Suchergebnisse

The article deals with the structural-dynamic and regional analysis of the IDPs of the Kharkiv region. It was determined that in terms of the number of IDPs, the proportion of IDPs in the all-Ukrainian value and the number of IDPs per 1000local residents, Kharkiv region ranks 4th in Ukraine. Among the possible factors that influenced and influence the choice of the migrants of the Kharkiv region as a region for their residence are the following: territorial proximity to temporarily uncontrolled districts of Donetsk and Luhansk regions; similar to Donbass industrial specialization, which expands the employment opportunities of forced migrants; high level of urbanization; sociocultural and political characteristics of the local population; relatively high level of support for IDPs by regional authorities and local governments, as well as some others. It is reasonable that the official number of IDPs in the region is somewhat exaggerated due to the so-called. "Pension tourism" and will be real only after the cancellation of the peg payment of pensions to the status of IDPs. It was noted that since February 2016 there has been a tendency to reduce the number of IDPs in the region, which is caused by the depopulation of the population; the return of forced migrants to temporarily uncontrolled areas of Donbass and the Autonomous Republic of Crimea; the cancellation of IDP certificates as a result of the work of the departments of social protection of the population to streamline the registration of IDPs; migration abroad; the integration of the most successful immigrants into local communities; unwillingness to confirm the status of IDPs due to bureaucratic barriers and periodic inspections and some other reasons. It was revealed that in the age structure of IDPs in the region, pensioners dominate, in the sex – women, and in the educational structure – people with higher education. ; В статье выполнен структурно-динамический и региональный анализ внутренне перемещенных лиц (ВПЛ) Харьковской области. Определено, что по численности ВПЛ, удельному весу ВПЛ в общеукраинском значении и количеству ВПЛ в расчете на 1000местных жителей Харьковская область занимает 4-е место в Украине. Среди возможных факторов, которые влияли и влияют на выбор переселенцами Харьковской области как региона для своего проживания, следует назвать следующие: территориальную близость к временно неконтролируемым районам Донецкой и Луганской областей; подобную Донбассу промышленную специализацию, что расширяет возможности трудоустройства вынужденных мигрантов; высокий уровень урбанизации; социокультурные и политические особенности местного населения; сравнительно высокий уровень поддержки ВПЛ региональными органами власти и органами местного самоуправления, а также некоторые другие. Обоснованно, что официальная численность ВПЛ в регионе несколько преувеличена из-за т.н. «пенсионного туризма» и будет реальной только после отмены привязки выплаты пенсий к статусу ВПЛ. Отмечено, что с февраля 2016г. наметилась тенденция сокращения численности ВПЛ в регионе, что вызвано депопуляцией населения; возвращением вынужденных мигрантов на временно неконтролируемые районы Донбасса и АРКрым; отменой справок ВПЛ в результате работы управлений социальной защиты населения по упорядочению учета ВПЛ; миграцией за границу; интеграцией наиболее успешных переселенцев в местные общины; нежеланием подтверждать статус ВПЛ из-за бюрократических преград и периодических проверок, а также некоторыми другими причинами. Выявлено, что в возрастной структуре ВПЛ региона преобладают пенсионеры, в половой – женщины, а в образовательный – лица с высшим образованием. ; В статті проведено структурно-динамічний та регіональний аналіз внутрішньо переміщених осіб (ВПО) Харківської області. Визначено, що за чисельністю ВПО, питомою вагою ВПО в їх загальнодержавному обсязі та кількістю ВПО в розрахунку на 1000місцевих жителів Харківська область займає 4-е місце в Україні. Серед можливих факторів, які впливали і впливають на вибір переселенцями Харківської області як регіону для свого проживання, слід назвати наступні: територіальну близькість до тимчасово неконтрольованих районів Донецької та Луганської областей; подібну Донбасу промислову спеціалізацію, що розширює можливості працевлаштування вимушених мігрантів; високий рівень урбанізації; соціокультурні та політичні особливості місцевого населення; порівняно високий рівень підтримки ВПО регіональними органами влади й органами місцевого самоврядування, а також деякі інші. Обґрунтовано, що офіційна чисельність ВПО в регіоні дещо перебільшена через т.зв. «пенсійний туризм» і буде реальною тільки після скасування прив'язки виплати пенсій до статусу ВПО. Зазначено, що з лютого 2016р. намітилася тенденція скорочення чисельності ВПО в регіоні, що викликано депопуляцією населення; поверненням вимушених мігрантів до тимчасово неконтрольованих районів Донбасу і АРКрим; скасуванням довідок ВПО в результаті роботи управлінь соціального захисту населення щодо впорядкування обліку ВПО; міграцією за кордон; інтеграцією найбільш успішних переселенців у місцеві громади; небажанням підтверджувати статус ВПО через бюрократичні перепони і періодичні перевірки, а також деякими іншими причинами. Виявлено, що у віковій структурі ВПО регіону переважають пенсіонери, у статевій – жінки, а в освітній – особи з вищою освітою.

