Suchergebnisse

Summary. The aim of the research is to fully explore the peculiarities of youth involvement in the socio-political processes that occurred in Ukraine during the second half of the 1940s. This aim has been achieved by using the complex of sources, historiographical achievements and applying the modern methodological approaches. The research methodology is based on the principles of scientific character, historicism, dialectical approach, the author's objectivity, specific analysis, system-formation considering the methodological pluralism that exists in historical science today. There was used the principle of author's objectivity particularly to evaluate the events and phenomena that had been occurring during this period and influenced on socio-economic, political and cultural life of the youth. The author used general scientific, interdisciplinary, general historical as well as specific sources research methods of the scientific research. The scientific novelty of the article consists in the argumentation of the fact, that, the material and social living conditions of the youth, its socio-political engagements and religious beliefs are studied here in the context of social, economic and political challenges of the postwar period considering the influence of external factors, ideologization and cultural life politization of Ukraine. Conclusions. Summing up, one of the main problems of the postwar young generation was the scarcity of housing, poor housing conditions and many others inconveniences. However, the targeted and aggressive state propaganda gave the population a hope for a better future and convinced people that all these postwar hardships were only temporary so the youth got used to the specific conditions of that time. It was the postwar generation who had the hardest time dealing with the choosing of their beliefs, assessment of the external and internal political events, sorting themselves out and their likes or dislikes due to the totalitarian regime in the country. Poor material and living conditions and rigorous policy of the ruling regime provoked the need of social changes among the young generation. This need contributed to the emergence of the «Khrushchev's Thaw». ; Анотація. Мета дослідження – на основі виявленого і опрацьованого комплексу джерел, здобутків історіографії та застосування сучасних методологічних підходів всебічно дослідити особливості залучення молоді до соціально-політичних процесів України другої половини 1940‑х рр. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, діалектичного підходу, об'єктивності, конкретного аналізу, системності, з урахуванням наявного сьогодні в історичній науці методологічного плюралізму. Зокрема, для оцінки подій і явищ, що відбувалися в цей період і впливали на соціально-економічне, політичне та культурне становище молоді, використовувався принцип об'єктивності. У ході вивчення проблеми застосовувалися як загальнонаукові, міждисциплінарні, загальноісторичні, так і спеціальні джерелознавчі методи наукового дослідження. Наукова новизна полягає у тому, що матеріально-побутові та соціальні умови проживання молоді, її суспільно-політичні настрої та релігійні погляди розглядаються на тлі соціальних, економічних та політичних викликів повоєнного часу, з урахуванням впливу, насамперед зовнішніх факторів, ідеологізації і політизації культурного життя України. Висновки. Встановлено, що однією з основних проблем повоєнного молодого покоління була нестача житла, погані житлово-побутові умови та безліч інших незручностей. Але цілеспрямована і агресивна державна пропаганда, яка вселила у свідомість населення віру у краще майбутнє, у тимчасовість та швидкоплинність післявоєнних негараздів, допомогла молоді пристосуватися до специфічних умов повоєнного часу. Зважаючи на тоталітарний режим, що панував у країні, саме післявоєнному поколінню було найскладніше визначитися зі своїми переконаннями, дати оцінку зовнішнім та внутрішньополітичним подіям, розібратися у собі, у своїх симпатіях чи антипатіях. Складні матеріально-побутові умови та жорстка політика правлячого режиму великою мірою сформували у свідомості значної частини молоді запит на необхідність змін у суспільстві, що стало підґрунтям «хрущовської відлиги».

