Suchergebnisse

The article is devoted to revealing economic, social and ethnic values of male and female students in political science communities in Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) during 2012-2013. This work is a part of a larger study which captures the state of Ukrainian political science during 2012–2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic programs (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V. I. Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The economic values of Ukrainian and Moldovan students assume an active role of the state, but the importance of the latter decreases with the growth of the total income of their family of origin. The "nationalism" of Ukrainian and Moldovan students concerning social values means the inadmissibility of a homosexual lifestyle, while liberals are more tolerant on this issue. Besides Ukrainian nationalists are generally tolerant of women's right to decide on abortion, although liberals are still more tolerant. In this respect, Moldovan liberals are more conservative. Ukrainian and Moldovan "nationalism" is more tolerant than Ukrainian and Moldovan "liberalism" towards a couple, living together without wishing to get married. The ethnic values of Ukrainian and Moldovan students are more strongly influenced by ideological orientations. On the one hand, "nationalists" tend to deny the problem of racism in society, while liberals are more willing to acknowledge it. On the other hand, liberals are less inclined to believe that there should be only one state language in a country, while "nationalists" are almost absolutely sure of it. The final part of the article concludes that it is necessary to study the economic, cultural, regional and religious factors determining these values of male and female students. ; Стаття присвячена виявленню економічних, соціальних та етнічних цінностей студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012-2013 рр. Робота є частиною масштабного дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського та Державному університеті Молдови. Економічні цінності українських і молдавських студентів передбачають активну роль держави, але значимість останньої зменшується зі зростанням сукупного доходу батьківських сімей. «Націоналізм» українських і молдавських студентів щодо соціальних цінностей означає неприйнятність гомосексуального стилю життя, тоді як ліберали в цьому питанні більш толерантні. Крім того, українські «націоналісти» в цілому терпимі до права жінки приймати рішення про аборт, хоча ліберали і тут виявляють більшу міру толерантності. У цьому відношенні молдавські ліберали більш консервативні. Нарешті, український і молдавський «націоналізм» виявляється більш терпимим до спільного проживання пари без бажання побратися, ніж український і молдавський «лібералізм». Етнічні установки українських і молдавських студентів перебувають під сильнішим впливом ідеологічних орієнтацій. З одного боку, «націоналісти» схильні заперечувати наявність в суспільстві проблеми расизму, тоді як ліберали більш охоче визнають їхнє існування. З іншого боку, ліберали менш схильні вважати, що в країні повинна бути тільки одна державна мова, тоді як «націоналісти» в цьому впевнені практично абсолютно. У завершальній частині статті зроблено висновок про необхідність дослідження економічних, культурних, регіональних та релігійних факторів, що обумовлюють виявлені уявлення студентів та студенток.

The article is devoted to revealing economic, social and ethnic values of male and female students in political science communities in Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) during 2012-2013. This work is a part of a larger study which captures the state of Ukrainian political science during 2012–2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic programs (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V. I. Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The economic values of Ukrainian and Moldovan students assume an active role of the state, but the importance of the latter decreases with the growth of the total income of their family of origin. The "nationalism" of Ukrainian and Moldovan students concerning social values means the inadmissibility of a homosexual lifestyle, while liberals are more tolerant on this issue. Besides Ukrainian nationalists are generally tolerant of women's right to decide on abortion, although liberals are still more tolerant. In this respect, Moldovan liberals are more conservative. Ukrainian and Moldovan "nationalism" is more tolerant than Ukrainian and Moldovan "liberalism" towards a couple, living together without wishing to get married. The ethnic values of Ukrainian and Moldovan students are more strongly influenced by ideological orientations. On the one hand, "nationalists" tend to deny the problem of racism in society, while liberals are more willing to acknowledge it. On the other hand, liberals are less inclined to believe that there should be only one state language in a country, while "nationalists" are almost absolutely sure of it. The final part of the article concludes that it is necessary to study the economic, cultural, regional and religious factors determining these values of male and female students. ; Стаття присвячена виявленню економічних, соціальних та етнічних цінностей студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012-2013 рр. Робота є частиною масштабного дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського та Державному університеті Молдови. Економічні цінності українських і молдавських студентів передбачають активну роль держави, але значимість останньої зменшується зі зростанням сукупного доходу батьківських сімей. «Націоналізм» українських і молдавських студентів щодо соціальних цінностей означає неприйнятність гомосексуального стилю життя, тоді як ліберали в цьому питанні більш толерантні. Крім того, українські «націоналісти» в цілому терпимі до права жінки приймати рішення про аборт, хоча ліберали і тут виявляють більшу міру толерантності. У цьому відношенні молдавські ліберали більш консервативні. Нарешті, український і молдавський «націоналізм» виявляється більш терпимим до спільного проживання пари без бажання побратися, ніж український і молдавський «лібералізм». Етнічні установки українських і молдавських студентів перебувають під сильнішим впливом ідеологічних орієнтацій. З одного боку, «націоналісти» схильні заперечувати наявність в суспільстві проблеми расизму, тоді як ліберали більш охоче визнають їхнє існування. З іншого боку, ліберали менш схильні вважати, що в країні повинна бути тільки одна державна мова, тоді як «націоналісти» в цьому впевнені практично абсолютно. У завершальній частині статті зроблено висновок про необхідність дослідження економічних, культурних, регіональних та релігійних факторів, що обумовлюють виявлені уявлення студентів та студенток.

