Suchergebnisse

In the article, the E. Wallerstein world-system methodology is supplemented by the analysis of the counter-system factor in world history of the late Х1Х - the beginning of the ХХ1 century. The author dwells on the analysis of the key stages of the counter-system development. This is a) a counter-systemic challenge embodied in the K. Marx theory; b) Lenin's attempt to make a global counter-system revolution; c) the Stalinist technology of constructing and global expanding the counter-system structure; c) self-destruction of the socialist counter-system during Gorbachev's rule; d) the development of counter-system processes at the beginning of the 21st century, in which China begins to play a decisive role.The first(Marxist) stage is characterized by the theoretical development of the alternative world-system concept, new world-system which should replace the existing one. Marx formulated the basic principles of how the existing world-system should be reorganized. He made first steps towards in practical reorganization of world revolutionary process. According to Marx, Western Europe and, above all, Germany (by the end of the 19th century) have the most numerous and politically organized proletariat. So exactly this region should have become the "assemblage point" of a new world system with new social relations, new state and new government.The second (Leninist) stage is associated with an attempt through the "world revolution" completely eliminate the bourgeois world-system . However, this Lenin's installation was not fully realized, limiting itself only to a breakthrough of the old world system "weak link". Nevertheless, a new configuration arose: a counter-systemic neoplasm appeared and began to develop rapidly. It carried distinct signs of a historical alternative. Appeared situation about which Marx did not write and Lenin could not foreseen.The thirdstage in development of the world-system alternative was the Stalinist USSR with its mobilization technology for an alternative future constructing. Stalin's strategic plan was not in the spontaneous "world revolution", but in the consistent projection of a pre-prepared world-system model (Soviet-style of socialism) on the rest of the world.This Stalinist project clashed with active resistance from the old world-system/ It generated German Nazism as a weapon of a global competitor eliminating. However, in reality, everything turned out differently than expected: before attacking his enemy, Nazism attacked his masters. This made them seek support from the USSR, their strategic adversary. So the situational "anti-Hitler coalition" was established.Ultimately, both competing world-systems did not achieve (each for himself) the full result. The capitalist world-system failed to destroy and assimilate the socialist world-system. The socialist world-system failed to totally crush the capitalist world-system and cover the whole world. The protracted process of "tug of war" between the socialist and capitalist world-systems has begun,After the death of Stalin, the socialist world-system lost its strategic initiative. The Stalinist successors are mired in petty political intrigues in short-sighted and ineffective geopolitical combinations, in imitations of a "victorious movement" towards communism. Having stopped in its external advancement, the socialist world-system began to lose its innovative potential, and, consequently, competitiveness.The logical conclusion to the involution of the post-Stalinist world-system was the fourth (Gorbachev's) period. The socialist world-system, strategically disoriented, decaying morally and cheaply sold out by its own corrupt elite, became an object of absorption of the victorious capitalist world-system.However, from the beginning of the 21st century, the fifth period of world-system transformations had began. Anti-systemic moods are growing in the now-days world and anti-system processes are developing. The main "markers" of these processes were a) Islamist air attacs on the New York "twin towers", b) Russia's neo-imperial ambitions, and, c) most importantly, the emergence of the Chinese global alternative.The Chinese world-system alternative embodies a new strategy that is adequate to the realities of the 21st century. Its essence lies in the consistent "embedding" of a new world-system cluster into the existing world-system. One of the manifestations of such a new convergent strategy is the "Belt and Path project". It can turn the Eurasian continent into a grandiose construction site with a huge scientific and technical scope. The article suggests that it