Suchergebnisse

Long-term foresight of the evolution of the security environment is the basis for further solving the problems of defense planning in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine. From a scientific view-point, this is a rather difficult problem that can be solved by a systemic representation of the security environment, proceeding from the assumption of the primacy of the interests of military-political forces. If these interests form and determine the security environment and are stable over a sufficiently long-time interval, then we can predict the security environment in the long term based on an analysis of the most generalized interests of military-political forces that we observe today. Applying this concept of foresight, the authors consider the interests of the leading military-political forces: the United States, China, the EU and Russia. The main long-term interest of the United States will remain the preservation of a unipolar world order with its own domination. In accordance with this, the United States is interested in resisting any attempts to increase the influence of other military-political forces. China will be the biggest problem for the United States. China launched a large-scale integration project "One Belt, One Road" aimed at getting closer to the EU and increasing own influence in Europe. If successful, this project will lead to the expulsion of the United States from the Eurasian continent. The interests of the EU have a predominantly economic dimension: access to commodity and consumer markets. At the same time, the interests of the EU are also determined by civilizational proximity to the United States. Russia supported the Chinese integration project. She is interested in strengthening the economy and restoring influence in the post-Soviet space. The interference of the interests of the leading forces paints a contradictory antagonistic picture of the future, which will be determined by the availability of the resources necessary to advance the interests. Today we see a tendency for the US to weaken. But neither China nor Russia will be able to project their strength over the entire Eurasian continent, which determines an increase in the potential for conflict in the future. ; Долгосрочное предвидение развития среды безопасности является базой для дальнейшего решения задач оборонного планирования в Министерстве обороны Украины и Вооруженных Силах Украины. С научной точки зрения это достаточно сложная задача, которую позволяет решить системное представление среды безопасности, исходя из предположения о первичности интересов военно-политических сил. Если эти интересы порождают и определяют среду безопасности и являются стабильными на протяжении достаточно большого временного интервала, то мы можем предсказать среду безопасности в долгосрочной перспективе на основе анализа наиболее обобщенных интересов военно-политических сил, которые мы наблюдаем сегодня.Применяя эту концепцию предвидения, в статье авторы рассматривают интересы ведущих военно-политических сил: США, Китая, ЕС и РФ.Главным долгосрочным интересом США останется сохранение однополюсного мирового порядка с собственным доминированием. В соответствии с этим, США заинтересованы в противодействии любым попыткам увеличить влияние других военно-политических сил. Китай будет самой большой проблемой для США.Китай начал масштабный интеграционный проект "Один пояс, один путь", направленный на сближение с ЕС и усиление влияния в Европе. В случае успеха этот проект приведет к выталкиванию США с Евразийского континента. Интересы ЕС имеют преимущественно экономическое измерение: доступ к сырьевым и потребительским рынкам. Одновременно интересы ЕС определяются цивилизационной близостью с США.Россия поддержала китайский интеграционный проект. Она заинтересована в укреплении экономики и восстановлении влияния на постсоветском пространстве. Интерференция интересов ведущих сил отражает противоречивую антагонистическое картину будущего, которая будет определяться наличием ресурсов, необходимых для продвижения интересов.Сегодня мы видим тенденцию на ослабление США. Но ни Китай, ни Россия не смогут проектировать свою силу на весь Евразийский континент, что определяет повышение конфликтного потенциала в будущем. ; Довгострокове передбачення розвитку безпекового середовища є базою для подальшого вирішення завдань оборонного планування в Міністерстві Оборони України та Збройних Силах України. З наукової точки зору це досить складна задача, яку дозволяє вирішити системне представлення безпекового середовища, виходячи з припущення про первинність інтересів воєнно-політичних сил. Якщо ці інтереси породжують та визначають головні риси безпекового середовища і є сталими впродовж достатньо значущого часового інтервалу, то ми можемо здійснити передбачення безпекового середовища у довгостроковій перспективі на основі аналізу найбільш узагальнених інтересів воєнно-політичних сил, які ми спостерігаємо сьогодні.Застосовуючи цю концепцію передбачення, у статті розглядаються інтереси провідних воєнно-політичних сил світу: США, Китаю, ЕС і РФ.Головним довгостроковим інтересом США залишиться збереження однополюсного світового порядку з власним домінуванням. Відповідно до цього, США зацікавлені у протидії будь-яким спробам збільшити вплив інших воєнно-політичних сил.Китай буде найбільшою проблемою для США. Китай розпочав масштабний інтеграційний проект "Один пояс, один шлях", спрямований на наближення з ЄС і посилення впливу в Європі. Цей проект призведе до виштовхування США з Євразійського континенту.Інтереси ЄС мають переважно економічний вимір: доступ до сировинних та споживчих ринків. Одночасно інтереси ЄС визначаються цивілізаційним наближенням зі США.Росія підтримала китайський інтеграційний проект. Вона зацікавлена у зміцненні економіки і відновленні впливу на пострадянському просторі. Інтерференція інтересів провідних сил відображує суперечливу антагоністичну картину майбутнього, яка визначатиметься достатністю ресурсів для просунення інтересів.Сьогодні можна зазначити, що ми бачимо тенденцію на послаблення США. Але ані Китай, ані Росія не зможуть проектувати свою силу на весь Євразійський континент, що визначатиме підвищення конфліктного потенціалу у майбутньому.