The article is devoted to the identification of political and ideological self-identification of students of political science communities of Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) in the period 2012–2013. This work is part of a larger study that captures the state of Ukrainian political science in 2012-2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of bachelors, specialists and masters at the Ivan Franko National University of Lviv, the V. N. Karazin Kharkiv National University, the V. Vernadsky Tavriya National University and the State University of Moldova. In total, more than 350 people were surveyed.The answers of the respondents allowed revealing several tendencies related to the prevalence of certain ideologies in different student communities, the presence of a gender dimension of political and ideological self-identification of students of Ukraine and Moldova, etc. One of the most symptomatic trends is the prevalence of nationalist ideas, especially among first-year students. As an explanation, it was suggested that the demand for national-democratic and nationalist ideologies among students is a protest reaction of the new generation to (geo)political and other challenges. Generally, despite the expectations, the ideological preferences of the Ukrainian and Moldovan students do not reflect the sympathies of the population of Ukraine and Moldova as a whole or their respective regions.The final part of the article reveals the connection and internal coherence of the ideological orientations of students based on foreign policy issues. As a result, it was concluded that political science students in Ukraine (and Moldova) demonstrate what can be called the logic of a border state. Its essence encapsulates the mode of interaction as the most rational, which helps avoid direct pressure. It envisages cooperation at the level of configurations of states and/or international organizations capable of resisting the pressure of individual actors, no matter how powerful they might be. ; Стаття присвячена виявленню політико-ідеологічних самоідентифікацій студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) в період 2012-2013 рр. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології в 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І.Вернадського та Державному університеті Молдови. Усього було опитано понад 350 осіб.Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій, пов'язаних з поширеністю певних ідеологій в різних студентських спільнотах, наявність гендерного виміру політико-ідеологічної самоідентифікації студентів та студенток України і Молдови тощо. Однією з найвиразніших тенденцій є поширеність націоналістичних ідей, особливо серед студентів перших курсів. Як пояснення було висунуто припущення, згідно з яким затребуваність національно-демократичної й націоналістичної ідеологій серед студентів та студенток є протестною реакцією нової генерації на (гео)політичні та інші виклики. У цілому, попри очікування, ідеологічні уподобання українських і молдавських студентів та студенток не відображають симпатії населення України і Молдови загалом або їхніх відповідних регіонів.У заключній частині статті виявляється пов'язаність і внутрішня узгодженість ідеологічних орієнтацій студентів та студенток на прикладі проблем зовнішньої політики. Внаслідок цього був зроблений висновок про те, що студенти-політологи України (і Молдови) демонструють те, що можна назвати логікою прикордонної держави. Її суть полягає в тому, що найбільш раціональним представляється режим взаємодії, що допомагає уникати прямого тиску. Це передбачає співпрацю на рівні конфігурацій держав і/або міжнародних організацій, здатних протистояти тиску окремих акторів, якими б потужними ті не були.

