Search results

The article is aimed at consideration and study of such media tools as priming and trigger. There are many questions about the patterns of influence of the information array on society, on political life. The analysis of the researches presented in the literature reveals that the theoretical scientific interest is not active enough in Ukraine. Direct attention is paid to the use of these tools in political life, in political advertising and so on. At the present stage, the model of priming is actively used in cognitive research, which makes it possible to track the effect of prime on cognitive reality. It is interesting and promising to study the local effects of the influence of unconscious information on the effects of awareness in political life. However, so far political science has not reached definitive conclusions about the dependence of the priming effect on political consciousness, political choice, and so on. The article presents the definition of political priming and trigger, discusses problematic issues and settings. Special attention is paid to the distinction between the concepts of "priming" and "priming effect". It is determined that the effect of priming is active in political life, in particular, in political advertising. Virtually every political actor wants to influence the process of activating the voter's memory. The theory of political media priming focuses on how an individual perceives political information received from the media. An important additional element of the priming process is the use of triggers. The need for triggers is due to the need to analyze events that are not directly related to politics, but can be interpreted in a political way. ; Стаття направлена на розгляд та вивчення таких інструментів мас-медіа як праймінг та тригер. Виникає багато питань щодо закономірностей впливу інформаційного масиву на суспільство, на політичне життя. Аналіз представлених в літературі досліджень виявляє, що теоретичний науковий інтерес є не досить активним в Україні.Безпосередньо увага стосується застосування цих засобів в політичному житті, в політичній рекламі тощо. На сучасному етапі модель праймінгу активно використовується в рамках когнітивних досліджень, що дає можливість відслідковувати вплив прайму на когнівтину реальність. Це є цікавим та перспективним щодо дослідження локальних ефектів впливу неусвідомлюваної інформації на ефекти усвідомлення в рамках політичного життя. Однак, до цього часу політична наука не дійшла остаточних висновків щодо залежності праймінг-ефекту на політичну свідомість, на політичний вибір тощо. В статті представлене визначення політичного праймінгу та тригеру, обговорюються проблемні питання та установки. Окремо акцентується увага розмежуванні понять «праймінг» та «ефект праймінгу». Визначено, що ефект праймінгу активно діє в політичному житті, зокрема, в політичній рекламі. Практично кожний політичний актор бажає впливати на процес активації пам'яті виборця. Теорія політичного медіапраймінгу фокусується на те, яким чином індивід сприймає отримувану з медіа політичну інформацію. Важливим додатковим елементом праймінгового процесу є застосування тригерів. Потреба у введенні тригерів обумовлена необхідністю аналізу подій, які безпосередньо не пов'язані з політикою, але можуть інтерпретуватися в політичному ключі.

The paper is aimed to study the formation and manifestations of the political trigger "Crimea". The historical and value characteristics of the events of 2014 are presented. Direct attention is paid to the analysis of the categorical base, in particular, the concepts of trigger, political trigger, discourse, types of discourse are distinguished. The paper presents the understanding of the status of Crimea in different discourses: sacred and profane. Emphasis is placed on associative connections and interpretations in media texts.It is determined that trigger analysis in the future is useful in the study of opposing discourses, as value triggers will appear more often. It was found that historical events are the most commonly used interpretations in sacred discourse. Most "sacred" texts contain some references to the historical context. It is determined that the movement of network communities beyond virtuality and their transformation into full-fledged political actors depends on their size (small communities are easier to organize), as well as on the interpretive potential of a value-political trigger. The more the political is in the trigger, the less likely it is to implement the scenario of taking the community beyond virtuality. Conversely, if the trigger, in addition to the political, has the potential for conflicting interpretations that appeal to higher identities, the greater the likelihood of organizing small network communities as political actors. It is substantiated that the struggle between discourses does not lead to a complete victory of one of them. Each discourse establishes its specific meanings in the minds of individuals and the collective consciousness of communities. Within the sacred discourse there is its own sacred-profane discourse. At the same time, politics cannot exist outside the profane discourse. ; Стаття присвячена дослідженню формування та проявів політичного тригеру «Крим». Представлена історично-ціннісна характеристика подій 2014 року. Безпосередньо увага стосується аналізу категоріальної бази, зокрема, виокремлюються поняття тригер, політичний тригер, дискурс, види дискурсу. В статті представлене розуміння статусу Криму в різних дискурсах: сакральному та профанному. Акцентується увага на асоціативних зв'язках та інтерпретації в медіатекстах. Визначено, що тригер-аналіз в подальшому є корисним при дослідженні протиборчих дискурсів, оскільки ціннісні тригери будуть з'являтися все частіше. З'ясовано, що історичні події є найбільш уживаними інтерпретаціями в сакральному дискурсі. Більшість «сакральних» текстів містять в собі ті чи інші посилання на історичний контекст. Визначено, що рух мережевих спільнот за межі віртуальності та перетворення їх в повноцінних політичних акторів залежить від їх розмірів (малі спільноти легше організовуються), а також від інтерпретаційного потенціалу того чи іншого ціннісно-політичного тригеру. Чим більше в тригері закладено саме політичного, тим меншою є ймовірність реалізації сценарію виведення спільноти за межі віртуальності. І навпаки, якщо в тригері, крім політичного, закладений потенціал для конфліктної інтерпретації, що звертається до вищих ідентичностей, тим більшою є ймовірність організації малих мережевих спільнот як політичних акторів. Обґрунтовано, що боротьба дискурсів між собою не призводить до повноцінної перемоги одного з них. Кожен дискурс встановлює певні значення в свідомості індивідів та колективній свідомості спільнот. Всередині сакрального дискурсу існує власний сакрально-профанний дискурс. У той же час констатовано, що поза профанним дискурсом існування політики вкрай утруднене.