Long-term foresight of the evolution of the security environment is the basis for further solving the problems of defense planning in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine. From a scientific view-point, this is a rather difficult problem that can be solved by a systemic representation of the security environment, proceeding from the assumption of the primacy of the interests of military-political forces. If these interests form and determine the security environment and are stable over a sufficiently long-time interval, then we can predict the security environment in the long term based on an analysis of the most generalized interests of military-political forces that we observe today. Applying this concept of foresight, the authors consider the interests of the leading military-political forces: the United States, China, the EU and Russia. The main long-term interest of the United States will remain the preservation of a unipolar world order with its own domination. In accordance with this, the United States is interested in resisting any attempts to increase the influence of other military-political forces. China will be the biggest problem for the United States. China launched a large-scale integration project "One Belt, One Road" aimed at getting closer to the EU and increasing own influence in Europe. If successful, this project will lead to the expulsion of the United States from the Eurasian continent. The interests of the EU have a predominantly economic dimension: access to commodity and consumer markets. At the same time, the interests of the EU are also determined by civilizational proximity to the United States. Russia supported the Chinese integration project. She is interested in strengthening the economy and restoring influence in the post-Soviet space. The interference of the interests of the leading forces paints a contradictory antagonistic picture of the future, which will be determined by the availability of the resources necessary to advance the interests. Today we see a tendency for the US to weaken. But neither China nor Russia will be able to project their strength over the entire Eurasian continent, which determines an increase in the potential for conflict in the future. ; Долгосрочное предвидение развития среды безопасности является базой для дальнейшего решения задач оборонного планирования в Министерстве обороны Украины и Вооруженных Силах Украины. С научной точки зрения это достаточно сложная задача, которую позволяет решить системное представление среды безопасности, исходя из предположения о первичности интересов военно-политических сил. Если эти интересы порождают и определяют среду безопасности и являются стабильными на протяжении достаточно большого временного интервала, то мы можем предсказать среду безопасности в долгосрочной перспективе на основе анализа наиболее обобщенных интересов военно-политических сил, которые мы наблюдаем сегодня.Применяя эту концепцию предвидения, в статье авторы рассматривают интересы ведущих военно-политических сил: США, Китая, ЕС и РФ.Главным долгосрочным интересом США останется сохранение однополюсного мирового порядка с собственным доминированием. В соответствии с этим, США заинтересованы в противодействии любым попыткам увеличить влияние других военно-политических сил. Китай будет самой большой проблемой для США.Китай начал масштабный интеграционный проект "Один пояс, один путь", направленный на сближение с ЕС и усиление влияния в Европе. В случае успеха этот проект приведет к выталкиванию США с Евразийского континента. Интересы ЕС имеют преимущественно экономическое измерение: доступ к сырьевым и потребительским рынкам. Одновременно интересы ЕС определяются цивилизационной близостью с США.Россия поддержала китайский интеграционный проект. Она заинтересована в укреплении экономики и восстановлении влияния на постсоветском пространстве. Интерференция интересов ведущих сил отражает противоречивую антагонистическое картину будущего, которая будет определяться наличием ресурсов, необходимых для продвижения интересов.