is a new wave which is moving from the East. And that may symbolize the end of the 500-year history of the old capitalist world-system and the beginning of a new historical era. ; В представленной статье мир-системная методология И. Валлертайна дополнена авторским анализом контр-системного фактора в мировой истории (конец Х1Х - начало ХХ1 века). Автор останавливается на анализе ключевых этапов развития контр-системы. Это а) контр-системный вызов, заключенный в теории К. Маркса; б) ленинская попытка глобальной контр-системной революции; в) сталинская технология построения и экспансии контр-системной структуры; в) саморазрушение социалистической контр-системы в период горбачевского правления; г) развитие контр-системных процессов в начале ХХ1 в., в которых определяющую роль начинает играть Китай. Первый (марксистский) этап характеризуется теоретической разработкой концепции альтернативной мир-системы, которая должна прийти на смену существующей. Второй (ленинский) этап связан с попыткой тотальной ликвидации буржуазной мир-системы посредством «мировой революции». Третьим этапом развития мир-системной альтернативы явился сталинский СССР с его структурными особенностями и жесткой мобилизационной технологией построения альтернативного будущего. Стратегический замысел Сталина заключался в последовательной проекции заранее подготовленной мир-системной модели (социализм советского образца) на весь остальной мир. Логическим завершением инволюции пост-сталинской мир-системы стал четвертый (горбачевский) период. Социалистическая мир-система, дезориентированная стратегически, разложившаяся морально и распроданная собственной коррумпированной элитой, стала объектом поглощения со стороны победившей капиталистической мир-системы. Однако, с начала ХХ1 века начинается пятый период мир-системных трансформаций. Основными «маркерами» этих процессов явились авиа-удары исламистов по нью-йоркским «башням-близнецам», нео-имперские амбиции России, и, ‒ главное, ‒ появление китайской глобальной альтернативы. Суть ее ‒ в последовательном «встраивании» нового мир-системного кластера в существующую мир-систему с последующей ее контентной трансформацией. Одним из проявлений такой новой конвергентной стратегии является проект «Пояса и Пути», В статье высказано предположение о формировании новой мир-системной реальности, завершающей 500-летнюю историю старой капиталистической мир-системы и открывающей новую сложную историческую эпоху. ; У даній статті світ-системна методологія І. Валлертайна доповнена авторським аналізом контр-системного чинника у світовій історії (кінець Х1Х - початок ХХ1 століття). Автор зупиняється на аналізі ключових етапів розвитку контр-системи. Це а) контр-системний виклик, укладений в теорії К. Маркса; б) ленінська спроба глобальної контр-системної революції; в) сталінська технологія побудови і експансії контр-системної структури; в) саморуйнування соціалістичної контр-системи в період горбачовського правління; г) розвиток контр-системних процесів на початку ХХ1 ст., в яких визначальну роль починає грати Китай.Перший (марксистський) етап характеризується теоретичної розробкою концепції альтернативної світ-системи, яка повинна прийти на зміну існуючої.Другий (ленінський) етап пов'язаний зі спробою тотальної ліквідації буржуазної світ-системи за допомогою «світової революції».Третім етапом розвитку світ-системної альтернативи з'явився сталінський СРСР з його структурними особливостями і жорсткої мобілізаційної технологією побудови альтернативного майбутнього. Стратегічний задум Сталіна полягав в послідовній проекції заздалегідь підготовленої світ-системної моделі (соціалізм радянського зразка) на увесь інший світ.Логічним завершенням інволюції пост-сталінської світ-системи став четвертий (горбачовський) період. Соціалістична світ-система, дезорієнтована стратегічно, розкладена морально і розпродана власної корумпованої елітою, стала об'єктом поглинання з боку перемогла капіталістичної світ-системи.Однак з початку ХХ1 століття починається п'ятий період світ-системних трансформацій. Основними «маркерами» цих процесів з'явилися авіа-удари ісламістів по нью-йоркським «вежах-близнюках», нео-імперські амбіції Росії, і, - головне, - поява китайської глобальної альтернативи.Суть її - в послідовному «вбудовування» нового світ-системного кластера в існуючу світ-систему з подальшою її змістовної трансформацією. Одним з проявів такої нової конвергентної стратегії є проект «Пояси і Шляхи», У статті висловлено припущення про формування нової світ-системної реальності, завершальній 500-річну історію старої капіталістичної світ-системи та відкриває нову складну історичну епоху.

