Postmodern conflictology: issues of theory and approaches to methodology ; Конфликтология в постмодерне: теоретические проблемы и методологические подходы ; Конфліктологія в постмодерні: теоретичні проблеми та методологічні підходи
The problematization of the classical concepts in the postmodern philosophy has created some definite challenges that stipulate the development of the "Theory" in its interdisciplinary conceptual meanings and practical applications. The latter demands a certain "list" of the new notions and implies requirements for theorists to reflect the scientific diversity without reducing it to any kind of "theoretical unity". For these reasons the purpose of this article is the conceptual reconstruction of the notion of the conflict in the specific postmodern context of its sociocultural, political and ethical meanings and senses. The methods of the research are mainly based on the principle of the anthropocentric paradigm, which stipulates the use of the interdisciplinary comparative-critical approaches and social construction methods in the general problematic field of postmodernism. While analysing conflict theories such schools of philosophy as existententialism, phenomenology and pragmatism are considered to be valid in the descriptions of both the actual conditions of the individual human existence and abstract human qualities. The practical aspects of this paper involve the empirical representation of the principles of the value and the sense in the problematic aspects of conflict resolution with the stress on the concepts of the discoursive communication. The obtained results allow to come to the conclusion that the most influential transformations are connected with such postmodern conflict problems as asymmetrical threats and unstable security architecture. The latter proves that the methodological approaches to conflictology should be evaluated from the point of presumably successful resolutions against the background of different spatial and temporal factors, which, in its turn, means creating new administrative modalities of conflict management. It should be stressed that in the context of the conflictological tendencies of the globalizing societies the special place should be occupied by the principles of K.- O. Apel's discoursive ethics and M. M. Bakhtin's doctrine of the "responsible dialogism". Nowadays political approaches cannot be effective in the conflict resolutions without the classical ideals and the absolutes, without the impact of the Pathos, which means implied significance of the "relatively Utopian" ideas and their application in the conflict resolution, the potential possibilities of their realization in the conflict situations. ; Поскольку фундаментальные проблемы философии рассматриваются в постсовременной гуманитарной науке в русле междисциплинарной «Теории», в данной статье актуализируется проблема недостаточной разработанности концептуальной сферы проблемного поля «конфликта» как культурного, социального и политического феномена в аспектах динамики теоретических и прикладных исследований последних лет. Цель статьи – концептуальная реконструкция понятия конфликта в специфике его социокультурного, политического и нравственного содержания. Методы исследования базируются на структуре антропоцентрической парадигмы, что обуславливает использование методологических принципов междисциплинарного системно-компаративного анализа с сопутствующими приемами феноменологии и социального конструктивизма в общем постмодернистском поле философии. Практическое значение работы заключается в эмпирической репрезентации ценностно-смысловых принципов решения конфликта в проблематике различных сфер дискурсивной коммуникации. Полученные результаты исследования позволяют сделать вывод о том, что наиболее значительные трансформации в развитии конфликтологии как новой отрасли науки связаны с проблемами асимметрических угроз и нестабильной архитектурой безопасности при общем акценте на вопросах репрезентации и легитимации конфликта как концепта и феномена в его пространственно-временных измерениях. В границах отхода от непреодолимости конфликта классических бинарных оппозиций утверждается значение принципов дискурсивной этики К.-О. Апеля и доктрины «ответственного диалогизма» М.М. Бахтина. Отмечается особое место категории «поступка» как в рациональном, так и утопическом мышлении с последующим заключением о том, что «относительно» утопические идеи и идеалы разрешения конфликтов обладают потенциальной возможностью реализации. ; Оскільки фундаментальні проблеми філософії розглядаються в постсучасній гуманітарній науці в руслі міждисциплінарної «Теорії», у цій статті актуалізується проблема недостатньої розробленості концептуальної сфери проблемного поля «конфлікту» як культурного і політичного феномена в аспектах динаміки теоретичних і прикладних досліджень останніх років. Мета статті – концептуальна реконструкція поняття конфлікту в специфіці його соціокультурного, політичного і морального змісту. Методи дослідження базуються на структурі антропоцентричної парадигми, що зумовлює використання методологічних принципів системного компаративно-критичного та міждисциплінарного аналізу із супутніми прийомами феноменології та соціального конструктивізму в загальному полі філософії постмодернiзму. Практичне значення роботи полягає в емпіричній репрезентації ціннісно-смислових принципів вирішення конфлікту в проблематиці різних сфер дискурсивної комунікації. Отримані результати дослідження дозволяють зробити висновок про те, що найбільш значні трансформації в розвитку конфліктології як нової галузі науки пов'язані з проблемами асиметричних загроз і нестабільною архітектурою безпеки із загальним акцентом на питаннях репрезентації та легітимації конфлікту як концепту та феномена в його просторово-часових вимірах. У межах відходу від нездоланності конфлікту класичних бінарних опозицій стверджується значення принципів дискурсивної етики К.-О. Апеля і доктрини «відповідального діалогізма» М. М. Бахтіна. Відзначається особливе місце категорії «вчинку» як в раціональному, так і утопічному мисленні з подальшим висновком про те, що «відносно» утопічні ідеї та ідеали вирішення конфліктів мають потенційну можливість реалізації.