Сегодня мы видим тенденцию на ослабление США. Но ни Китай, ни Россия не смогут проектировать свою силу на весь Евразийский континент, что определяет повышение конфликтного потенциала в будущем. ; Довгострокове передбачення розвитку безпекового середовища є базою для подальшого вирішення завдань оборонного планування в Міністерстві Оборони України та Збройних Силах України. З наукової точки зору це досить складна задача, яку дозволяє вирішити системне представлення безпекового середовища, виходячи з припущення про первинність інтересів воєнно-політичних сил. Якщо ці інтереси породжують та визначають головні риси безпекового середовища і є сталими впродовж достатньо значущого часового інтервалу, то ми можемо здійснити передбачення безпекового середовища у довгостроковій перспективі на основі аналізу найбільш узагальнених інтересів воєнно-політичних сил, які ми спостерігаємо сьогодні.Застосовуючи цю концепцію передбачення, у статті розглядаються інтереси провідних воєнно-політичних сил світу: США, Китаю, ЕС і РФ.Головним довгостроковим інтересом США залишиться збереження однополюсного світового порядку з власним домінуванням. Відповідно до цього, США зацікавлені у протидії будь-яким спробам збільшити вплив інших воєнно-політичних сил.Китай буде найбільшою проблемою для США. Китай розпочав масштабний інтеграційний проект "Один пояс, один шлях", спрямований на наближення з ЄС і посилення впливу в Європі. Цей проект призведе до виштовхування США з Євразійського континенту.Інтереси ЄС мають переважно економічний вимір: доступ до сировинних та споживчих ринків. Одночасно інтереси ЄС визначаються цивілізаційним наближенням зі США.Росія підтримала китайський інтеграційний проект. Вона зацікавлена у зміцненні економіки і відновленні впливу на пострадянському просторі. Інтерференція інтересів провідних сил відображує суперечливу антагоністичну картину майбутнього, яка визначатиметься достатністю ресурсів для просунення інтересів.Сьогодні можна зазначити, що ми бачимо тенденцію на послаблення США. Але ані Китай, ані Росія не зможуть проектувати свою силу на весь Євразійський континент, що визначатиме підвищення конфліктного потенціалу у майбутньому.

A large number of applied evaluation (comparison) tasks, including in the military sphere, are poorly structured tasks in which the evaluation indicators have some interdependence. This is due to the peculiarities of the physical nature of the indicators or the difficulty for humans to form a clear and unambiguous description of them. In such tasks, it is inadmissible to use mathematical constructs to describe the importance of the evaluation indicators and to summarize them, which imply the independence of the evaluation indicators, first of all, additive estimates of importance and arithmetic convolution are widespread.A clear example of the dependencies of indicators is the closely related potentials (military, economic, spiritual, etc.) in the task of assessing military strength, military-political forces. One way to solve this problem is to use fuzzy measures to describe the importance of the valuation metrics and the fuzzy Sugeno integral to convert partial estimates of the evaluated objects to their generalized estimates.Structured and parametric identification tasks need to be solved to solve applied loosely-structured applications. Research solutions to structural identification problems, that is, determining the composition and relationships between evaluation indicators, largely depend on the conceptual structure of the subject area, that is, on the particularities of the particular application task. However, for the parametric identification problem, certain recommendations can be identified that are suitable for a wide range of applications.The purpose of the article is to analyze the method of directly determining the density of a measure with further refinement on the basis of the Shapley-function in terms of the complexity and accuracy of the construction of measures.The results of the study, the assumption of the naturalness of the analogy between the categories "corporation" and "measure" are correct and allow us to use the Shapley-function (formed to investigate corporate games) to