Summary. The aim of the research is to fully explore the peculiarities of youth involvement in the socio-political processes that occurred in Ukraine during the second half of the 1940s. This aim has been achieved by using the complex of sources, historiographical achievements and applying the modern methodological approaches. The research methodology is based on the principles of scientific character, historicism, dialectical approach, the author's objectivity, specific analysis, system-formation considering the methodological pluralism that exists in historical science today. There was used the principle of author's objectivity particularly to evaluate the events and phenomena that had been occurring during this period and influenced on socio-economic, political and cultural life of the youth. The author used general scientific, interdisciplinary, general historical as well as specific sources research methods of the scientific research. The scientific novelty of the article consists in the argumentation of the fact, that, the material and social living conditions of the youth, its socio-political engagements and religious beliefs are studied here in the context of social, economic and political challenges of the postwar period considering the influence of external factors, ideologization and cultural life politization of Ukraine. Conclusions. Summing up, one of the main problems of the postwar young generation was the scarcity of housing, poor housing conditions and many others inconveniences. However, the targeted and aggressive state propaganda gave the population a hope for a better future and convinced people that all these postwar hardships were only temporary so the youth got used to the specific conditions of that time. It was the postwar generation who had the hardest time dealing with the choosing of their beliefs, assessment of the external and internal political events, sorting themselves out and their likes or dislikes due to the totalitarian regime in the country. Poor material and living conditions and rigorous policy of the ruling regime provoked the need of social changes among the young generation. This need contributed to the emergence of the «Khrushchev's Thaw». ; Анотація. Мета дослідження – на основі виявленого і опрацьованого комплексу джерел, здобутків історіографії та застосування сучасних методологічних підходів всебічно дослідити особливості залучення молоді до соціально-політичних процесів України другої половини 1940‑х рр. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, діалектичного підходу, об'єктивності, конкретного аналізу, системності, з урахуванням наявного сьогодні в історичній науці методологічного плюралізму. Зокрема, для оцінки подій і явищ, що відбувалися в цей період і впливали на соціально-економічне, політичне та культурне становище молоді, використовувався принцип об'єктивності. У ході вивчення проблеми застосовувалися як загальнонаукові, міждисциплінарні, загальноісторичні, так і спеціальні джерелознавчі методи наукового дослідження. Наукова новизна полягає у тому, що матеріально-побутові та соціальні умови проживання молоді, її суспільно-політичні настрої та релігійні погляди розглядаються на тлі соціальних, економічних та політичних викликів повоєнного часу, з урахуванням впливу, насамперед зовнішніх факторів, ідеологізації і політизації культурного життя України. Висновки. Встановлено, що однією з основних проблем повоєнного молодого покоління була нестача житла, погані житлово-побутові умови та безліч інших незручностей. Але цілеспрямована і агресивна державна пропаганда, яка вселила у свідомість населення віру у краще майбутнє, у тимчасовість та швидкоплинність післявоєнних негараздів, допомогла молоді пристосуватися до специфічних умов повоєнного часу. Зважаючи на тоталітарний режим, що панував у країні, саме післявоєнному поколінню було найскладніше визначитися зі своїми переконаннями, дати оцінку зовнішнім та внутрішньополітичним подіям, розібратися у собі, у своїх симпатіях чи антипатіях. Складні матеріально-побутові умови та жорстка політика правлячого режиму великою мірою сформували у свідомості значної частини молоді запит на необхідність змін у суспільстві, що стало підґрунтям «хрущовської відлиги».

