Suchergebnisse

The article discusses the system of norms for the regulation of water resources from the side of the control of environmental safety. Determined that for a long time of non-rational nature conservation of natural resources, including water resources, depleted and polluted by waste and sewage, so that the quality of water, especially drinking water, is brought to the point of perishing. In the framework of the global course towards sustainable use of natural resources, the environmental safety of such use is one of the prerequisites for achieving this goal. Ukraine today uses its own water resources mostly irrationally, but within the framework of its international obligations, the Ukrainian legislator continues to develop and introduce new means and standards in the field of improving and preserving the water environment, which require further study and adaptation to the realities of the state. Accordingly, in the context of the aggravation of the problem of interaction between society and nature, increasing the need for effective environmental regulation – a system of norms and rules for the permissible load on the environment, as one of the components of measures to limit negative impact. Among the established standards in the field of water use and protection and the recreation of water resources, the leading standards are the environmental safety of water use – the maximum permissible concentration of substances for water bodies, which are set taking into account the categories of water use – household and drinking, cultural and domestic and fisheries. The article analyzes the main problems thatarise at the stage of development of such standards and during their application, formulates proposals for improving the current legislation in this area. Determined that, in addition to standarts, today the state policy in the field of environmental protection, the use of water resources, and ensuring environmental safety in this area is reflected in the procedures for state monitoring of waters and assessing the impact on the environment – priority measures to identify and eliminate possible threats to the state of water bodies. ; У статті розглянуто та досліджено існуючу в Україні систему нормування під час використання водних ресурсів із боку дотримання вимог екологічної безпеки. Встановлено, що протягом багатьох століть нераціонального природокористування природні ресурси, зокрема водні мережі, виснажуються та надмірно забруднюються скидами та стічними водами, що призводить до погіршення якості води, в тому числі й питної. У межах всесвітнього курсу до збалансованого природокористування екологічна безпечність такого користування є однією з обов'язкових умов для досягнення встановленої мети. Україна сьогодні використовує власні водні ресурси переважно нераціонально, але в рамках прийнятих на себе міжнародних зобов'язань український законодавець продовжує розробляти та впроваджувати нові засоби і нормативи у сфері вдосконалення та збереження водного середовища, які потребують подальшого вивчення та пристосування до реалій держави. Відповідно, в умовах загострення проблеми взаємодії суспільства з природою зростає необхідність в ефективному екологічному нормуванні – системі норм та правил допустимого навантаження на довкілля як одного зі складників заходів обмеження негативного впливу. Серед установлених нормативів у галузі використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів провідними є нормативи екологічної безпеки водокористування – гранично допустимі концентрації речовин для водних об'єктів, котрі встановлюються з урахуванням категорій водокористування – господарсько-питного, культурно-побутового та рибогосподарського. У статті проаналізовано основні проблеми, що виникають на стадії розроблення таких нормативів та під час їх застосування, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення діючого законодавства в цій царині. Визначено, що, окрім нормування, нині відображенням політики держави в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання водних ресурсів, гарантування екологічної безпеки в цій сфері є процедури державного моніторингу вод та оцінки впливу на довкілля – першочергові заходи виявлення та усунення можливих загроз для стану водних об'єктів.