення росії, розкривають окремі аспекти проблематики війни; в основному, спрямовані на ситуативне та точкове визначення ситуації, аніж на її системне, комплексне вивчення. Зазначається, що простежується брак якісних соціологічних досліджень, що б уможливило ґрунтовніший аналіз означеної проблематики з метою подальших теоретичних узагальнень і конструктів.
