Fuelled by political and social struggles as well as cultural and linguistic concerns, "identity" emerged as the central theme of linguocultural, cognitive and discursive studies in the XXI century. The article describes two fundamental notions of interparadigmal cognitivediscursive linguistic approach to identity research: discourse and discourse of identity. In doing so, it presents a brief history of discourse studies, examines debates in linguistics about discourse and text, summarizes main approaches to discourse definition and undestanding, reveals its two-aspect essence and suggests author's understanding of the term "discourse of identity". Identity is viewed as an emotionally charged discursive description of ourselves that is subject to change, so language "makes" rather than "finds" identity. Identities are thus discursive constructions that change their meanings according to time, place and usage. We may understand identity as regulatory discourses to which we are attached through processes of identification or emotional investment. Identity is wholly cultural and cognitive in character and doesn't exist outside its representation in discourses. This theoretical basis enables to build up research methodology of collective identity as a cognitive-discursive result of society reflection, to construct linguocultural hyperconcept ENGLISH IDENTITY as a model for cognitive-discursive description of any ethnic-cultural collective identity and to typify the discourse of English identity in which this hyperconcept is verbalized. ; В статье описываются два базисных понятия межпарадигмального когнитивно-дискурсивного лингвистического подхода к изучению идентичности: «дискурс» и «дискурс идентичности». Даётся обзор исследований дискурса и его определений, обосновывается двуплановость дискурса, предлагается авторское видение термина «дискурс идентичности». ; У статті описуються два базисних поняття міжпарадигмального когнітивно-дискурсивного лінгвістичного підходу до вивчення ідентичності: «дискурс» і «дискурс ідентичності». Наводиться огляд досліджень дискурсу та його визначень, обґрунтовується двоплановість дискурсу, пропонується авторське бачення терміна «дискурс ідентичності».
В статье описываются два базисных понятия межпарадигмального когнитивно-дискурсивного лингвистического подхода к изучению идентичности: «дискурс» и «дискурс идентичности». Даётся обзор исследований дискурса и его определений, обосновывается двуплановость дискурса, предлагается авторское видение термина «дискурс идентичности». ; У статті описуються два базисних поняття міжпарадигмального когнітивно-дискурсивного лінгвістичного підходу до вивчення ідентичності: «дискурс» і «дискурс ідентичності». Наводиться огляд досліджень дискурсу та його визначень, обґрунтовується двоплановість дискурсу, пропонується авторське бачення терміна «дискурс ідентичності». ; Fuelled by political and social struggles as well as cultural and linguistic concerns, "identity" emerged as the central theme of linguocultural, cognitive and discursive studies in the XXI century. The article describes two fundamental notions of interparadigmal cognitivediscursive linguistic approach to identity research: discourse and discourse of identity. In doing so, it presents a brief history of discourse studies, examines debates in linguistics about discourse and text, summarizes main approaches to discourse definition and undestanding, reveals its two-aspect essence and suggests author's understanding of the term "discourse of identity". Identity is viewed as an emotionally charged discursive description of ourselves that is subject to change, so language "makes" rather than "finds" identity. Identities are thus discursive constructions that change their meanings according to time, place and usage. We may understand identity as regulatory discourses to which we are attached through processes of identification or emotional investment. Identity is wholly cultural and cognitive in character and doesn't exist outside its representation in discourses. This theoretical basis enables to build up research methodology of collective identity as a cognitive-discursive result of society reflection, to construct linguocultural hyperconcept ENGLISH IDENTITY as a model for cognitive-discursive description of any ethnic-cultural collective identity and to typify the discourse of English identity in which this hyperconcept is verbalized.
