Suchergebnisse

На відносини між Україною та Румунією впливає ряд чинників. Розширення ЄС та його політика щодо України є одним із позитивних чинників, що сприяє конструктивному діалогу та вирішенню суперечок між країнами. У статті розглядається українське та румунське сприйняття європейської політики сусідства та її регіональних ініціатив на сході та південному сході. Вказується, що Румунія підтримує політику ЄС та активізує контакти з сусідніми країнами, насамперед Молдовою та Україною, позиціонуючи себе в якості посередника між Європою та її стратегічно важливими регіонами та країнами. Для України ініціативи та інструменти ЄПС є додатковою основою для співпраці з Румунією, підвищення довіри та безпеки в регіоні, сприяння економічному розвитку. В статті вказується, що досвід співпраці демонструє зацікавленість країн в розвитку проектів транскордонного співробітництва, використовуючи потенціал басейнів Дунаю та Чорного моря. Автором проаналізовано результати українсько-румунського співробітництва, визначено перешкоди та досягнення, які слід вважати стратегічними пріоритетами подальшої співпраці. Серед перешкод називаються переважно адміністративні та інституційні, а також відсутність прямих зв'язків між прикордонними регіонами, невідповідність пріоритетам програм ЦБ та місцевим стратегіям регіонального розвитку, обмеженість фінансових ресурсів, низький рівень економічного розвитку територій, розбіжність в економічній структурі та інвестиційній спрямованості між державами, незбалансований розподіл закладів культури, недостатня координація наукових досліджень та відсутність обміну інформацією та рекламної діяльності. У той же час, зазначається, що членство Румунії в ЄС, транзит загальноєвропейських коридорів через прикордонні території, сприятливий клімат та ландшафт, етнокультурне різноманіття, різноманітність туристичних, а також оздоровчих та оздоровчих об'єкті, як позитивні чинники, слугують потенціалом подальшої взаємодії між Україною та Румунією. ; Многие факторы, имеющие как негативную, так и позитивную составляющую, влияют на отношения между Украиной и Румынией. Расширение ЕС и его политика в отношении Украины является одним из позитивных факторов, способствующих конструктивному диалогу и разрешению споров между странами. В статье рассматривается украинское и румынское восприятие Европейской политики соседства и ее региональных инициатив на востоке и юго-востоке. Румыния поддерживает политику ЕС и активизацию его контактов с соседними странами, прежде всего с Молдовой и Украиной, считая себя связующим звеном между Европой и ее стратегически важными соседними регионами. Для Украины инициативы и инструменты ЕПС являются дополнительной основой для углубления сотрудничества с Румынией, укрепления доверия и безопасности в регионе, экономического развития и энергетической безопасности, сближения с европейскими стандартами и сближения двух стран.Предыдущий опыт сотрудничества уже показал, что стороны заинтересованы в реализации проектов приграничного сотрудничества, которые охватывают широкий круг общих интересов; улучшение трансграничной и транспортной инфраструктуры; используя потенциал бассейнов Дуная и Черного моря.Анализируя результаты украинско-румынского сотрудничества, выявляются препятствия и достижения, которые следует рассматривать в качестве стратегических приоритетов для дальнейшего сотрудничества. К числу препятствий относятся, прежде всего, различные административные структуры, отсутствие прямых связей между приграничными регионами, несоответствие между приоритетами программ приграничного сотрудничества и локальными стратегиями регионального развития, ограниченные финансовые ресурсы, низкий уровень экономического развития территорий, расхождение в экономической структуре и инвестиционной направленности между государствами, несбалансированное распределение учреждений культуры, отсутствие координации в научных исследованиях, а также отсутствие обмена информацией и рекламной деятельности. В то же время членство Румынии в ЕС, транзит панъевропейских коридоров через граничащие территории, благоприятный климат и ландшафт, этническое и культурное разнообразие, а также различные туристические, а также лечебные и оздоровительные объекты - все эти факторы служат потенциал для дальнейшего взаимодействия между Украиной и Румынией. ; Many factors, that have both negative and positive components, influence the relations betweenUkraineandRomania. EU enlargement and its policy towardsUkraineis one of the positive factors contributing to a constructive dialogue and resolution of disputes between countries. The Ukrainian and Romanian perception of the European Neighborhood Policy and its regional initiatives in the east and south-east is examined in the article.Romaniasupports the EU's policy and intensification of its contacts with neighboring countries, primarilyMoldovaandUkraine, considering itself as a link betweenEuropeand its strategically important neighboring