Suchergebnisse

Статья посвящена постконфликтным траекториям террористических организаций, принадлежавших к лагерю победивших антиправительственных сил. Рассмотрены примеры еврейских группировок «Иргун» и «Лехи» (1930-40-е гг.), кипрской ЭОКА (1955-59, 1971-78 гг.) и южно-африканских «Умконто ве сизве» и «Освободительной армии азанийского народа» (1961-1994 гг.). Постконфликтная динамика указанных вооруженных формирований проанализирована с учетом специфики политических конфликтов, их породивших, а также той роли, которую эти формирования сыграли в успехе антиправительственных сил. Раскрыты как специфические характеристики отдельных постконфликтных траекторий, так и общие параметры и тенденции их формирования.The article concerns the postconflict trajectories of the terrorist organizations that belonged to the victorious antigovernment camp. Analyzed are the cases of the Jewish groups Irgun and Lehi (1930-40s), Cypriot EOKA (1955-59, 1971-78) and South African Umkhonto we Sizwe and Azanian People's Liberation Army (1961-94). The postconflict dynamics of the selected armed formations is analyzed in connection with the specifics of the political conflicts that gave birth to them and the role these formations played in the success of antigovernmental forces. Considered are both specific features of particular postconflict trajectories and their general parameters and trends.

The article is devoted to the phenomenon of terrorism's tenacity. Notwithstanding its almost complete inability to bring a decisive victory, terrorism remains a substantial factor of the political struggle. It is suggested that the roots of this tenacity are in diversity of forms of terrorist violence, genetically and strategically not related one to another; in terrorism's comparative efficiency in achieving certain tactical goals; in the presence of narrow group interests that perpetuate terrorist activity, notwithstanding its poor general efficiency. ; Анализируется феномен живучести терроризма. Несмотря на свою практически полную неспособность обеспечить окончательную победу, терроризм остается существенным фактором политической борьбы. Корни такой живучести предлагается искать в разнообразии форм террористического насилия, генетически и стратегически не связанных друг с другом; в относительной результативности терроризма в достижении некоторых тактических целей; в наличии узкогрупповых интересов террористических групп, которые обусловливают продолжение террористической деятельности вопреки ее общей неэффективности. ; Аналізується феномен живучості тероризму. Незважаючи на свою майже повну нездатність забезпечити остаточну перемогу, тероризм залишається суттєвим чинником політичної боротьби. Коріння такої живучості пропонується шукати у різноманітності форм терористичного насилля, що генетично та стратегічно не пов'язані між собою; у відносній результативності тероризму в досягненні деяких тактичних цілей; у наявності вузькогрупових інтересів терористичних груп, що зумовлюють продовження терористичної діяльності попри її загальну неефективність.

The article is devoted to the phenomenon of terrorism's tenacity. Notwithstanding its almost complete inability to bring a decisive victory, terrorism remains a substantial factor of the political struggle. It is suggested that the roots of this tenacity are in diversity of forms of terrorist violence, genetically and strategically not related one to another; in terrorism's comparative efficiency in achieving certain tactical goals; in the presence of narrow group interests that perpetuate terrorist activity, notwithstanding its poor general efficiency. ; Анализируется феномен живучести терроризма. Несмотря на свою практически полную неспособность обеспечить окончательную победу, терроризм остается существенным фактором политической борьбы. Корни такой живучести предлагается искать в разнообразии форм террористического насилия, генетически и стратегически не связанных друг с другом; в относительной результативности терроризма в достижении некоторых тактических целей; в наличии узкогрупповых интересов террористических групп, которые обусловливают продолжение террористической деятельности вопреки ее общей неэффективности. ; Аналізується феномен живучості тероризму. Незважаючи на свою майже повну нездатність забезпечити остаточну перемогу, тероризм залишається суттєвим чинником політичної боротьби. Коріння такої живучості пропонується шукати у різноманітності форм терористичного насилля, що генетично та стратегічно не пов'язані між собою; у відносній результативності тероризму в досягненні деяких тактичних цілей; у наявності вузькогрупових інтересів терористичних груп, що зумовлюють продовження терористичної діяльності попри її загальну неефективність.

The article concerns the problem of political localization of such specific subjects of politics as terrorist groups. This problem, which remains under-researched by Ukrainian political science, deserves special attention because of the need to understand as deep as possible the nature of the terrorist threat and effectively respond to it. In the article, the general problems of political localization of terrorist groups are analyzed and rather detailed scheme of possible location of such groups in the political system is outlined. ; Анализируется проблема политической локализации таких специфических субъектов политики, как террористические группировки. Эта проблема, практически неисследованная украинской политологией, требует особого внимания в связи с необходимостью как можно полнее понимать природу террористической угрозы и эффективно противодействовать ей. Рассматриваются общие вопросы, касающиеся политической локализации террористических формирований, а также намечена довольно детальная схема возможного расположения главных разновидностей этих формирований в политической системе. ; Аналізується проблема політичної локалізації таких специфічних суб'єктів політики, як терористичні угруповання. Ця проблема, яка є практично недослідженою українською політологією, потребує особливої уваги у зв'язку з необхідністю якомога повніше розуміти природу терористичної загрози та ефективно протидіяти їй. Розглянуто загальні питання, що стосуються шляхів політичної локалізації терористичних формувань, а також накреслено доволі детальну схему можливого розташування головних різновидів цих формувань у політичній системі.

The article concerns the problem of political localization of such specific subjects of politics as terrorist groups. This problem, which remains under-researched by Ukrainian political science, deserves special attention because of the need to understand as deep as possible the nature of the terrorist threat and effectively respond to it. In the article, the general problems of political localization of terrorist groups are analyzed and rather detailed scheme of possible location of such groups in the political system is outlined. ; Анализируется проблема политической локализации таких специфических субъектов политики, как террористические группировки. Эта проблема, практически неисследованная украинской политологией, требует особого внимания в связи с необходимостью как можно полнее понимать природу террористической угрозы и эффективно противодействовать ей. Рассматриваются общие вопросы, касающиеся политической локализации террористических формирований, а также намечена довольно детальная схема возможного расположения главных разновидностей этих формирований в политической системе. ; Аналізується проблема політичної локалізації таких специфічних суб'єктів політики, як терористичні угруповання. Ця проблема, яка є практично недослідженою українською політологією, потребує особливої уваги у зв'язку з необхідністю якомога повніше розуміти природу терористичної загрози та ефективно протидіяти їй. Розглянуто загальні питання, що стосуються шляхів політичної локалізації терористичних формувань, а також накреслено доволі детальну схему можливого розташування головних різновидів цих формувань у політичній системі.