Suchergebnisse

In Ukraine, institutions of international importance are financing a set of programs in various areas of activity, and their size and diversity is steadily increasing. However, it should be noted that the methods, tools and principles of public administration in the field of international financing remain unchanged. Therefore, there are a number of problems at different stages of public administration in the field of international technical assistance. Thus, the implementation of international technical assistance projects contributes to socio- economic development, helping to reduce the burden on the state budget, creating additional jobs and meeting the interests of the state in international markets. Such assistance forms a fairly stable infrastructure base for attracting foreign direct investment to the economy of the recipient country. There is no perfect idea of how to make foreign aid a stimulus for the economic growth of various poor countries or developing countries, and represent diversity in various spheres of life. However, the goal of people with a fairly high level of income is to make the transfer of some of their material resources more vulnerable, despite the disappointments of past experience. However, this goal of foreign aid involves moving as many resources as is politically possible, or helping to transform society into the affluent. In any case, improving the quality of aid must prevail over increasing the absolute quantity. The origin of any aid is one that directly causes dependence, and on the example of recipient countries it is better known as «political dependence», to stimulate the participation of donors in socio-political processes, first of all, the adoption of relevant decisions. It is worth noting that donors, above all, defend their interests, their satisfaction, values and incentives of their country, to provide their citizens with the planned expected results in order to support cash flow.Keywords: public administration, public authorities, international technical assistance, European integration. ; В Україні інституціями міжнародного значення здійснюється фінансування сукупності програм у різних напрямах діяльності, а їх розмір та різноплановість стабільно збільшуються. Однак зауважимо, що методи, інструменти й принципи державного управління у сфері міжнародного фінансування залишаються незмінними. Тому виникає ряд проблем на різних етапах публічного управління у сфері міжнародної технічної допомоги. Впровадження проєктів міжнародної технічної допомоги сприяє соціально- економічному розвитку, зменшенню навантаження на бюджет держави, формуванню додаткових робочих місць та задоволенню інтересів держави на міжнародних ринках. Така допомога формує досить стійкий інфраструктурний базис щодо залучення в економіку країни-отримувача саме прямих іноземних інвестицій. Не сформовано досконалої ідеї, як зробити кошти іноземної допомоги стимулом для економічного зростання бідних країн світу або ж тих, які розвиваються й становлять собою різноманіття в різних сферах життя. Люди з досить високим рівнем доходу здійснюють передачу частини своїх матеріальних ресурсів більш уразливим, незважаючи на розчарування минулого досвіду. Однак така мета зовнішньої допомоги передбачає переміщення такої кількості ресурсів, скільки є політично можливим, аби сприяти трансформації суспільства у заможне. У будь-якому разі підвищення рівня якості допомоги має переважати збільшення абсолютної кількості.Ключові слова: державне управління, органи державної влади, міжнародна технічна допомога, євроінтеграція.

