The political and literary activity of Mykhailo Czajkowski (Sadyk Pasha) was full of many riddles and taunts. The last updates and publications of documents shed light on most of them. The circumstances of the death of a prominent Ukrainian politician still unclear, as there are too many myths and rumors about what actually happened on the night of January 5 (January 17 in the new style) in the Czajkowski estate in Chernigov gubernia. Based on the new data found, in particular – on the metric records of the deaths of Adam Morozovych and Mykhailo Czajkowski, this article rejects outright nonsense and falsifications, which immediately after the death of General reached the press, and from there – to public opinion. The question of the probability of the version of the suicide of a retired Turkish General and a man who first created the concept of the Ukrainian state in the nineteenth century, author is answered negatively. ; Активна політична та літературна діяльність Михайла Чайковського (Садик-паші) залишила після себе багато загадок і таємниць. Останні дослідження та публікації документів проливають світло на більшість із них. Нез'ясованим залишається ще питання обставин смерті видатного українського політичного діяча, адже аж надто багато міфів та чуток виявляється навколо того, що насправді сталось в ніч на 5 січня (17 січня за новим стилем) 1886 року в маєтку Чайковських. На основі віднайдених нових даних, зокрема – на метричних записах про смерть Адама Морозовича та Михайла Чайковського в цій статті відкинуті відверті нісенітниці та фальсифікати, які одразу після смерті Михайла Чайковського потрапили до преси, а звідти – до громадської думки. На питання про вірогідність версії про самогубство відставного турецького генерала та людини, яка вперше створила концепцію Української держави у ХІХ ст., дається негативна відповідь.
Мультиетнічна та різноконфесійна Османська імперія у середині ХІХ ст. дала прихисток представникам національно-визвольних та революційних рухів ЦентральноСхідної Європи. Популярність орієнталізму в західній культурі дозволила відкрити для Європи багатства ісламської культурної спадщини. Одним із учасників цього процесу став популярний романіст, політик, військовий Михайло Чайковський (Садик-паша).У 1850 р. разом з багатьма біженцями та емігрантами Михайло Чайковський прийняв іслам та майже три десятиліття жив в Османській імперії. Його твори та листування дозволяють прослідкувати, як він сприйняв імперію зсередини, як сприймав релігію з точки зору новонаверненого мусульманина. Його випадок характерний і унікальний водночас, дозволяє по- іншому подивитися на українсько-ісламські контакти в модерну добу.Окремо слід виділити творчість Садик-паші, яка відкрила українському, польському, французькому, російському читачеві завісу ісламського світу. Образи мусульманина, турка, османа олюднюються, бар'єри непорозумінь та звинувачень розхитуються. Минуле відносин наповнюється прикладами співпраці. Майбутнє виглядає сповненим спільними проектами та звершеннями. Особиста доля Садик-паші свідчить про порозуміння, про толерування "інакшості" – про поширення цінностей модерного часу. ; In the middle of the 19th century, the multi-ethnic and multi-religious Ottoman Empire gave refuge to representatives of the national liberation and revolutionary movements in Central and Eastern Europe. The popularity of Orientalism in Western culture has opened up to Europe the riches of Islamic cultural heritage. One of the participants in this process was a popular novelist, politician, military man from Volyn Mychaylo Czajkowski.In 1850, along with many refugees and emigrants, Mychaylo Czajkowski converted to Islam and lived in the Ottoman Empire for almost three decades. His writings and correspondence allow us to trace how he perceived the Islamic Empire from within, how he perceived the Islamic religion from the point of view of a newly converted Muslim. His case is characteristic and unique at the same time, it allows a different look at Ukrainian-Islamic contacts in modern times.The work of Sadyk Pasha, who opened the veil of the Islamic world to the Ukrainian, Polish, French, and Russian readers, should be singled out. The images of the Muslim, the Turk, the Ottoman were humanized by him, the barriers of misunderstandings and accusations were shaken. The past of the relationship is filled with examples of cooperation. The future looks full of joint projects and accomplishments. Sadyk Pasha's personal destiny testifies to understanding, to the tolerance of evaluation - to the expansion of the values of modern times.
