Suchergebnisse

The article is devoted to the investigation of such phenomenons as text and subtext (the implication). The aim of the article is to determine the nature of author's conception of reality, embodied in the story by A. S. Grin «The Poisoned island» (1916). Attention is concentrated on the objective and subjective levels of text of the work. Text of A. S. Grin's story is divided into four parts. From the first two parts the reader learns about the tragedy of an unknown island, all inhabitants of which, excepting two children, voluntarily died (they poisoned). The fourth part contains an explanation of this tragic situation. Due to seamen, who got to the island, one of the residents of the island was saved. He told about the cause of mass suicide. This part is the most important in the content of the story. Therefore, it is more other volume (5,5 pages). Text of the story is characterized by circularity and presence of inversion, too. But the main role in the story belongs to the subjective relations. A. S. Grin includes in the text of the story several points of view on the tragedy in the island. Their classification helps to highlight semantic opposition «civilization — idyll» as the main and «we — they», «own — alien» as the private. The resident of «large world» of civilization is proud of soldiery and technical successes. Residents of idyll world have a fear before the destructive capacity of military technique. The presence of the opposition «civilization — idyll» makes evident the universal sense of the problems, which were addressed by the author of the story to it's readers. In the process of investigation of Grin's conception author of the article dwells on the semantics of title of the story. The first title, under which the story was printed for the first time in 1916, was «The Tale of the Distant Ocean». The second title — «The Poisoned Island». It means that A. S. Grin focused reader's attention on the causes of death of people in the island because of external factors. The story refers to the fact that residents of the fabulous «Golden age» learned about the big world of other continents and countries and this knowledge scared them so much that they were afraid of possible destructive encounters with the «big world». In their world were peace and harmony in a great world — war, disharmony, violence. In the article A. S. Grin's conception of reality is compared with O. Spengler's conception in the «Sunset of Europe». They are close in understanding of civilization as the last stage of culture, which is characterized by the degradation. All this helps to understand the analysis of subjective level and subtext in the story by Alexander Grin. The author of the article makes a conclusion about the proximity of the story o the parable. ; Цель статьи определить характер воплощенной в рассказе А. С. Грина «Отравленный остров» авторской концепции действительности с помощью изучения объектной и субъектной сторон этого произведения. Автор сосредоточил внимание на двух планах рассказа Грина — плане текста и плане подтекста. Исследуется структура текста, устанавливается связь между объемом глав и их местом в раскрытии авторской концепции, определяется роль цикличности и инверсии в тексте. Делается вывод о ведущей роли субъектных отношений в рассказе Грина. Исследуется место в нем оппозиций «свое — чужое», «цивилизация — идиллия». Анализ символики названия рассказа и подтекста в нем позволяет выделить универсальный смысл решаемых в рассказе проблем, а также судить о близости рассказа к притче. ; Мета статті — визначити характер втіленої в оповіданні О. С. Гріна «Отруєний острів» авторської концепції дійсності за допомогою вивчення об'єктної і суб'єктної сфер цього твору. Автор зосередив увагу на двох планах оповідання Гріна — плані тексту і плані підтексту. Досліджується структура тексту, встановлюється зв'язок між обсягом глав і його місцем в розкритті авторської концепції, визначається роль циклічності оповідання і інверсій в тексті. Робиться висновок про провідну роль суб'єктних стосунків в оповіданні Гріна. Досліджується місце в ньому опозицій «своє — чуже», «цивілізація — ідилія». Аналіз символіки назви оповідання і підтексту у творі дозволяє уявити універсальний сенс проблем, до яких звернувся письменник, а також знайти ознаки притчі в «Отруєному острові».