Suchergebnisse

In this paper author considers the main conceptual basis of Ukrainian national renaissance proposed by ethnic philosopher Volodymyr Shayan in created by himself the Order of the Sun God in 1943. It is alleged that ethnic philosophy synthesizes native spiritual and cultural experience, giving it a perfect theoretical expression through its categorial-conceptual system. For the first time in the Ukrainian tradition philosophy of V. Shayan attempts to describe theoretically Ukrainian spiritual culture. It isn't made from the perspective of the values of foreign models which were introduced with the adoption Christianity by Kievan Rus. Ukrainian spiritual culture considered through the prism of its own autochthonous axiological determinants despite the fact that they were partially lost. An attempt to reveal the historical, philosophical and metaphysical foundations of national faith' revival was done in this paper. The facts of interpretation of the national existence' phenomenon and ideology of the Order as an alternative to political party were introduced to philosophical Ukrainian studies. The facts of epistolary heritage of V. Shayan were introduced in the scientific discourse for the first time. ; Рассмотрены концептуальные основы украинского национального возрождения, предложенные этнофилософом Владимиром Шаяном, воплощенные в Ордене Бога Солнца в 1944. Утверждается, что этнофилософия синтезирует родной духовно-культурный опыт, придает ему совершенное теоретическое выражение в собственной понятийно-категориальной системе. Философии В. Шаяна принадлежит первая в отечественной философской мысли попытка теоретически обосновать украинскую духовную культуру не с точки зрения чужеродных ценностных моделей, принятых вместе с крещением Руси, а именно через призму собственных, автохтонных, хоть частично и утраченных аксиологических детерминант. Сделана попытка раскрыть исторические, философские и метафизические основы движения за возрождение национальной веры. В философскую украинистику введено факт осмысления феномена национального бытия в идеологии ордена как альтернативы политической партии. Впервые введены в научный дискурс факты из эпистолярного наследия В. Шаяна. ; Розглянуто основні концептуальні засади українського національного відродження, запропоновані етнофілософом Володимиром Шаяном, впроваджені в Ордені Бога Сонця в 1944 р. Стверджується, що етнофілософія синтезує рідний духовно-культурний досвід, надаючи йому досконалого теоретичного вираженя через власну категоріальнопоняттєву систему. Філософії В. Шаяна належить перша у вітчизняній філософській думці спроба теоретично окреслити українську духовну культуру не під кутом зору чужорідних ціннісних моделей, впроважених з прийняттям Київською Руссю християнства, а саме через призму власних, автохтонних, хоч і частково втрачених аксіологічних детермінант. Зроблено спробу розкрити історичні, філософські та метафізичні основи руху за відродження національної віри. До філософської україністики введено факт осмислення феномену національного буття через ідеологію ордену як альтернативу політичній партії. Вперше введено в наукий дискурс фактаж з епістолярної спадщини В. Шаяна.

The article discusses main conceptual foundations of H.Skovoroda's ethics course, which was prepared to be taught at the Kharkiv College in 1766 and had not been implemented by the philosopher due to church censorship and clerical bias regarding the free interpretation of the biblical text and the people's customary approach to human behavior modelin traditional society. The author makes a religious analysis of his compendium (program) called «The Front Door to the Christian Charity for the Young Nobility of Kharkiv Province» and «2nd Introductory Sermon for the Same Course», and two of his later works «Flood of Vipers» and «Icon of Alkiviad» in which, using a critical method of biblical studies, the philosopher as if «clears the old icon" and under the wordy layers of prejudice reveals a hidden meaning. Using the course of Christian ethics of H. Skovoroda as an example, the author shows the unreasonableness of modern at-tempts of introducing this course into the curricula of the secular universities and secondary schools, which is counter to the Constitution of Ukraine and the Law of Ukraine on Higher Edu-cation (adopted on July 1, 2014). Secular education in Ukraine is independent from the influence of political parties and religious organizations. It is concluded that there is a necessity of increasing the scope of academic humanitarian disciplines, which are based on ethno-cultural and spiritual heritage: philosophy, history, cultural studies, general ethics, ethnology, etc., which include ethical aspects needed for the education of humanity. ; Рассмотрены основные концептуальные принципы этики Г. Сковороды, предложен-ные для преподавания в Харьковском коллегиуме в 1766 г., которые так и не были реа-лизованы философом вследствие церковной цензуры и клерикальной предвзятости относительно вольной трактовки библейского текста и народного подхода к моделям поведения человека в традиционном обществе. Сделано религиоведческий анализ его конспекта (программы) под названием «Начальная дверь к христианскому добронравию для молодого дворянства Харьковской губернии» и «2-я вступительная проповедь к тому же курсу», а также двух более поздних его произведений «Потоп змеин» и «Икона Алкивиадская», в которых методом критического библиоведения философ как-будто «расчищает старую икону», где под многословными слоями предрассудков открывает скрытый истинный смысл. На примере этики Сковороды показано нецелесообразность современных попыток введения христианской этики в учебные программы светских вузов и средних школ, что противоречит Конституции Украины и Закону Украины о высшем образовании (принятом 1 июля 2014). ; Розглянуто основні концептуальні засади етики Г.Сковороди, запропоновані для ви-кладання в Харківському колегіумі в 1766 р., які так і не були реалізовані філософом вна-слідок церковної цензури та клерикальної упередженості стосовно вільного тракту-вання біблійного тексту і народно-звичаєвого підходу до моделей поведінки людини в традиційному суспільстві. Зроблено релігієзнавчий аналіз його конспекту (програми) під назвою «Вхідні двері до християнської доброчинності для молодого шляхетства Ха-рківської губернії» та «2-га вступна проповідь до того ж курсу», а також двох пізніших його творів «Потоп Зміїн» та «Ікона Алківіадська», в яких методом критичного біблієз-навства філософ ніби «розчищує стару ікону», під багатослівними шарами забобонів якої відкриває прихований істинний смисл. На прикладі етики Григорія Сковороди пока-зано недоцільність сучасних спроб уведення християнської етики до навчальних про-грам світських ВНЗ та середніх шкіл, що суперечить Конституції України та Закону України про вищу освіту (прийнятому 1 липня 2014 р.).