In the middle of the 19th century, the multi-ethnic and multi-religious Ottoman Empire gave refuge to representatives of the national liberation and revolutionary movements in Central and Eastern Europe. The popularity of Orientalism in Western culture has opened up to Europe the riches of Islamic cultural heritage. One of the participants in this process was a popular novelist, politician, military man from Volyn Mychaylo Czajkowski.In 1850, along with many refugees and emigrants, Mychaylo Czajkowski converted to Islam and lived in the Ottoman Empire for almost three decades. His writings and correspondence allow us to trace how he perceived the Islamic Empire from within, how he perceived the Islamic religion from the point of view of a newly converted Muslim. His case is characteristic and unique at the same time, it allows a different look at Ukrainian-Islamic contacts in modern times.The work of Sadyk Pasha, who opened the veil of the Islamic world to the Ukrainian, Polish, French, and Russian readers, should be singled out. The images of the Muslim, the Turk, the Ottoman were humanized by him, the barriers of misunderstandings and accusations were shaken. The past of the relationship is filled with examples of cooperation. The future looks full of joint projects and accomplishments. Sadyk Pasha's personal destiny testifies to understanding, to the tolerance of evaluation - to the expansion of the values of modern times. ; Мультиетнічна та різноконфесійна Османська імперія у середині ХІХ ст. дала прихисток представникам національно-визвольних та революційних рухів ЦентральноСхідної Європи. Популярність орієнталізму в західній культурі дозволила відкрити для Європи багатства ісламської культурної спадщини. Одним із учасників цього процесу став популярний романіст, політик, військовий Михайло Чайковський (Садик-паша).У 1850 р. разом з багатьма біженцями та емігрантами Михайло Чайковський прийняв іслам та майже три десятиліття жив в Османській імперії. Його твори та листування дозволяють прослідкувати, як він ...
Мультиетнічна та різноконфесійна Османська імперія у середині ХІХ ст. дала прихисток представникам національно-визвольних та революційних рухів ЦентральноСхідної Європи. Популярність орієнталізму в західній культурі дозволила відкрити для Європи багатства ісламської культурної спадщини. Одним із учасників цього процесу став популярний романіст, політик, військовий Михайло Чайковський (Садик-паша).У 1850 р. разом з багатьма біженцями та емігрантами Михайло Чайковський прийняв іслам та майже три десятиліття жив в Османській імперії. Його твори та листування дозволяють прослідкувати, як він сприйняв імперію зсередини, як сприймав релігію з точки зору новонаверненого мусульманина. Його випадок характерний і унікальний водночас, дозволяє по- іншому подивитися на українсько-ісламські контакти в модерну добу.Окремо слід виділити творчість Садик-паші, яка відкрила українському, польському, французькому, російському читачеві завісу ісламського світу. Образи мусульманина, турка, османа олюднюються, бар'єри непорозумінь та звинувачень розхитуються. Минуле відносин наповнюється прикладами співпраці. Майбутнє виглядає сповненим спільними проектами та звершеннями. Особиста доля Садик-паші свідчить про порозуміння, про толерування "інакшості" – про поширення цінностей модерного часу. ; In the middle of the 19th century, the multi-ethnic and multi-religious Ottoman Empire gave refuge to representatives of the national liberation and revolutionary movements in Central and Eastern Europe. The popularity of Orientalism in Western culture has opened up to Europe the riches of Islamic cultural heritage. One of the participants in this process was a popular novelist, politician, military man from Volyn Mychaylo Czajkowski.In 1850, along with many refugees and emigrants, Mychaylo Czajkowski converted to Islam and lived in the Ottoman Empire for almost three decades. His writings and correspondence allow us to trace how he perceived the Islamic Empire from within, how he perceived the Islamic religion from the point of view of a newly converted Muslim. His case is characteristic and unique at the same time, it allows a different look at Ukrainian-Islamic contacts in modern times.The work of Sadyk Pasha, who opened the veil of the Islamic world to the Ukrainian, Polish, French, and Russian readers, should be singled out. The images of the Muslim, the Turk, the Ottoman were humanized by him, the barriers of misunderstandings and accusations were shaken. The past of the relationship is filled with examples of cooperation. The future looks full of joint projects and accomplishments. Sadyk Pasha's personal destiny testifies to understanding, to the tolerance of evaluation - to the expansion of the values of modern times.