The paper is aimed to study the formation and manifestations of the political trigger "Crimea". The historical and value characteristics of the events of 2014 are presented. Direct attention is paid to the analysis of the categorical base, in particular, the concepts of trigger, political trigger, discourse, types of discourse are distinguished. The paper presents the understanding of the status of Crimea in different discourses: sacred and profane. Emphasis is placed on associative connections and interpretations in media texts.It is determined that trigger analysis in the future is useful in the study of opposing discourses, as value triggers will appear more often. It was found that historical events are the most commonly used interpretations in sacred discourse. Most "sacred" texts contain some references to the historical context. It is determined that the movement of network communities beyond virtuality and their transformation into full-fledged political actors depends on their size (small communities are easier to organize), as well as on the interpretive potential of a value-political trigger. The more the political is in the trigger, the less likely it is to implement the scenario of taking the community beyond virtuality. Conversely, if the trigger, in addition to the political, has the potential for conflicting interpretations that appeal to higher identities, the greater the likelihood of organizing small network communities as political actors. It is substantiated that the struggle between discourses does not lead to a complete victory of one of them. Each discourse establishes its specific meanings in the minds of individuals and the collective consciousness of communities. Within the sacred discourse there is its own sacred-profane discourse. At the same time, politics cannot exist outside the profane discourse. ; Стаття присвячена дослідженню формування та проявів політичного тригеру «Крим». Представлена історично-ціннісна характеристика подій 2014 року. Безпосередньо увага стосується аналізу категоріальної бази, зокрема, виокремлюються поняття тригер, політичний тригер, дискурс, види дискурсу. В статті представлене розуміння статусу Криму в різних дискурсах: сакральному та профанному. Акцентується увага на асоціативних зв'язках та інтерпретації в медіатекстах. Визначено, що тригер-аналіз в подальшому є корисним при дослідженні протиборчих дискурсів, оскільки ціннісні тригери будуть з'являтися все частіше. З'ясовано, що історичні події є найбільш уживаними інтерпретаціями в сакральному дискурсі. Більшість «сакральних» текстів містять в собі ті чи інші посилання на історичний контекст. Визначено, що рух мережевих спільнот за межі віртуальності та перетворення їх в повноцінних політичних акторів залежить від їх розмірів (малі спільноти легше організовуються), а також від інтерпретаційного потенціалу того чи іншого ціннісно-політичного тригеру. Чим більше в тригері закладено саме політичного, тим меншою є ймовірність реалізації сценарію виведення спільноти за межі віртуальності. І навпаки, якщо в тригері, крім політичного, закладений потенціал для конфліктної інтерпретації, що звертається до вищих ідентичностей, тим більшою є ймовірність організації малих мережевих спільнот як політичних акторів. Обґрунтовано, що боротьба дискурсів між собою не призводить до повноцінної перемоги одного з них. Кожен дискурс встановлює певні значення в свідомості індивідів та колективній свідомості спільнот. Всередині сакрального дискурсу існує власний сакрально-профанний дискурс. У той же час констатовано, що поза профанним дискурсом існування політики вкрай утруднене.

The article is aimed at consideration and study of such media tools as priming and trigger. There are many questions about the patterns of influence of the information array on society, on political life. The analysis of the researches presented in the literature reveals that the theoretical scientific interest is not active enough in Ukraine. Direct attention is paid to the use of these tools in political life, in political advertising and so on. At the present stage, the model of priming is actively used in cognitive research, which makes it possible to track the effect of prime on cognitive reality. It is interesting and promising to study the local effects of the influence of unconscious information on the effects of awareness in political life. However, so far political science has not reached definitive conclusions about the dependence of the priming effect on political consciousness, political choice, and so on. The article presents the definition of political priming and trigger, discusses problematic issues and settings. Special attention is paid to the distinction between the concepts of "priming" and "priming effect". It is determined that the effect of priming is active in political life, in particular, in political advertising. Virtually every political actor wants to influence the process of activating the voter's memory. The theory of political media priming focuses on how an individual perceives political information received from the media. An important additional element of the priming process is the use of triggers. The need for triggers is due to the need to analyze events that are not directly related to politics, but can be interpreted in a political way. ; Стаття направлена на розгляд та вивчення таких інструментів мас-медіа як праймінг та тригер. Виникає багато питань щодо закономірностей впливу інформаційного масиву на суспільство, на політичне життя. Аналіз представлених в літературі досліджень виявляє, що теоретичний науковий інтерес є не досить активним в Україні.Безпосередньо увага стосується застосування цих засобів в політичному житті, в політичній рекламі тощо. На сучасному етапі модель праймінгу активно використовується в рамках когнітивних досліджень, що дає можливість відслідковувати вплив прайму на когнівтину реальність. Це є цікавим та перспективним щодо дослідження локальних ефектів впливу неусвідомлюваної інформації на ефекти усвідомлення в рамках політичного життя. Однак, до цього часу політична наука не дійшла остаточних висновків щодо залежності праймінг-ефекту на політичну свідомість, на політичний вибір тощо. В статті представлене визначення політичного праймінгу та тригеру, обговорюються проблемні питання та установки. Окремо акцентується увага розмежуванні понять «праймінг» та «ефект праймінгу». Визначено, що ефект праймінгу активно діє в політичному житті, зокрема, в політичній рекламі. Практично кожний політичний актор бажає впливати на процес активації пам'яті виборця. Теорія політичного медіапраймінгу фокусується на те, яким чином індивід сприймає отримувану з медіа політичну інформацію. Важливим додатковим елементом праймінгового процесу є застосування тригерів. Потреба у введенні тригерів обумовлена необхідністю аналізу подій, які безпосередньо не пов'язані з політикою, але можуть інтерпретуватися в політичному ключі.