The article is devoted to revealing the gender aspects of higher education in political science communities in Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) during 2012-2013. This work is a part of a larger study which captures the state of Ukrainian political science during 2012– 2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic program (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V. I. Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The answers of the respondents allow to reveal several tendencies. Firstly, male and female students often face various forms of discrimination during their last years of study. Secondly, the percentage of female students who have faced various forms of discrimination in academia is higher than that of male students. Thirdly, it should be noted that in the vast majority of cases respondents report the individual nature of the discrimination they directly perceive, although the data may differ depending on the region and gender. Finally, male and female students were most often discriminated against on political grounds, which is probably understandable given the specialty, location and timing of the survey. In the final part of the article it is concluded that in Ukrainian and Moldovan Academy the basic student level provides a better attitude to women than to men. Given that far more male students than female students agree with this statement, we can interpret this trend as a manifestation of patriarchy. That is, when female students do not see a better attitude but male students do, we are dealing with a hidden source of conflict. ; Стаття присвячена виявленню гендерних аспектів навчання студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012- 2013 рр. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського та Державному університеті Молдови. Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій. По-перше, студенти та студентки найчастіше стикаються з різними форми дискримінації на старших курсах. По-друге, відсоток студенток, які зіткнулися з різними формами дискримінації в академічному середовищі вище за аналогічний показник серед студентів. По-третє, слід вказати на те, що в переважній більшості випадків респонденти відзначають одиничний характер відчутої ними безпосередньо дискримінації, хоча дані різняться залежно від регіону та статі. Нарешті, найчастіше студенти та студентки зазнавали дискримінації за політичними поглядами, що, напевно, зрозуміло, якщо брати до уваги спеціальність, місця і час проведення опитування. У завершальній частині статті зроблено висновок про те, що в українській та молдавській Академії низовий (базовий) студентський рівень передбачає краще ставлення до жінок, ніж до чоловіків. Враховуючи те, що набагато більше студентів погоджується з цим твердженням, ніж студенток, можемо тлумачити цю тенденцію як прояв патріархату. Себто, коли студентки не вбачають кращого ставлення, а чоловіки вбачають, маємо справу з прихованим джерелом конфлікту.

The article is devoted to revealing the gender aspects of higher education in political science communities in Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) during 2012-2013. This work is a part of a larger study which captures the state of Ukrainian political science during 2012– 2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic program (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V. I. Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The answers of the respondents allow to reveal several tendencies. Firstly, male and female students often face various forms of discrimination during their last years of study. Secondly, the percentage of female students who have faced various forms of discrimination in academia is higher than that of male students. Thirdly, it should be noted that in the vast majority of cases respondents report the individual nature of the discrimination they directly perceive, although the data may differ depending on the region and gender. Finally, male and female students were most often discriminated against on political grounds, which is probably understandable given the specialty, location and timing of the survey. In the final part of the article it is concluded that in Ukrainian and Moldovan Academy the basic student level provides a better attitude to women than to men. Given that far more male students than female students agree with this statement, we can interpret this trend as a manifestation of patriarchy. That is, when female students do not see a better attitude but male students do, we are dealing with a hidden source of conflict. ; Стаття присвячена виявленню гендерних аспектів навчання студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012- 2013 рр. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського та Державному університеті Молдови. Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій. По-перше, студенти та студентки найчастіше стикаються з різними форми дискримінації на старших курсах. По-друге, відсоток студенток, які зіткнулися з різними формами дискримінації в академічному середовищі вище за аналогічний показник серед студентів. По-третє, слід вказати на те, що в переважній більшості випадків респонденти відзначають одиничний характер відчутої ними безпосередньо дискримінації, хоча дані різняться залежно від регіону та статі. Нарешті, найчастіше студенти та студентки зазнавали дискримінації за політичними поглядами, що, напевно, зрозуміло, якщо брати до уваги спеціальність, місця і час проведення опитування. У завершальній частині статті зроблено висновок про те, що в українській та молдавській Академії низовий (базовий) студентський рівень передбачає краще ставлення до жінок, ніж до чоловіків. Враховуючи те, що набагато більше студентів погоджується з цим твердженням, ніж студенток, можемо тлумачити цю тенденцію як прояв патріархату. Себто, коли студентки не вбачають кращого ставлення, а чоловіки вбачають, маємо справу з прихованим джерелом конфлікту.

