Search results

The article considers the concept of cybercrime, mechanisms for combating it at the international level (in the UN system), analyzes international legal acts governing the process of combating cybercrime. It is noted that today a large-scale problem of the world community is cybercrime, the number of which is growing every year. Despite the active growth of the IT industry and information space, businesses are still not fully aware of the importance of cybersecurity. Both the population and state (non-state) organizations become potential victims of criminal en-croachments.Cybersecurity means first and foremost responding quickly to threats within the Internet. It is noted that in most cases, the objects of cyberattacks are the Internet of Things and the industrial Internet of Things, as, first, a low degree of protection of devices and ports, cloud applications, application programming interfaces; second, there are no security standards.The experience of counteracting such new challenges and threats as cybercrime, information terrorism and ex-tremism, information fight operations, which not every country is able to cope with, is being studied.International experience in counteracting such new challenges and threats as cybercrime, cyber-fraud, informa-tion terrorism, phishing, vishing and smuggling, targeted phishing, impersonating another person and other methods of cyber-fraud, information control operations, which each is unable to deal with .The importance of international treaties in this area is noted, including the Commonwealth Model Law on Cybercrime of 2002, the Caribbean Model Law on Cybercrime (HIPCAR project), a joint project of the European Union and the International Telecommunication Union for the Pacific and Pacific States. UN project to develop cybercrime legislation for African countries. ; У статті розглянуто механізми протидії кіберзлочинності та кібершахрайству боротьби з ними на міжнародному рівні (в системі ООН), проаналізовано міжнародні правові акти, які регулюють процес боротьби з зазначеними явищами. Акцентовано, увагу на масштабній проблемі світового співтовариства щодо кіберзлочинності та кібершахрайтва, чисельність яких щороку зростає. Незважаючи на активне зростання IT індустрії та інформаційного простору, бізнес все ще, не до кінця усвідомлює значимість кібербезпеки. Потенційними жертвами злочинних посягань стають як населення, так і державні (недер-жавні) організації. Під кібербезпекою розуміється насамперед оперативне реагування на загрози всередині мережі Інтернет. Зазначається, що в більшості випадків об'єктами кібератак стають інтернет речей і промисловий інтернет речей, так як, по-перше, невисока ступінь захисту пристроїв і портів, хмарних додатків, інтерфейсів програ-мування додатків; по-друге, відсутні стандарти підтримки безпеки. Вивчено міжнародний досвід протидії таким новим викликам і загрозам, як кіберзлочинність, кіберша-храйтво, інформаційний тероризм, фішинг, вішинг та смішинг, цілеспрямований фішинг, видавання себе за іншу особу та інші способи кібершахрайства, операції інформаційної боротьби, з якими не здатна впоратися кожна окремо з країн. Проаналізовано міжнародні правові акти з досліджуваної тематики, такі як: Конвенція «Про кі-берзлочинність», Директива про протидію сексуальній експлуатації дітей онлайн і дитячої порнографії, Директива щодо атак проти інформаційних систем, Директива про безпеку мереж та інформаційних систем. Відзначено важливість інтернаціональних договорів в даній сфері, серед яких Модельний Закон Співдружності Націй про комп'ютерні злочини 2002 р., Модельний Закон країн Карибського Басейну про кіберзлочинність (проект HIPCAR), спільний проект Європейського союзу і Міжнародного Союзу Елек-трозв'язку для держав Тихоокеанського регіону, проект ООН з розробки законодавства в галузі кіберзло-чинності для країн Африки.

The article considers the concept of cybercrime, mechanisms for combating it at the international level (in the UN system), analyzes international legal acts governing the process of combating cybercrime. It is noted that today a large-scale problem of the world community is cybercrime, the number of which is growing every year. Despite the active growth of the IT industry and information space, businesses are still not fully aware of the importance of cybersecurity. Both the population and state (non-state) organizations become potential victims of criminal en-croachments.Cybersecurity means first and foremost responding quickly to threats within the Internet. It is noted that in most cases, the objects of cyberattacks are the Internet of Things and the industrial Internet of Things, as, first, a low degree of protection of devices and ports, cloud applications, application programming interfaces; second, there are no security standards.The experience of counteracting such new challenges and threats as cybercrime, information terrorism and ex-tremism, information fight operations, which not every country is able to cope with, is being studied.International experience in counteracting such new challenges and threats as cybercrime, cyber-fraud, informa-tion terrorism, phishing, vishing and smuggling, targeted phishing, impersonating another person and other methods of cyber-fraud, information control operations, which each is unable to deal with .The importance of international treaties in this area is noted, including the Commonwealth Model Law on Cybercrime of 2002, the Caribbean Model Law on Cybercrime (HIPCAR project), a joint project of the European Union and the International Telecommunication Union for the Pacific and Pacific States. UN project to develop cybercrime legislation for African countries. ; У статті розглянуто механізми протидії кіберзлочинності та кібершахрайству боротьби з ними на міжнародному рівні (в системі ООН), проаналізовано міжнародні правові акти, які регулюють процес боротьби з зазначеними явищами. Акцентовано, увагу на масштабній проблемі світового співтовариства щодо кіберзлочинності та кібершахрайтва, чисельність яких щороку зростає. Незважаючи на активне зростання IT індустрії та інформаційного простору, бізнес все ще, не до кінця усвідомлює значимість кібербезпеки. Потенційними жертвами злочинних посягань стають як населення, так і державні (недер-жавні) організації. Під кібербезпекою розуміється насамперед оперативне реагування на загрози всередині мережі Інтернет. Зазначається, що в більшості випадків об'єктами кібератак стають інтернет речей і промисловий інтернет речей, так як, по-перше, невисока ступінь захисту пристроїв і портів, хмарних додатків, інтерфейсів програ-мування додатків; по-друге, відсутні стандарти підтримки безпеки. Вивчено міжнародний досвід протидії таким новим викликам і загрозам, як кіберзлочинність, кіберша-храйтво, інформаційний тероризм, фішинг, вішинг та смішинг, цілеспрямований фішинг, видавання себе за іншу особу та інші способи кібершахрайства, операції інформаційної боротьби, з якими не здатна впоратися кожна окремо з країн. Проаналізовано міжнародні правові акти з досліджуваної тематики, такі як: Конвенція «Про кі-берзлочинність», Директива про протидію сексуальній експлуатації дітей онлайн і дитячої порнографії, Директива щодо атак проти інформаційних систем, Директива про безпеку мереж та інформаційних систем. Відзначено важливість інтернаціональних договорів в даній сфері, серед яких Модельний Закон Співдружності Націй про комп'ютерні злочини 2002 р., Модельний Закон країн Карибського Басейну про кіберзлочинність (проект HIPCAR), спільний проект Європейського союзу і Міжнародного Союзу Елек-трозв'язку для держав Тихоокеанського регіону, проект ООН з розробки законодавства в галузі кіберзло-чинності для країн Африки.