Suchergebnisse

Розглянуто комунікаційний процес певних соціальних груп і органів місцевого самоврядування в контексті діяльності громадської орга- нізації, а також нову редакцію Закону України "Про громадські об'єднання", який сприятиме вдосконаленню громадянського суспільства.
Висвітлено діяльність громадської організації м. Херсона в контексті комунікації суспільства й органів місцевого самоврядування, спираючись на дослідження таких українських науковців, як Т. В. Журенок, В. К. Колпаков, В. М. Менджул, С. М. Грудницька, Т. П. Руцинська, О. В. Титова та ін.
Громадські організації останнім часом все частіше виступають органі- заторами різноманітних заходів, проектів щодо вирішення конкретних суспільно значущих питань. Таке явище цілком природно, оскільки однією з найбільш правових форм допомоги громадянам, конкретним людям, які потребують допомоги у вирішенні складних спільних проблем, є існуван- ня об'єднань громадян. Громадські організації є ефективним інструментом ознайомлення, допомоги, комунікації, соціального ефекту.
Виходячи із загального підходу порівняльного аналізу визначення поняття "комунікації", складеного відомим українським науковцем Д. В. Кісловим, проаналізовано діяльність громадської організації з орга- нами місцевого самоврядування у досягненні певних соціально значущих завдань.
Наголошено, що практична діяльність громадських організацій вимагає ширшого наукового спостереження і вивчення комунікації різних соціаль- них груп і державного управління, та розроблення пропозицій щодо вдо- сконалення комунікаційного процесу із застосуванням підходів державного управління.

Досвід, що давно існує та використовується світовими підпри- ємствами, поступово впроваджується в інших галузях життя суспільства. З такої точки зору актуальності набуває застосовування механізмів держав- ного управління в контексті протекціоністської політики держави щодо аматорського кіномистецтва. Формуванню інноваційних механізмів управ- ління в Україні присвячено багато досліджень провідних українських нау- ковців: В. Баштаник, Н. Дармограй, І. Чаплай, І. Чухно та ін. Потребами су- часного розвитку нашої держави, спираючись на наукові праці з державного управління українських науковців В. П. Рубцова та Н. І. Перинської можемо виокремити соціальний механізм формування та реалізації протекціоніст- ської політики державного управління аматорським кіномистецтвом, що може бути зображено як низка взаємопов'язаних явищ, що опосередковані державою як суб'єктом управління: духовні потреби суспільства патріотич- ного спрямування — інтереси суспільства стосовно духовних потреб — цілі, тобто наявність компетентних фахівців з державного управління на всіх рів- нях культурної галузі — рішення щодо покращення кінопослуг — результа- том чого є якісна і конкурентоспроможна мистецька галузь України.
Напрямом протекціоністської політики держави щодо аматорського кі- номистецтва стає соціальна форма, що являє собою адекватність самороз- витку та самореалізації національних інтересів. Разом з нею маємо функ- ціональну форму, тобто протекціоністська політика щодо аматорського кіномистецтва стає арсеналом інструментів повного невтручання держави у творчий процес. Формування механізмів протекціоністської політики щодо аматорського кіномистецтва є важливим процесом реформування держав- ного управління в Україні.
Спираючись на наукові праці сучасних українських науковців, розгля- нуто перспективи розвитку й удосконалення механізмів протекціоністської політики державного управління аматорським кіномистецтвом і вдоскона- лення механізмів державного управління, що відрізняються від існуючих наявністю вдосконаленого організаційно-правового механізму та маркетин- гового механізмів державного управління.