In the article, the E. Wallerstein world-system methodology is supplemented by the analysis of the counter-system factor in world history of the late Х1Х - the beginning of the ХХ1 century. The author dwells on the analysis of the key stages of the counter-system development. This is a) a counter-systemic challenge embodied in the K. Marx theory; b) Lenin's attempt to make a global counter-system revolution; c) the Stalinist technology of constructing and global expanding the counter-system structure; c) self-destruction of the socialist counter-system during Gorbachev's rule; d) the development of counter-system processes at the beginning of the 21st century, in which China begins to play a decisive role.The first(Marxist) stage is characterized by the theoretical development of the alternative world-system concept, new world-system which should replace the existing one. Marx formulated the basic principles of how the existing world-system should be reorganized. He made first steps towards in practical reorganization of world revolutionary process. According to Marx, Western Europe and, above all, Germany (by the end of the 19th century) have the most numerous and politically organized proletariat. So exactly this region should have become the "assemblage point" of a new world system with new social relations, new state and new government.The second (Leninist) stage is associated with an attempt through the "world revolution" completely eliminate the bourgeois world-system . However, this Lenin's installation was not fully realized, limiting itself only to a breakthrough of the old world system "weak link". Nevertheless, a new configuration arose: a counter-systemic neoplasm appeared and began to develop rapidly. It carried distinct signs of a historical alternative. Appeared situation about which Marx did not write and Lenin could not foreseen.The thirdstage in development of the world-system alternative was the Stalinist USSR with its mobilization technology for an alternative future constructing. Stalin's strategic plan was not in the spontaneous "world revolution", but in the consistent projection of a pre-prepared world-system model (Soviet-style of socialism) on the rest of the world.This Stalinist project clashed with active resistance from the old world-system/ It generated German Nazism as a weapon of a global competitor eliminating. However, in reality, everything turned out differently than expected: before attacking his enemy, Nazism attacked his masters. This made them seek support from the USSR, their strategic adversary. So the situational "anti-Hitler coalition" was established.Ultimately, both competing world-systems did not achieve (each for himself) the full result. The capitalist world-system failed to destroy and assimilate the socialist world-system. The socialist world-system failed to totally crush the capitalist world-system and cover the whole world. The protracted process of "tug of war" between the socialist and capitalist world-systems has begun,After the death of Stalin, the socialist world-system lost its strategic initiative. The Stalinist successors are mired in petty political intrigues in short-sighted and ineffective geopolitical combinations, in imitations of a "victorious movement" towards communism. Having stopped in its external advancement, the socialist world-system began to lose its innovative potential, and, consequently, competitiveness.The logical conclusion to the involution of the post-Stalinist world-system was the fourth (Gorbachev's) period. The socialist world-system, strategically disoriented, decaying morally and cheaply sold out by its own corrupt elite, became an object of absorption of the victorious capitalist world-system.However, from the beginning of the 21st century, the fifth period of world-system transformations had began. Anti-systemic moods are growing in the now-days world and anti-system processes are developing. The main "markers" of these processes were a) Islamist air attacs on the New York "twin towers", b) Russia's neo-imperial ambitions, and, c) most importantly, the emergence of the Chinese global alternative.The Chinese world-system alternative embodies a new strategy that is adequate to the realities of the 21st century. Its essence lies in the consistent "embedding" of a new world-system cluster into the existing world-system. One of the manifestations of such a new convergent strategy is the "Belt and Path project". It can turn the Eurasian continent into a grandiose construction site with a huge scientific and technical scope. The article suggests that it is a new