In Ukraine, institutions of international importance are financing a set of programs in various areas of activity, and their size and diversity is steadily increasing. However, it should be noted that the methods, tools and principles of public administration in the field of international financing remain unchanged. Therefore, there are a number of problems at different stages of public administration in the field of international technical assistance. Thus, the implementation of international technical assistance projects contributes to socio- economic development, helping to reduce the burden on the state budget, creating additional jobs and meeting the interests of the state in international markets. Such assistance forms a fairly stable infrastructure base for attracting foreign direct investment to the economy of the recipient country. There is no perfect idea of how to make foreign aid a stimulus for the economic growth of various poor countries or developing countries, and represent diversity in various spheres of life. However, the goal of people with a fairly high level of income is to make the transfer of some of their material resources more vulnerable, despite the disappointments of past experience. However, this goal of foreign aid involves moving as many resources as is politically possible, or helping to transform society into the affluent. In any case, improving the quality of aid must prevail over increasing the absolute quantity. The origin of any aid is one that directly causes dependence, and on the example of recipient countries it is better known as «political dependence», to stimulate the participation of donors in socio-political processes, first of all, the adoption of relevant decisions. It is worth noting that donors, above all, defend their interests, their satisfaction, values and incentives of their country, to provide their citizens with the planned expected results in order to support cash flow.Keywords: public administration, public authorities, international technical assistance, European integration. ; В Україні інституціями міжнародного значення здійснюється фінансування сукупності програм у різних напрямах діяльності, а їх розмір та різноплановість стабільно збільшуються. Однак зауважимо, що методи, інструменти й принципи державного управління у сфері міжнародного фінансування залишаються незмінними. Тому виникає ряд проблем на різних етапах публічного управління у сфері міжнародної технічної допомоги. Впровадження проєктів міжнародної технічної допомоги сприяє соціально- економічному розвитку, зменшенню навантаження на бюджет держави, формуванню додаткових робочих місць та задоволенню інтересів держави на міжнародних ринках. Така допомога формує досить стійкий інфраструктурний базис щодо залучення в економіку країни-отримувача саме прямих іноземних інвестицій. Не сформовано досконалої ідеї, як зробити кошти іноземної допомоги стимулом для економічного зростання бідних країн світу або ж тих, які розвиваються й становлять собою різноманіття в різних сферах життя. Люди з досить високим рівнем доходу здійснюють передачу частини своїх матеріальних ресурсів більш уразливим, незважаючи на розчарування минулого досвіду. Однак така мета зовнішньої допомоги передбачає переміщення такої кількості ресурсів, скільки є політично можливим, аби сприяти трансформації суспільства у заможне. У будь-якому разі підвищення рівня якості допомоги має переважати збільшення абсолютної кількості.Ключові слова: державне управління, органи державної влади, міжнародна технічна допомога, євроінтеграція.

The main purpose of the paper is to identify the involvement of Russia in the ethno-political conflicts of Georgia, in the context of the dominant theories of international relations. The research is focused on the conflicts in Georgia – Abkhazia and South Ossetia (Tskhinvali region) – starting from the 1920ies till the 2008 Russia-Georgia war. Despite the fact that the internal characteristics of Abkhazia and South Ossetia conflicts are different, Russian politics related to those issues is similar. In this research the qualitative research methodology, particularly qualitative content analyses and case study method are used. Research is based on two theories of International Relation: Waltz's theory of neo-realism "Defensive Realism" and Mearsheimer's theory of "Offensive Realism". Mearsheimer's theory of "Offensive Realism" supports the argument that the main reason for the Russian aggression in Georgia is to remain regional hegemony in the South Caucasus region to control the energy carriers and energy supply, as well as to stop the Western integration of Georgia, especially the integration process into the NATO and the European Union. ; Статтю присвячено виявленню причетності Росії до етнополітичних конфліктів у Грузії в контексті домінуючих теорій міжнародних відносин. Дослідження зосереджено на основних конфліктах, що виникали у Грузії, зокрема в Абхазії та Південній Осетії (Цхінвальська область), починаючи від 1920-х років аж до російсько-грузинської війни 2008 року. Незважаючи на те, що внутрішні характеристики конфліктів Абхазії та Південної Осетії дещо різняться, російська політика, пов'язана з ними, є аналогічною. В основі статті – методологія контент-аналізу. Дослідження ґрунтуються на двох теоріях міжнародних відносин: теорії Вальца про неореалізм («oборонний реалізм» )та теорії Мізерсхаймера про «наступальний реалізм», яка доводить гіпотезу, що основною причиною російської агресії в Грузії є прагнення регіональної гегемонії в регіоні Південного Кавказу для контролю енергоносіїв та енергопостачання, а також припинення західної інтеграції Грузії, особливо процесу інтеграції в НАТО та Європейський Союз. На підтвердження цих теорій проведено аналогії між Грузією та Україною щодо прагнення Росії здобути регіональну гегемонію в пострадянських регіонах та отримати статус наддержави в усьому світі.