Дана стаття присвячена проблемам передачі безеквівалентної лексики англійською мовою в художніх та документальних текстах. Інтерес сучасного українського перекладознавства та германістики до вивчення проблем взаємодії мови, культури та колективної локальної ідентичності в сучасній життєдіяльності суспільства пояснюють актуальність вибору теми статті. Матеріалом дослідження слугують наступні тексти: І. Бабель «Одесские рассказы» та переклад «The Odessa Tales»; Janet Skeslien Charles «Moonlight in Odessa», та документальні тексти: «Awesome Odesa: Interesting Things You Need to Know» видавництва «Основи»; журнал "The Odessa Review»; матеріали різних ресурсів мережі «Інтернет». Головна мета дослідження полягає в описі одеських реалій та систематизації способів їх передачі. Поставлена мета унеобхіднила вирішення низки завдань. Було розглянуто актуальні напрями лінгвістичних та перекладознавчих досліджень реалій, проаналізовано основні визначення терміна «реалія» та запропоновано власне визначення, описано базові семантичні класифікації та класифікації способів передачі реалій, визначено місце кожної окремої реалії в класифікаціях. У процесі дослідження також були обґрунтовані рекомендації щодо доповнення класифікації С. Влахова і С. Флоріна. Результатом дослідження є висновки щодо частотності використання видів одеських реалій-локалізмів та способів їх передачі в двох стилях мови. В процесі роботи над практичним матеріалом визначена найбільша за частотністю група реалій як в художніх, так і в документальних текстах – суспільно-політичні реалії, та найбільше використані способи передачі реалій – калькування, напівкалькування та комбінаторний спосіб. Перспективою даного дослідження є складання універсального двомовного глосарія одеських реалій, що стане в нагоді як перекладачам та гідам, так і культурологам та історикам. ; Данная статья посвящена проблемам передачи безэквивалентной лексики на английский язык в художественных и документальных текстах. Интерес современного украинского переводоведения и германистики к изучению проблем взаимодействия языка, культуры и коллективной локальной идентичности в современной жизнедеятельности общества объясняют актуальность представленной статьи. Материал исследования составляют такие тексты: И. Бабель «Одесские рассказы» и перевод «The Odessa Tales»; Janet Skeslien Charles «Moonlight in Odessa», и документальные тексты: «Awesome Odesa: Interesting Things You Need to Know» издательства «Основы»; Журнал "The Odessa Review»; материалы различных источников сети Интернет. Главная цель исследования состоит в описании одесских реалий и систематизации способов их передачи. Поставленная цель определила выполненные в процессе написания статьи задачи. Были рассмотрены актуальные лингвистические и переводоведческие направления исследования реалий, проанализированы базовые определения термина «реалия» и предложено собственное определение, описаны различные семантические классификации и классификации способов передачи реалий, определено место каждой реалии в классификациях. В ходе исследования сформулированы рекомендации касательно дополнения классификации С. Влахова и С. Флорина. Результатом исследования являются выводы о частоте использования видов одесских реалий-локализмов и способов их передачи в двух стилях языка. В ходе работы выделен наиболее употребляемый вид реалий как в художественных, так и в документальных текстах – общественно-политические реалии наиболее часто используемые способы передачи реалий: калька, полукалька, комбинаторный способ. Перспективой данного исследования является составление универсального двуязычного словаря одесских реалий, который будет полезен как переводчикам и гидам, так и культурологам, и историкам. ; The article focuses on rendering non-equivalent lexis in English language fiction and nonfiction texts. Research has been done on the basis of the following texts: Odessa Tales by Isaac Babel, Moonlight in Odessa by Janet Skeslien Charles, journals – The Odessa Review and The Awesome Odesa and Internet resources. The final objective of the work is to describe local Odesa realia and systematize the ways of their rendering. The objective determined the tasks of the research: to analyse different scholar definitions of the term "realia" and formulate own definition; to outline relevant for linguistics and translation studies classifications of realia and the ways of their rendering, to single out 400 examples (obtained by random selection) from the texts given; to determine the place of each realia in semantic classifications and the classification of rendering realia. Our study relies substantially on the application of linguistic descriptive methodology and devices. The research gives recommendations to the enhancement of the S. Vlahov and S. Florin's classification as it ignores some reality phenomena. The paper singles out the most frequent kinds of Odesa realia-localisms and the ways of their rendering. The work discovers that realia concerned society and politics and loan translation, half-calque and mix translation as ways of rendering realia are the most frequently used in fiction as well as non-fiction texts. The research highlights the ways of rendering realia which occurred to be omitted in the S. Vlahov and S. Florin's classification. The prospects of the research lie in elaborating a bilingual glossary of the Odesa realia to fulfil professional needs of translators, interpreters, guides, culture and history researchers.
