Suchergebnisse

The article is devoted to the analysis of scientific concepts and legal terminology of criminal legislation, the identification of their relationship and role in lawmaking in the development and adoption of quality in form and perfect in content laws on criminal liability. The logical structure of criminal law concepts (content and volume) and their industry types are considered: specific, generic, evaluative concepts and categories as fundamental concepts of law; developed the basic rules for their determination and consolidation in the text of the law. The basic requirements (quality parameters) that are presented to legal terms are identified, with the help of which the law on criminal liability defines legal concepts that comprise the content of legal norms, legal structures and other legal formations that are components of this law. The proposals aimed at improving the form and content of criminal law are formulated.The problems of scientific concepts and legal terminology considered in the article, their analysis and formulated proposals are aimed, as a whole, at improving legislative activity on the development and adoption of high-quality criminal-form laws in form and perfect in content. Legal concepts and legal terminology - organically interconnected phenomena of criminal law - are specifically logical and linguistic means of displaying and consolidating verbally in criminal liability laws (in their norms, legal structures, other regulatory legal conditions) subject to legal regulation formations) of phenomena (objects) of reality that are subject to criminal law regulation. The deeper the legal concepts are developed, the more perfect the legal terminology used in the text of the law, the better the positive law, which should be objectively capable of optimally regulating public relations in the field of criminal law. ; Статья посвящена анализу научных понятий и юридической терминологии уголовного законодательства, выявлению их взаимосвязи и роли в законотворческой деятельности по разработке и принятию качественных по форме и совершенных по содержанию законов об уголовной ответственности. Рассмотрена логическая структурауголовно-правовых понятий (содержание и объем) и различные их виды: видовые, родовые, оценочные понятия и категории как фундаментальные понятия права;разработаны основные правила их определения и закрепления в тексте закона. Сформулированы основные требования (параметры качества), предъявляемые к юридическим терминам, с помощью которых в законе об уголовной ответственности обозначаются правовые понятия, составляющие содержание правовых норм, юридических конструкций и иных нормативно-правовых образований – составляющих элементов этого закона. Изложены предложения, направленные на совершенствование формы и содержания уголовного законодательства. ; Статтю присвячено аналізу наукових понять і юридичної термінології кримінального законодавства, виявленню їх взаємозв'язку і ролі у законотворчій діяльності з розробки і прийняття якісних за формою і досконалих за змістом законів про кримінальну відповідальність. Розглянуто логічну структуру кримінально-правовихпонять (зміст і обсяг) та їх різні види: видові, родові, оціночні поняття і категорії як фундаментальні поняття права; розроблено основні правила і особливості їх визначення і закріплення в тексті закону. Сформульовано основні вимоги (параметри якості), що висуваються до юридичних термінів і за допомогою яких у законі про кримінальну відповідальність позначаються правові поняття, що становлять зміст правових норм, юридичних конструкцій та інших нормативно-правових утворень – складових елементів цього закону. Викладені пропозиції щодо вдосконалення форми і змісту кримінального законодавства.

The article is devoted to the analysis of scientific concepts and legal terminology of criminal legislation, the identification of their relationship and role in lawmaking in the development and adoption of quality in form and perfect in content laws on criminal liability. The logical structure of criminal law concepts (content and volume) and their industry types are considered: specific, generic, evaluative concepts and categories as fundamental concepts of law; developed the basic rules for their determination and consolidation in the text of the law. The basic requirements (quality parameters) that are presented to legal terms are identified, with the help of which the law on criminal liability defines legal concepts that comprise the content of legal norms, legal structures and other legal formations that are components of this law. The proposals aimed at improving the form and content of criminal law are formulated.The problems of scientific concepts and legal terminology considered in the article, their analysis and formulated proposals are aimed, as a whole, at improving legislative activity on the development and adoption of high-quality criminal-form laws in form and perfect in content. Legal concepts and legal terminology - organically interconnected phenomena of criminal law - are specifically logical and linguistic means of displaying and consolidating verbally in criminal liability laws (in their norms, legal structures, other regulatory legal conditions) subject to legal regulation formations) of phenomena (objects) of reality that are subject to criminal law regulation. The deeper the legal concepts are developed, the more perfect the legal terminology used in the text of the law, the better the positive law, which should be objectively capable of optimally regulating public relations in the field of criminal law. ; Статья посвящена анализу научных понятий и юридической терминологии уголовного законодательства, выявлению их взаимосвязи и роли в законотворческой деятельности по разработке и принятию качественных по форме и совершенных по содержанию законов об уголовной ответственности. Рассмотрена логическая структурауголовно-правовых понятий (содержание и объем) и различные их виды: видовые, родовые, оценочные понятия и категории как фундаментальные понятия права;разработаны основные правила их определения и закрепления в тексте закона. Сформулированы основные требования (параметры качества), предъявляемые к юридическим терминам, с помощью которых в законе об уголовной ответственности обозначаются правовые понятия, составляющие содержание правовых норм, юридических конструкций и иных нормативно-правовых образований – составляющих элементов этого закона. Изложены предложения, направленные на совершенствование формы и содержания уголовного законодательства. ; Статтю присвячено аналізу наукових понять і юридичної термінології кримінального законодавства, виявленню їх взаємозв'язку і ролі у законотворчій діяльності з розробки і прийняття якісних за формою і досконалих за змістом законів про кримінальну відповідальність. Розглянуто логічну структуру кримінально-правовихпонять (зміст і обсяг) та їх різні види: видові, родові, оціночні поняття і категорії як фундаментальні поняття права; розроблено основні правила і особливості їх визначення і закріплення в тексті закону. Сформульовано основні вимоги (параметри якості), що висуваються до юридичних термінів і за допомогою яких у законі про кримінальну відповідальність позначаються правові поняття, що становлять зміст правових норм, юридичних конструкцій та інших нормативно-правових утворень – складових елементів цього закону. Викладені пропозиції щодо вдосконалення форми і змісту кримінального законодавства.

Статтю присвячено аналізу наукових понять і юридичної термінології кримінального законодавства, виявленню їх взаємозв'язку і ролі у законотворчій діяльності з розробки і прийняття якісних за формою і досконалих за змістом законів про кримінальну відповідальність. Розглянуто логічну структуру кримінально-правовихпонять (зміст і обсяг) та їх різні види: видові, родові, оціночні поняття і категорії як фундаментальні поняття права; розроблено основні правила і особливості їх визначення і закріплення в тексті закону. Сформульовано основні вимоги (параметри якості), що висуваються до юридичних термінів і за допомогою яких у законі про кримінальну відповідальність позначаються правові поняття, що становлять зміст правових норм, юридичних конструкцій та інших нормативно-правових утворень – складових елементів цього закону. Викладені пропозиції щодо вдосконалення форми і змісту кримінального законодавства. ; Статья посвящена анализу научных понятий и юридической терминологии уголовного законодательства, выявлению их взаимосвязи и роли в законотворческой деятельности по разработке и принятию качественных по форме и совершенных по содержанию законов об уголовной ответственности. Рассмотрена логическая структурауголовно-правовых понятий (содержание и объем) и различные их виды: видовые, родовые, оценочные понятия и категории как фундаментальные понятия права;разработаны основные правила их определения и закрепления в тексте закона. Сформулированы основные требования (параметры качества), предъявляемые к юридическим терминам, с помощью которых в законе об уголовной ответственности обозначаются правовые понятия, составляющие содержание правовых норм, юридических конструкций и иных нормативно-правовых образований – составляющих элементов этого закона. Изложены предложения, направленные на совершенствование формы и содержания уголовного законодательства. ; The article is devoted to the analysis of scientific concepts and legal terminology of criminal legislation, the identification of their relationship and role in lawmaking in the development and adoption of quality in form and perfect in content laws on criminal liability. The logical structure of criminal law concepts (content and volume) and their industry types are considered: specific, generic, evaluative concepts and categories as fundamental concepts of law; developed the basic rules for their determination and consolidation in the text of the law. The basic requirements (quality parameters) that are presented to legal terms are identified, with the help of which the law on criminal liability defines legal concepts that comprise the content of legal norms, legal structures and other legal formations that are components of this law. The proposals aimed at improving the form and content of criminal law are formulated.The problems of scientific concepts and legal terminology considered in the article, their analysis and formulated proposals are aimed, as a whole, at improving legislative activity on the development and adoption of high-quality criminal-form laws in form and perfect in content. Legal concepts and legal terminology - organically interconnected phenomena of criminal law - are specifically logical and linguistic means of displaying and consolidating verbally in criminal liability laws (in their norms, legal structures, other regulatory legal conditions) subject to legal regulation formations) of phenomena (objects) of reality that are subject to criminal law regulation. The deeper the legal concepts are developed, the more perfect the legal terminology used in the text of the law, the better the positive law, which should be objectively capable of optimally regulating public relations in the field of criminal law.

The article examines the relationship and interconnectedness of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences: criminal, criminal procedural, labor law, criminology, forensics based on the methods of differentiation and integration. The differentiation method allows you to subdivide the corresponding amount of knowledge into certain groups and consider them as independent sciences; integration method – reveals the processes of convergence, and interaction of sciences, their interpenetration at the level of individual elements of their conceptual apparatuses of these sciences, legal categories, concepts of legal terminology. The formulated provisions and proposals for the correlation and interconnection of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences are important both for the organization and conduct of scientific research in the specified sciences, as well as for solving practical issues in the field of combating crime, in particular in law-making and law enforcement activities. The decisive dominant in this activity and the main goal here should be to achieve the coherence and consistency of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences - their categories, concepts and legal terminology, especially in situations where one branch of knowledge (science) uses certain elements of the conceptual apparatus of another. In such cases, the relevant categories of concepts and terms belonging to the class of "interdisciplinary" should be interpreted in the above cases on the basis of the above-mentioned scientific principles. On this basis, we consider it inadmissible to differently define and interpret the same categories, concepts and legal terms used in related (related), but still different sciences of the criminal cycle, and belong to the class of "interdisciplinary". Crucial in this case is their interpretation in criminal law. This is of particular importance in the sciences to which the subject matter (as their normative-legal basis) is relevant branches of law: criminal, criminal-procedural, criminal executive. These legislative systems must be clearly coordinated and their conceptual apparatus logically consistent, contradictions and different interpretations of the same categories, concepts and terms in these different (but related) branches of law are inadmissible. ; В статье исследуются вопросы соотношения и взаимосвязи понятийных аппаратов наук криминального цикла: уголовного, уголовного процессуального, исправительно-трудового права, криминологии, криминалистики базирующиеся на методах дифференциации и интеграции. Метод дифференциации позволяет подразделять соответствующий объем знания на определенные группы и рассматривать их как самостоятельные науки; метод интеграции выявляет процессы сближения и взаимодействия наук, их взаимопроникновения на уровне отдельных элементов понятийных аппаратов этих наук: правовых категорий, понятий юридической терминологии. Выделяется класс «междисциплинарных» категорий, понятий и терминов, которые являются предметом науки уголовного права и используются всеми науками криминального цикла. Предлагается их трактовать в научных исследованиях, в правотворчестве и правоприменении во всех случаях исходя из содержания и объема, которые вкладывает в них наука уголовного права. Иные категории, понятия и термины, которые выступают предметом других наук криминального цикла, должны рассматриваться во всех случаях исходя из их трактовки в науках, предметом разработки которых они являются. ; Розглянуто питання співвідношення і взаємозв'язку понятійних апаратів наук кримінального циклу: кримінального, кримінального процесуального, кримінального виконавчого права, кримінології, криміналістики, що базуються на методах диференціації й інтеграції наук. Метод диференціації дозволяє поділяти відповідні галузі знань на певні групи і розглядати їх як самостійні науки; метод інтеграції висвітлює процеси зближення і взаємодії наук, їх взаємопроникнення на рівні окремих елементів понятійних апаратів: правових категорій, понять юридичної термінології. Виокремлюється клас «міждисциплінарних» категорій понять і термінів, які є предметом науки кримінального права й використовуються всіма науками кримінального циклу. Запропоновано їх трактувати в усіх випадках виходячи зі змісту і обсягу, які вкладає в них наука кримінального права. Інші категорії, поняття і терміни, що є предметом прикладних наук кримінального циклу, мають розглядатися в усіх випадках їх використання з огляду на трактування наукою, що їх розробляє.

The article examines the relationship and interconnectedness of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences: criminal, criminal procedural, labor law, criminology, forensics based on the methods of differentiation and integration. The differentiation method allows you to subdivide the corresponding amount of knowledge into certain groups and consider them as independent sciences; integration method – reveals the processes of convergence, and interaction of sciences, their interpenetration at the level of individual elements of their conceptual apparatuses of these sciences, legal categories, concepts of legal terminology. The formulated provisions and proposals for the correlation and interconnection of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences are important both for the organization and conduct of scientific research in the specified sciences, as well as for solving practical issues in the field of combating crime, in particular in law-making and law enforcement activities. The decisive dominant in this activity and the main goal here should be to achieve the coherence and consistency of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences - their categories, concepts and legal terminology, especially in situations where one branch of knowledge (science) uses certain elements of the conceptual apparatus of another. In such cases, the relevant categories of concepts and terms belonging to the class of "interdisciplinary" should be interpreted in the above cases on the basis of the above-mentioned scientific principles. On this basis, we consider it inadmissible to differently define and interpret the same categories, concepts and legal terms used in related (related), but still different sciences of the criminal cycle, and belong to the class of "interdisciplinary". Crucial in this case is their interpretation in criminal law. This is of particular importance in the sciences to which the subject matter (as their normative-legal basis) is relevant branches of law: criminal, criminal-procedural, criminal executive. These legislative systems must be clearly coordinated and their conceptual apparatus logically consistent, contradictions and different interpretations of the same categories, concepts and terms in these different (but related) branches of law are inadmissible. ; В статье исследуются вопросы соотношения и взаимосвязи понятийных аппаратов наук криминального цикла: уголовного, уголовного процессуального, исправительно-трудового права, криминологии, криминалистики базирующиеся на методах дифференциации и интеграции. Метод дифференциации позволяет подразделять соответствующий объем знания на определенные группы и рассматривать их как самостоятельные науки; метод интеграции выявляет процессы сближения и взаимодействия наук, их взаимопроникновения на уровне отдельных элементов понятийных аппаратов этих наук: правовых категорий, понятий юридической терминологии. Выделяется класс «междисциплинарных» категорий, понятий и терминов, которые являются предметом науки уголовного права и используются всеми науками криминального цикла. Предлагается их трактовать в научных исследованиях, в правотворчестве и правоприменении во всех случаях исходя из содержания и объема, которые вкладывает в них наука уголовного права. Иные категории, понятия и термины, которые выступают предметом других наук криминального цикла, должны рассматриваться во всех случаях исходя из их трактовки в науках, предметом разработки которых они являются. ; Розглянуто питання співвідношення і взаємозв'язку понятійних апаратів наук кримінального циклу: кримінального, кримінального процесуального, кримінального виконавчого права, кримінології, криміналістики, що базуються на методах диференціації й інтеграції наук. Метод диференціації дозволяє поділяти відповідні галузі знань на певні групи і розглядати їх як самостійні науки; метод інтеграції висвітлює процеси зближення і взаємодії наук, їх взаємопроникнення на рівні окремих елементів понятійних апаратів: правових категорій, понять юридичної термінології. Виокремлюється клас «міждисциплінарних» категорій понять і термінів, які є предметом науки кримінального права й використовуються всіма науками кримінального циклу. Запропоновано їх трактувати в усіх випадках виходячи зі змісту і обсягу, які вкладає в них наука кримінального права. Інші категорії, поняття і терміни, що є предметом прикладних наук кримінального циклу, мають розглядатися в усіх випадках їх використання з огляду на трактування наукою, що їх розробляє.

The article examines the relationship and interconnectedness of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences: criminal, criminal procedural, labor law, criminology, forensics based on the methods of differentiation and integration. The differentiation method allows you to subdivide the corresponding amount of knowledge into certain groups and consider them as independent sciences; integration method – reveals the processes of convergence, and interaction of sciences, their interpenetration at the level of individual elements of their conceptual apparatuses of these sciences, legal categories, concepts of legal terminology. The formulated provisions and proposals for the correlation and interconnection of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences are important both for the organization and conduct of scientific research in the specified sciences, as well as for solving practical issues in the field of combating crime, in particular in law-making and law enforcement activities. The decisive dominant in this activity and the main goal here should be to achieve the coherence and consistency of the conceptual apparatus of the criminal cycle sciences - their categories, concepts and legal terminology, especially in situations where one branch of knowledge (science) uses certain elements of the conceptual apparatus of another. In such cases, the relevant categories of concepts and terms belonging to the class of "interdisciplinary" should be interpreted in the above cases on the basis of the above-mentioned scientific principles. On this basis, we consider it inadmissible to differently define and interpret the same categories, concepts and legal terms used in related (related), but still different sciences of the criminal cycle, and belong to the class of "interdisciplinary". Crucial in this case is their interpretation in criminal law. This is of particular importance in the sciences to which the subject matter (as their normative-legal basis) is relevant branches of law: criminal, criminal-procedural, criminal executive. These legislative systems must be clearly coordinated and their conceptual apparatus logically consistent, contradictions and different interpretations of the same categories, concepts and terms in these different (but related) branches of law are inadmissible. ; В статье исследуются вопросы соотношения и взаимосвязи понятийных аппаратов наук криминального цикла: уголовного, уголовного процессуального, исправительно-трудового права, криминологии, криминалистики базирующиеся на методах дифференциации и интеграции. Метод дифференциации позволяет подразделять соответствующий объем знания на определенные группы и рассматривать их как самостоятельные науки; метод интеграции выявляет процессы сближения и взаимодействия наук, их взаимопроникновения на уровне отдельных элементов понятийных аппаратов этих наук: правовых категорий, понятий юридической терминологии. Выделяется класс «междисциплинарных» категорий, понятий и терминов, которые являются предметом науки уголовного права и используются всеми науками криминального цикла. Предлагается их трактовать в научных исследованиях, в правотворчестве и правоприменении во всех случаях исходя из содержания и объема, которые вкладывает в них наука уголовного права. Иные категории, понятия и термины, которые выступают предметом других наук криминального цикла, должны рассматриваться во всех случаях исходя из их трактовки в науках, предметом разработки которых они являются. ; Розглянуто питання співвідношення і взаємозв'язку понятійних апаратів наук кримінального циклу: кримінального, кримінального процесуального, кримінального виконавчого права, кримінології, криміналістики, що базуються на методах диференціації й інтеграції наук. Метод диференціації дозволяє поділяти відповідні галузі знань на певні групи і розглядати їх як самостійні науки; метод інтеграції висвітлює процеси зближення і взаємодії наук, їх взаємопроникнення на рівні окремих елементів понятійних апаратів: правових категорій, понять юридичної термінології. Виокремлюється клас «міждисциплінарних» категорій понять і термінів, які є предметом науки кримінального права й використовуються всіма науками кримінального циклу. Запропоновано їх трактувати в усіх випадках виходячи зі змісту і обсягу, які вкладає в них наука кримінального права. Інші категорії, поняття і терміни, що є предметом прикладних наук кримінального циклу, мають розглядатися в усіх випадках їх використання з огляду на трактування наукою, що їх розробляє.

The article is devoted to the analysis of the social danger of an act - a sign of the concept of «criminal offense», which actually performs the functions of the category of criminal law and is important for the entire system of concepts and norms of both the General and Special parts of criminal law. The most essential features and properties of this feature – a structural element of the concept - are considered, which reflect the social harmfulness and increased danger of this act for the values of society and social relations protected by criminal law, which are formed about these values. It is argued that the public danger of an act is organically inherent in a criminal offense, acts as its objective social characteristic, immanent to it as an objective social and legal phenomenon (fact of reality).Using a systematic approach, the author investigates the relationship and interconnection of this feature with other features of a criminal offense – with "criminal wrongfulness" and "criminal law punishability" of the act. It is noted that the social danger of an act is the social basis of criminalization and its recognition as criminally illegal and punishable. The signs of «public danger» and «criminal wrongfulness» of an act correlate with each other as the categories «content» and «form» correlate. The interrelation of the sign «social danger of an act» with the sign of «criminal-legal punishability of an act» is clarified. Attention is focused on the fact that the public danger of an act significantly affects the degree of punishability of the act, on the establishment in the sanction of the type and measure of punishment for committing a socially dangerous act provided for in the disposition of the article of the Special Part of the Criminal Code. At the same time, it is emphasized that the type and measure of punishment specified in the sanction are important formalized indicators of the degree of public danger of an act, which constitutes the content of a criminal offense and determine its severity when deciding whether to classify it (classification) as a criminal offense or a crime, and the latter to one of the categories – not heavy, heavy or especially heavy. The role and influence of the public danger of a criminal offense on the systemic and structural links between various elements of the law on criminal liability is considered.The conclusion is formulated that the sign «social danger of an act» in the structure of signs of the concept of «criminal offense» has a fundamental character, is an immanent (organically inherent) property of a criminal offense and therefore must certainly be indicated in the legislative definition of the concept of «criminal offense». ; Статья посвящена анализу общественной опасности деяния – признака понятия «уголовное правонарушение», которое фактически выполняет функции категории уголовного права и имеет важное значение для всей системы понятий и норм как Общей,так и Особенной частей уголовного права. Рассматриваются наиболее существенные черты и свойства этого признака – структурного элемента понятия – которые отражают социальную вредоносность и повышенную опасность этого деяния для охраняемых уголовным законом ценностей общества и общественных отношений, которые складываются по поводу этих ценностей. Утверждается, что общественная опасность деяния органически присуща уголовному правонарушению, выступает его объективной социальной характеристикой, имманентна ему как объективномусоциально-правовому явлению (факту реальной действительности).С применением системного подхода исследуется соотношение и взаимосвязь этого признака с другими признаками уголовного правонарушения – с «уголовнойпротивоправностью» и «уголовно-правовой наказуемостью» деяния. Отмечается, что общественная опасность деяния является социальной основой криминализации и признания его уголовно-противоправным и наказуемым. Признаки «общественная опасность» и «уголовная противоправность» деяния соотносятся между собой как соотносятся категории «содержание» и «форма». Выясняется взаимосвязь признака «общественная опасность деяния» с признаком «уголовно-правовая наказуемость деяния». Акцентируется внимание на том, что общественная опасность деяния существенно влияет на степень наказуемости деяния, на установление в санкции вида и меры наказания за совершение общественно опасного деяния, предусмотренного в диспозиции статьи Особенной части УК. При этом подчеркивается, что вид и мера наказания, указанные в санкции, выступают важными формализованными показателями степени общественной опасности деяния, которое составляет содержание уголовного правонарушения и определяют его тяжесть при решении вопроса об отнесении его (классификации) к уголовному проступку или к преступлению, а последнего к одной из категорий – к нетяжким, тяжким или особо тяжким. Рассматривается роль и влияние общественной опасности деяния уголовного правонарушения на системно структурные связи между различными элементами закона об уголовной ответственности.Формулируется вывод, что признак «общественная опасность деяния» в структуре признаков понятия «уголовное правонарушение» имеет фундаментальный характер, является имманентным (органически присущим) свойством уголовного правонарушения и поэтому должен быть непременно указан в законодательном определении понятия «уголовное правонарушение». ; Стаття присвячена аналізу суспільної небезпечності діяння – ознаки поняття «кримінальне правопорушення», що фактично виконує функції категорії кримінального права і має відправне та установче значення для всієї системи понять і норм як Загальної, так і Особливої частин кримінального права. Розглядаються найбільш суттєві риси і властивості цієї ознаки – структурного елемента поняття – що визначають соціальну шкідливість і підвищену небезпечність цього діяння для охоронюваних кримінальним законом цінностей суспільства і суспільних відносин, що складаються відносно цих цінностей. Стверджується, що суспільна небезпечність діяння органічно притаманна кримінальному правопорушенню, виступає його об'єктивною соціальною характеристикою, іманентна цьому правопорушенню як соціально-правовому явищу (факту) реальної дійсності.Із застосуванням системного підходу досліджується співвідношення і взаємозв'язок цієї ознаки з іншими ознаками кримінального правопорушення – з «кримінальною протиправністю» і «кримінально-правовою караністю» діяння. Зазначається, що суспільна небезпечність діяння є соціальною основою (підставою) криміналізації діяння і визнання його кримінально протиправним, тобто передбаченим у законі про кримінальну відповідальність. Ознаки «суспільна небезпечність» і «кримінальна протиправність» діяння співвідносяться між собою як категорії «зміст» і «форма». З'ясовується співвідношення ознаки «суспільна небезпечність діяння» із ознакою «кримінально-правова караність діяння». Наголошується, що суспільна небезпечність діяння суттєво впливає на ступінь його караності, на встановлення в санкції виду і міри покарання за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого в диспозиції статті Особливої частини Кримінального кодексу України. При цьому підкреслюється, що вид і міра покарання, вказані в санкції, виступають важливими формалізованими показниками ступеня суспільної небезпечності діяння, яке становить зміст кримінального правопорушення, визначає його тяжкість та віднесення його (класифікації) до кримінального проступку або до злочину, а останнього до однієї з категорій: до нетяжкого або тяжкого чи особливо тяжкого. Розглядається вплив суспільної небезпечності діяння кримінального правопорушення на системно-структурні зв'язки між різними елементами закону про кримінальну відповідальність.Формулюється висновок, що ознака «суспільна небезпечність діяння» у структурі ознак поняття «кримінальне правопорушення» має фундаментальний характер, є іманентною властивістю кримінального правопорушення і тому має бути неодмінно вказана у законодавчому визначенні поняття «кримінальне правопорушення».

The article is devoted to the analysis of the social danger of an act - a sign of the concept of «criminal offense», which actually performs the functions of the category of criminal law and is important for the entire system of concepts and norms of both the General and Special parts of criminal law. The most essential features and properties of this feature – a structural element of the concept - are considered, which reflect the social harmfulness and increased danger of this act for the values of society and social relations protected by criminal law, which are formed about these values. It is argued that the public danger of an act is organically inherent in a criminal offense, acts as its objective social characteristic, immanent to it as an objective social and legal phenomenon (fact of reality).Using a systematic approach, the author investigates the relationship and interconnection of this feature with other features of a criminal offense – with "criminal wrongfulness" and "criminal law punishability" of the act. It is noted that the social danger of an act is the social basis of criminalization and its recognition as criminally illegal and punishable. The signs of «public danger» and «criminal wrongfulness» of an act correlate with each other as the categories «content» and «form» correlate. The interrelation of the sign «social danger of an act» with the sign of «criminal-legal punishability of an act» is clarified. Attention is focused on the fact that the public danger of an act significantly affects the degree of punishability of the act, on the establishment in the sanction of the type and measure of punishment for committing a socially dangerous act provided for in the disposition of the article of the Special Part of the Criminal Code. At the same time, it is emphasized that the type and measure of punishment specified in the sanction are important formalized indicators of the degree of public danger of an act, which constitutes the content of a criminal offense and determine its severity when deciding whether to classify it (classification) as a criminal offense or a crime, and the latter to one of the categories – not heavy, heavy or especially heavy. The role and influence of the public danger of a criminal offense on the systemic and structural links between various elements of the law on criminal liability is considered.The conclusion is formulated that the sign «social danger of an act» in the structure of signs of the concept of «criminal offense» has a fundamental character, is an immanent (organically inherent) property of a criminal offense and therefore must certainly be indicated in the legislative definition of the concept of «criminal offense». ; Статья посвящена анализу общественной опасности деяния – признака понятия «уголовное правонарушение», которое фактически выполняет функции категории уголовного права и имеет важное значение для всей системы понятий и норм как Общей,так и Особенной частей уголовного права. Рассматриваются наиболее существенные черты и свойства этого признака – структурного элемента понятия – которые отражают социальную вредоносность и повышенную опасность этого деяния для охраняемых уголовным законом ценностей общества и общественных отношений, которые складываются по поводу этих ценностей. Утверждается, что общественная опасность деяния органически присуща уголовному правонарушению, выступает его объективной социальной характеристикой, имманентна ему как объективномусоциально-правовому явлению (факту реальной действительности).С применением системного подхода исследуется соотношение и взаимосвязь этого признака с другими признаками уголовного правонарушения – с «уголовнойпротивоправностью» и «уголовно-правовой наказуемостью» деяния. Отмечается, что общественная опасность деяния является социальной основой криминализации и признания его уголовно-противоправным и наказуемым. Признаки «общественная опасность» и «уголовная противоправность» деяния соотносятся между собой как соотносятся категории «содержание» и «форма». Выясняется взаимосвязь признака «общественная опасность деяния» с признаком «уголовно-правовая наказуемость деяния». Акцентируется внимание на том, что общественная опасность деяния существенно влияет на степень наказуемости деяния, на установление в санкции вида и меры наказания за совершение общественно опасного деяния, предусмотренного в диспозиции статьи Особенной части УК. При этом подчеркивается, что вид и мера наказания, указанные в санкции, выступают важными формализованными показателями степени общественной опасности деяния, которое составляет содержание уголовного правонарушения и определяют его тяжесть при решении вопроса об отнесении его (классификации) к уголовному проступку или к преступлению, а последнего к одной из категорий – к нетяжким, тяжким или особо тяжким. Рассматривается роль и влияние общественной опасности деяния уголовного правонарушения на системно структурные связи между различными элементами закона об уголовной ответственности.Формулируется вывод, что признак «общественная опасность деяния» в структуре признаков понятия «уголовное правонарушение» имеет фундаментальный характер, является имманентным (органически присущим) свойством уголовного правонарушения и поэтому должен быть непременно указан в законодательном определении понятия «уголовное правонарушение». ; Стаття присвячена аналізу суспільної небезпечності діяння – ознаки поняття «кримінальне правопорушення», що фактично виконує функції категорії кримінального права і має відправне та установче значення для всієї системи понять і норм як Загальної, так і Особливої частин кримінального права. Розглядаються найбільш суттєві риси і властивості цієї ознаки – структурного елемента поняття – що визначають соціальну шкідливість і підвищену небезпечність цього діяння для охоронюваних кримінальним законом цінностей суспільства і суспільних відносин, що складаються відносно цих цінностей. Стверджується, що суспільна небезпечність діяння органічно притаманна кримінальному правопорушенню, виступає його об'єктивною соціальною характеристикою, іманентна цьому правопорушенню як соціально-правовому явищу (факту) реальної дійсності.Із застосуванням системного підходу досліджується співвідношення і взаємозв'язок цієї ознаки з іншими ознаками кримінального правопорушення – з «кримінальною протиправністю» і «кримінально-правовою караністю» діяння. Зазначається, що суспільна небезпечність діяння є соціальною основою (підставою) криміналізації діяння і визнання його кримінально протиправним, тобто передбаченим у законі про кримінальну відповідальність. Ознаки «суспільна небезпечність» і «кримінальна протиправність» діяння співвідносяться між собою як категорії «зміст» і «форма». З'ясовується співвідношення ознаки «суспільна небезпечність діяння» із ознакою «кримінально-правова караність діяння». Наголошується, що суспільна небезпечність діяння суттєво впливає на ступінь його караності, на встановлення в санкції виду і міри покарання за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого в диспозиції статті Особливої частини Кримінального кодексу України. При цьому підкреслюється, що вид і міра покарання, вказані в санкції, виступають важливими формалізованими показниками ступеня суспільної небезпечності діяння, яке становить зміст кримінального правопорушення, визначає його тяжкість та віднесення його (класифікації) до кримінального проступку або до злочину, а останнього до однієї з категорій: до нетяжкого або тяжкого чи особливо тяжкого. Розглядається вплив суспільної небезпечності діяння кримінального правопорушення на системно-структурні зв'язки між різними елементами закону про кримінальну відповідальність.Формулюється висновок, що ознака «суспільна небезпечність діяння» у структурі ознак поняття «кримінальне правопорушення» має фундаментальний характер, є іманентною властивістю кримінального правопорушення і тому має бути неодмінно вказана у законодавчому визначенні поняття «кримінальне правопорушення».

The article is devoted to the analysis of the social danger of an act - a sign of the concept of «criminal offense», which actually performs the functions of the category of criminal law and is important for the entire system of concepts and norms of both the General and Special parts of criminal law. The most essential features and properties of this feature – a structural element of the concept - are considered, which reflect the social harmfulness and increased danger of this act for the values of society and social relations protected by criminal law, which are formed about these values. It is argued that the public danger of an act is organically inherent in a criminal offense, acts as its objective social characteristic, immanent to it as an objective social and legal phenomenon (fact of reality).Using a systematic approach, the author investigates the relationship and interconnection of this feature with other features of a criminal offense – with "criminal wrongfulness" and "criminal law punishability" of the act. It is noted that the social danger of an act is the social basis of criminalization and its recognition as criminally illegal and punishable. The signs of «public danger» and «criminal wrongfulness» of an act correlate with each other as the categories «content» and «form» correlate. The interrelation of the sign «social danger of an act» with the sign of «criminal-legal punishability of an act» is clarified. Attention is focused on the fact that the public danger of an act significantly affects the degree of punishability of the act, on the establishment in the sanction of the type and measure of punishment for committing a socially dangerous act provided for in the disposition of the article of the Special Part of the Criminal Code. At the same time, it is emphasized that the type and measure of punishment specified in the sanction are important formalized indicators of the degree of public danger of an act, which constitutes the content of a criminal offense and determine its severity when deciding whether to classify it (classification) as a criminal offense or a crime, and the latter to one of the categories – not heavy, heavy or especially heavy. The role and influence of the public danger of a criminal offense on the systemic and structural links between various elements of the law on criminal liability is considered.The conclusion is formulated that the sign «social danger of an act» in the structure of signs of the concept of «criminal offense» has a fundamental character, is an immanent (organically inherent) property of a criminal offense and therefore must certainly be indicated in the legislative definition of the concept of «criminal offense». ; Статья посвящена анализу общественной опасности деяния – признака понятия «уголовное правонарушение», которое фактически выполняет функции категории уголовного права и имеет важное значение для всей системы понятий и норм как Общей,так и Особенной частей уголовного права. Рассматриваются наиболее существенные черты и свойства этого признака – структурного элемента понятия – которые отражают социальную вредоносность и повышенную опасность этого деяния для охраняемых уголовным законом ценностей общества и общественных отношений, которые складываются по поводу этих ценностей. Утверждается, что общественная опасность деяния органически присуща уголовному правонарушению, выступает его объективной социальной характеристикой, имманентна ему как объективномусоциально-правовому явлению (факту реальной действительности).С применением системного подхода исследуется соотношение и взаимосвязь этого признака с другими признаками уголовного правонарушения – с «уголовнойпротивоправностью» и «уголовно-правовой наказуемостью» деяния. Отмечается, что общественная опасность деяния является социальной основой криминализации и признания его уголовно-противоправным и наказуемым. Признаки «общественная опасность» и «уголовная противоправность» деяния соотносятся между собой как соотносятся категории «содержание» и «форма». Выясняется взаимосвязь признака «общественная опасность деяния» с признаком «уголовно-правовая наказуемость деяния». Акцентируется внимание на том, что общественная опасность деяния существенно влияет на степень наказуемости деяния, на установление в санкции вида и меры наказания за совершение общественно опасного деяния, предусмотренного в диспозиции статьи Особенной части УК. При этом подчеркивается, что вид и мера наказания, указанные в санкции, выступают важными формализованными показателями степени общественной опасности деяния, которое составляет содержание уголовного правонарушения и определяют его тяжесть при решении вопроса об отнесении его (классификации) к уголовному проступку или к преступлению, а последнего к одной из категорий – к нетяжким, тяжким или особо тяжким. Рассматривается роль и влияние общественной опасности деяния уголовного правонарушения на системно структурные связи между различными элементами закона об уголовной ответственности.Формулируется вывод, что признак «общественная опасность деяния» в структуре признаков понятия «уголовное правонарушение» имеет фундаментальный характер, является имманентным (органически присущим) свойством уголовного правонарушения и поэтому должен быть непременно указан в законодательном определении понятия «уголовное правонарушение». ; Стаття присвячена аналізу суспільної небезпечності діяння – ознаки поняття «кримінальне правопорушення», що фактично виконує функції категорії кримінального права і має відправне та установче значення для всієї системи понять і норм як Загальної, так і Особливої частин кримінального права. Розглядаються найбільш суттєві риси і властивості цієї ознаки – структурного елемента поняття – що визначають соціальну шкідливість і підвищену небезпечність цього діяння для охоронюваних кримінальним законом цінностей суспільства і суспільних відносин, що складаються відносно цих цінностей. Стверджується, що суспільна небезпечність діяння органічно притаманна кримінальному правопорушенню, виступає його об'єктивною соціальною характеристикою, іманентна цьому правопорушенню як соціально-правовому явищу (факту) реальної дійсності.Із застосуванням системного підходу досліджується співвідношення і взаємозв'язок цієї ознаки з іншими ознаками кримінального правопорушення – з «кримінальною протиправністю» і «кримінально-правовою караністю» діяння. Зазначається, що суспільна небезпечність діяння є соціальною основою (підставою) криміналізації діяння і визнання його кримінально протиправним, тобто передбаченим у законі про кримінальну відповідальність. Ознаки «суспільна небезпечність» і «кримінальна протиправність» діяння співвідносяться між собою як категорії «зміст» і «форма». З'ясовується співвідношення ознаки «суспільна небезпечність діяння» із ознакою «кримінально-правова караність діяння». Наголошується, що суспільна небезпечність діяння суттєво впливає на ступінь його караності, на встановлення в санкції виду і міри покарання за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого в диспозиції статті Особливої частини Кримінального кодексу України. При цьому підкреслюється, що вид і міра покарання, вказані в санкції, виступають важливими формалізованими показниками ступеня суспільної небезпечності діяння, яке становить зміст кримінального правопорушення, визначає його тяжкість та віднесення його (класифікації) до кримінального проступку або до злочину, а останнього до однієї з категорій: до нетяжкого або тяжкого чи особливо тяжкого. Розглядається вплив суспільної небезпечності діяння кримінального правопорушення на системно-структурні зв'язки між різними елементами закону про кримінальну відповідальність.Формулюється висновок, що ознака «суспільна небезпечність діяння» у структурі ознак поняття «кримінальне правопорушення» має фундаментальний характер, є іманентною властивістю кримінального правопорушення і тому має бути неодмінно вказана у законодавчому визначенні поняття «кримінальне правопорушення».