The following philosophical and religious problems are raised: if ethnos is the creator and the bearer of its ethnic religion, there is the metaphysical interrelation between the nation and its native «blood» Gods; the preservation of the native myths, which are the basis of ethnic religion, is a guarantee of the existence of an ethnos in time and space; such categories as «motherland», «a mother-tongue», «a native faith» are the metaphysical trinity and guarantee of the self-preservation of the nations. Philosophers, psychologists, ethnologists and religious scholars paid extra attention to these theoretical and philosophical problems, among them: H. Skovoroda, L. Feuerbach, E. Dühring, R. Otto, K. Jung, V. Shayan, A. de Benoist, V. Karabanov. The research showed that each of the numinous (divine) force has its unique identification, associated with a particular nation: the God of the Bible and the Gods of the Rigveda are neither identic, nor interchangeable. The notions about the Gods in the ethnic and world religions have the radical differences which are characterized by the contrasts: immanency and transcendence, naturalness and artificiality, mythology and history and so on. The long-going coexistence in the European consciousness of two antagonistic types of spirituality extended the process of disintegration and the rupture of traditional social principles. At the turn of XX–XXI centuries in the European countries the tendency to overestimation of the religious axiology imposed on humanity by the global world religions became obvious, and there were attempts to restore the native religious systems. Ethnology of religion has to pay attention to the categories, in which the deep connection of an ethnos with its own numinous force reveals, and to learning those spiritual deformations to which an ethnos is exposed as a result of the political obtrusion of an alien religion. ; Пока этнос является создателем и носителем этнической религии, до тех пор еще существует его метафизическая взаимосвязь с его родными «кровными» Богами. По К. Юнгу, сохранение родного мифа является залогом существования этноса во времени и пространстве. Представления о Богах в этнических и мировых религиях имеют радикальные отличия, характеризующиеся противоположностями: имманентностью и трансцендентностью, естественностью и искусственностью, мифологичностью и историчностью и др. Длительное сосуществование в европейском сознании двух антагонистических видов духовности углубило процесс распада и разрыва традиционных общественных устоев. Категории «родная земля», «родной язык», «родная вера» составляют метафизическое триединство и являются гарантией самосохранения народов в глобализированном мире. На рубеже ХХ–ХХI вв. в европейских странах уже наметилась тенденция к переоценке религиозной аксиологии и появились попытки реставрации родных религиозных систем. Категории «нуминозная сила» и «метафизика крови» еще должны получить осмысление в системе этнологии и философии религии. ; Поки етнос є творцем і носієм етнічної релігії, доти існує його метафізичний взаємозв'язок з його рідними «кревними» Богами. За К. Юнгом, збереження рідного міфу є запорукою існування етносу в часі й просторі. Уявлення про Богів у етнічних та світових релігіях мають відмінності, що характеризуються протилежностями: іманентністю і трансцендентністю, природністю і штучністю, міфологічністю й історичністю та ін. Тривале співіснування в європейській свідомості двох антагоністичних видів духовності поглибило процес розпаду й розриву традиційних суспільних устоїв. Категорії «рідна земля», «рідна мова», «рідна віра» становлять метафізичну триєдність, що є гарантією самозбереження народів у глобалізованому світі. На рубежі ХХ–ХХІ ст. у європейських країнах уже окреслилась тенденція до переоцінки релігійної аксіології та з'явилися спроби реставрації рідних релігійних систем. Категорії «нумінозна сила» та «метафізика крові» ще потребують осмислення в системі етнології та філософії релігії.