regions. ForUkraine, ENP initiatives and instruments are an additional basis for deepening cooperation withRomania, enhancing confidence and security in the region, economic development, and energy security, moving closer to European standards and bringing the two nations closer.Previous experience of cooperation has already demonstrated that the parties are interested in the implementation of cross-border cooperation projects that cover a wide range of common interests; improving cross-border and transport infrastructure; using the potential of the Danube and the Black Sea basins.Analyzing the results of the Ukrainian-Romanian cooperation, the obstacles and achievements that should be considered as strategic priorities for further cooperation are identified. Among the obstacles are, first of all, different administrative structures, lack of direct links between the border regions, discrepancy between the priorities of CBC programmes and the local strategies of regional development, limited financial resources, low level of economic development of the territories, divergence in the economic structure and investment focus between the states, unbalanced distribution of culture institutions, lack of coordination in scientific research, and lack of information sharing and advertising activity. At the same time, Romania's EU membership, the transit of the pan-European corridors through the bordering territories, advantageous climate and landscape, ethnic and cultural diversity, and variety of touristic as well as healing and wellness objects - all these factors serve as a potential for further interaction between Ukraine and Romania.

Many factors, that have both negative and positive components, influence the relations betweenUkraineandRomania. EU enlargement and its policy towardsUkraineis one of the positive factors contributing to a constructive dialogue and resolution of disputes between countries. The Ukrainian and Romanian perception of the European Neighborhood Policy and its regional initiatives in the east and south-east is examined in the article.Romaniasupports the EU's policy and intensification of its contacts with neighboring countries, primarilyMoldovaandUkraine, considering itself as a link betweenEuropeand its strategically important neighboring regions. ForUkraine, ENP initiatives and instruments are an additional basis for deepening cooperation withRomania, enhancing confidence and security in the region, economic development, and energy security, moving closer to European standards and bringing the two nations closer.Previous experience of cooperation has already demonstrated that the parties are interested in the implementation of cross-border cooperation projects that cover a wide range of common interests; improving cross-border and transport infrastructure; using the potential of the Danube and the Black Sea basins.Analyzing the results of the Ukrainian-Romanian cooperation, the obstacles and achievements that should be considered as strategic priorities for further cooperation are identified. Among the obstacles are, first of all, different administrative structures, lack of direct links between the border regions, discrepancy between the priorities of CBC programmes and the local strategies of regional development, limited financial resources, low level of economic development of the territories, divergence in the economic structure and investment focus between the states, unbalanced distribution of culture institutions, lack of coordination in scientific research, and lack of information sharing and advertising activity. At the same time, Romania's EU membership, the transit of the pan-European corridors through the bordering territories, advantageous climate and landscape, ethnic and cultural diversity, and variety of touristic as well as healing and wellness objects - all these factors serve as a potential for further interaction between Ukraine and Romania. ; Многие факторы, имеющие как негативную, так и позитивную составляющую, влияют на отношения между Украиной и Румынией. Расширение ЕС и его политика в отношении Украины является одним из позитивных факторов, способствующих конструктивному диалогу и разрешению споров между странами. В статье рассматривается украинское и румынское восприятие Европейской политики соседства и ее региональных инициатив на востоке и юго-востоке. Румыния поддерживает политику ЕС и активизацию его контактов с соседними странами, прежде всего с Молдовой и Украиной, считая себя связующим звеном между Европой и ее стратегически важными соседними регионами. Для Украины инициативы и инструменты ЕПС являются дополнительной основой для углубления сотрудничества с Румынией, укрепления доверия и безопасности в регионе, экономического развития и энергетической безопасности, сближения с европейскими стандартами и сближения двух стран.