The purpose of the research is to show the newspaper periodicals' publication and functioning peculiarities in the context of the socio political conditions of the time, to reveal the main topics and content of newspapers in the 40-ies of the XXth century. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, objectivity, systematicity, specific analysis, taking into account the methodological pluralism, which is relevant to the modern history science. The scientific novelty lies in the fact that the newspaper periodical' publication and functioning specific in 1940 and its role in forming the general socio political atmosphere in society have been analyzed in the context of social, political and economic challenges of the postwar period, taking into account the influence, politicization of life in Ukraine. The Conclusions. It is identified that the press in the 1940-ies, as well as during the entire Soviet period, played a significant role in the public life of the country. It was the ruling Communist Party that assigned the role of the main propagandist and popularizer of its policy, so even in the conditions of post-war devastation and the economy's recovery, the state sought resources to restore the work of newspaper publishing houses. The periodicals produced and spread information based on the Communist ideology and aimed at shaping the Soviet public opinion. The periodicals of that period had a great influence on various aspects of the economic, sociopolitical and cultural life of the society and implemented quite successfully the press functions defined by the regime: organizational, educational, propaganda, counter-propaganda and sociological functions since newspapers often published articles on sociopolitical and production thematic. Leading themes in the periodicals were the victory in the war, 'the Soviet soldiers' heroism, the 'the Soviet people decisive role and their political vanguard – the Communist Party' in the victory over Fascism, the education of the population in the spirit of the 'Soviet patriotism', the proletarian ideas of internationalism propaganda, the proletarian of the natural and technical sciences achievement' popularization, the struggle against 'bourgeois ideology'. The press assisted the regime in launching ideological campaigns. In particular, slogans of struggle against the 'Ukrainian bourgeois nationalism', 'cosmopolitanism and Zionism' unfairly criticized many science and culture figures. The Soviet regime maximized the ideological function of the periodical press, focusing its efforts on promoting certain values and campaigning for their support by wiping out the function of the press in the public opinion formation, which was based on information activities. ; Мета дослідження – показати особливості виходу та функціонування газетної періодики у 40‑ві рр. ХХст. в контексті суспільно-політичних умов того часу, розкрити основну тематику й зміст матеріалів газетних видань. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, історизму, об'єктивності, системності, конкретного аналізу, з урахуванням чинного сьогодні в історичній науці методологічного плюралізму. Наукова новизна полягає у тому, що особливості виходу та функціонування газетної періодики в 1940‑вірр., її роль у створенні загальної атмосфери у суспільстві аналізуються на тлі соціальних, політичних та економічних викликів повоєнного часу, з урахуванням впливу, насамперед, ідеологізації і політизації життя України. Висновки. Встановлено, що преса в 1940‑вірр., як і взагалі протягом всього періоду існування Радянського Союзу, відігравала важливу роль у житті суспільства як засіб масової інформації, агітації та пропаганди. Саме їй панівна комуністична партія відводила роль головного популяризатора своєї політики, тому навіть в умовах післявоєнної розрухи та відновлення економіки держава шукала ресурси для відновлення роботи редакцій газет. Періодична преса публікувала інформаційні матеріали, які не суперечили панівній ідеології і мали формувати потрібну владі суспільну думку. Періодичні видання мали вагомий вплив на всі аспекти життя суспільства і достатньо успішно реалізували визначені режимом функції преси: організаторську, виховну, пропагандистську, контрпропагандистську і соціологічну, адже на шпальтах газет часто з'являлися матеріали, які висвітлювали суспільні, політичні і виробничі теми. Лейтмотивом стає тема перемоги у війні, героїзму радянських воїнів, "вирішальної ролі радянського народу та його політичного авангарду – комуністичної партії" в перемозі над фашизмом, формування духу "радянського патріотизму", пропаганда ідей пролетарського інтернаціоналізму, післявоєнної відбудови, боротьба з "буржуазною ідеологією". Преса сприяла режиму у розгортанні ідеологічних кампаній. Зокрема, під гаслами боротьби з "українським буржуазним націоналізмом", "космополітизмом та сіонізмом" на її сторінках було безпідставно розкритиковано багатьох діячів науки і культури. Практично знівелювавши функцію преси у формуванні громадської думки, в основі якої лежить інформаційна діяльність, радянський режим максимально посилив її ідеологічну функцію, зосередивши її зусилля на пропаганді певних життєвих цінностей та агітації на їх підтримку.