wave which is moving from the East. And that may symbolize the end of the 500-year history of the old capitalist world-system and the beginning of a new historical era. ; В представленной статье мир-системная методология И. Валлертайна дополнена авторским анализом контр-системного фактора в мировой истории (конец Х1Х - начало ХХ1 века). Автор останавливается на анализе ключевых этапов развития контр-системы. Это а) контр-системный вызов, заключенный в теории К. Маркса; б) ленинская попытка глобальной контр-системной революции; в) сталинская технология построения и экспансии контр-системной структуры; в) саморазрушение социалистической контр-системы в период горбачевского правления; г) развитие контр-системных процессов в начале ХХ1 в., в которых определяющую роль начинает играть Китай. Первый (марксистский) этап характеризуется теоретической разработкой концепции альтернативной мир-системы, которая должна прийти на смену существующей. Второй (ленинский) этап связан с попыткой тотальной ликвидации буржуазной мир-системы посредством «мировой революции». Третьим этапом развития мир-системной альтернативы явился сталинский СССР с его структурными особенностями и жесткой мобилизационной технологией построения альтернативного будущего. Стратегический замысел Сталина заключался в последовательной проекции заранее подготовленной мир-системной модели (социализм советского образца) на весь остальной мир. Логическим завершением инволюции пост-сталинской мир-системы стал четвертый (горбачевский) период. Социалистическая мир-система, дезориентированная стратегически, разложившаяся морально и распроданная собственной коррумпированной элитой, стала объектом поглощения со стороны победившей капиталистической мир-системы. Однако, с начала ХХ1 века начинается пятый период мир-системных трансформаций. Основными «маркерами» этих процессов явились авиа-удары исламистов по нью-йоркским «башням-близнецам», нео-имперские амбиции России, и, ‒ главное, ‒ появление китайской глобальной альтернативы. Суть ее ‒ в последовательном «встраивании» нового мир-системного кластера в существующую мир-систему с последующей ее контентной трансформацией. Одним из проявлений такой новой конвергентной стратегии является проект «Пояса и Пути», В статье высказано предположение о формировании новой мир-системной реальности, завершающей 500-летнюю историю старой капиталистической мир-системы и открывающей новую сложную историческую эпоху. ; У даній статті світ-системна методологія І. Валлертайна доповнена авторським аналізом контр-системного чинника у світовій історії (кінець Х1Х - початок ХХ1 століття). Автор зупиняється на аналізі ключових етапів розвитку контр-системи. Це а) контр-системний виклик, укладений в теорії К. Маркса; б) ленінська спроба глобальної контр-системної революції; в) сталінська технологія побудови і експансії контр-системної структури; в) саморуйнування соціалістичної контр-системи в період горбачовського правління; г) розвиток контр-системних процесів на початку ХХ1 ст., в яких визначальну роль починає грати Китай.Перший (марксистський) етап характеризується теоретичної розробкою концепції альтернативної світ-системи, яка повинна прийти на зміну існуючої.Другий (ленінський) етап пов'язаний зі спробою тотальної ліквідації буржуазної світ-системи за допомогою «світової революції».Третім етапом розвитку світ-системної альтернативи з'явився сталінський СРСР з його структурними особливостями і жорсткої мобілізаційної технологією побудови альтернативного майбутнього. Стратегічний задум Сталіна полягав в послідовній проекції заздалегідь підготовленої світ-системної моделі (соціалізм радянського зразка) на увесь інший світ.Логічним завершенням інволюції пост-сталінської світ-системи став четвертий (горбачовський) період. Соціалістична світ-система, дезорієнтована стратегічно, розкладена морально і розпродана власної корумпованої елітою, стала об'єктом поглинання з боку перемогла капіталістичної світ-системи.Однак з початку ХХ1 століття починається п'ятий період світ-системних трансформацій. Основними «маркерами» цих процесів з'явилися авіа-удари ісламістів по нью-йоркським «вежах-близнюках», нео-імперські амбіції Росії, і, - головне, - поява китайської глобальної альтернативи.Суть її - в послідовному «вбудовування» нового світ-системного кластера в існуючу світ-систему з подальшою її змістовної трансформацією. Одним з проявів такої нової конвергентної стратегії є проект «Пояси і Шляхи», У статті висловлено припущення про формування нової світ-системної реальності, завершальній 500-річну історію старої капіталістичної світ-системи та відкриває нову складну історичну епоху.