construct a procedure for sequential refinement when identifying measures of fuzzy measure. ; Значительное количество прикладных задач оценивания (сравнения), в том числе и в военной сфере, является слабо структурированными задачами, в которых показатели оценки имеют определенные зависимости между собой. Это возникает вследствие особенности физической природы показателей или сложности для человека сформировать их четкое и однозначное описание. В таких задачах для описания важности показателей оценки и их обобщения недопустимо использовать математические конструкции, предусматривающие независимость показателей оценки, прежде всего, широко распространенные аддитивные оценки важности и арифметическую свертку. Наглядным примером зависимостей показателей являются тесно связанные друг с другом потенциалы (военный, экономический, духовный и т.д.) в задаче оценивания военной мощи, военно-политических сил. Одним из способов решения этой проблемы является использование нечетких мер для описания важности показателей оценки и нечеткого интеграла Сугено для преобразования частных оценок оцениваемых объектов в обобщенный показатель.Известно, что для решения прикладных слабо структурированных задач нужно решить задачи структурной и параметрической идентификации. Исследовательские решения для задач структурной идентификации, то есть определение состава и связей между показателями оценки, в значительной степени зависят от концептуальной структуры предметной области, то есть, от особенностей конкретной прикладной задачи. Впрочем, для задачи параметрической идентификации могут быть определены рекомендации, пригодные для широкого круга прикладных задач.Цель статьи ‑ проанализировать метод прямого определения плотностей меры, с последующим уточнением на основе функции Шепли, с точки зрения критериев трудоемкости и точности построения мер.Приведенные результаты исследования, предположение о естественности аналогии между категориями "корпорация" и "множество" является верным и позволяет использовать функцию Шепли (сформированную с целью исследования корпоративных игр) для построения процедуры последовательного уточнения при идентификации мер нечетких множеств. ; Значна кількість прикладних задач оцінювання (порівняння), зокрема і у військовій сфері, є слабко структурованими задачами, у яких показники оцінки мають певні залежності між собою. Це виникає внаслідок особливості фізичної природи показників або складності для людини сформувати їх чіткий і однозначний опис. У таких задачах для опису важливостей показників оцінки і їх узагальнення неприпустимо використовувати математичні конструкції, що передбачають незалежність показників оцінки, насамперед, широко розповсюджені адитивні оцінки важливостей і арифметичну згортку. Наочним прикладом залежностей показників є тісно пов'язані один з одним потенціали (воєнний, економічний, духовний тощо) в задачі оцінювання воєнної могутності, воєнно-політичних сил. Однім зі способів розв'язання цієї проблеми є використання нечітких ‑мір для опису важливостей показників оцінки і нечіткого інтегралу Сугено для перетворення часткових оцінок оцінюваних об'єктів до їх узагальнених оцінок.Відомо, що для розв'язання прикладних слабко структурованих задач потрібно розв'язати задачі структурної і параметричної ідентифікації. Дослідницькі рішення для задач структурної ідентифікації, тобто визначення складу і зв'язків між показниками оцінки, у значному ступені залежать від концептуальної структури предметної області, тобто від особливостей конкретної прикладної задачі. Утім для задачі параметричної ідентифікації можуть бути визначені певні рекомендації, придатні для широкого кола прикладних задач.Мета статті ‑ проаналізувати метод прямого визначення щільностей ‑міри з подальшим уточненням на основі функції Шеплі з погляду критеріїв трудомісткості та точності побудови ‑мір.Наведені результати дослідження, припущення про природність аналогії між категоріями "корпорація" і "множина" є вірним і дає змогу використовувати функцію Шеплі (сформовану з метою дослідження корпоративних ігор) для побудови процедури послідовного уточнення під час ідентифікації ‑мір нечітких множин.

