Search results

The diary papers of V. Vynnychenko (1911—1925) as a special interpretive field for studying the author's world-view aesthetics and his creative intentions are analyzed. The text of the diary is systematized, based on the relevant material: the author's thoughts on the nature of creativity as a special way of comprehending the world and a person in it; creativity as a manifestation of a person's specific mental organization; creativity as an opportunity for self-manifestation in the present/future dyad; etc. The degree of correlation of conditions and possibilities to create, which were important for V. Vynnychenko as a politician while the fundamental changes at the beginning of the XXth century in Ukraine took place are also noticed in the article. The author's issues given in the diary are considered in the aesthetic context of the literary process at the turn of the XIX-XXth centuries, when cardinal changes took place under the influence of interpretative changes of the world picture in philosophy and culture in general are represented in the given work. In addition, attention was paid to the concept of «creative act» and its understanding by V.Vynnychenko as astaged phenomenon: the plan, the stages of its realization, the role of intuition, fiction, fantasy in the creation of the another reality. The author's interpretation of the author's phenomenon taking into account to the interaction of the concepts of «endowment», «talent» and «genius» is given and commented. The emphasis is placed on V. Vynnychenko's diary thoughts about the latest trends in Ukrainian literature of the early XXth century: homocentration, modernism as an art system renovation of the genre and poetic paradigm. To sum up, this allowed to understand the creative laboratory of the author more deeply and earnestly. The diary material is directed to the artistic creation of V. Vynnychenko - the play «The black Panther and the White Bear» for their semantic proximity: the process of creativity, psychological, aesthetic dominant of creativity, symbolism, artist's essence researches. The perspective of the proposed direction of studying mnemonic and literary material is grounded, which allows the use of an interdisciplinary methodology for understanding aesthetic phenomena. ; В статье предпринята попытка проанализировать дневниковые записи В.Винниченко 1911—1925 годов как особое интерпретационное поле для изучения эстетики миропонимания художника слова, его творческих интенций. Текст дневника систематизирован, исходя из соответствующего материала: размышления писателя оприроде творчества как особого способа постижения мира ичеловека в нём; творчество как проявление специфической психической организации человека; творчество как возможность самопроявления в диаде «настоящее/будущее» и так далее. Также в исследовании уделено внимание проблеме корреляции условий и возможностей творить, поскольку это для В.Винниченко-политика было важно, учитывая историческое время кардинальных трансформаций начала XX века вУкраине. Непосредственно художественную проблематику, представленную в дневнике, впредлагаемой студии рассмотрено в эстетическом контексте литературного процесса рубежа XIX—XX веков, ведь именно тогда произошли кардинальные сдвиги под влиянием интерпретационных изменений картины мира в философии, культуре. Кроме того, было обращено внимание на понятие «творческий акт» и суждения В.Винниченко о нём как о стадиальном явлении: замысел, этапы его реализации, роль интуиции, выдумки, фантазии в создании второй реальности. Представлено ипрокомментировано авторское трактование феномена художника слова с учетом взаимодействия понятий «одаренность», «талант», «гениальность». Акцентированы дневниковые размышления В.Винниченко оновейших тенденциях в украинской литературе начала XX века: гомоцентризация, модернизм как художественная система, обновление жанровой и поэтикальной парадигмы. Вместе взятое это способствовало более глубокому и убедительному представлению творческой лаборатории художника. Материал дневника спроецирован на литературное наследие В.Винниченко – пьесу «Чорная Пантера и Белый Медведь», поскольку они смыслово близки: процесс творчества, его психологические, эстетические доминанты, символика, изучение естества художника. Обоснована перспективность предложенного направления изучения мнемонического и литературного материала, что позволяет использовать интердисциплинарную методику объяснению эстетических явлений. ; У статті зроблено спробу проаналізувати щоденникові записи В.Винниченка 1911—1925 років як особливе інтерпретаційне поле для вивчення естетики світобачення митця, його творчих інтенцій. Текст щоденника систематизовано з огляду на відповідний матеріал: роздуми митця про природу творчості як особливий спосіб осягнення світу й людини в ньому; творчість як вияв специфічної психічної організації людини; творчість як можливість самовияву в діаді теперішнє/майбутнє тощо. Також у розвідці йшлося про ступінь кореляції умов і можливостей творити, що для В.Винниченка-політика було важливо з огляду на історичний час кардинальних змін початку XX століття в Україні. Власне мистецьку проблематику, репрезентовану в щоденнику, в пропонованій студії розглянуто в естетичному контексті літературного процесу межі XIX—XX століть, коли в ньому відбувалися кардинальні зрушення під впливом інтерпретаційних змін картини світу в філософії, культурі загалом. Крім того, було звернено увагу на поняття «творчий акт» і його розуміння В.Винниченком як стадіального явища: задум, етапи його реалізації, роль інтуїції, вигадки, фантазії в творенні другої реальності. Подано й прокоментовано авторську інтерпретацію феномену митця з урахуванням взаємодії понять «обдарованість», «талант», «геніальність». Зроблено акцент на щоденникових роздумах В.Винниченка про новітні тенденції вукраїнській літературі початку XX століття: гомоцентризація, модернізм як художня система, оновлення жанрової та поетикальної парадигми. Разом узяте це уможливило глибше й переконливіше осягнення творчої лабораторії митця. Щоденниковий матеріал спроектовано на художню творчість В.Винниченка – п'єсу «Чорна Пантера і Білий Медвідь» через їхню смислову близькість: процес творчості, психологічні, естетичні домінанти творення, символіка, дослідження єства митця. Обґрунтовано перспективність запропонованого напряму вивчення мнемологічного й літературного матеріалу з огляду на можливість використання інтердисциплінарної методики осягнення естетичних явищ.