The attempt to reveal the explaining potential for interpretation the political science as a play is made in the article. J. Huizinga's theory is used. Many facts of the institutional life of this kind are considered as an integral part of political science's play nature. ; В статье предпринимается попытка выявить объяснительный потенциал интерпретации политической науки как игры, для чего используетсяконцепцияЙ. Хёйзинги. Многиефактыинституциональной жизни политологии оказываются рассмотренными в качестве естественных последствий игровой сущности политической науки.

The article is devoted to revealing the influence of ideological orientations of students of political science communities of Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) on the political science' classical texts. This work is part of a larger study that captures the state of Ukrainian political science during 2012–2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic program (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V.I.Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The answers of the respondents allowed revealing several tendencies. In particular, this refers to the low level of their acquaintance with modern (Western) political science works as well as the influence of the regional context and ideological preferences on scientific interests. It is also important that students have almost no interest in domestic texts and / or authors. The complete disregard of the national scientific and political traditions by students makes the postcolonial interpretation of Ukrainian and Moldavian political science relevant. This means that Ukrainian and Moldavian students from the very beginning get used to the fact that their own political life and ways of categorizing it are presented by ancient, foreign and postSoviet (mostly Russian) scientists, politicians and even writers. Despite the obvious geopolitical conflicts of interest it is they who tell / explain what a real political science, politics, political past and future, political regimes are. The final part of the article concludes that Ukrainian and Moldovan political science at the student level can be described as the one searching for the subjectivity, acting as a self-proclaimed "colony" of the Western or Russian scientific metropole. This puts on the agenda the following: the need to become interesting to themselves and to make the relevant political sciences truly topical to their own societies, acting as the original knowledge makers rather than repeaters of other people's experience. ; Стаття присвячена виявленню впливу ідеологічних орієнтацій політологів та політологинь студентських спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012-2013 рр. на уявлення про класичні тексти політичної науки. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І.Вернадського та Державному університеті Молдови. Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій. Зокрема йдеться про низький рівень знайомства із сучасними (західними) політологічними роботами та вплив регіонального контексту та ідеологічних уподобань на наукові інтереси. Важливим також є майже цілковита відсутність інтересу студентів та студенток до вітчизняних текстів та/або авторів. Цілковите ігнорування власних наукових та політичних традицій з боку студентів та студенток робить актуальною (пост)колоніальну інтерпретацію української та молдавської політології. Це означає, що студенти цих країн від самого початку звикають до того, що власне політичне життя та способи його категоризації презентують античні, закордонні та пострадянські вчені, політики та навіть письменники. Саме вони, попри очевидні геополітичні конфлікти інтересів, розповідають, що є справжньою політичною наукою, політикою, політичним режимом, політичним минулим та майбутнім тощо. У завершальній частині статті зроблено висновок про те, що на студентському рівні українську та молдавську політології можна описати як такі, що перебувають у пошуках власної суб'єктності, виступаючи в ролі самопроголошеної «колонії» західної або російської наукової метрополії». Це ставить на чергу порядку денного потребу стати цікавими для себе і зробити відповідні політичні науки по-справжньому актуальними для власних