У статті на основі опублікованих документів з'ясовані основні віхи життя сина відомого політичного діяча ХІХ ст. Михайла Чайковського – Адама. Його біографія дає можливість уточнити та дослідити невідомі сторінки життя та діяльності самого М.Чайковського (Садик-паші). Народившись в Парижі, отримавши освіту у Франції та взявши участь у франко-прусській війні на її боці, військову кар'єру Адам Чайковський розпочав у Стамбулі. Прослуживши майже півтора десятки років в османській армії, він продовжив кар'єру в російській армії – дослужився до рангу генерал-майора і вийшов у відставку. Опинившись в Сімферополі, він на схилі свого життя у 78 років був пограбований більшовиками – кінець життя зустрів скоріш за все у Варшаві – хоча достеменних відомостей про це в нашому розпорядженні немає. Доля цієї людини в умовах геополітичних трансформацій другої половини ХІХ – початку ХХ ст. показова і авантюрна водночас. ; В статье на основе опубликованных документов показаны основные вехи жизни сына известного политического деятеля XIX в. Михаила Чайковского –Адама. Его биография дает возможность уточнить и исследовать неизвестные страницы жизни и деятельности самого М.Чайковский (Садык- паши). Родившись в Париже, получив образование во Франции и приняв участие на ее стороне во франко-прусской войне, военную карьеру Адам Чайковский начал в Стамбуле. Прослужив почти полтора десятка лет в османской армии, продолжил ее в российской армии, где дослужился до ранга генерал-майора и вышел в отставку. Оказавшись в Симферополе, он на закате своей жизни в 78 лет был ограблен большевиками – скончался правдоподобнее всего в Варшаве – хотя истинных сведений об этом в нашем распоряжении нет. Судьба этого человека в условиях геополитических трансформаций второй половины XIX – начала ХХ вв. показательная и авантюрная одновременно. ; On the basis of published documents clarified milestones of life of a prominent political figure in the XIX. Michael Czajkovsky's son – Adam. His biography gives the opportunity to clarify and explore the unknown life and activities of M. Czajkovsky (Sadyk Pasha). Borned in Paris, acquired the France Education, Adam Czajkowsky began his military career in Istanbul. Served almost 15 year in the Ottoman Army, he returned into the Russian army. Robbered by Bolsheviks in 1919 in Simferopol, he died in Warsaw in 1920th. His adventure life is typical and untypical both for the period of the second half of 19th century – beginning of 20th century.
[Рецензія на: Красножон А.В. Фортеці та міста Північно-Західного Причорномор'я (XV-XVIII ст.). – Одеса: Чорномор'я, 2018. – 312 с.]Міста Північно-Західного Причорномор'я в перехідну від Середньовіччя до Модерна епоху не утворили самодостатньої політичної чи економічної сили, проте завдяки працям історика Андрія Красножона можуть бути уявлені як певний урбаністично-фортифікаційний феномен. Монографія підсумувала стан дослідження урбаністично-фортифікаційного феномена Північно-Західного Причорномор'я, проте не поставила в цих дослідженнях крапку.Відкриваються широкі перспективи подальших археологічних досліджень, пошуків нових джерел та інтерпретації старих. ; [Рецензия на: Красножон А.В. Крепости и города Северо-Западного Причерноморья (XV-XVIII вв.). – Одесса: Черноморье, 2018. – 312 с.]Города Северо-Западного Причерноморья в переходную от Средневековья до Модерна эпоху не образовали самодостаточной политической или экономической силы, однако благодаря трудам историка Андрея Красножона могут быть представлены как некий урбанистически фортификационный феномен. Монография подытожила состояние исследования урбанистически фортификационного феномена Северо-Западного Причерноморья, однако не поставила в этих исследованиях точку.Открываются широкие перспективы дальнейших археологических исследований, поисков новых источников и интерпретации старых. ; [Book review: Krasnozhon A.V. Fortresses and cities of the Northest Black sea coast (XV-XVIII centuries). – Odesa: Chornomor`ya, 2018. – 312 p.]The cities of the Northwest Black Sea Coast as transition points from the Middle Ages to the Modern era did not create a self-sufficient political or economic force, but thanks to the works of historian Andriy Krasnozhon can be identified as a certain urban-fortification phenomenon. The monograph summarizes the state of the study of the urban-fortification phenomenon of the North-Western Black Sea coast, but did not put a point in these studies. There are wide prospects for further archaeological research, the search for new sources and the interpretation of the old.