Предыдущий опыт сотрудничества уже показал, что стороны заинтересованы в реализации проектов приграничного сотрудничества, которые охватывают широкий круг общих интересов; улучшение трансграничной и транспортной инфраструктуры; используя потенциал бассейнов Дуная и Черного моря.Анализируя результаты украинско-румынского сотрудничества, выявляются препятствия и достижения, которые следует рассматривать в качестве стратегических приоритетов для дальнейшего сотрудничества. К числу препятствий относятся, прежде всего, различные административные структуры, отсутствие прямых связей между приграничными регионами, несоответствие между приоритетами программ приграничного сотрудничества и локальными стратегиями регионального развития, ограниченные финансовые ресурсы, низкий уровень экономического развития территорий, расхождение в экономической структуре и инвестиционной направленности между государствами, несбалансированное распределение учреждений культуры, отсутствие координации в научных исследованиях, а также отсутствие обмена информацией и рекламной деятельности. В то же время членство Румынии в ЕС, транзит панъевропейских коридоров через граничащие территории, благоприятный климат и ландшафт, этническое и культурное разнообразие, а также различные туристические, а также лечебные и оздоровительные объекты - все эти факторы служат потенциал для дальнейшего взаимодействия между Украиной и Румынией. ; На відносини між Україною та Румунією впливає ряд чинників. Розширення ЄС та його політика щодо України є одним із позитивних чинників, що сприяє конструктивному діалогу та вирішенню суперечок між країнами. У статті розглядається українське та румунське сприйняття європейської політики сусідства та її регіональних ініціатив на сході та південному сході. Вказується, що Румунія підтримує політику ЄС та активізує контакти з сусідніми країнами, насамперед Молдовою та Україною, позиціонуючи себе в якості посередника між Європою та її стратегічно важливими регіонами та країнами. Для України ініціативи та інструменти ЄПС є додатковою основою для співпраці з Румунією, підвищення довіри та безпеки в регіоні, сприяння економічному розвитку. В статті вказується, що досвід співпраці демонструє зацікавленість країн в розвитку проектів транскордонного співробітництва, використовуючи потенціал басейнів Дунаю та Чорного моря. Автором проаналізовано результати українсько-румунського співробітництва, визначено перешкоди та досягнення, які слід вважати стратегічними пріоритетами подальшої співпраці. Серед перешкод називаються переважно адміністративні та інституційні, а також відсутність прямих зв'язків між прикордонними регіонами, невідповідність пріоритетам програм ЦБ та місцевим стратегіям регіонального розвитку, обмеженість фінансових ресурсів, низький рівень економічного розвитку територій, розбіжність в економічній структурі та інвестиційній спрямованості між державами, незбалансований розподіл закладів культури, недостатня координація наукових досліджень та відсутність обміну інформацією та рекламної діяльності. У той же час, зазначається, що членство Румунії в ЄС, транзит загальноєвропейських коридорів через прикордонні території, сприятливий клімат та ландшафт, етнокультурне різноманіття, різноманітність туристичних, а також оздоровчих та оздоровчих об'єкті, як позитивні чинники, слугують потенціалом подальшої взаємодії між Україною та Румунією.

На відносини між Україною та Румунією впливає ряд чинників. Розширення ЄС та його політика щодо України є одним із позитивних чинників, що сприяє конструктивному діалогу та вирішенню суперечок між країнами. У статті розглядається українське та румунське сприйняття європейської політики сусідства та її регіональних ініціатив на сході та південному сході. Вказується, що Румунія підтримує політику ЄС та активізує контакти з сусідніми країнами, насамперед Молдовою та Україною, позиціонуючи себе в якості посередника між Європою та її стратегічно важливими регіонами та країнами. Для України ініціативи та інструменти ЄПС є додатковою основою для співпраці з Румунією, підвищення довіри та безпеки в регіоні, сприяння економічному розвитку. В статті вказується, що досвід співпраці демонструє зацікавленість країн в розвитку проектів транскордонного співробітництва, використовуючи потенціал басейнів Дунаю та Чорного моря. Автором проаналізовано результати українсько-румунського співробітництва, визначено перешкоди та досягнення, які слід вважати стратегічними пріоритетами подальшої співпраці. Серед перешкод називаються переважно адміністративні та інституційні, а також відсутність прямих зв'язків між прикордонними регіонами, невідповідність пріоритетам програм ЦБ та місцевим стратегіям регіонального розвитку, обмеженість фінансових ресурсів, низький рівень економічного розвитку територій, розбіжність в економічній структурі та інвестиційній спрямованості між державами, незбалансований розподіл закладів культури, недостатня координація наукових досліджень та відсутність обміну інформацією та рекламної діяльності. У той же