The article is devoted to revealing the influence of ideological orientations of students of political science communities of Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) on the political science' classical texts. This work is part of a larger study that captures the state of Ukrainian political science during 2012–2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic program (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V.I.Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The answers of the respondents allowed revealing several tendencies. In particular, this refers to the low level of their acquaintance with modern (Western) political science works as well as the influence of the regional context and ideological preferences on scientific interests. It is also important that students have almost no interest in domestic texts and / or authors. The complete disregard of the national scientific and political traditions by students makes the postcolonial interpretation of Ukrainian and Moldavian political science relevant. This means that Ukrainian and Moldavian students from the very beginning get used to the fact that their own political life and ways of categorizing it are presented by ancient, foreign and postSoviet (mostly Russian) scientists, politicians and even writers. Despite the obvious geopolitical conflicts of interest it is they who tell / explain what a real political science, politics, political past and future, political regimes are. The final part of the article concludes that Ukrainian and Moldovan political science at the student level can be described as the one searching for the subjectivity, acting as a self-proclaimed "colony" of the Western or Russian scientific metropole. This puts on the agenda the following: the need to become interesting to themselves and to make the relevant political sciences truly topical to their own societies, acting as the original knowledge makers rather than repeaters of other people's experience. ; Стаття присвячена виявленню впливу ідеологічних орієнтацій політологів та політологинь студентських спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012-2013 рр. на уявлення про класичні тексти політичної науки. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І.Вернадського та Державному університеті Молдови. Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій. Зокрема йдеться про низький рівень знайомства із сучасними (західними) політологічними роботами та вплив регіонального контексту та ідеологічних уподобань на наукові інтереси. Важливим також є майже цілковита відсутність інтересу студентів та студенток до вітчизняних текстів та/або авторів. Цілковите ігнорування власних наукових та політичних традицій з боку студентів та студенток робить актуальною (пост)колоніальну інтерпретацію української та молдавської політології. Це означає, що студенти цих країн від самого початку звикають до того, що власне політичне життя та способи його категоризації презентують античні, закордонні та пострадянські вчені, політики та навіть письменники. Саме вони, попри очевидні геополітичні конфлікти інтересів, розповідають, що є справжньою політичною наукою, політикою, політичним режимом, політичним минулим та майбутнім тощо. У завершальній частині статті зроблено висновок про те, що на студентському рівні українську та молдавську політології можна описати як такі, що перебувають у пошуках власної суб'єктності, виступаючи в ролі самопроголошеної «колонії» західної або російської наукової метрополії». Це ставить на чергу порядку денного потребу стати цікавими для себе і зробити відповідні політичні науки по-справжньому актуальними для власних

The article is devoted to the identification of political and ideological self-identification of students of political science communities of Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) in the period 2012–2013. This work is part of a larger study that captures the state of Ukrainian political science in 2012-2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of bachelors, specialists and masters at the Ivan Franko National University of Lviv, the V. N. Karazin Kharkiv National University, the V. Vernadsky Tavriya National University and the State University of Moldova. In total, more than 350 people were surveyed.The answers of the respondents allowed revealing several tendencies related to the prevalence of certain ideologies in different student communities, the presence of a gender dimension of political and ideological self-identification of students of Ukraine and Moldova, etc. One of the most symptomatic trends is the prevalence of nationalist ideas, especially among first-year students. As an explanation, it was suggested that the demand for national-democratic and nationalist ideologies among students is a protest reaction of the new generation to (geo)political and other challenges. Generally, despite the expectations, the ideological preferences of the Ukrainian and Moldovan students do not reflect the sympathies of the population of Ukraine and Moldova as a whole or their respective regions.The final part of the article reveals the connection and internal coherence of the ideological orientations of students based on foreign policy issues. As a result, it was concluded that political science students in Ukraine (and Moldova) demonstrate what can be called the logic of a border state. Its essence encapsulates the mode of interaction as the most rational, which helps avoid direct pressure. It envisages cooperation at the level of configurations of states and/or international organizations capable of resisting the pressure of individual actors, no matter how powerful they might be. ; Стаття присвячена виявленню політико-ідеологічних самоідентифікацій студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) в період 2012-2013 рр. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології в 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І.Вернадського та Державному університеті Молдови. Усього було опитано понад 350 осіб.Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій, пов'язаних з поширеністю певних ідеологій в різних студентських спільнотах, наявність гендерного виміру політико-ідеологічної самоідентифікації студентів та студенток України і Молдови тощо. Однією з найвиразніших тенденцій є поширеність націоналістичних ідей, особливо серед студентів перших курсів. Як пояснення було висунуто припущення, згідно з яким затребуваність національно-демократичної й націоналістичної ідеологій серед студентів та студенток є протестною реакцією нової генерації на (гео)політичні та інші виклики. У цілому, попри очікування, ідеологічні уподобання українських і молдавських студентів та студенток не відображають симпатії населення України і Молдови загалом або їхніх відповідних регіонів.У заключній частині статті виявляється пов'язаність і внутрішня узгодженість ідеологічних орієнтацій студентів та студенток на прикладі проблем зовнішньої політики. Внаслідок цього був зроблений висновок про те, що студенти-політологи України (і Молдови) демонструють те, що можна назвати логікою прикордонної держави. Її суть полягає в тому, що найбільш раціональним представляється режим взаємодії, що допомагає уникати прямого тиску. Це передбачає співпрацю на рівні конфігурацій держав і/або міжнародних організацій, здатних протистояти тиску окремих акторів, якими б потужними ті не були.