In the article, the E. Wallerstein world-system methodology is supplemented by the analysis of the counter-system factor in world history of the late Х1Х - the beginning of the ХХ1 century. The author dwells on the analysis of the key stages of the counter-system development. This is a) a counter-systemic challenge embodied in the K. Marx theory; b) Lenin's attempt to make a global counter-system revolution; c) the Stalinist technology of constructing and global expanding the counter-system structure; c) self-destruction of the socialist counter-system during Gorbachev's rule; d) the development of counter-system processes at the beginning of the 21st century, in which China begins to play a decisive role.The first(Marxist) stage is characterized by the theoretical development of the alternative world-system concept, new world-system which should replace the existing one. Marx formulated the basic principles of how the existing world-system should be reorganized. He made first steps towards in practical reorganization of world revolutionary process. According to Marx, Western Europe and, above all, Germany (by the end of the 19th century) have the most numerous and politically organized proletariat. So exactly this region should have become the "assemblage point" of a new world system with new social relations, new state and new government.The second (Leninist) stage is associated with an attempt through the "world revolution" completely eliminate the bourgeois world-system . However, this Lenin's installation was not fully realized, limiting itself only to a breakthrough of the old world system "weak link". Nevertheless, a new configuration arose: a counter-systemic neoplasm appeared and began to develop rapidly. It carried distinct signs of a historical alternative. Appeared situation about which Marx did not write and Lenin could not foreseen.The thirdstage in development of the world-system alternative was the Stalinist USSR with its mobilization technology for an alternative future constructing. Stalin's strategic plan was not in the spontaneous "world revolution", but in the consistent projection of a pre-prepared world-system model (Soviet-style of socialism) on the rest of the world.This Stalinist project clashed with active resistance from the old world-system/ It generated German Nazism as a weapon of a global competitor eliminating. However, in reality, everything turned out differently than expected: before attacking his enemy, Nazism attacked his masters. This made them seek support from the USSR, their strategic adversary. So the situational "anti-Hitler coalition" was established.Ultimately, both competing world-systems did not achieve (each for himself) the full result. The capitalist world-system failed to destroy and assimilate the socialist world-system. The socialist world-system failed to totally crush the capitalist world-system and cover the whole world. The protracted process of "tug of war" between the socialist and capitalist world-systems has begun,After the death of Stalin, the socialist world-system lost its strategic initiative. The Stalinist successors are mired in petty political intrigues in short-sighted and ineffective geopolitical combinations, in imitations of a "victorious movement" towards communism. Having stopped in its external advancement, the socialist world-system began to lose its innovative potential, and, consequently, competitiveness.The logical conclusion to the involution of the post-Stalinist world-system was the fourth (Gorbachev's) period. The socialist world-system, strategically disoriented, decaying morally and cheaply sold out by its own corrupt elite, became an object of absorption of the victorious capitalist world-system.However, from the beginning of the 21st century, the fifth period of world-system transformations had began. Anti-systemic moods are growing in the now-days world and anti-system processes are developing. The main "markers" of these processes were a) Islamist air attacs on the New York "twin towers", b) Russia's neo-imperial ambitions, and, c) most importantly, the emergence of the Chinese global alternative.The Chinese world-system alternative embodies a new strategy that is adequate to the realities of the 21st century. Its essence lies in the consistent "embedding" of a new world-system cluster into the existing world-system. One of the manifestations of such a new convergent strategy is the "Belt and Path project". It can turn the Eurasian continent into a grandiose construction site with a huge scientific and technical scope. The article suggests that it is a new