Suchergebnisse

The purpose of the study is to identify the problems in the implementation of the principle of gender equality in Ukraine and European states. This goal was achieved through the application of a system of methods, including comparative method, formal law method and statistical method. The study has identified that the principle of gender equality prohibits discriminatory treatment on the basis of gender in different spheres of social relations. However, there is no single approach to understanding the concept of gender equality, which is described as: equality between the rights of men and women; fair treatment of men and women; equal access to resources and their fair distribution between men and women. It is substantiated that the principle of gender equality is a sub-principle of the principle of equality and means guaranteeing equal rights and opportunities regardless of gender. The principle of gender equality is examined in international law, including the provisions of the Council of Europe's Gender Equality Strategy for 2018-2023 and their implementation in Ukraine. The European Court of Human Rights' (ECtHR) practice of interpreting the content of the principle of gender equality and its scope is analyzed. The ECtHR has established that gender-based violence is the form of discrimination against women. The Court of Justice of the European Union has established the elimination of discrimination on grounds of sex as a general principle of EU law which should be guaranteed by a court. Family policy models in different states have been studied through the prism of gender equality, in particular: the pronatalist model (formed in France); the traditional model (historically originated in Germany); a pro-egalitarian model (Sweden is a typical representative); family model (mainly applied in the UK, the US and Canada). It is justified that nowadays, mixed models of family policy prevail, which combine traditional models in different proportions. In Ukraine, there is a similarly mixed model of family policy model that can be characterised as more pro-natalist model. The study concludes that real gender equality can be achieved in the case of an effective gender-based public policy, which should: stimulate gender expertise; introduce quotas for representation of women in all areas of employment, except those that may harm their health; ensure that gender components are taken into account in all economic and social development programs; introduce a gender component through the educational process in the secondary, vocational and higher education system; ensure gender mainstreaming in teacher training programs and public officials; promote the elimination of gender stereotypes and counteract discrimination; contribute to reducing the remuneration gap; to promote the activities of public associations in the field of gender equality and combating domestic violence, etc. ; Мета дослідження полягає у порівняльно-правовому аналізі проблем впровадження принципу ґендерної рівності в Україні та зарубіжних державах. Вказану мету було досягнуто завдяки застосування системи методів, зокрема порівняльно-правого, формально-юридичного та статистичного. У результаті дослідження було встановлено, що принцип ґендерної рівності забороняє дискримінаційне відношення за ознакою статі у різних суспільних сферах. При цьому відсутній єдиний підхід до розуміння поняття «ґендерна рівність», яке розкривають як: рівність прав чоловіка та жінки; справедливе ставлення до чоловіків та жінок; рівний доступ до ресурсів та розподілу між чоловіком та жінкою. Обґрунтовано, що принцип ґендерної рівності є субпринципом принципу рівності і означає гарантування рівних прав та можливостей незалежно від статі. Досліджено міжнародно-правові засади принципу ґендерної рівності, у тому числі положення Стратегії ґендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 рр. та їх впровадження в Україні. Проаналізовано практику Європейського Суду з прав людини щодо тлумачення змісту принципу ґендерної рівності та сфер його застосування. Встановлено, що ЄСПЛ визнав ґендерне насильство формою дискримінації жінок. Виявлено, що Суд Європейського Союзу вважає усунення дискримінації за ознакою статі загальним принципом права ЄС, яке має забезпечуватися судом. Досліджено моделі сімейної політики крізь призму ґендерної рівності, зокрема: пронаталістську модель (сформована у Франції); протрадиційну модель (історично виникла в Німеччині); проегалітарну модель (типовим представником є Швеція); просімейну модель (поширена у Великій Британії, США, Канаді). Обґрунтовано, що наразі переважають змішані моделі сімейної політики, які в різних пропорціях поєднують традиційні моделі. В Україні так само змішана модель сімейної політики, яка найбільше тяжіє до пронаталістської. В результаті дослідження зроблено висновок, що реальної ґендерної рівності можна буде досягти у разі ефективної ґендерної державної політики, що має: стимулювати проведення ґендерно-правових експертиз; впровадити квоти для представництва жінок у всіх сферах зайнятості, окрім тих, які можуть зашкодити їхньому здоров'ю; забезпечити врахування ґендерних компонентів у всіх програмах економічного та соціального розвитку; впровадити наскрізно у навчальний процес в системі середньої загальної, професійно-технічної та вищої освіти ґендерний компонент; забезпечити внесення до програм курсів підвищення кваліфікації вчителів, публічних службовців питання ґендерної рівності; cприяти доланню ґендерних стереотипів та протидіяти дискримінації; сприяти зменшенню розриву в оплаті праці; сприяти діяльності громадських об'єднань у сфері утвердження ґендерної рівності та боротьби з насильством в сім'ї і т.п.

