Suchergebnisse

The article focuse is on the landscape understanding from the perspective of semiotics and critical social theory in Anglo-American cultural geography and the method of landscape visual/textual analysis. The history of approaches to landscape understanding and research in Anglo-American cultural geography from the beginning of the XX century to this day is analyzed, as well as the consideration of the landscape in the European Landscape Convention. It was found that the use of the concept of landscape in human geography primarily implies the emphasis on the visual aspect of the built environment. It was found that from the perspective of semiotics, landscapes, in addition to the material (physical) dimension, carry a semantic load, convey meaning, are a system of signs and can be read as text. The axioms for reading the landscape of American geographers P. Lewis and D. Mitchell, and ideas of structuralist semiotics are presented. These theoretical and methodological approaches are applied to study the architectural styles of administrative, residential and commercial buildings, monuments and advertisement in public space, place names and other ways of symbolic marking of space as well as landscapes representation in the media (movies, news, advertisements, paintings, literature). The article also examines the understanding of the landscape from the perspective of critical social theory, according to which they are involved in the construction, maintenance, legitimization and resіstence of social structures (systems of relations), such as national, political, economic, class or gender. The approaches to landscape research discussed in the article are central to the analysis of visual changes of built environment in urban and rural settings, including the process of "decommunization" in Ukraine, landscape involvement in capitalist relations and consumption practices, it commodification and commercialization. It was found that landscapes visual/textual analysis also allows to reveal the values and identities of people expressed in the architectural styles of single-family houses. The application of the considered approaches is important for the improvement of urban planning and architectural regulations in order to create a socially just environment, taking into account the historical, social and cultural context, and the needs of different residents. ; В статье рассмотрено понимание ландшафта с позиции семиотики и критической социальной теории в в англо-американской культурной географии и метод визуального / текстуального анализа ландшафта. Проанализирована история изменения подходов к пониманию и исследования ландшафтов в англо-американской культурной географии с начала ХХ в. до наших дней, а также понимание ландшафта в Европейской ландшафтной конвенции. Выявлено, что употребление понятия ландшафт в общественной географии прежде всего подразумевает подчеркивание визуального аспекта окружения человека. Было установлено, что с позиции семиотики ландшафты, кроме материального (физического) измерения, несут смысловую нагрузку, передают значение, являются системой знаков и могут читаться как текст. Представлены аксиомы чтения ландшафта американских географов П. Льюиса и Д. Митчелла и положения структуралистской семиотики. Данные теоретико-методологические подходы применяются для исследования архитектурных стилей административных, жилых усадебных и коммерческих зданий, памятников и рекламы в общественном пространстве, топонимов и других способов символического маркировки пространства, а также изображения ландшафтов в медиа (фильмах, новостях, рекламах, картинах, литературе). В статье также рассмотрено понимание ландшафта с позиции критической социальной теории, согласно которой они участвуют в конструировании, поддержке, легитимизации и противостоянии социальных структур (систем отношений), например национальных, политических, экономических, классовых или гендерных. Рассмотренные в статье подходы исследования ландшафта являются центральными для анализа визуальных изменений среды обитания людей в городской и сельской местности, в частности процесса «декоммунизации» в Украине, привлечения ландшафта в капиталистические отношения и практики потребления, его комодификации и коммерциализации. Было выяснено, что визуальный/текстуальный анализ ландшафтов также позволяет выявить ценности и идентичности людей, выраженные в архитектурных стилях новых усадебных домов. Применение рассмотренных подходов является важным для совершенствования городского планирования и архитектурных регулировок с целью создания социально справедливой среды с учетом исторического, социального и культурного контекста, и потребностей разных жителей. ; У статті розглянуто розуміння ландшафту з позиції семіотики та критичної соціальної теорії у англо-американській культурній географії та метод візуального/текстуального аналізу ландшафту. Проаналізовано історію зміни підходів до розуміння і дослідження ландшафтів в англо-американській культурній географії з початку ХХ ст. до наших днів, а також розуміння ландшафту у Європейській ландшафтній конвенції. Виявлено, що вживання поняття ландшафт у суспільній географії перш за все має на увазі підкреслення візуального аспекту оточення людини. Було встановлено, що з позиції семіотики ландшафти, крім матеріального (фізичного) виміру, несуть смислове навантаження, передають значення, є системою знаків і можуть читатися як текст. Представлено аксіоми читання ландшафту американських географів П. Льюїса і Д. Мітчела та положення структуралістської семіотики. Дані теоретико-метологічні підходи застосовуються для дослідження архітектурних стилів адміністративних, житлових садибних та комерційних будинків, пам'ятників та реклами у громадському просторі, топонімів та інших способів символічного маркування простору, а також зображення ландшафтів у медіа (фільмах, новинах, рекламах, картинах, літературі). У статті також розглянуто розуміння ландшафту з позиції критичної соціальної теорії, згідно якої вони беруть участь у конструюванні, підтримці, легітимізації та протистоянні соціальних структур (систем відносин), наприклад національних, політичних, економічних, класових чи гендерних. Розглянуті у статті підходи дослідження ландшафту є центральними для аналізу візуальних змін середовища життя людей у міській та сільській місцевості, зокрема процесу «декомунізації» в Україні, залучення ландшафту у капіталістичні відносини та практики споживання, у їх комодифікацію та комерціалізацію. Було з'ясовано, що візуальний/текстуальний аналіз ландшафтів також дає змогу виявити цінності та ідентичності людей, виражені у архітектурних стилях нових садибних будинків. Застосування розглянутих підходів є важливим для вдосконалення містопланувальних та архітектурних регулювань з метою створення соціально справедливого середовища з враховуванням історичного, соціального та культурного контексту та потреб різних жителів.