A large number of applied evaluation (comparison) tasks, including in the military sphere, are poorly structured tasks in which the evaluation indicators have some interdependence. This is due to the peculiarities of the physical nature of the indicators or the difficulty for humans to form a clear and unambiguous description of them. In such tasks, it is inadmissible to use mathematical constructs to describe the importance of the evaluation indicators and to summarize them, which imply the independence of the evaluation indicators, first of all, additive estimates of importance and arithmetic convolution are widespread.A clear example of the dependencies of indicators is the closely related potentials (military, economic, spiritual, etc.) in the task of assessing military strength, military-political forces. One way to solve this problem is to use fuzzy measures to describe the importance of the valuation metrics and the fuzzy Sugeno integral to convert partial estimates of the evaluated objects to their generalized estimates.Structured and parametric identification tasks need to be solved to solve applied loosely-structured applications. Research solutions to structural identification problems, that is, determining the composition and relationships between evaluation indicators, largely depend on the conceptual structure of the subject area, that is, on the particularities of the particular application task. However, for the parametric identification problem, certain recommendations can be identified that are suitable for a wide range of applications.The purpose of the article is to analyze the method of directly determining the density of a measure with further refinement on the basis of the Shapley-function in terms of the complexity and accuracy of the construction of measures.The results of the study, the assumption of the naturalness of the analogy between the categories "corporation" and "measure" are correct and allow us to use the Shapley-function (formed to investigate corporate games) to construct a procedure for sequential refinement when identifying measures of fuzzy measure. ; Значительное количество прикладных задач оценивания (сравнения), в том числе и в военной сфере, является слабо структурированными задачами, в которых показатели оценки имеют определенные зависимости между собой. Это возникает вследствие особенности физической природы показателей или сложности для человека сформировать их четкое и однозначное описание. В таких задачах для описания важности показателей оценки и их обобщения недопустимо использовать математические конструкции, предусматривающие независимость показателей оценки, прежде всего, широко распространенные аддитивные оценки важности и арифметическую свертку. Наглядным примером зависимостей показателей являются тесно связанные друг с другом потенциалы (военный, экономический, духовный и т.д.) в задаче оценивания военной мощи, военно-политических сил. Одним из способов решения этой проблемы является использование нечетких мер для описания важности показателей оценки и нечеткого интеграла Сугено для преобразования частных оценок оцениваемых объектов в обобщенный показатель.Известно, что для решения прикладных слабо структурированных задач нужно решить задачи структурной и параметрической идентификации. Исследовательские решения для задач структурной идентификации, то есть определение состава и связей между показателями оценки, в значительной степени зависят от концептуальной структуры предметной области, то есть, от особенностей конкретной прикладной задачи. Впрочем, для задачи параметрической идентификации могут быть определены рекомендации, пригодные для широкого круга прикладных задач.Цель статьи ‑ проанализировать метод прямого определения плотностей меры, с последующим уточнением на основе функции Шепли, с точки зрения критериев трудоемкости и точности построения мер.Приведенные результаты исследования, предположение о естественности аналогии между категориями "корпорация" и "множество" является верным и позволяет использовать функцию Шепли (сформированную с целью исследования корпоративных игр) для построения процедуры последовательного уточнения при идентификации мер нечетких множеств. ; Значна кількість прикладних задач оцінювання (порівняння), зокрема і у військовій сфері, є слабко структурованими задачами, у яких показники оцінки мають певні залежності між собою. Це виникає внаслідок особливості фізичної природи показників або складності для людини сформувати їх чіткий і однозначний опис. У таких задачах для опису важливостей показників оцінки і їх узагальнення неприпустимо використовувати математичні конструкції, що передбачають незалежність показників оцінки, насамперед, широко розповсюджені адитивні оцінки важливостей і арифметичну згортку. Наочним прикладом залежностей показників є тісно пов'язані один з одним потенціали (воєнний, економічний, духовний тощо) в задачі оцінювання воєнної могутності, воєнно-політичних сил. Однім зі способів розв'язання цієї проблеми є використання нечітких ‑мір для опису важливостей показників оцінки і нечіткого інтегралу Сугено для перетворення часткових оцінок оцінюваних об'єктів до їх узагальнених оцінок.Відомо, що для розв'язання прикладних слабко структурованих задач потрібно розв'язати задачі структурної і параметричної ідентифікації. Дослідницькі рішення для задач структурної ідентифікації, тобто визначення складу і зв'язків між показниками оцінки, у значному ступені залежать від концептуальної структури предметної області, тобто від особливостей конкретної прикладної задачі. Утім для задачі параметричної ідентифікації можуть бути визначені певні рекомендації, придатні для широкого кола прикладних задач.Мета статті ‑ проаналізувати метод прямого визначення щільностей ‑міри з подальшим уточненням на основі функції Шеплі з погляду критеріїв трудомісткості та точності побудови ‑мір.Наведені результати дослідження, припущення про природність аналогії між категоріями "корпорація" і "множина" є вірним і дає змогу використовувати функцію Шеплі (сформовану з метою дослідження корпоративних ігор) для побудови процедури послідовного уточнення під час ідентифікації ‑мір нечітких множин.