Дана стаття присвячена проблемам передачі безеквівалентної лексики англійською мовою в художніх та документальних текстах. Інтерес сучасного українського перекладознавства та германістики до вивчення проблем взаємодії мови, культури та колективної локальної ідентичності в сучасній життєдіяльності суспільства пояснюють актуальність вибору теми статті. Матеріалом дослідження слугують наступні тексти: І. Бабель «Одесские рассказы» та переклад «The Odessa Tales»; Janet Skeslien Charles «Moonlight in Odessa», та документальні тексти: «Awesome Odesa: Interesting Things You Need to Know» видавництва «Основи»; журнал "The Odessa Review»; матеріали різних ресурсів мережі «Інтернет». Головна мета дослідження полягає в описі одеських реалій та систематизації способів їх передачі. Поставлена мета унеобхіднила вирішення низки завдань. Було розглянуто актуальні напрями лінгвістичних та перекладознавчих досліджень реалій, проаналізовано основні визначення терміна «реалія» та запропоновано власне визначення, описано базові семантичні класифікації та класифікації способів передачі реалій, визначено місце кожної окремої реалії в класифікаціях. У процесі дослідження також були обґрунтовані рекомендації щодо доповнення класифікації С. Влахова і С. Флоріна. Результатом дослідження є висновки щодо частотності використання видів одеських реалій-локалізмів та способів їх передачі в двох стилях мови. В процесі роботи над практичним матеріалом визначена найбільша за частотністю група реалій як в художніх, так і в документальних текстах – суспільно-політичні реалії, та найбільше використані способи передачі реалій – калькування, напівкалькування та комбінаторний спосіб. Перспективою даного дослідження є складання універсального двомовного глосарія одеських реалій, що стане в нагоді як перекладачам та гідам, так і культурологам та історикам. ; Данная статья посвящена проблемам передачи безэквивалентной лексики на английский язык в художественных и документальных текстах. Интерес современного украинского переводоведения и германистики к изучению проблем взаимодействия языка, культуры и коллективной локальной идентичности в современной жизнедеятельности общества объясняют актуальность представленной статьи. Материал исследования составляют такие тексты: И. Бабель «Одесские рассказы» и перевод «The Odessa Tales»; Janet Skeslien Charles «Moonlight in Odessa», и документальные тексты: «Awesome Odesa: Interesting Things You Need to Know» издательства «Основы»; Журнал "The Odessa Review»; материалы различных источников сети Интернет. Главная цель исследования состоит в описании одесских реалий и систематизации способов их передачи. Поставленная цель определила выполненные в процессе написания статьи задачи. Были рассмотрены актуальные лингвистические и переводоведческие направления исследования реалий, проанализированы базовые определения термина «реалия» и предложено собственное определение, описаны различные семантические классификации и классификации способов передачи реалий, определено место каждой реалии в классификациях. В ходе исследования сформулированы рекомендации касательно дополнения классификации С. Влахова и С. Флорина. Результатом исследования являются выводы о частоте использования видов одесских реалий-локализмов и способов их передачи в двух стилях языка. В ходе работы выделен наиболее употребляемый вид реалий как в художественных, так и в документальных текстах – общественно-политические реалии наиболее часто используемые способы передачи реалий: калька, полукалька, комбинаторный способ. Перспективой данного исследования является составление универсального двуязычного словаря одесских реалий, который будет полезен как переводчикам и гидам, так и культурологам, и историкам. ; The article focuses on rendering non-equivalent lexis in English language fiction and nonfiction texts. Research has been done on the basis of the following texts: Odessa Tales by Isaac Babel, Moonlight in Odessa by Janet Skeslien Charles, journals – The Odessa Review and The Awesome Odesa and Internet resources. The final objective of the work is to describe local Odesa realia and systematize the ways of their rendering. The objective determined the tasks of the research: to analyse different scholar definitions of the term "realia" and formulate own definition; to outline relevant for linguistics and translation studies classifications of realia and the ways of their rendering, to single out 400 examples (obtained by random selection) from the texts given; to determine the place of each realia in semantic classifications and the classification of rendering realia. Our study relies substantially on the application of linguistic descriptive methodology and devices. The research gives recommendations to the enhancement of the S. Vlahov and S. Florin's classification as it ignores some reality phenomena. The paper singles out the most frequent kinds of Odesa realia-localisms and the ways of their rendering. The work discovers that realia concerned society and politics and loan translation, half-calque and mix translation as ways of rendering realia are the most frequently used in fiction as well as non-fiction texts. The research highlights the ways of rendering realia which occurred to be omitted in the S. Vlahov and S. Florin's classification. The prospects of the research lie in elaborating a bilingual glossary of the Odesa realia to fulfil professional needs of translators, interpreters, guides, culture and history researchers.