час, зазначається, що членство Румунії в ЄС, транзит загальноєвропейських коридорів через прикордонні території, сприятливий клімат та ландшафт, етнокультурне різноманіття, різноманітність туристичних, а також оздоровчих та оздоровчих об'єкті, як позитивні чинники, слугують потенціалом подальшої взаємодії між Україною та Румунією. ; Многие факторы, имеющие как негативную, так и позитивную составляющую, влияют на отношения между Украиной и Румынией. Расширение ЕС и его политика в отношении Украины является одним из позитивных факторов, способствующих конструктивному диалогу и разрешению споров между странами. В статье рассматривается украинское и румынское восприятие Европейской политики соседства и ее региональных инициатив на востоке и юго-востоке. Румыния поддерживает политику ЕС и активизацию его контактов с соседними странами, прежде всего с Молдовой и Украиной, считая себя связующим звеном между Европой и ее стратегически важными соседними регионами. Для Украины инициативы и инструменты ЕПС являются дополнительной основой для углубления сотрудничества с Румынией, укрепления доверия и безопасности в регионе, экономического развития и энергетической безопасности, сближения с европейскими стандартами и сближения двух стран.Предыдущий опыт сотрудничества уже показал, что стороны заинтересованы в реализации проектов приграничного сотрудничества, которые охватывают широкий круг общих интересов; улучшение трансграничной и транспортной инфраструктуры; используя потенциал бассейнов Дуная и Черного моря.Анализируя результаты украинско-румынского сотрудничества, выявляются препятствия и достижения, которые следует рассматривать в качестве стратегических приоритетов для дальнейшего сотрудничества. К числу препятствий относятся, прежде всего, различные административные структуры, отсутствие прямых связей между приграничными регионами, несоответствие между приоритетами программ приграничного сотрудничества и локальными стратегиями регионального развития, ограниченные финансовые ресурсы, низкий уровень экономического развития территорий, расхождение в экономической структуре и инвестиционной направленности между государствами, несбалансированное распределение учреждений культуры, отсутствие координации в научных исследованиях, а также отсутствие обмена информацией и рекламной деятельности. В то же время членство Румынии в ЕС, транзит панъевропейских коридоров через граничащие территории, благоприятный климат и ландшафт, этническое и культурное разнообразие, а также различные туристические, а также лечебные и оздоровительные объекты - все эти факторы служат потенциал для дальнейшего взаимодействия между Украиной и Румынией. ; Many factors, that have both negative and positive components, influence the relations betweenUkraineandRomania. EU enlargement and its policy towardsUkraineis one of the positive factors contributing to a constructive dialogue and resolution of disputes between countries. The Ukrainian and Romanian perception of the European Neighborhood Policy and its regional initiatives in the east and south-east is examined in the article.Romaniasupports the EU's policy and intensification of its contacts with neighboring countries, primarilyMoldovaandUkraine, considering itself as a link betweenEuropeand its strategically important neighboring regions. ForUkraine, ENP initiatives and instruments are an additional basis for deepening cooperation withRomania, enhancing confidence and security in the region, economic development, and energy security, moving closer to European standards and bringing the two nations closer.Previous experience of cooperation has already demonstrated that the parties are interested in the implementation of cross-border cooperation projects that cover a wide range of common interests; improving cross-border and transport infrastructure; using the potential of the Danube and the Black Sea basins.Analyzing the results of the Ukrainian-Romanian cooperation, the obstacles and achievements that should be considered as strategic priorities for further cooperation are identified. Among the obstacles are, first of all, different administrative structures, lack of direct links between the border regions, discrepancy between the priorities of CBC programmes and the local strategies of regional development, limited financial resources, low level of economic development of the territories, divergence in the economic structure and investment focus between the states, unbalanced distribution of culture institutions, lack of coordination in scientific research, and lack of information sharing and advertising activity. At the same time, Romania's EU membership, the transit of the pan-European corridors through the bordering territories, advantageous climate and landscape, ethnic and cultural diversity, and variety of touristic as well as healing and wellness objects - all these factors serve as a potential for further interaction between Ukraine and Romania.