The purpose of the research is to show the newspaper periodicals' publication and functioning peculiarities in the context of the socio political conditions of the time, to reveal the main topics and content of newspapers in the 40-ies of the XXth century. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, objectivity, systematicity, specific analysis, taking into account the methodological pluralism, which is relevant to the modern history science. The scientific novelty lies in the fact that the newspaper periodical' publication and functioning specific in 1940 and its role in forming the general socio political atmosphere in society have been analyzed in the context of social, political and economic challenges of the postwar period, taking into account the influence, politicization of life in Ukraine. The Conclusions. It is identified that the press in the 1940-ies, as well as during the entire Soviet period, played a significant role in the public life of the country. It was the ruling Communist Party that assigned the role of the main propagandist and popularizer of its policy, so even in the conditions of post-war devastation and the economy's recovery, the state sought resources to restore the work of newspaper publishing houses. The periodicals produced and spread information based on the Communist ideology and aimed at shaping the Soviet public opinion. The periodicals of that period had a great influence on various aspects of the economic, sociopolitical and cultural life of the society and implemented quite successfully the press functions defined by the regime: organizational, educational, propaganda, counter-propaganda and sociological functions since newspapers often published articles on sociopolitical and production thematic. Leading themes in the periodicals were the victory in the war, 'the Soviet soldiers' heroism, the 'the Soviet people decisive role and their political vanguard – the Communist Party' in the victory over Fascism, the education of the population in the spirit of the 'Soviet patriotism', the proletarian ideas of internationalism propaganda, the proletarian of the natural and technical sciences achievement' popularization, the struggle against 'bourgeois ideology'. The press assisted the regime in launching ideological campaigns. In particular, slogans of struggle against the 'Ukrainian bourgeois nationalism', 'cosmopolitanism and Zionism' unfairly criticized many science and culture figures. The Soviet regime maximized the ideological function of the periodical press, focusing its efforts on promoting certain values and campaigning for their support by wiping out the function of the press in the public opinion formation, which was based on information activities. ; Мета дослідження – показати особливості виходу та функціонування газетної періодики у 40‑ві рр. ХХст. в контексті суспільно-політичних умов того часу, розкрити основну тематику й зміст матеріалів газетних видань. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, історизму, об'єктивності, системності, конкретного аналізу, з урахуванням чинного сьогодні в історичній науці методологічного плюралізму. Наукова новизна полягає у тому, що особливості виходу та функціонування газетної періодики в 1940‑вірр., її роль у створенні загальної атмосфери у суспільстві аналізуються на тлі соціальних, політичних та економічних викликів повоєнного часу, з урахуванням впливу, насамперед, ідеологізації і політизації життя України. Висновки. Встановлено, що преса в 1940‑вірр., як і взагалі протягом всього періоду існування Радянського Союзу, відігравала важливу роль у житті суспільства як засіб масової інформації, агітації та пропаганди. Саме їй панівна комуністична партія відводила роль головного популяризатора своєї політики, тому навіть в умовах післявоєнної розрухи та відновлення економіки держава шукала ресурси для відновлення роботи редакцій газет. Періодична преса публікувала інформаційні матеріали, які не суперечили панівній ідеології і мали формувати потрібну владі суспільну думку. Періодичні видання мали вагомий вплив на всі аспекти життя суспільства і достатньо успішно реалізували визначені режимом функції преси: організаторську, виховну, пропагандистську, контрпропагандистську і соціологічну, адже на шпальтах газет часто з'являлися матеріали, які висвітлювали суспільні, політичні і виробничі теми. Лейтмотивом стає тема перемоги у війні, героїзму радянських воїнів, "вирішальної ролі радянського народу та його політичного авангарду – комуністичної партії" в перемозі над фашизмом, формування духу "радянського патріотизму", пропаганда ідей пролетарського інтернаціоналізму, післявоєнної відбудови, боротьба з "буржуазною ідеологією". Преса сприяла режиму у розгортанні ідеологічних кампаній. Зокрема, під гаслами боротьби з "українським буржуазним націоналізмом", "космополітизмом та сіонізмом" на її сторінках було безпідставно розкритиковано багатьох діячів науки і культури. Практично знівелювавши функцію преси у формуванні громадської думки, в основі якої лежить інформаційна діяльність, радянський режим максимально посилив її ідеологічну функцію, зосередивши її зусилля на пропаганді певних життєвих цінностей та агітації на їх підтримку.