The main purpose of the paper is to identify the involvement of Russia in the ethno-political conflicts of Georgia, in the context of the dominant theories of international relations. The research is focused on the conflicts in Georgia – Abkhazia and South Ossetia (Tskhinvali region) – starting from the 1920ies till the 2008 Russia-Georgia war. Despite the fact that the internal characteristics of Abkhazia and South Ossetia conflicts are different, Russian politics related to those issues is similar. In this research the qualitative research methodology, particularly qualitative content analyses and case study method are used. Research is based on two theories of International Relation: Waltz's theory of neo-realism "Defensive Realism" and Mearsheimer's theory of "Offensive Realism". Mearsheimer's theory of "Offensive Realism" supports the argument that the main reason for the Russian aggression in Georgia is to remain regional hegemony in the South Caucasus region to control the energy carriers and energy supply, as well as to stop the Western integration of Georgia, especially the integration process into the NATO and the European Union. ; Статтю присвячено виявленню причетності Росії до етнополітичних конфліктів у Грузії в контексті домінуючих теорій міжнародних відносин. Дослідження зосереджено на основних конфліктах, що виникали у Грузії, зокрема в Абхазії та Південній Осетії (Цхінвальська область), починаючи від 1920-х років аж до російсько-грузинської війни 2008 року. Незважаючи на те, що внутрішні характеристики конфліктів Абхазії та Південної Осетії дещо різняться, російська політика, пов'язана з ними, є аналогічною. В основі статті – методологія контент-аналізу. Дослідження ґрунтуються на двох теоріях міжнародних відносин: теорії Вальца про неореалізм («oборонний реалізм» )та теорії Мізерсхаймера про «наступальний реалізм», яка доводить гіпотезу, що основною причиною російської агресії в Грузії є прагнення регіональної гегемонії в регіоні Південного Кавказу для контролю енергоносіїв та енергопостачання, а також припинення західної інтеграції Грузії, особливо процесу інтеграції в НАТО та Європейський Союз. На підтвердження цих теорій проведено аналогії між Грузією та Україною щодо прагнення Росії здобути регіональну гегемонію в пострадянських регіонах та отримати статус наддержави в усьому світі.

The article is devoted to the peculiarities of developing scientific and methodological approaches to the formation and implementation of the concept of state policy of land relations in Ukraine on the basis of the assessment of the current state of such policy and promising areas for improvement. Promising directions for the development of the structure of the concept of formation and implementation of state policy of land relations in Ukraine of complementary type, the elements of which are built using the principles of system-structural, resource-functional, program-target and situational theoretical and methodological approach, which allowed to formulate requirements, goals, priorities of public policy, stages of development and implementation in public administration of the provisions of the concept. The concept of state policy of development of land relations in Ukraine of complementary type is proposed for use in public administration practice, because the presented developments can become a fundamental basis for drafting regulations in the context of effective policy implementation by executive authorities in their implementation, fully provided by law powers. At the same time, the latter can be used to implement in practice the provisions of decentralization of power in Ukraine. Land reform in Ukraine should not hinder the development of the country's economy, but build a new competitive model of relations between the state and business, which would involve the use of land as an asset that requires appropriate environmental actions to preserve land resources concentrated in rural areas. Conceptual principles of formation and use of land resources are based on state support, consistency of legislation, programs of state and regional levels in the introduction of "eco-technologies" of agricultural land use, taking into account the priority principles of approximation (approximation) of legislation to international and European law , restoration and protection of the environment, rational use and creation ...