Cooperation between Ukraine and the EU in the field of security constitutes an important part of bilateral relations since declaration of Ukraine's independence. Interaction in the field of crises resolution and creating conditions for the peaceful settlement of conflict is one of the dimensions of the cooperation development. According to the documents it's stated that there was the mutual interest of the parties to develop this aspect of cooperation, which, however, was based on different motives. Ukraine sought to use this tool to strengthen its international position. Meanwhile the EU was guided by the idea that cooperation might become a mechanism for spreading the principles of democracy and good governance in order to achieve stability and guarantee security in the region. At the same time, the article argues that dualism of interaction between Ukraine and the EU in this area takes place. On the one hand, the EU plays a role of crisis manager to settle the critical situations that have appeared on the territory of the Ukrainian state. On the other hand, representatives of Ukraine successfully participate in missions and operations of the European Union aimed to resolve crises and conflicts. In the first case, the approach of Brussels and the EU's contribution to resolving such crisis like the process of nuclear disarmament of Ukraine, the events of Maidan in 2004, the political crisis in late 2013, and the Russian-Ukrainian conflict are analyzed. The other side of cooperation is viewed in the context of Ukraine's participation in the EU special missions, for example, in Bosnia and Herzegovina, Macedonia, Moldova, Georgia. In addition, an attention is paid to an intensification of defense cooperation, which is recognized an important aspect of stabilizing the situation in Ukraine as well as a significant part of interaction in the context of the Global Strategy for the European Union's Foreign and Security Policy implementation. The factors that influence the prospects for further cooperation are studied as well. It is noted that the main obstacles to rise up the effectiveness of cooperation are certain limitations of the capabilities of both Ukraine and the EU. However, it is emphasized that it is impossible to ensure the safety of EU citizens, a key priority of the current strategy of the Union, without restoring the territorial integrity and sovereignty of Ukraine. ; Сотрудничество между Украиной и ЕС в сфере безопасности занимает важное место в двусторонних отношениях с момента провозглашения независимости Украины. Одним из направлений сотрудничества является взаимодействие в урегулировании кризисов и создание условий для мирного разрешения конфликтов. Анализ документов дает основание констатировать взаимный интерес сторон в развитии данного аспекта сотрудничества, который, однако, базируется на разных мотивах. Украина стремилась использовать данный инструмент для укрепления своих международных позиций. ЕС руководствовался идеей сотрудничества как механизма распространения принципов демократии и должного управления с целью достижения стабильности и гарантирования безопасности в регионе. При этом отмечается дуализм взаимодействия Украины и ЕС в этой сфере. С одной стороны, ЕС принимает участие в урегулировании кризисных ситуаций, возникших на территории Украинского государства. А с другой, представители Украины успешно принимают участие в миссиях и операциях Европейского Союза по урегулированию кризисов и конфликтов. В первом случае анализируются подходы Брюсселя и вклад ЕС в урегулирование таких кризисных ситуаций, как процесс ядерного разоружения Украины, события Майдана в 2004 г., политический кризис в конце 2013 года, а также российско-украинский конфликт. Другая сторона сотрудничества рассматривается в контексте участия Украины в работе миссий ЕС по урегулированию кризисов и конфликтов, например, в Боснии и Герцеговине, Македонии, Молдове, Грузии. Кроме того, имеет место активизация оборонного взаимодействия, что является важным аспектом стабилизации ситуации в Украине и взаимодействия в контексте реализации Глобальной стратегии ЕС в сфере внешней политики и политики безопасности. Также рассмотрены факторы, которые влияют на перспективы дальнейшего сотрудничества. Отмечается, что главными препятствиями являются определенная ограниченность возможностей и Украины и ЕС в вопросе углубления сотрудничества. Однако подчеркивается, что без восстановления территориальной целостности и суверенитета Украины невозможно обеспечить безопасность граждан ЕС — ключевого приоритета действующей стратегии Союза. ; Співробітництво між Україною та ЄС в сфері безпеки займає важливе місце в двосторонніх відносинах. Одним з напрямків співробітництва є врегулювання криз та сприяння мирному врегулюванню конфліктам. У статті досліджуються приклади участі представників України в місіях та операціях ЄС з врегулювання криз, а також ситуації, коли Україна сама потребувала допомоги ЄС у врегулюванні кризових ситуацій. Розкриваються підходи та вклад ЄС у такі кризові моменти, як процес ядерного роззброєння України, події Майдану у 2004 р., а також політична криза наприкінці 2013 р. та українсько-російський конфлікт. У висновках розглянуто можливості ЄС сприяти відновленню територіальної цілісності та суверенітету України, наголошується на важливості подальшого співробітництва Києва та Брюсселя в цьому напрямку.