The purpose of the research is to show the newspaper periodicals' publication and functioning peculiarities in the context of the socio political conditions of the time, to reveal the main topics and content of newspapers in the 40-ies of the XXth century. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, objectivity, systematicity, specific analysis, taking into account the methodological pluralism, which is relevant to the modern history science. The scientific novelty lies in the fact that the newspaper periodical' publication and functioning specific in 1940 and its role in forming the general socio political atmosphere in society have been analyzed in the context of social, political and economic challenges of the postwar period, taking into account the influence, politicization of life in Ukraine. The Conclusions. It is identified that the press in the 1940-ies, as well as during the entire Soviet period, played a significant role in the public life of the country. It was the ruling Communist Party that assigned the role of the main propagandist and popularizer of its policy, so even in the conditions of post-war devastation and the economy's recovery, the state sought resources to restore the work of newspaper publishing houses. The periodicals produced and spread information based on the Communist ideology and aimed at shaping the Soviet public opinion. The periodicals of that period had a great influence on various aspects of the economic, sociopolitical and cultural life of the society and implemented quite successfully the press functions defined by the regime: organizational, educational, propaganda, counter-propaganda and sociological functions since newspapers often published articles on sociopolitical and production thematic. Leading themes in the periodicals were the victory in the war, 'the Soviet soldiers' heroism, the 'the Soviet people decisive role and their political vanguard – the Communist Party' in the victory over Fascism, the education of the population in the spirit of the 'Soviet patriotism', the proletarian ideas of internationalism propaganda, the proletarian of the natural and technical sciences achievement' popularization, the struggle against 'bourgeois ideology'. The press assisted the regime in launching ideological campaigns. In particular, slogans of struggle against the 'Ukrainian bourgeois nationalism', 'cosmopolitanism and Zionism' unfairly criticized many science and culture figures. The Soviet regime maximized the ideological function of the periodical press, focusing its efforts on promoting certain values and campaigning for their support by wiping out the function of the press in the public opinion formation, which was based on information activities. ; Мета дослідження – показати особливості виходу та функціонування газетної періодики у 40‑ві рр. ХХст. в контексті суспільно-політичних умов того часу, розкрити основну тематику й зміст матеріалів газетних видань. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, історизму, об'єктивності, системності, конкретного аналізу, з урахуванням чинного сьогодні в історичній науці методологічного плюралізму. Наукова новизна полягає у тому, що особливості виходу та функціонування газетної періодики в 1940‑вірр., її роль у створенні загальної атмосфери у суспільстві аналізуються на тлі соціальних, політичних та економічних викликів повоєнного часу, з урахуванням впливу, насамперед, ідеологізації і політизації життя України. Висновки. Встановлено, що преса в 1940‑вірр., як і взагалі протягом всього періоду існування Радянського Союзу, відігравала важливу роль у житті суспільства як засіб масової інформації, агітації та пропаганди. Саме їй панівна комуністична партія відводила роль головного популяризатора своєї політики, тому навіть в умовах післявоєнної розрухи та відновлення економіки держава шукала ресурси для відновлення роботи редакцій газет. Періодична преса публікувала інформаційні матеріали, які не суперечили панівній ідеології і мали формувати потрібну владі суспільну думку. Періодичні видання мали вагомий вплив на всі аспекти життя суспільства і достатньо успішно реалізували визначені режимом функції преси: організаторську, виховну, пропагандистську, контрпропагандистську і соціологічну, адже на шпальтах газет часто з'являлися матеріали, які висвітлювали суспільні, політичні і виробничі теми. Лейтмотивом стає тема перемоги у війні, героїзму радянських воїнів, "вирішальної ролі радянського народу та його політичного авангарду – комуністичної партії" в перемозі над фашизмом, формування духу "радянського патріотизму", пропаганда ідей пролетарського інтернаціоналізму, післявоєнної відбудови, боротьба з "буржуазною ідеологією". Преса сприяла режиму у розгортанні ідеологічних кампаній. Зокрема, під гаслами боротьби з "українським буржуазним націоналізмом", "космополітизмом та сіонізмом" на її сторінках було безпідставно розкритиковано багатьох діячів науки і культури. Практично знівелювавши функцію преси у формуванні громадської думки, в основі якої лежить інформаційна діяльність, радянський режим максимально посилив її ідеологічну функцію, зосередивши її зусилля на пропаганді певних життєвих цінностей та агітації на їх підтримку.