At the beginning of 2020, humanity was faced with an unprecedented threat – the massive spread of extremely virulent coronavirus disease with the international designation "COVID-19". The World Health Organization quickly recognized the epidemiological situation as a pandemic. Although a pandemic was contemplated by almost every country, not one of them was ready for it. Almost the only means of counteraction was to reduce the transit movements of people and goods, which immediately led to an economic decline. Therefore, there is a question of anticipating the possible consequences of the impact of a pandemic on changing key conditions of security environment. Such a prediction can be tried to be formed on the basis of a comparative analysis of the current situation with a hypothetical situation, which was analyzed by the Rockefeller Foundation back in 2010. The Fund considered four scenarios obtained by combining two critical uncertainties: the level of political and economic integration and the ability of society for adaptation. As a result of a comparative analysis, it was established that the current situation has the greatest number of similar elements with the scenario of total blocking, which involves strengthening the powers of governments, increasing restrictions on people, controlling them, and increasing attention to security issues. The projection of this scenario on the security environment allows us to conclude that in the future we can expect the US, China, the Russian Federation and the EU to retain their ability to influence international relations, to build their own zones of influence, to increase the powers' attention to economic growth, and also to slightly reduce the number and intensity of military conflicts. ; В начале 2020 года человечество столкнулось с невиданной раньше угрозой – массовым распространением крайне вирулентной коронавирусной болезни с международным обозначением "КОВІД-19". Всемирная организация здравоохранения очень быстро признала эпидемиологическую ситуацию пандемией. Хотя возможность пандемии предусматривалась практически каждой страной, ни одна из них не оказалась готовою к ней. Практически единственным средством противодействия стало сокращение транзитных перемещений людей и грузов, что сразу же привело к экономическому падению. Поэтому возникает вопрос о предвидении возможных последствий влияния пандемии на изменение ключевых условий среды безопасности. Такое предвидение можно попытаться сформировать на основе компаративного анализу текущей ситуации с гипотетической ситуацией, которая была проанализирована Фондом Рокфеллеров еще в 2010 году. Тогда Фонд рассматривал четыре сценария, полученных путем комбинирования двух критических неопределенностей: уровня политико-экономической интеграции и способности общества к адаптации. В результате компаративного анализа установлено, что текущая ситуация имеет наибольшее количество сходных элементов со сценарием тотальной блокировки, который предусматривает усиление полномочий правительств, усиление ограничений для людей, контроля над ними, повышение внимания к вопросам безопасности. Проекция этого сценария на среду безопасности позволяет сделать вывод, что в будущем можно ожидать сохранение США, Китая, РФ и ЕС способности влиять на международные отношение, выстраивание ими собственных зон влияния, повышение внимания держав к экономическому росту, а также некоторое уменьшение количества и интенсивности военных конфликтов. ; На початку 2020 року людство зіштовхнулося з небаченою раніше загрозою – масовим поширенням вкрай вірулентної коронавірусної хвороби з міжнародним позначенням "КОВІД-19". Всесвітня організація з охорони здоров'я дуже швидко визнала епідеміологічну ситуацію пандемією. Хоча можливість пандемії передбачалась майже кожною країною, жодна з них виявилась неготовою до неї. Майже єдиним засобом протидії стало скорочення транзитних переміщень людей та вантажів, що одразу ж призвело до економічного падіння. Тому виникає питання про передбачення можливих наслідків впливу пандемії на зміну ключових умов безпекового середовища. Таке передбачення є можливим зробити на основі компаративного аналізу поточної ситуації з гіпотетичною ситуацією, яка була проаналізована Фондом Рокфеллерів ще у 2010 році. Тоді Фонд розглядав чотири сценарії, отриманих шляхом комбінування двох критичних невизначеностей: рівня політико-економічної інтеграції і спроможності суспільства до адаптації. В результаті компаративного аналізу встановлено, що поточна ситуація має найбільшу кількість схожих елементів зі сценарієм тотального блокування, який передбачає набуття урядами більших повноважень, посилення обмежень для людей, контролю над ними, підвищення уваги до питань безпеки. Проекція цього сценарію на безпекове середовище дозволяє зробити висновок, що у майбутньому можна очікувати залишення США, Китаю, РФ і ЄС рушійними силами у міжнародних відносинах, вибудовування ними власних зон впливу, зростання уваги держав до економічного зростання, а також певне зменшення кількості та інтенсивності воєнних конфліктів.