The factors that determine the East-European Dimension of the European Union Foreign Policy is scrutinized in this article, with the special emphasis on security issues. According to the current policy of Russia towards western independent states and «Ukrainian crisis» effect new challenges and threats to security in the Eastern Partnership region are identified as well as their impact on the further transformation of EU foreign policy in the East. ; В статье раскрываются факторы, определяющие восточноевропейское измерение внешней политики Европейского Союза, акцентировано внимание на проблеме безопасности. С учетом современной политики России в отношении западных независимых государств и «украинского кризиса» определяются новые вызовы и угрозы безопасности в регионе Восточного партнерства и их влияние на дальнейшую трансформацию внешней политики ЕС в восточном направлении. ; В статті розкриваються чинники, що визначають східноєвропейський вимір зовнішньої політики Європейського Союзу, акцентовано увагу на безпековому питанні. З урахуванням сучасної політики Росії відносно західнихнезалежних держав та «української кризи» визначаються нові виклики тазагрози безпеці в регіоні Східного партнерства та аналізується їхній впливна подальшу трансформацію зовнішньої політики ЄС у східному напрямку.

Scientific conference for young teachers and masters who study in specialty 291 International Relations, Social Communications and Regional Studies, with the participation of Dean of the Faculty of International Relations, Political Science and Sociology VV Glebov, Head of the Department of International Relations O. I. Brusilivska, lecturers and students of the University, was held on November 15, 2018, at the FMMPS of the ONU named after I. I. Mechnikov. Among the main issues that are considered at the conference are an analysis of the policy of international organizations at the present stage (Babich O., Vozhilovska A., Landry K., Yurkivska A.), foreign policy course of states (German O., Kucherenko A., Mayskaya N., Nizhnik A., Romashko Ye., Khachatryan M.), international conflicts (Ermakov A., Luk'yanchuk K.), problems of nuclear deterrence (Maksimenko I., Skrypnik M., Tryska T.). ; Научная конференция для молодых преподавателей, магистров, обучающихся по специальности 291 Международные отношения, социальные коммуникации и региональные студии, с участием декана факультета международных отношений, политологии и социологии В. В. Глебова, заведующей кафедрой международных отношений О. И. Брусиловской, преподавателей и студентов университета, состоялась 15 ноября 2018 на ФМВПС ОНУ имени И. И. Мечникова. Среди основных вопросов, рассматриваемых на конференции - анализ международных организаций на современном этапе (Бабич О., Вожиловська А., Ландри К., Юрковская А.), внешнеполитического курса государств (Герман А., Кучеренко А., Майская Н., Нижник А. Ромашко Е., Хачатрян М.), международных конфликтов (Ермаков А., Лукьянчук К.), проблемы ядерного сдерживания (Максименко И., Скрипник М., Триска Т.). ; Наукова конференція для молодих викладачів та магістрів, які навчаються за спеціальністю 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, за участю декана Факультету міжнародних відносин, політології та соціології В. В. Глєбова, завідувача кафедри міжнародних відносин О. І. Брусиловської, викладачів та гостей університету, відбулася 15 листопада 2018 року на ФМВПС ОНУ імені І. І. Мечникова. Серед основних питань, що розглядалися на конференції – аналіз політики міжнародних організацій на сучасному етапі (Бабіч О., Вожиловська А., Ландрі K., Юрківська А.), зовнішньої політики держав (Герман О., Кучеренко А., Майська Н., Нижник А., Ромашко Є., Хачатрян М.), міжнародних конфліктів (Єрмаков А., Лукьянчук К.), проблеми ядерного стримування (Максименко І., Скрипник М., Тріска Т.).