The purpose of the study is to identify the problems in the implementation of the principle of gender equality in Ukraine and European states. This goal was achieved through the application of a system of methods, including comparative method, formal law method and statistical method. The study has identified that the principle of gender equality prohibits discriminatory treatment on the basis of gender in different spheres of social relations. However, there is no single approach to understanding the concept of gender equality, which is described as: equality between the rights of men and women; fair treatment of men and women; equal access to resources and their fair distribution between men and women. It is substantiated that the principle of gender equality is a sub-principle of the principle of equality and means guaranteeing equal rights and opportunities regardless of gender. The principle of gender equality is examined in international law, including the provisions of the Council of Europe's Gender Equality Strategy for 2018-2023 and their implementation in Ukraine. The European Court of Human Rights' (ECtHR) practice of interpreting the content of the principle of gender equality and its scope is analyzed. The ECtHR has established that gender-based violence is the form of discrimination against women. The Court of Justice of the European Union has established the elimination of discrimination on grounds of sex as a general principle of EU law which should be guaranteed by a court. Family policy models in different states have been studied through the prism of gender equality, in particular: the pronatalist model (formed in France); the traditional model (historically originated in Germany); a pro-egalitarian model (Sweden is a typical representative); family model (mainly applied in the UK, the US and Canada). It is justified that nowadays, mixed models of family policy prevail, which combine traditional models in different proportions. In Ukraine, there is a similarly mixed model of family policy model that can be characterised as more pro-natalist model. The study concludes that real gender equality can be achieved in the case of an effective gender-based public policy, which should: stimulate gender expertise; introduce quotas for representation of women in all areas of employment, except those that may harm their health; ensure that gender components are taken into account in all economic and social development programs; introduce a gender component through the educational process in the secondary, vocational and higher education system; ensure gender mainstreaming in teacher training programs and public officials; promote the elimination of gender stereotypes and counteract discrimination; contribute to reducing the remuneration gap; to promote the activities of public associations in the field of gender equality and combating domestic violence, etc. ; Мета дослідження полягає у порівняльно-правовому аналізі проблем впровадження принципу ґендерної рівності в Україні та зарубіжних державах. Вказану мету було досягнуто завдяки застосування системи методів, зокрема порівняльно-правого, формально-юридичного та статистичного. У результаті дослідження було встановлено, що принцип ґендерної рівності забороняє дискримінаційне відношення за ознакою статі у різних суспільних сферах. При цьому відсутній єдиний підхід до розуміння поняття «ґендерна рівність», яке розкривають як: рівність прав чоловіка та жінки; справедливе ставлення до чоловіків та жінок; рівний доступ до ресурсів та розподілу між чоловіком та жінкою. Обґрунтовано, що принцип ґендерної рівності є субпринципом принципу рівності і означає гарантування рівних прав та можливостей незалежно від статі. Досліджено міжнародно-правові засади принципу ґендерної рівності, у тому числі положення Стратегії ґендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 рр. та їх впровадження в Україні. Проаналізовано практику Європейського Суду з прав людини щодо тлумачення змісту принципу ґендерної рівності та сфер його застосування. Встановлено, що ЄСПЛ визнав ґендерне насильство формою дискримінації жінок. Виявлено, що Суд Європейського Союзу вважає усунення дискримінації за ознакою статі загальним принципом права ЄС, яке має забезпечуватися судом. Досліджено моделі сімейної