The definition of new factors of resistance to innovations is proposed taking into account the improvement of the mechanisms of implementation of innovations in the activities of public authorities and the priority of their implementation by using simultaneously the configuration of SWOT analysis and technology "3С". The mechanisms (tools) of the provision (organizational, legal, economic, etc.) and the subjects responsible for the implementation of the above-mentioned directions are systematized. The system of "mechanisms of providing" ← directions of improvement → responsible subjects "has been developed, as a result of which the security prerequisites and directions of improvement of urgent and secondary mechanisms are identified. ; Запропоновано визначення нових факторів спротиву інноваціям з урахуванням удосконалення механізмів впровадження інновацій у діяльність органів публічної влади та пріоритетності їх здійснення шляхом одночасного використання конфігурації SWOT-аналізу і техніки "3С". Систематизовано механізми (інструменти) забезпечення (організаційні, правові, економічні тощо) та суб'єкти, що відповідають за впровадження окреслених напрямів. Розроблено систему "механізми забезпечення" ← напрями удосконалення → відповідальні суб'єкти", в результаті чого виокремлено забезпечувальні передумови, а також напрями удосконалення нагальних та другорядних механізмів.

Запропоновано визначення нових факторів спротиву інноваціям з урахуванням удосконалення механізмів впровадження інновацій у діяльність органів публічної влади та пріоритетності їх здійснення шляхом одночасного використання конфігурації SWOT-аналізу і техніки "3С". Систематизовано механізми (інструменти) забезпечення (організаційні, правові, економічні тощо) та суб'єкти, що відповідають за впровадження окреслених напрямів. Розроблено систему "механізми забезпечення" ← напрями удосконалення → відповідальні суб'єкти", в результаті чого виокремлено забезпечувальні передумови, а також напрями удосконалення нагальних та другорядних механізмів. ; The definition of new factors of resistance to innovations is proposed taking into account the improvement of the mechanisms of implementation of innovations in the activities of public authorities and the priority of their implementation by using simultaneously the configuration of SWOT analysis and technology "3С". The mechanisms (tools) of the provision (organizational, legal, economic, etc.) and the subjects responsible for the implementation of the above-mentioned directions are systematized. The system of "mechanisms of providing" ← directions of improvement → responsible subjects "has been developed, as a result of which the security prerequisites and directions of improvement of urgent and secondary mechanisms are identified.

The definition of new factors of resistance to innovations is proposed taking into account the improvement of the mechanisms of implementation of innovations in the activities of public authorities and the priority of their implementation by using simultaneously the configuration of SWOT analysis and technology "3С". The mechanisms (tools) of the provision (organizational, legal, economic, etc.) and the subjects responsible for the implementation of the above-mentioned directions are systematized. The system of "mechanisms of providing" ← directions of improvement → responsible subjects "has been developed, as a result of which the security prerequisites and directions of improvement of urgent and secondary mechanisms are identified ; Запропоновано визначення нових факторів спротиву інноваціям з урахуванням удосконалення механізмів впровадження інновацій у діяльність органів публічної влади та пріоритетності їх здійснення шляхом одночасного використання конфігурації SWOT-аналізу і техніки "3С". Систематизовано механізми (інструменти) забезпечення (організаційні, правові, економічні тощо) та суб'єкти, що відповідають за впровадження окреслених напрямів. Розроблено систему "механізми забезпечення" ← напрями удосконалення → відповідальні суб'єкти", в результаті чого виокремлено забезпечувальні передумови, а також напрями удосконалення нагальних та другорядних механізмів.

The formation of a national-state identity in the sports field is an effective tool for the representation of states and the development of international cooperation through the use of sports as a "soft power". However, the aggressive politicization of the mechanisms of sports competitions leads to the political stigmatization of athletes and national teams regarding their citizenship to the detriment of the traditional principles and values of sport outside of politics. The authors, relying on retrospective, as well as institutional and structur-al-functional approaches, explore the phenomenon of politicization of the mechanisms for developing a national-state identity in the sports sphere, prove that the aggressive politicization of sports replaces the national-state identity with a political one, the line between which is easily erased by political actors. In order to level the destructive politicization of the processes of generation of national-state identity in the sports field, the authors propose comprehensive steps to solve this problem.