[Book review: Krasnozhon A.V. Fortresses and cities of the Northest Black sea coast (XV-XVIII centuries). – Odesa: Chornomor`ya, 2018. – 312 p.]The cities of the Northwest Black Sea Coast as transition points from the Middle Ages to the Modern era did not create a self-sufficient political or economic force, but thanks to the works of historian Andriy Krasnozhon can be identified as a certain urban-fortification phenomenon. The monograph summarizes the state of the study of the urban-fortification phenomenon of the North-Western Black Sea coast, but did not put a point in these studies. There are wide prospects for further archaeological research, the search for new sources and the interpretation of the old. ; [Рецензия на: Красножон А.В. Крепости и города Северо-Западного Причерноморья (XV-XVIII вв.). – Одесса: Черноморье, 2018. – 312 с.]Города Северо-Западного Причерноморья в переходную от Средневековья до Модерна эпоху не образовали самодостаточной политической или экономической силы, однако благодаря трудам историка Андрея Красножона могут быть представлены как некий урбанистически фортификационный феномен. Монография подытожила состояние исследования урбанистически фортификационного феномена Северо-Западного Причерноморья, однако не поставила в этих исследованиях точку.Открываются широкие перспективы дальнейших археологических исследований, поисков новых источников и интерпретации старых. ; [Рецензія на: Красножон А.В. Фортеці та міста Північно-Західного Причорномор'я (XV-XVIII ст.). – Одеса: Чорномор'я, 2018. – 312 с.]Міста Північно-Західного Причорномор'я в перехідну від Середньовіччя до Модерна епоху не утворили самодостатньої політичної чи економічної сили, проте завдяки працям історика Андрія Красножона можуть бути уявлені як певний урбаністично-фортифікаційний феномен. Монографія підсумувала стан дослідження урбаністично-фортифікаційного феномена Північно-Західного Причорномор'я, проте не поставила в цих дослідженнях крапку.Відкриваються широкі перспективи подальших археологічних досліджень, пошуків ...
[Book review: Krasnozhon A.V. Fortresses and cities of the Northest Black sea coast (XV-XVIII centuries). – Odesa: Chornomor`ya, 2018. – 312 p.]The cities of the Northwest Black Sea Coast as transition points from the Middle Ages to the Modern era did not create a self-sufficient political or economic force, but thanks to the works of historian Andriy Krasnozhon can be identified as a certain urban-fortification phenomenon. The monograph summarizes the state of the study of the urban-fortification phenomenon of the North-Western Black Sea coast, but did not put a point in these studies. There are wide prospects for further archaeological research, the search for new sources and the interpretation of the old. ; [Рецензия на: Красножон А.В. Крепости и города Северо-Западного Причерноморья (XV-XVIII вв.). – Одесса: Черноморье, 2018. – 312 с.]Города Северо-Западного Причерноморья в переходную от Средневековья до Модерна эпоху не образовали самодостаточной политической или экономической силы, однако благодаря трудам историка Андрея Красножона могут быть представлены как некий урбанистически фортификационный феномен. Монография подытожила состояние исследования урбанистически фортификационного феномена Северо-Западного Причерноморья, однако не поставила в этих исследованиях точку.Открываются широкие перспективы дальнейших археологических исследований, поисков новых источников и интерпретации старых. ; [Рецензія на: Красножон А.В. Фортеці та міста Північно-Західного Причорномор'я (XV-XVIII ст.). – Одеса: Чорномор'я, 2018. – 312 с.]Міста Північно-Західного Причорномор'я в перехідну від Середньовіччя до Модерна епоху не утворили самодостатньої політичної чи економічної сили, проте завдяки працям історика Андрія Красножона можуть бути уявлені як певний урбаністично-фортифікаційний феномен. Монографія підсумувала стан дослідження урбаністично-фортифікаційного феномена Північно-Західного Причорномор'я, проте не поставила в цих дослідженнях крапку.Відкриваються широкі перспективи подальших археологічних досліджень, пошуків нових джерел та інтерпретації старих.
