The periods of presidency of L. Kravchuka and L. Kuchma, during which in the political system were engendered and got possibility for further development authoritarian practices of chapter of the state are examined in the article. It was related to badly by institutionalization the political system. ; В статье рассматриваются периоды президентства Л. Кравчука и Л. Кучмы, в течение которых в политической системе зародились и получили возможность для дальнейшего развития авторитарные практики главы государства. Во многом этому содействовала плохо институционализированная политическая система. ; У статті розглядаються періоди президентства Л. Кравчука та Л. Кучми протягом яких у політичній системі були зароджені та отримали можливість для подальшого розвитку авторитарні практики глави держави. Багато в чому цьому сприяла погано інституціоналізована політична система.
The article examines the features of public broadcasting in the Baltic States during the restoration of statehood. It is emphasized that the conditions of post-communist development have significantly influenced the media system and its information policy. The definitions of the "public broadcasting" concept and its main meanings are analyzed. The peculiarities of the development and formation of public broadcasting in the post-communist countries, which have created certain cases for further improvement of state policy on the media, are traced. The structure of a special institution to which the state broadcasters of the Baltic States are subordinated is considered. Emphasis is placed on financing state television and radio companies. The main features of the program policy in accordance with the national legislation are indicated. The study proved that the information policy of public broadcasting is significantly influenced by geopolitical and cultural factors that contribute to the coverage of the pluralism of opinions of the ethnic composition of the population. The liberalization of socio-political life leads to the fact that one of the main responsibilities of public service broadcasting in the Baltic States is to ensure the unhindered dissemination of comprehensive coverage of events in the country and abroad. The internationalization of the Baltic media by Western companies contributes to their Westernization and development in accordance with European principles. In the course of the research it was determined that the formation of public broadcasting in the Baltic States is due to the integration of political, cultural and historical determinants. A feature of the informational space of the Baltic States is bilingualism, which contributes to the democratization of society and the development of the media. It is proved that the democratic development of the state requires the functioning of public television and radio, which provide coverage of information taking into account the social, cultural, religious and other diversity of the population. ; У статті досліджено особливості суспільного мовлення в країнах Балтії у період відновлення державності. Підкреслюється, що умови посткомуністичного розвитку значно вплинули на медіасистему та її інформаційну політику. Аналізуються визначення поняття «суспільне мовлення», його основні сенси. Простежено особливості розвитку та становлення суспільного мовлення в посткомуністичних країнах, що створили певні кейси для подальшого вдосконалення політики держав щодо медіа. Розглянуто устрій спеціального органу, якому підпорядковуються державні телерадіомовні компанії країн Балтії. Акцентується увага на фінансуванні держаних телевізійних та радіо компаній. Зазначаються основні риси програмної політики відповідно до національного законодавства. Під час дослідження було доведено, що на інформаційну політику суспільного мовлення значно впливає геополітичний та культурний чинники, які сприяють висвітленню плюралізму думок етнічного складу населення. Лібералізація соціально-політичного життя призводить до того, що одним з головних обов'язків суспільного мовлення в країнах Балтії є забезпечення безперешкодного поширення всебічного висвітлення подій в країні та за кордоном. Інтернаціоналізація медіа країн Балтії західними компаніями сприяє їх вестернізації, та розвитку відповідно до європейських принципів. У ході дослідження було визначено, що становлення суспільного мовлення в країнах Балтії обумовлено інтеграцією політичних, культурно-історичних детермінант. Особливістю інформаційного простору країн Балтії є двомовність, що сприяє демократизації суспільства та розвитку медіа. Доведено, що демократичний розвиток держави потребує функціонування суспільного телебачення і радіомовлення, які забезпечують висвітлення інформації з врахуванням соціальних, культурних, релігійних і інших різноманітностей населення країни.
The article examines the features of public broadcasting in the Baltic States during the restoration of statehood. It is emphasized that the conditions of post-communist development have significantly influenced the media system and its information policy. The definitions of the "public broadcasting" concept and its main meanings are analyzed. The peculiarities of the development and formation of public broadcasting in the post-communist countries, which have created certain cases for further improvement of state policy on the media, are traced. The structure of a special institution to which the state broadcasters of the Baltic States are subordinated is considered. Emphasis is placed on financing state television and radio companies. The main features of the program policy in accordance with the national legislation are indicated. The study proved that the information policy of public broadcasting is significantly influenced by geopolitical and cultural factors that contribute to the coverage of the pluralism of opinions of the ethnic composition of the population. The liberalization of socio-political life leads to the fact that one of the main responsibilities of public service broadcasting in the Baltic States is to ensure the unhindered dissemination of comprehensive coverage of events in the country and abroad. The internationalization of the Baltic media by Western companies contributes to their Westernization and development in accordance with European principles. In the course of the research it was determined that the formation of public broadcasting in the Baltic States is due to the integration of political, cultural and historical determinants. A feature of the informational space of the Baltic States is bilingualism, which contributes to the democratization of society and the development of the media. It is proved that the democratic development of the state requires the functioning of public television and radio, which provide coverage of information taking into account the social, cultural, religious and other diversity of the population. ; У статті досліджено особливості суспільного мовлення в країнах Балтії у період відновлення державності. Підкреслюється, що умови посткомуністичного розвитку значно вплинули на медіасистему та її інформаційну політику. Аналізуються визначення поняття «суспільне мовлення», його основні сенси. Простежено особливості розвитку та становлення суспільного мовлення в посткомуністичних країнах, що створили певні кейси для подальшого вдосконалення політики держав щодо медіа. Розглянуто устрій спеціального органу, якому підпорядковуються державні телерадіомовні компанії країн Балтії. Акцентується увага на фінансуванні держаних телевізійних та радіо компаній. Зазначаються основні риси програмної політики відповідно до національного законодавства. Під час дослідження було доведено, що на інформаційну політику суспільного мовлення значно впливає геополітичний та культурний чинники, які сприяють висвітленню плюралізму думок етнічного складу населення. Лібералізація соціально-політичного життя призводить до того, що одним з головних обов'язків суспільного мовлення в країнах Балтії є забезпечення безперешкодного поширення всебічного висвітлення подій в країні та за кордоном. Інтернаціоналізація медіа країн Балтії західними компаніями сприяє їх вестернізації, та розвитку відповідно до європейських принципів. У ході дослідження було визначено, що становлення суспільного мовлення в країнах Балтії обумовлено інтеграцією політичних, культурно-історичних детермінант. Особливістю інформаційного простору країн Балтії є двомовність, що сприяє демократизації суспільства та розвитку медіа. Доведено, що демократичний розвиток держави потребує функціонування суспільного телебачення і радіомовлення, які забезпечують висвітлення інформації з врахуванням соціальних, культурних, релігійних і інших різноманітностей населення країни.