wave which is moving from the East. And that may symbolize the end of the 500-year history of the old capitalist world-system and the beginning of a new historical era. ; В представленной статье мир-системная методология И. Валлертайна дополнена авторским анализом контр-системного фактора в мировой истории (конец Х1Х - начало ХХ1 века). Автор останавливается на анализе ключевых этапов развития контр-системы. Это а) контр-системный вызов, заключенный в теории К. Маркса; б) ленинская попытка глобальной контр-системной революции; в) сталинская технология построения и экспансии контр-системной структуры; в) саморазрушение социалистической контр-системы в период горбачевского правления; г) развитие контр-системных процессов в начале ХХ1 в., в которых определяющую роль начинает играть Китай. Первый (марксистский) этап характеризуется теоретической разработкой концепции альтернативной мир-системы, которая должна прийти на смену существующей. Второй (ленинский) этап связан с попыткой тотальной ликвидации буржуазной мир-системы посредством «мировой революции». Третьим этапом развития мир-системной альтернативы явился сталинский СССР с его структурными особенностями и жесткой мобилизационной технологией построения альтернативного будущего. Стратегический замысел Сталина заключался в последовательной проекции заранее подготовленной мир-системной модели (социализм советского образца) на весь остальной мир. Логическим завершением инволюции пост-сталинской мир-системы стал четвертый (горбачевский) период. Социалистическая мир-система, дезориентированная стратегически, разложившаяся морально и распроданная собственной коррумпированной элитой, стала объектом поглощения со стороны победившей капиталистической мир-системы. Однако, с начала ХХ1 века начинается пятый период мир-системных трансформаций. Основными «маркерами» этих процессов явились авиа-удары исламистов по нью-йоркским «башням-близнецам», нео-имперские амбиции России, и, ‒ главное, ‒ появление китайской глобальной альтернативы. Суть ее ‒ в последовательном «встраивании» нового мир-системного кластера в существующую мир-систему с последующей ее контентной трансформацией. Одним из проявлений такой новой конвергентной стратегии является проект «Пояса и Пути», В статье высказано предположение о формировании новой мир-системной реальности, завершающей 500-летнюю историю старой капиталистической мир-системы и открывающей новую сложную историческую эпоху. ; У даній статті світ-системна методологія І. Валлертайна доповнена авторським аналізом контр-системного чинника у світовій історії (кінець Х1Х - початок ХХ1 століття). Автор зупиняється на аналізі ключових етапів розвитку контр-системи. Це а) контр-системний виклик, укладений в теорії К. Маркса; б) ленінська спроба глобальної контр-системної революції; в) сталінська технологія побудови і експансії контр-системної структури; в) саморуйнування соціалістичної контр-системи в період горбачовського правління; г) розвиток контр-системних процесів на початку ХХ1 ст., в яких визначальну роль починає грати Китай.Перший (марксистський) етап характеризується теоретичної розробкою концепції альтернативної світ-системи, яка повинна прийти на зміну існуючої.Другий (ленінський) етап пов'язаний зі спробою тотальної ліквідації буржуазної світ-системи за допомогою «світової революції».Третім етапом розвитку світ-системної альтернативи з'явився сталінський СРСР з його структурними особливостями і жорсткої мобілізаційної технологією побудови альтернативного майбутнього. Стратегічний задум Сталіна полягав в послідовній проекції заздалегідь підготовленої світ-системної моделі (соціалізм радянського зразка) на увесь інший світ.Логічним завершенням інволюції пост-сталінської світ-системи став четвертий (горбачовський) період. Соціалістична світ-система, дезорієнтована стратегічно, розкладена морально і розпродана власної корумпованої елітою, стала об'єктом поглинання з боку перемогла капіталістичної світ-системи.Однак з початку ХХ1 століття починається п'ятий період світ-системних трансформацій. Основними «маркерами» цих процесів з'явилися авіа-удари ісламістів по нью-йоркським «вежах-близнюках», нео-імперські амбіції Росії, і, - головне, - поява китайської глобальної альтернативи.Суть її - в послідовному «вбудовування» нового світ-системного кластера в існуючу світ-систему з подальшою її змістовної трансформацією. Одним з проявів такої нової конвергентної стратегії є проект «Пояси і Шляхи», У статті висловлено припущення про формування нової світ-системної реальності, завершальній 500-річну історію старої капіталістичної світ-системи та відкриває нову складну історичну епоху.