On the basis of published documents clarified milestones of life of a prominent political figure in the XIX. Michael Czajkovsky's son – Adam. His biography gives the opportunity to clarify and explore the unknown life and activities of M. Czajkovsky (Sadyk Pasha). Borned in Paris, acquired the France Education, Adam Czajkowsky began his military career in Istanbul. Served almost 15 year in the Ottoman Army, he returned into the Russian army. Robbered by Bolsheviks in 1919 in Simferopol, he died in Warsaw in 1920th. His adventure life is typical and untypical both for the period of the second half of 19th century – beginning of 20th century. ; В статье на основе опубликованных документов показаны основные вехи жизни сына известного политического деятеля XIX в. Михаила Чайковского –Адама. Его биография дает возможность уточнить и исследовать неизвестные страницы жизни и деятельности самого М.Чайковский (Садык- паши). Родившись в Париже, получив образование во Франции и приняв участие на ее стороне во франко-прусской войне, военную карьеру Адам Чайковский начал в Стамбуле. Прослужив почти полтора десятка лет в османской армии, продолжил ее в российской армии, где дослужился до ранга генерал-майора и вышел в отставку. Оказавшись в Симферополе, он на закате своей жизни в 78 лет был ограблен большевиками – скончался правдоподобнее всего в Варшаве – хотя истинных сведений об этом в нашем распоряжении нет. Судьба этого человека в условиях геополитических трансформаций второй половины XIX – начала ХХ вв. показательная и авантюрная одновременно. ; У статті на основі опублікованих документів з'ясовані основні віхи життя сина відомого політичного діяча ХІХ ст. Михайла Чайковського – Адама. Його біографія дає можливість уточнити та дослідити невідомі сторінки життя та діяльності самого М.Чайковського (Садик-паші). Народившись в Парижі, отримавши освіту у Франції та взявши участь у франко-прусській війні на її боці, військову кар'єру Адам Чайковський розпочав у Стамбулі. Прослуживши майже півтора десятки років в османській ...
The article reveals the potential of the published and manuscript memoirs of Mychaylo Czajkowskiy – the Commander of the Ottoman Cossack units during the Eastern (Crimean) war. The importance of these sources is noted for the analysis of plans for the creation of Cossack units and attempts to obtain territorial Cossack autonomy. It is also indicated that the military and political activity of the Ottoman Cossacks led to a deepening of the split in the Polish emigration camp on the Ukrainian question. ; В статье раскрыт потенциал опубликованных и рукописных воспоминаний Михаила Чайковского – руководителя подразделений османских казаков во время Восточной (Крымской) войны. Отмечена важность данных источников для анализа планов создания казацких подразделений и попытки получения территориальной казацкой автономии. Также указано, что боевая и политическая активность османских казаков привели к углублению раскола в среде польского эмиграционного лагеря по украинскому вопросу. ; В статті визначено джерельний потенціал опублікованих та рукописних спогадів Михайла Чайковського – керівника підрозділів османських козаків під час Східної (Кримської) війни. Відзначено важливість даних джерел для аналізу планів створення козацьких підрозділів та спроби здобуття територіальної козацької автономії. Також зазначено, що бойова та політична активність османських козаків призвели до поглиблення розколу в середовищі польського еміграційного табору щодо українського питання.
В статті визначено джерельний потенціал опублікованих та рукописних спогадів Михайла Чайковського – керівника підрозділів османських козаків під час Східної (Кримської) війни. Відзначено важливість даних джерел для аналізу планів створення козацьких підрозділів та спроби здобуття територіальної козацької автономії. Також зазначено, що бойова та політична активність османських козаків призвели до поглиблення розколу в середовищі польського еміграційного табору щодо українського питання. ; В статье раскрыт потенциал опубликованных и рукописных воспоминаний Михаила Чайковского – руководителя подразделений османских казаков во время Восточной (Крымской) войны. Отмечена важность данных источников для анализа планов создания казацких подразделений и попытки получения территориальной казацкой автономии. Также указано, что боевая и политическая активность османских казаков привели к углублению раскола в среде польского эмиграционного лагеря по украинскому вопросу. ; The article reveals the potential of the published and manuscript memoirs of Mychaylo Czajkowskiy – the Commander of the Ottoman Cossack units during the Eastern (Crimean) war. The importance of these sources is noted for the analysis of plans for the creation of Cossack units and attempts to obtain territorial Cossack autonomy. It is also indicated that the military and political activity of the Ottoman Cossacks led to a deepening of the split in the Polish emigration camp on the Ukrainian question.