The article considers the policy of national-patriotic forces in Ukraine during the national liberation struggle of 1917-1921 and in the era of Perestroika. In both periods, the actions and decisions of the Ukrainian democratic elite were of a fateful character. It emphasizes the prevalence in the policy of national leaders of the state paradigm on the economic one. Against the background of the social crises that accompanied the revolutionary changes, the corresponding distribution of the priorities of state policy led to the defeat of democratic forces. Against the backdrop of the political crisis in the Russian Empire, Ukraine's national leaders were given the opportunity to pursue their own independent policies. Being socialists, the leaders of the Central Rada were well aware of the main problems of the Ukrainian people. The government realized the great importance of settling the land issue for the peasants - the most widely layer in the structure of Ukrainian society at that time. However, the development of the statehood model for Ukraine took the priority place in the work of the Central Rada. As such, autonomy was considered as part of the renewed Russia. As time has shown, the lack of solutions to the main social and economic problems was one of the reasons for the complete loss of independence. After decades, on the eve of the collapse of the Soviet Union, the leaders of the national-patriotic forces once again got the opportunity to create their own democratic state. As in the era of the Central Rada, the issue of affirming statehood was again placed on the first place on the agenda. This time in the form of complete independence. At the same time, other important issues, including economic aspect, less attention was paid to them. Later, Ukraine, like other Soviet republics, gained independence. However, the majority in the new Ukrainian government retained the communist nomenclature. For today, Ukraine continues to defend the right to own statehood, and it is necessary to take into account domestic experience of state building to prevent past mistakes.Key words: Central Rada, People's Rukh of Ukraine, statehood, independence, reform. ; У статті розглядається політика національно-патріотичних сил в Україні доби національно-визвольних змагань 1917–1921 років та часів Перебудови. В обидва періоди дії та рішення української демократичної еліти носили доленосний характер. Акцентується на превалюванні у політиці національних лідерів державницької парадигми над економічною. На тлі соціальних криз, що супроводжували революційні перетворення, відповідний розподіл пріоритетів державної політики призводив до поразки демократичних сил.Ключові слова: Центральна Рада України, Народний рух України, державність, незалежність, реформа. В статье рассматривается политика национально-патриотических сил в Украине во время национально-освободительной борьбы 1917-1921 годов и в эпоху Перестройки. В оба периода действия и решения украинской демократической элиты носили судьбоносный характер. Акцентируется на превалировании в политике национальных лидеров государственнической парадигмы над экономической. На фоне социальных кризисов, сопровождавших революционные преобразования, соответствующее распределение приоритетов государственной политики приводило к поражению демократических сил.Ключевые слова: Центральная Рада Украины, Народный рух Украины, государственность, независимость, реформа. The article considers the policy of national-patriotic forces in Ukraine during the national liberation struggle of 1917-1921 and in the era of Perestroika. In both periods, the actions and decisions of the Ukrainian democratic elite were of a fateful character. It emphasizes the prevalence in the policy of national leaders of the state paradigm on the economic one. Against the background of the social crises that accompanied the revolutionary changes, the corresponding distribution of the priorities of state policy led to the defeat of democratic forces. Against the backdrop of the political crisis in the Russian Empire, Ukraine's national leaders were given the opportunity to pursue their own independent policies. Being socialists, the leaders of the Central Rada were well aware of the main problems of the Ukrainian people. The government realized the great importance of settling the land issue for the peasants - the most widely layer in the structure of Ukrainian society at that time. However, the development of the statehood model for Ukraine took the priority place in the work of the Central Rada. As such, autonomy was considered as part of the renewed Russia. As time has shown, the lack of solutions to the main social and economic problems was one of the reasons for the complete loss of independence. After decades, on the eve of the collapse of the Soviet Union, the leaders of the national-patriotic forces once again got the opportunity to create their own democratic state. As in the era of the Central Rada, the issue of affirming statehood was again placed on the first place on the agenda. This time in the form of complete independence. At the same time, other important issues, including economic aspect, less attention was paid to them. Later, Ukraine, like other Soviet republics, gained independence. However, the majority in the new Ukrainian government retained the communist nomenclature. For today, Ukraine continues to defend the right to own statehood, and it is necessary to take into account domestic experience of state building to prevent past mistakes.Key words: Central Rada, People's Rukh of Ukraine, statehood, independence, reform.