політики крізь призму ґендерної рівності, зокрема: пронаталістську модель (сформована у Франції); протрадиційну модель (історично виникла в Німеччині); проегалітарну модель (типовим представником є Швеція); просімейну модель (поширена у Великій Британії, США, Канаді). Обґрунтовано, що наразі переважають змішані моделі сімейної політики, які в різних пропорціях поєднують традиційні моделі. В Україні так само змішана модель сімейної політики, яка найбільше тяжіє до пронаталістської. В результаті дослідження зроблено висновок, що реальної ґендерної рівності можна буде досягти у разі ефективної ґендерної державної політики, що має: стимулювати проведення ґендерно-правових експертиз; впровадити квоти для представництва жінок у всіх сферах зайнятості, окрім тих, які можуть зашкодити їхньому здоров'ю; забезпечити врахування ґендерних компонентів у всіх програмах економічного та соціального розвитку; впровадити наскрізно у навчальний процес в системі середньої загальної, професійно-технічної та вищої освіти ґендерний компонент; забезпечити внесення до програм курсів підвищення кваліфікації вчителів, публічних службовців питання ґендерної рівності; cприяти доланню ґендерних стереотипів та протидіяти дискримінації; сприяти зменшенню розриву в оплаті праці; сприяти діяльності громадських об'єднань у сфері утвердження ґендерної рівності та боротьби з насильством в сім'ї і т.п.

The legislation of Ukraine and the countries of Western Europe, which contains the principles of legal regulation of family relations, is studied. The common and distinct principles of family law in Ukraine and Austria, Belgium, Germany, the Netherlands, Luxemburg, Liechtenstein, Monaco, Switzerland are identified. It was established that the common principles are: state protection of the family, childhood, motherhood, equality, respect for family life, priority of the interests of the child, single-parentage, voluntary marriage, freedom of divorce, etc. At the same time, special principles are established in certain European countries: preservation of family integrity (in Germany); taking into account the will of the child (in Austria); the principle of the prohibition and prevention of domestic violence (in Germany, Monaco), mutual assistance between spouses (in Austria, the Netherlands, Switzerland); the principle of joint and several liability of the spouses for family debts (in the Netherlands). Legislation found in civil law in Monaco is contrary to the principle of equality and restricts the right to marriage. Among the analyzed states of Western Europe, the legislation only of Liechtenstein and Monaco does not recognize same-sex marriages, nor does it regulate the partnership relations between persons of one article. Both in Ukraine and in the states of the European Union, family law principles play an important role; they not only determine the directions of legal regulation of family relations, but also allow to regulate relations in the absence of the relevant legislation, or when the rules of the law are not clearly understood. Proposals for improvement of legislation are proposed, namely, to consolidate in Art. 7 of the Family Code of Ukraine principle of mutual support of spouses and family members. ; Исследовано законодательство Украины и стран Западной Европы, содержащее принципы правового регулирования семейных отношений. Выделены общие и отличительные принципы семейного права в Украине и Австрии, Бельгии, Германии, Нидерландах, Люксембурге, Лихтенштейне, Монако, Швейцарии. Установлено, что совместными принципами правового регулирования семейных отношений являются принципы государственной охраны семьи, равенства, приоритета интересов ребенка, единобрачия и др. Предложены изменения относительно совершенствования норм Семейного кодекса Украины. ; Досліджене законодавство України та держав Західної Європи, що містить принципи правового регулювання сімейних відносин. Виокремлено спільні та відмінні принципи сімейного права в Україні й Австрії, Бельгії, Німеччині, Нідерландах, Люксембургу, Ліхтенштейні, Монако, Швейцарії. Установлено, що спільними принципами правового регулювання сімейних відносин є принципи державної охорони сім'ї, рівності, пріоритету інтересів дитини, одношлюбності й ін. Надані пропозиції щодо вдосконалення норм Сімейного кодексу України.