The article discusses possible options for changing intraregional migration flows in Ukraine, associated with the processes of decentralization – reforms to consolidate and unite settlements (cities, villages, townships) into enlarged territorial units – the so-called united territorial communities (UTCs) in order to transfer significant powers and budgets from government agencies to local governments. Undoubtedly, the successful implementation of this reform will lead to the emergence of new migration directions and the redistribution of the population within the country. The purpose of this article is to analyze the redistribution of migration flows in Ukraine, caused by the processes of decentralization and to identify the impact of migration flows on the development of united territorial communities. The main directions of migration flows associated with the processes of decentralization, in our opinion, will be the following directions: 1) united territorial communities – large cities; 2) migration to UTCs located near large cities and centers of economic development, as an intermediate point for further migration to cities; 3) territorial movements of the population between several UTCs; 4) territorial movements of the population within the UTC from the peripheral regions to the center of the UTC. The main characteristics of UTCs that operate in the regions of Ukraine are considered – their number, the area occupied by UTCs from the area of the region and the share of the region's population living in UTCs. The Western Ukrainian regions and the Dnieper region, where the implementation of this reform is much ahead of the overall Ukrainian pace, are already experiencing new directions of migration flows. The opportunities and threats of population migration for the united territorial communities are analyzed. ; У статті розглядаються можливі варіанти зміни внутрішньорегіональних міграційних потоків в Україні, пов'язаних із процесами децентралізації - реформами для консолідації та об'єднання населених пунктів (міст, сіл, селищ) у розширені територіальні одиниці - так звані об'єднані територіальні громади (ОТГ) з метою передати значні повноваження та бюджети від державних установ місцевим органам влади. Безперечно, успішна реалізація цієї реформи призведе до появи нових міграційних напрямків та перерозподілу населення всередині країни. Метою даної статті є аналіз перерозподілу міграційних потоків в Україні, спричинених процесами децентралізації, та виявлення впливу міграційних потоків на розвиток об'єднаних територіальних громад. Основними напрямами міграційних потоків, пов'язаних із процесами децентралізації, на нашу думку, будуть такі напрямки: 1) об'єднані територіальні громади - великі міста; 2) міграція до ОТГ, розташованих поблизу великих міст та центрів економічного розвитку, як проміжний пункт подальшої міграції до міст; 3) територіальні переміщення населення між кількома ОТГ; 4) територіальні переміщення населення в межах ОТГ від периферійних регіонів до центру ОТГ. Розглянуто основні характеристики ОТГ, які діють в регіонах України - їх кількість, площа, зайнята ОТГ, від площі області та частка населення регіону, що проживає в ОТГ. Західноукраїнські регіони та Наддніпрянщина, де впровадження цієї реформи значно випереджає загальноукраїнські темпи, вже відчувають нові напрями міграційних потоків. Проаналізовано можливості та загрози міграції населення для об'єднаних територіальних громад.