The article considers the role of sociological data in solving issues of effective management of social processes. The conclusion of necessity for use of social research results in day-to-day practical activity of general and local government, especially at decision making regarding interests of a specific population group, is proved on the basis of analysis of etnosocial consequences of modern liberal-market reforms. ; В статье рассматривается роль социологических данных в решении задач эффективного управления социальными процессами. На основе анализа этносоциальных последствий современных либерально-рыночных реформ обосновывается вывод о необходимости использования результатов социологических исследований в повседневной практической деятельности органов государственного и муниципального управления, особенно при принятии решений, затрагивающих интересы конкретных групп населения.

The article analyzes one of the three principles of the political strategies formation in the 21st century — the principle of inclusiveness (the desire of the global political process subjects to include into their sphere of influence the possible widest range of political strategy objects — peoples, states, cultures, economies). The emergence of the globalism ideology is largely based on the principle of inclusivism, which has been substantiated and developed since the era of the French Enlightenment and up to the present time. Western inclusivism is based on the belief in the final triumph of the liberal principles of social organization. On this basis, globalization has a very definite social and political context — the inclusion of the whole world in the system of Western values, institutions and economic structures as «the most effective». To justify this, the West has a sufficiently developed conceptual base. The main meaning of these concepts boils down to the assertion that the West gave to the world a universal set of political values and institutions, and the success or failure of the development of non-Western civilizations and countries depends on the degree of their inclusion or non-inclusion in the Western political model (that is, on the degree of their inclusiveness). However, at the beginning of the 21st century, a radical transformation of technological and socio-political relations, which cast doubt on the effectiveness of the Western inclusive model takes place,. All existing civilizations, national communities and states feel their uniqueness and exclusiveness more than ever before. They are increasingly aware that any unilateral and uncritical inclusion of one civilization in the value system of another civilization is doomed to a historic failure. The authors come to the conclusion that the political reality of the 21st century is likely to be determined by the confrontation of several distinct inclusive paradigms. ; В статье дается анализ одного из трех принципов формирования политических стратегий в ХХ1 веке — принципа инклюзивности (стремление субъектов глобального политического процесса включить в сферу своего влияния как можно более широкий круг объектов политической стратегии — народов, государств, культур, экономик). Авторы приходят к выводу о том, что политическая реальность ХХ1 столетия скорее всего будет определяться противоборством нескольких отчетливо выраженных инклюзивных парадигм. ; У статті дається аналіз одного з трьох принципів формування політичних стратегій в ХХI столітті — принципа інклюзивності (прагнення суб'єктів глобального політичного процесу включити в сферу свого впливу якомога ширше коло об'єктів політичної стратегії — народів, держав, культур, економік). Поява ідеології глобалізму багато в чому ґрунтується на принципі інклюзива, що отримав розвиток починаючи з епохи французького Просвітництва і аж до теперішнього часу. Західний інклюзив заснований на переконанні в фінальному торжестві ліберальних принципів соціальної організації. На цій основі глобалізація має цілком певний соціально-політичний контекст — включення всього світу в систему західних цінностей, інститутів і економічних структур як «найбільш ефективних». Для обґрунтування цього Захід має досить розроблену концептуальну базу. Головний сенс цих концепцій зводиться до твердження про те, що Захід дав світові універсальний звід політичних цінностей і інститутів, а успіх або неуспіх розвитку незахідних цивілізацій і країн залежить від ступеня їх включення або не-включення в західну політичну модель (тобто від ступеня їх інклюзивних властивостей). Однак на початку XXI століття відбувається радикальна трансформація технологічних і соціально-політичних відносин, які ставлять під сумнів ефективність західної інклюзивістської моделі. Всі нині існуючі цивілізації, національні спільноти і держави як ніколи раніше відчувають свою унікальність, винятковість. Вони все більш чітко усвідомлюють, що будь-яке одностороннє і некритичне включення однієї цивілізації в систему цінностей іншої цивілізації приречене на історичну невдачу. Автори приходять до висновку про те, що політична реальність ХХI століття швидше за все буде визначатися протиборством кількох чітко виражених інклюзивних парадигм.