У статті на основі опублікованих документів з'ясовані основні віхи життя сина відомого політичного діяча ХІХ ст. Михайла Чайковського – Адама. Його біографія дає можливість уточнити та дослідити невідомі сторінки життя та діяльності самого М.Чайковського (Садик-паші). Народившись в Парижі, отримавши освіту у Франції та взявши участь у франко-прусській війні на її боці, військову кар'єру Адам Чайковський розпочав у Стамбулі. Прослуживши майже півтора десятки років в османській армії, він продовжив кар'єру в російській армії – дослужився до рангу генерал-майора і вийшов у відставку. Опинившись в Сімферополі, він на схилі свого життя у 78 років був пограбований більшовиками – кінець життя зустрів скоріш за все у Варшаві – хоча достеменних відомостей про це в нашому розпорядженні немає. Доля цієї людини в умовах геополітичних трансформацій другої половини ХІХ – початку ХХ ст. показова і авантюрна водночас. ; В статье на основе опубликованных документов показаны основные вехи жизни сына известного политического деятеля XIX в. Михаила Чайковского –Адама. Его биография дает возможность уточнить и исследовать неизвестные страницы жизни и деятельности самого М.Чайковский (Садык- паши). Родившись в Париже, получив образование во Франции и приняв участие на ее стороне во франко-прусской войне, военную карьеру Адам Чайковский начал в Стамбуле. Прослужив почти полтора десятка лет в османской армии, продолжил ее в российской армии, где дослужился до ранга генерал-майора и вышел в отставку. Оказавшись в Симферополе, он на закате своей жизни в 78 лет был ограблен большевиками – скончался правдоподобнее всего в Варшаве – хотя истинных сведений об этом в нашем распоряжении нет. Судьба этого человека в условиях геополитических трансформаций второй половины XIX – начала ХХ вв. показательная и авантюрная одновременно. ; On the basis of published documents clarified milestones of life of a prominent political figure in the XIX. Michael Czajkovsky's son – Adam. His biography gives the opportunity to clarify and explore the unknown life and activities of M. Czajkovsky (Sadyk Pasha). Borned in Paris, acquired the France Education, Adam Czajkowsky began his military career in Istanbul. Served almost 15 year in the Ottoman Army, he returned into the Russian army. Robbered by Bolsheviks in 1919 in Simferopol, he died in Warsaw in 1920th. His adventure life is typical and untypical both for the period of the second half of 19th century – beginning of 20th century.
В статті визначено джерельний потенціал опублікованих та рукописних спогадів Михайла Чайковського – керівника підрозділів османських козаків під час Східної (Кримської) війни. Відзначено важливість даних джерел для аналізу планів створення козацьких підрозділів та спроби здобуття територіальної козацької автономії. Також зазначено, що бойова та політична активність османських козаків призвели до поглиблення розколу в середовищі польського еміграційного табору щодо українського питання. ; В статье раскрыт потенциал опубликованных и рукописных воспоминаний Михаила Чайковского – руководителя подразделений османских казаков во время Восточной (Крымской) войны. Отмечена важность данных источников для анализа планов создания казацких подразделений и попытки получения территориальной казацкой автономии. Также указано, что боевая и политическая активность османских казаков привели к углублению раскола в среде польского эмиграционного лагеря по украинскому вопросу. ; The article reveals the potential of the published and manuscript memoirs of Mychaylo Czajkowskiy – the Commander of the Ottoman Cossack units during the Eastern (Crimean) war. The importance of these sources is noted for the analysis of plans for the creation of Cossack units and attempts to obtain territorial Cossack autonomy. It is also indicated that the military and political activity of the Ottoman Cossacks led to a deepening of the split in the Polish emigration camp on the Ukrainian question.
The relationship between peoples, religious and ethnic communities, social classes and economic clans, corporations and individuals are the result of direct contact of their subjects, and bear the imprint of perceptions and stereotypes that formed them about each other. They have a double feature - integration and conflict. This article aims to examine the structure and typology of conflict relations Zaporozhian and Don Cossacks in the 1743-1775. A systematic analysis of the entire set of conflicts to determine not only the mechanisms of emergence and escalation of the conflict, but their functions. Along with destructive features that are well documented, each mizhkozatskyy conflict carried the possibility of constructive solutions to problems encountered in public life. Thus, we distinguish the following positive features Zaporozhya-Don conflicts:• information (due to conflicts, the Zaporozhian and Don officers received information about the immediate problem, it positively influenced the practice of protecting the rights and liberties of the Cossacks in the fight with the neighbors, and the Don Cossacks succeeded his experience in dealing with conflicts mizhkozatskyh used in practice to combat attacks on military land Russian fortresses and other neighbors); • security (conflicts led to partial discharge of tension between Cossacks and stems)• integrative (conflicts intensified intra cohesion Zaporozhye and Don Cossacks, indicated the need to jointly defend their interests);• legislative (due to settlement of a number of conflicts, particularly in the years 1746-1752. Revaluation held norms and values of relations, which led to the total improvement);• incentive (incentive conflicts provide development management system within the Cossack communities become agents of change in regional policy and have adjusted their attitude to the central imperial power).Don Cossack Starshyna was better adapted to the conditions of the Russian Empire. She used the rational methods and means to achieve their goals, which in ...
