Suchergebnisse

Сучасна парадигма вищої освіти ґрунтується на подоланні авторитарної педагогіки, на переході до бінарного характеру навчально-виховного процесу й демократизації взаємовідносин між педагогом і студентами. Ускладнення, зумовлені прискоренням науково-технічного прогресу, підвищують вимоги до якості підготовки фахівців і розвитку їх професійно значущих особистісних якостей. Для успішного розв'язання цих завдань необхідне поєднання доброзичливого ставлення до студентів з вимогливістю як прояв відповідального ставлення педагога до своєї діяльності. Завдяки доброзичливій вимогливості стає можливим забезпечити бажану ефективність навчання і виховання студентів. ; The modern paradigm of higher education is based on overcoming authoritarian pedagogy, at the transition to the binary nature of the educational process and democratization of the relationship between teacher and students. Gaining ideas of good pedagogy. Complications due to the acceleration of scientific and technological progress, increased demands on the quality of training and the development of professionally significant personal qualities. It is sometimes necessary to overcome laziness and irresponsibility of students, help them understand the importance of training and discipline. To successfully meet these challenges, you must connect friendly to students with demanding as the manifestation of the teacher responsible attitude to their work. Benevolent demands makes it possible to ensure the desired effectiveness of the training and education of students, preparing them for a successful life and business activity.

Розглянуто визначальну роль лідерства в організації спільної діяльності людей та їхнього соціально-психологічного самопочуття. Лідер здійснює координацію дій виконавців та узгодження їхніх цілей та інтересів. Наведено динаміку особистісного розвитку лідера. Показано її вплив на зміст і характер взаємовідносин в колективі та управлінську взаємодію. Доведено, що перехід лідера з одного рівня розвитку на наступний, більш високий рівень вимагає від нього осмислених та цілеспрямованих зусиль і вдосконалення морально-вольових і життєво-ціннісних якостей. Це посилює його вплив на прихильників і послідовників, підвищує ефективність його управлінської взаємодії з виконавцями. ; Leadership is a complex social and at the same time an individual phenomenon, it is an important factor in ensuring the normal existence and development of society. The decisive role of leadership in the organization of joint activity of people and in their socio-psychological well-being is considered. The leader coordinates the actions of the performers and their goals and interests. The dynamics of the personal development of the leader. It shows its influence on the content and nature of the relationship in the team and management interaction. The transition of a leader from one level of development to the next, a higher level requires him to make meaningful and purposeful efforts and improve his moral and volitional and vital values, enhances his influence on supporters and followers, increases the effectiveness of his managerial interaction with performers.

Демократизація суспільного життя й подальший розвиток педагогічної теорії зумовили поширення гуманістичних тенденцій в освітній діяльності. Вони стали підґрунтям для підвищення уваги до проблем філософії освіти. Одним з його проявів стало поступове затвердження в теорії і практиці освіти ідей педагогіки добра. Ці ідеї ґрунтуються на філософсько-антропологічних аспектах освіти. Водночас вони є об'єктивним результатом поєднання завдань освіти з формування професійної компетентності студента та антропоцентризму як її прагнення максимальною мірою розкрити й розвинути його кращі особистісні риси і якості, сприяти реалізації його творчого потенціалу. Водночас опанування викладачем положеннями і нормами педагогіки добра вимагає наявності не тільки чіткої психологічної спрямованості на педагогічну діяльність та відповідного розвитку його особистісних якостей, але й уміння бачити в кожному студентові неповторну особистість. Це уміння має проявлятися у характері його спілкування зі студентами, у прагненні допомагати кожному з них в разі необхідності та у почутті своєї особистої відповідальності за їхню подальшу долю. ; Democratization of social life and the further development of pedagogical theory have led to the spread of humanistic tendencies in educational activities. They led to an increase in attention to the problems of the philosophy of education. One of his manifestations was gradual affirmation in the theory and practice of education of ideas of kindness pedagogy. These ideas are based on the philosophical and anthropological aspects of education. At the same time, they are an objective result of combining the tasks of education with the formation of the student's professional competence and anthropocentrism as aspiration to discover and develop as much as possible its best personality traits and qualities, and contribute to the realization of its creative potential. At the same time, mastering the teacher's regulations and norms of good pedagogy requires the presence of not only clear psychological focus on pedagogical activity and the corresponding development of his personality traits, but also the ability to see in each student a unique personality. This ability should be manifested in the nature of his communication with the students, in an effort to help each of them, if necessary, and in the sense of their personal responsibility for their further fate.

Аналіз феномену лідерства свідчить, що його функціонування часто супроводжується проявами різних парадоксів. Парадокси зустрічаються в рішеннях і діях лідерів, у їх висловлюваннях і вчинках, в поведінці і способі життя. Найчастіше саме парадокси забезпечують лідерам ефективне розв'язання складних проблемних ситуацій. Причиною парадоксів є відмінність психічних та інтелектуальних якостей лідерів від переважної більшості звичайних людей. Одна з таких відмінностей полягає в особливому баченні та оцінці лідерами складних проблемних ситуацій, в поєднанні у них знань, досвіду та розвиненої інтуїції. При цьому прояви особливостей свого життя і діяльності лідери вважають цілком природною нормою, в той час як більшості інших людей вони уявляються парадоксальними. У статті проаналізовано природу і характерні прояви парадоксального лідерства. Виявлено, що вони здатні істотно посилювати інтенсивність лідерського впливу й підвищувати ефективність діяльності колективу, який зазнає цього впливу. Показано, що парадоксальне лідерство та його прояви створюють своєрідний зворотний зв'язок, впливаючи не тільки на послідовників, а й на самого лідера як носія цих якостей. ; Leadership phenomenon is interesting because most people are quite voluntarily accept some power over the leader himself and his actions are based on the influence of its psychological impact. But the analysis of the phenomenon of leadership is also evidence of the presence, and other characteristics of leadership. One of them is the fact that its function as a social phenomenon is often accompanied by various manifestations of paradoxes. They are made in unusual, unexpected actions and decisions of the leader who is often sharply at odds with the generally accepted ideas, and even common sense. This manifestation of the paradoxical nature of leadership are not yet sufficiently studied. Paradoxes are found in the decisions and actions of the leaders, in their statements and actions, behavior and lifestyle. Most often it is the paradoxes provide leaders to effectively address the complex problem situations. The reason is the difference between the paradoxes of mental and intellectual qualities of the leaders of the common people. One of these differences is in a special vision and the leaders of the assessment not only of problematic situations, but also everyday things and phenomena. This vision is determined by the compound of the leaders in-depth knowledge, experience and developed intuition. However, many features of the manifestation of the life and activity leaders consider the norm, while the majority of other people, they seem to be paradoxical. A striking example of this paradox is that many leaders can successfully lead the various groups and people to ensure the achievement of the purposes of their joint activity, not only having a formal governmental authority, but not carrying the usual administrative functions. Special efficiency paradox demonstrates leadership in innovative stage in the development of human civilization.

Публікацію здійснено у межах Проекту Програми TEMPUS "Освіта для лідерства, інтелігентності та розвитку таланту" (ELITE – Education for Leadership, Intelligence and Talent Encouraging). ; This publication has been funded with support from the European Union. The publication reflects the views only of the authors, and the Union cannot be held responsible for any use which may be made of the information contained therein.