Search results

The article provides analysis of the general theoretical approaches to the definition of the «post-conflict peacebuilding» concept in global political science. It contains the analysis of the formation and development of the concept by international institutions (the UN and the EU) and individual researchers, considers the features of the concept and the basic definition criteria, highlights several most relevant concepts and approaches. The material actualizes the lack of in-depth research on this topic in the world and in Ukraine. In addition to that, it states the modern problems in the identification and differentiation of concept 'post-conflict peacebuilding" in the international science. A particular attention was paid to various formulations of the concept of "post-conflict peacebuilding" in Ukraine. The national basis for the research and for the formed concepts, highlighted the principles of creating a definition was examined. The main acquisitions and developments of both sectors on this issue are analyzed, the presence/absence of a clear definition is indicated based on the consideration of governmental documents and statutes/visions of non-governmental organizations. The work identifies the main actors who are involved in the conceptualization of the concept and the promotion of research on the topic. It highlights the documents that mention the problem of peacebuilding. Further to this, it determines the focus of the public sector and indicates the change in the status of Ukraine in the research field. Was made an attempt to determine the practical forms of implementation of the concept in Ukraine. The study determines the mechanisms and forms of testing the concept of post-conflict peacebuilding in Ukraine in practice. Additionally, was assembled a list of organizations that are actively involved in developing the modern concept of post-conflict peacebuilding in Ukraine. The study indicates that introducing an integrated approach for analyzing the problem, coordinating the state and non-state sectors on the issue of peacebuilding is essential. It provides the problems and shortcomings of the research and testing methods. Besides, the paper determined the perspectives for further research on the issue of post-conflict peacebuilding. ; Проаналізовано становлення та розвиток поняття «постконфліктне миробудування» у зарубіжній політичній науці з боку міжнародних інституцій (ООН та ЄС) та окремих дослідників, розглянуто особливості концепту та базові критерії дефініції, виділено декілька найактуальніших концептів та підходів. Аргументовано необхідність поглибленого дослідження зазначеної теми вітчизняними та зарубіжними науковцями (політологами світу та України, зокрема) визначено сучасні проблеми виокремлення поняття «постконфліктне миробудування» у зарубіжній політичній науці. Особливу увагу приділено різним трактуванням дефініції «постконфліктне миробудування» в політологічному дискурсі України. Вивчено базову національну основу досліджень та сформованих концептів, виокремлено принципи конструювання поняття «постконфліктне миробудування». На основі розгляду державних документів та статутів/візій недержавних організацій, проаналізовано основні їхні здобутки та наробки обох секторів з цієї проблеми, зазначено наявність/відсутність чіткої дефініції «постконфліктне миробудування». Зазначено основних акторів, які беруть участь у концептуалізації поняття «постконфліктне миробудування» та просуванні досліджень з теми. Виділяються документи, що стосуються проблеми миробудування. Визначено фокус державного сектора, зазначено зміну статусу України в дослідницькому полі. Здійснено спробу визначення практичних форм реалізації концепту в Україні. Зазначені механізми та форми апробації концепту постконфліктного миробудування в Україні на практиці. Визначено перелік організацій, що беруть активну участь в розробці сучасного концепту постконфліктного миробудування в Україні. Вказується на необхідність запровадження комплексного підходу до аналізу проблеми, координації державного та недержавного секторів з приводу питання миробудування. Сформульовано проблеми та недоліки дослідницьких та апробаційних методик. Визначено перспективи подальших досліджень з питання постконфліктного миробудування.

The article examines the main features of the classical secular political regime. The special attention is paid to the analysis of principal issues and weak points of the theoretical concept. The gradual transition to the new form of religion and politics interaction within the modern state is investigated. The main sources of development and the key forms of desecularization are defined. Current patterns of religious impact on politics and features of the desecularization process in the modern state are formulated. ; Рассмотрены основные признаки классического секуляризованного политического режима современности. Проведен анализ проблем и слабых моментов данной теории и прослежен постепенный переход к новой форме взаимодействия религии и политики внутри государства. Определены основные причины развития и формы распространения десекуляризации. Определены современные формы распространения влияния религии на политику и сформулированы признаки процесса десекуляризации в государстве. ; Розглянуто основні ознаки класичного секуляризованого політичного режиму сучасності. Здійснено аналіз проблем і слабких моментів цієї теорії та прослідковано поступовий перехід до нової форми взаємодії релігії і політики всередині держави. Визначені основні причини розвитку та форми поширення десекуляризації. Визначено сучасні форми поширення впливу релігії на політику та сформульовані ознаки процесу десекуляризації у державі.

The article examines the main features of the classical secular political regime. The special attention is paid to the analysis of principal issues and weak points of the theoretical concept. The gradual transition to the new form of religion and politics interaction within the modern state is investigated. The main sources of development and the key forms of desecularization are defined. Current patterns of religious impact on politics and features of the desecularization process in the modern state are formulated. ; Рассмотрены основные признаки классического секуляризованного политического режима современности. Проведен анализ проблем и слабых моментов данной теории и прослежен постепенный переход к новой форме взаимодействия религии и политики внутри государства. Определены основные причины развития и формы распространения десекуляризации. Определены современные формы распространения влияния религии на политику и сформулированы признаки процесса десекуляризации в государстве. ; Розглянуто основні ознаки класичного секуляризованого політичного режиму сучасності. Здійснено аналіз проблем і слабких моментів цієї теорії та прослідковано поступовий перехід до нової форми взаємодії релігії і політики всередині держави. Визначені основні причини розвитку та форми поширення десекуляризації. Визначено сучасні форми поширення впливу релігії на політику та сформульовані ознаки процесу десекуляризації у державі.