Suchergebnisse

In the article, the features of department stores as trade establishments in Soviet Ukraine in 1920-1930s are examined. Department store is investigated as a unique space of urban consumption. It got the special place in ideology and propaganda and "fixed the victories and advantages of Soviet cultural trade", the democratization of consumption. Department stores were to become a model of successful Soviet trade management and marketing. In urban space, department stores became the symbol of novelty, sufficiency and example for other trade institutions. Special attention is given to the transition in public discourse the image from "customer" to "consumer" during 1920-1930s. The innovativeness of univermags let to the use of modern tendencies in the arrangement of space, in particular, window displays and counters. It has been analyzed how department stores were equipped according to the last requirements of time with the help of mechanical devices and refrigeration units. The experience existence of universal type institutions was not as unique as it was in line with the world tendencies of trade modernization. But by borrowing and transforming the idea of universal trade into Soviet realities, the Bolshevik authorities gave it new meaning. In the Ukrainian department stores at that time a new commercial space was planned for the premises, showcases and counters were equipped, but despite these innovations, the shortage of goods, queues and state control of the market continued to remain. It has been concluded that state department stores could have become a model of successful Soviet management and marketing in the field of trade. Nevertheless, it was not enough to create a properly equipped store space, because consumer and department store was dependent on the ideological and economic policies of Soviet authorities. At the same time, the opening of department stores became a new stage in the development of Soviet trade, where the consumer could have become the main actor of these processes. However, in spite of this fact, during 1920-1930s a "new Soviet consumer" with its culture and consumption practices was created. ; У статті розглядаються особливості універсальних магазинів як торгівельних закладів в радянській Україні 1920-1930-ті років. Універмаг досліджується як унікальний простір міського споживання. У державній ідеології та пропаганді того часу йому надавалося особливе місце, обумовлене необхідністю "закріплення перемог та переваг радянської культурної торгівлі", демократизації споживання та переходу на вищий щабель його розвитку. Універмаги мали стати моделлю успішного радянського менеджменту та маркетингу у сфері торгівлі. Автор констатує, що у міському просторі державні універмаги стали символами новизни, достатку, взірцями для інших торгівельних установ, важливими осередками міського життя. Інноваційність універмагів передбачала необхідність використання модерних тенденцій в облаштуванні простору. У технічному оснащенні вони були обладнані за останніми вимогами часу з використанням механічних пристроїв та холодильних установок. Відкриття універсальних магазинів стало новим етапом у розвитку радянської торгівлі. У зв'язку з цим, протягом 1920-1930-х років відбулося і формування «нового радянського споживача» з властивою йому радянською культурою та практиками споживання. Автор концентрує увагу саме на питанні, яким чином у суспільному дискурсі відбувся перехід від образу "покупця" до образу "споживача". Зазначено, що досвід існування закладів універсального типу не був унікальним, оскільки це відповідало світовим тенденціям модернізації торгівлі. Але запозичивши і трансформувавши до радянських реалій ідею універсальної торгівлі, більшовицька влада надала їй нового змісту. В українських універмагах того часу по-новому планувався торгівельний простор приміщень, облаштовувалися вітрини та прилавки, але попри ці нововведення продовжували залишатися дефіцит товарів, черги, державний контроль над ринком. Упродовж 1920-1930-х років універмаг перетворився на один із центральних просторів міського споживання, ставши важливим засобом соціальної інженерії та характерною рисою радянського повсякдення.

The research is directed on the field of history of consumption's expansion, as well as inclined to the understanding of the gender standards and models in consumption. It is based on the theoretical achievements of gender studies, philosophy and sociology of consumption. Whereas consumption is a process that is closely connected with a gender perspective, it forces to examine the issue of constructing gender by means of consumption. