Suchergebnisse

Акцентовано увагу на потребі уніфікації розмаїття тракту- вань базових детермінант поняття "механізм державного регулювання мультимодальних перевезень вантажів". Наголошено на її значущості у забезпеченні дієвості інструментарію державного регулювання мультимо- дальних перевезень. Встановлено, що питання державного регулювання мультимодальних перевезень як на рівні держави, так і на міжнародному рівні лишаються практично не вирішеними, оскільки дотепер немає жод- ного міжнародного чи вітчизняного нормативно-правових актів, які б ціл- ком регулювали мультимодальні перевезення, а отже, відсутня і ясність в їх термінологічному визначенні. Здійснено словотвірний аналіз базових детермінант поняття "механізм державного регулювання мультимодаль- них перевезень вантажів", а саме: етимонологічний, гносеологічний та онтологічний аналіз їх змістовного наповнення. Визначено ознаки муль- тимодальності, які розширюють межі розуміння змістовного наповнення поняття "мультимодальні перевезення". Розширено перелік пріоритетних критеріїв забезпечення єдності підходів щодо трактування поняття "муль- тимодальні перевезення", передбачений Проектом Концепції досліджень з уніфікації термінології для перевезень кількома видами транспорту (змішаних, комбінованих, інтермодальних і мультимодальних) (ЕСКАТО ООН) шляхом його доповнення групою інвайронментальних критеріїв, які поєднують у собі підгрупи економічних, соціальних та екологічних критеріїв, що передбачено Цілями сталого розвитку. Завдяки чіткості ви- значених критеріїв єдності підходів до трактування поняття "мультимо- дальні перевезення" розроблено методологію уніфікації цього поняття та визначено послідовність етапів її здійснення. Коротко проаналізовано ко- жен з етапів методології уніфікації поняття "мультимодальні перевезен- ня" та обґрунтовано їх значущість у формуванні змістовного наповнення означеного поняття. Доведено, що забезпечення повноцінності змістовно- го наповнення даного поняття "мультимодальні перевезення" можливе за стейкхолдер-підходом, оскільки він дозволяє врахувати інтереси стейкхолдерів в уніфікації термінології з регулювання мультимодальних пе- ревезень. Запропоновано за стейкхолдер-підходом авторську дефініцію поняття "механізм державного регулювання мультимодальних переве- зень вантажів", як сукупності інструментарію регулювання послуг з пе- ревезень вантажів, що виконуються двома або більше видами транспорту, організованих одним оператором, який на основі єдиного транспортного документа та єдиної ставки фрахту несе повну відповідальність за органі- зацію та здійснення перевізного процесу, вирішуючи при цьому завдання щодо перевантаження вантажу, оптимізації схем його транспортування, мінімізації транспортних та логістичних витрат, а також максимізації збе- реження навколишнього середовища.

Констатовано, що система мультимодальних перевезень на- лежить до стратегічних галузей національної економіки та є вагомою скла- довою інфраструктурного потенціалу України. Наголошено, що Україна, маючи розгалужене річкове покриття, донині займає аутсайдерські позиції серед європейських країн із найменшою часткою перевезень річками. Дове- дено, що розвиток мультимодальних перевезень в Україні потребує на пер- шочергове вирішення низки внутрішніх проблем, зокрема, вдосконалення існуючої та розробки нової законодавчої бази з питань фінансового забез- печення відновлення внутрішніх водних шляхів задля включення річкового транспорту до системи мультимодальних перевезень. Наголошено на про- галинах Проекту Закону України "Про внутрішній водний транспорт" від 09.07.2018 р. за № 2475а-д та інших нормативно-правових актів з питань регулювання мультимодальних перевезень. Обгрунтовано доцільність вне- сення змін та доповнень до податкового та бюджетного законодавства Укра- їни, а також до супроводжуючих їх нормативно-правових актів у частині оподаткування акцизним податком палива для заправки річкових суден. Розглянуто внесені зміни до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" щодо удосконалення механізму фінан- сування дорожньої галузі" від 17.11.2016 р. за № 1762-VIII, як яскравий приклад пошуку альтернативних джерел фінансового забезпечення віднов- лення внутрішніх водних шляхів. Запропоновано варіанти альтернативно- го фінансового забезпечення відновлення внутрішніх водних шляхів задля інтеграції внутрішнього водного транспорту до системи транс'європейської транспортної мережі TEN-T та включення річкового транспорту до системи мультимодальних перевезень.

Зазначено, що глобалізація світогосподарських зв'язків сприяє глибоким якісним перетворенням зовнішньоекономічних зв'язків держав, пов'язаних із пошуком шляхів інтегрування до системи світогосподарських відносин. Початок XXI століття став завершальним етапом затяжного перехідного періоду, під час якого багатьом державам, зокрема й Україні, належить перейти від стагнації до розвитку. При цьому важливо виробити такі стратегічні орієнтири, які б націлили на органічне змикання зовнішньоекономічних можливостей такого процесу з тими внутрішніми передумовами, які можуть сприяти його прискоренню. В основі економічного глобалізму лежить теорія неолібералізму та вільного ринку. Вона застосовується до всього світового господарства, оскільки виходить з теоретичного посилу, що плодами глобалізації користуються як розвинені, так і країни, що розвиваються і трансформуються, експортери та імпортери міжнародних товарів, послуг і капіталів, розробники технологій і споживачі, що адаптуються до них. Прихильники фінансової лібералізації стверджують, що вільний рух капіталів забезпечує оптимальний з позиції всього світового господарства розподіл та використання заощаджень, стимулює економічне зростання та поширення нових технологій. Визначено, що держави з реформованою економікою виявляють певну обережність у виборі моделей економічного зростання і намагаються якнайбільше орієнтуватися на власний ресурсно-виробничий потенціал як гарант економічної стабільності та безпеки. Вибір кожної із цих моделей неоднозначний. Умовою просування України шляхом економічного прогресу виступає передусім концентрація її власних зусиль і ресурсів на формуванні ефективного, технологічно розвиненого та конкурентоспроможного ринкового господарства. У найближчій перспективі акценти економічної політики об'єктивно зміщуються у бік розвитку вітчизняного виробництва та забезпечення у разі опори на неї потреб внутрішнього ринку. Реалізація експорто-орієнтованої моделі становить загрозу національній безпеці. На користь обережного включення економіки країни в глобалізаційні процеси в найближчій перспективі свідчить і факт збереження експортної квоти на рівні, що склався. Віддаючи пріоритет політиці та стратегії імпортозаміщення у зовнішньоекономічній діяльності, ставиться завдання створення умов формування у першій чверті XXI століття народно-господарського комплексу переважно на основі внутрішніх ресурсів та ринку з послідовним збіль- шенням обсягів середньо- та високотехнологічного експорту за відносного зниження вивезення продукції первинного сектору.

S.F. Sharapov : vzgli︠a︡d slavi︠a︡nofila na ėkonomiku i ėkonomicheskui︠u︡ nauku -- S.F. Sharapov : programma vykhoda Rossii iz krizisa -- S. Sharapov ob inostrannykh kapitalakh -- Banki v kapitalisticheskoĭ Rossii -- Zolotoĭ rublʹ Vitte - "myshelovka" dli︠a︡ Rossii -- S.F. Sharapov : kakie denʹgi nuzhny Rossii -- "Mnimye" i "zapasnye" kapitaly v teorii S. Sharapova -- Russkiĭ rublʹ v kontekste mirovoĭ vali︠u︡tnoĭ sistemy -- Denʹgi posle S. Sharapova -- S. Sharapov : kontury russkoĭ modeli ėkonomiki