At the beginning of 2020, humanity was faced with an unprecedented threat – the massive spread of extremely virulent coronavirus disease with the international designation "COVID-19". The World Health Organization quickly recognized the epidemiological situation as a pandemic. Although a pandemic was contemplated by almost every country, not one of them was ready for it. Almost the only means of counteraction was to reduce the transit movements of people and goods, which immediately led to an economic decline. Therefore, there is a question of anticipating the possible consequences of the impact of a pandemic on changing key conditions of security environment. Such a prediction can be tried to be formed on the basis of a comparative analysis of the current situation with a hypothetical situation, which was analyzed by the Rockefeller Foundation back in 2010. The Fund considered four scenarios obtained by combining two critical uncertainties: the level of political and economic integration and the ability of society for adaptation. As a result of a comparative analysis, it was established that the current situation has the greatest number of similar elements with the scenario of total blocking, which involves strengthening the powers of governments, increasing restrictions on people, controlling them, and increasing attention to security issues. The projection of this scenario on the security environment allows us to conclude that in the future we can expect the US, China, the Russian Federation and the EU to retain their ability to influence international relations, to build their own zones of influence, to increase the powers' attention to economic growth, and also to slightly reduce the number and intensity of military conflicts. ; В начале 2020 года человечество столкнулось с невиданной раньше угрозой – массовым распространением крайне вирулентной коронавирусной болезни с международным обозначением "КОВІД-19". Всемирная организация здравоохранения очень быстро признала эпидемиологическую ситуацию пандемией. Хотя возможность пандемии предусматривалась практически каждой страной, ни одна из них не оказалась готовою к ней. Практически единственным средством противодействия стало сокращение транзитных перемещений людей и грузов, что сразу же привело к экономическому падению. Поэтому возникает вопрос о предвидении возможных последствий влияния пандемии на изменение ключевых условий среды безопасности. Такое предвидение можно попытаться сформировать на основе компаративного анализу текущей ситуации с гипотетической ситуацией, которая была проанализирована Фондом Рокфеллеров еще в 2010 году. Тогда Фонд рассматривал четыре сценария, полученных путем комбинирования двух критических неопределенностей: уровня политико-экономической интеграции и способности общества к адаптации. В результате компаративного анализа установлено, что текущая ситуация имеет наибольшее количество сходных элементов со сценарием тотальной блокировки, который предусматривает усиление полномочий правительств, усиление ограничений для людей, контроля над ними, повышение внимания к вопросам безопасности. Проекция этого сценария на среду безопасности позволяет сделать вывод, что в будущем можно ожидать сохранение США, Китая, РФ и ЕС способности влиять на международные отношение, выстраивание ими собственных зон влияния, повышение внимания держав к экономическому росту, а также некоторое уменьшение количества и интенсивности военных конфликтов. ; На початку 2020 року людство зіштовхнулося з небаченою раніше загрозою – масовим поширенням вкрай вірулентної коронавірусної хвороби з міжнародним позначенням "КОВІД-19". Всесвітня організація з охорони здоров'я дуже швидко визнала епідеміологічну ситуацію пандемією. Хоча можливість пандемії передбачалась майже кожною країною, жодна з них виявилась неготовою до неї. Майже єдиним засобом протидії стало скорочення транзитних переміщень людей та вантажів, що одразу ж призвело до економічного падіння. Тому виникає питання про передбачення можливих наслідків впливу пандемії на зміну ключових умов безпекового середовища. Таке передбачення є можливим зробити на основі компаративного аналізу поточної ситуації з гіпотетичною ситуацією, яка була проаналізована Фондом Рокфеллерів ще у 2010 році. Тоді Фонд розглядав чотири сценарії, отриманих шляхом комбінування двох критичних невизначеностей: рівня політико-економічної інтеграції і спроможності суспільства до адаптації. В результаті компаративного аналізу встановлено, що поточна ситуація має найбільшу кількість схожих елементів зі сценарієм тотального блокування, який передбачає набуття урядами більших повноважень, посилення обмежень для людей, контролю над ними, підвищення уваги до питань безпеки. Проекція цього сценарію на безпекове середовище дозволяє зробити висновок, що у майбутньому можна очікувати залишення США, Китаю, РФ і ЄС рушійними силами у міжнародних відносинах, вибудовування ними власних зон впливу, зростання уваги держав до економічного зростання, а також певне зменшення кількості та інтенсивності воєнних конфліктів.