Suchergebnisse

The article reveals the essence and content of the "vocational training" concept in the definitions of national and foreign researchers. It was determined that the practice of border training differs slightly in different countries due to the peculiarities of national legal systems, goals and level of development of the society and the state; national and historical traditions; development of legislation; requirements and official tasks of a specific law enforcement activity; national peculiarities of the law enforcement officers' professional training system; and pedagogical theories of the educational content. However, a number of common trends can be observed at the present stage of the European law enforcement officers' vocational training development. The author highlights and analyzes the main tendencies of specialists' training in the field of border protection of the European Union (EU) countries. Such trends include the establishment of a departmental system of continuous vocational education; integration tendencies expressed in the desire for rapprochement, coordination of different approaches, and harmonization of vocational training through the implementation of common standards; marked national traditionalism that exists along with the tendencies towards education integration; refinement of the training quality through the improvement of the content, conditions, forms, and methods of teaching and educational process and the use of effective pedagogical technologies in theoretical and practical work; activity and professional orientation of the learning, which is achieved through the wide spread of practical learning in the border guard training, and the combination of theory and practice; humanization of the training process, which lies in the affirmation of the person as the highest social value and creation of a new training model focused on the specialist's personality; and rating the vocational border guard training's communicative aspect as the one of primary importance. Particular attention is paid to the analysis of the structure and content of the EU Common Core Curriculum. ; У статті розкривається сутність та зміст поняття «професійна підготовка» у визначеннях вітчизняних та зарубіжних дослідників. З'ясовано, що практика прикордонної підготовки дещо відрізняється у різних країнах, що обумовлено особливостями національних правових систем, цілями й рівнем розвитку суспільства і держави; національно-історичними традиціями; розвитком законодавства; вимогами і службовими завданнями конкретної правоохоронної діяльності; національними особливостями системи професійної підготовки співробітників правоохоронних органів; педагогічними теоріями змісту освіти. Проте на сучасному етапі розвитку професійної підготовки європейських правоохоронців простежується низка загальних тенденцій. Авторкою висвітлено та проаналізовано основні тенденції підготовки фахівців у сфері охорони кордону країн Європейського Союзу. До таких тенденцій відносяться: створення відомчої системи неперервної професійної освіти; інтеграційні тенденції, що виражаються у прагненні до зближення, узгодження різних підходів, гармонізації професійної підготовки шляхом упровадження єдиних стандартів; виражена національна традиційність, існуюча поряд із тенденціями до інтеграції навчання;підвищення якості підготовки шляхом удосконалення змісту, умов, форм і методів навчально-виховного процесу, застосування ефективних педагогічних технологій у навчально-практичній діяльності; активність і професійна спрямованість навчання, яка досягається широким розповсюдженням у прикордонній підготовці практичного навчання, поєднання теорії з практикою;гуманізація процесу підготовки, що полягає в утвердженні особи як найвищої соціальної цінності, створенні нового зразка підготовки, орієнтованої на особистість фахівця;віднесення комунікативного аспекту професійної прикордонної підготовки до розряду пріоритетних. Окрему увагу приділено аналізу структури і змісту Уніфікованої програми підготовки для прикордонників та фахівців берегової охорони ЄС.

The article highlights the peculiarities of the border guard service inspectors' professional training in the context of European integration. It was determined that the main departmental educational institution for the Border Guard Inspectors' training is the Major General Ihor Momot Main Training Center of the State Border Guard Service of Ukraine – a modern border guard multidisciplinary educational institution, whose main activities include training, retraining, and advanced training of personnel. To fulfill the staff preparation tasks, five centers have been set up to train specialists in different occupations and a unique educational and material base has been created, which is actively used for holding international seminars, trainings, and advanced training courses.The main directions of cooperation between the Main Center and international institutions and their influence on the process of improving the border guard inspectors' training are revealed. The article also details some forms of effective cooperation with European law enforcement institutions and international organizations, such as the International Organization for Migration (IOM), the Organization for Security and Co-operation in Europe (OSCE), the European Border and Coast Guard Agency (FRONTEX), European Union Border Assistance Mission to Moldova and Ukraine (EUBAM), US Department of Energy (DOE), and US Department of State (DOS). The author pays special attention to highlighting the features and role of the Main Training Center in the implementation of the "New Face of the Border" project. It has been found that cooperation with international partners has made adjustments to the Border Guard Inspectors' training programs. Modern curricula focus on issues of border control, identification of persons and vehicles, training of border guard service inspectors for professional communication with individuals during the passport control procedure, application of profiling methods, organization and execution of administrative proceedings, foreign language and psychological training, anti-corruption legislation, and compliance with the fundamental human rights. ; У статті висвітлено особливості професійної підготовки інспекторів прикордонної служби в умовах євроінтеграції. З'ясовано, що основним відомчим навчальним закладом підготовки інспекторів прикордонної служби є Головний центр підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота. Головний центр – це сучасний прикордонний багатопрофільний навчальний заклад, основними напрямами діяльності якого є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації особового складу. Для виконання завдань щодо підготовки персоналу в Головному центрі створено 5 центрів, які навчають фахівців за різними спеціальностями, та унікальну навчально-матеріальна базу, яка активно використовується для проведення міжнародних семінарів, тренінгів, курсів підвищення кваліфікації. Розкрито основні напрямки співпраці Головного центру з міжнародними інституціями, їх вплив на процес удосконалення професійної підготовки інспекторів прикордонної служби. Деталізовано деякі форми ефективної співпраці з європейськими правоохоронними навчальними закладами та міжнародними організаціями такими як: Міжнародна організація з міграції (МОМ), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Європейська Агенція з прикордонної та берегової охорони (FRONTEX), Європейська Комісія з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM), Міністерство енергетики США, Державний департамент США. Особливу увагу авторка приділила висвітленню особливостей та ролі Головного центру у реалізації проекту "Нове обличчя кордону". З'ясовано, що співпраця з міжнародними партнерами внесла корективи у програми підготовки інспекторів прикордонної служби. У сучасних навчальних програмах основна увага приділяється питанням здійснення прикордонного контролю, ідентифікації осіб та транспортних засобів, підготовці інспекторів прикордонної служби до професійної комунікації з особами під час процедури паспортного контролю, застосуванню методів профайлінгу, організації та здійснення провадження по адміністративним правопорушенням, іншомовній та психологічній підготовці, антикорупційному законодавству та дотриманню основоположних прав людини.