Search results

The article offers a new look at the poem by N. Nekrasov "To whom in Russia to live well" and in particular at the philosophy of national drunkenness in the chapter "Drunken night". The paper shows that the initially accepted by Nekrasov installation on the nationality of the poem encountered a tendentiousness of the idea: Nekrasov's own beliefs as a person were pushed by the general democratic ideas professed by Nekrasov as a poet. If Nekrasov admitted to friends that the only happy person in Russia can be drunker, then in the poem — "the epic of peasant life" — the personal idea was pushed by public concern for the drinking people, the workers, the social sufferers. The separation of the two conflicting poles of the problem of drunkenness ("to drink or not to drink?") is supplemented in Nekrasov's poem by the third term — the motive of drunkenness as epic heroism (bogatyrstvo), in which the essence of Russian epic heroism consists in the ability to drink excessively more than others. ; У статті пропонується новий погляд на поему М.О. Некрасова «Кому на Русіжити добре» і зокрема на філософію народного пияцтва в розділі «П'яна ніч».У роботі показано, що спочатку прийнята Некрасовим установка на народність поеми зіткнулася з тенденційністю задуму: власні переконання Некрасова-особистості виявилися потісненими загальними демократичними ідеями,сповідуваними Некрасовим-поетом. Якщо друзям Некрасов зізнавався, що єдиною щасливою людиною на Русі може бути п'яний, то в поемі — «епосі селянського життя» — особистісне уявлення виявилося потісненим суспільною турботою про питущий народ-трудівник, соціального страждальця. Розведеннядвох конфронтуючих полюсів проблеми пияцтва ("пити чи не пити?") доповнюється в поемі Некрасова третім доданком-мотивом пияцтва-богатирства, в якому суть російського богатирства полягає в здатності випити непомірно більше ніж інші.

The article offers a new look at the poem by N. Nekrasov "To whom in Russia to live well" and in particular at the philosophy of national drunkenness in the chapter "Drunken night". The paper shows that the initially accepted by Nekrasov installation on the nationality of the poem encountered a tendentiousness of the idea: Nekrasov's own beliefs as a person were pushed by the general democratic ideas professed by Nekrasov as a poet. If Nekrasov admitted to friends that the only happy person in Russia can be drunker, then in the poem — "the epic of peasant life" — the personal idea was pushed by public concern for the drinking people, the workers, the social sufferers. The separation of the two conflicting poles of the problem of drunkenness ("to drink or not to drink?") is supplemented in Nekrasov's poem by the third term — the motive of drunkenness as epic heroism (bogatyrstvo), in which the essence of Russian epic heroism consists in the ability to drink excessively more than others. ; У статті пропонується новий погляд на поему М.О. Некрасова «Кому на Русіжити добре» і зокрема на філософію народного пияцтва в розділі «П'яна ніч».У роботі показано, що спочатку прийнята Некрасовим установка на народність поеми зіткнулася з тенденційністю задуму: власні переконання Некрасова-особистості виявилися потісненими загальними демократичними ідеями,сповідуваними Некрасовим-поетом. Якщо друзям Некрасов зізнавався, що єдиною щасливою людиною на Русі може бути п'яний, то в поемі — «епосі селянського життя» — особистісне уявлення виявилося потісненим суспільною турботою про питущий народ-трудівник, соціального страждальця. Розведеннядвох конфронтуючих полюсів проблеми пияцтва ("пити чи не пити?") доповнюється в поемі Некрасова третім доданком-мотивом пияцтва-богатирства, в якому суть російського богатирства полягає в здатності випити непомірно більше ніж інші.