Системний аналіз усієї сукупності конфліктів дозволяє визначити не лише механізми виникнення та ескалації конфліктної ситуації, але й їхні функції. Поряд із деструктивними функціями, які є досить очевидними, кожен міжкозацький конфлікт ніс в собі можливість конструктивного вирішення проблем, що виникали у суспільному житті. Так, виділимо наступні позитивні функції запорозько-донських конфліктів: інформаційна; охоронна; інтегративна; нормо-утворювальна (внаслідок розв'язання низки конфліктів, зокрема, у 1746-1752 рр. відбулась переоцінка норм і цінностей міжкозацьких взаємин, що призвело до загального їх поліпшення); стимулююча (конфлікти надали стимул розвиткові системи управління всередині козацьких спільнот, стали рушійною силою змін у регіональній політиці та скоригували їх ставлення до центральної імперської влади). ; Системный анализ материалов, на которых написана статья, всей совокупности конфликтов позволяет определить не только механизмы возникновения и эскалации конфликтной ситуации, но и их функции. Наряду с деструктивными функциями, которые являются достаточно очевидными, каждый конфликт нес в себе возможность конструктивного решения проблем, возникающих в общественной жизни. Так, выделим следующие положительные функции запорожско-донских конфликтов: информационная; охранная; интегративная; нормо-образовательная (вследствие решения ряда конфликтов, в частности, в 1746-1752 гг. состоялась переоценка норм и ценностей мижкозацьких взаимоотношений, привело к общему их улучшения); стимулирующая (конфликты оказали стимул развитию системы управления внутри казачьих сообществ, стали движущей силой изменений в региональной политике и скорректировали их отношение к центральной имперской власти). ; The relationship between peoples, religious and ethnic communities, social classes and economic clans, corporations and individuals are the result of direct contact of their subjects, and bear the imprint of perceptions and stereotypes that formed them about each other. They have a double feature - integration and conflict. This article aims to examine the structure and typology of conflict relations Zaporozhian and Don Cossacks in the 1743-1775. A systematic analysis of the entire set of conflicts to determine not only the mechanisms of emergence and escalation of the conflict, but their functions. Along with destructive features that are well documented, each mizhkozatskyy conflict carried the possibility of constructive solutions to problems encountered in public life. Thus, we distinguish the following positive features Zaporozhya-Don conflicts:• information (due to conflicts, the Zaporozhian and Don officers received information about the immediate problem, it positively influenced the practice of protecting the rights and liberties of the Cossacks in the fight with the neighbors, and the Don Cossacks succeeded his experience in dealing with conflicts mizhkozatskyh used in practice to combat attacks on military land Russian fortresses and other neighbors); • security (conflicts led to partial discharge of tension between Cossacks and stems)• integrative (conflicts intensified intra cohesion Zaporozhye and Don Cossacks, indicated the need to jointly defend their interests);• legislative (due to settlement of a number of conflicts, particularly in the years 1746-1752. Revaluation held norms and values of relations, which led to the total improvement);• incentive (incentive conflicts provide development management system within the Cossack communities become agents of change in regional policy and have adjusted their attitude to the central imperial power).Don Cossack Starshyna was better adapted to the conditions of the Russian Empire. She used the rational methods and means to achieve their goals, which in those conditions in most cases succeeded. Support ethnically Russian Empire Don Cossacks shows that the Cossacks, and with it the Ukrainian general were a foreign body in the body of the empire. Conflicts between Cossacks and stems showed differences in the two types of paradigm Cossack communities, the two Slavic nations. There was a clash not only representatives of the two oligarchic clans, but also the ideological struggle between two models of the Cossacks, two social and national models. Formal victory Don model indicates a higher level of adaptation to the absolutist form of government, the bureaucracy rules. In fact, the victory Zaporozhian settlement model and development of the southern lands of the «public» (Village) Don and then fixing of the disputed land for Ukraine, Zaporozhya witnessed a historic victory in numerous disputes XVIII.
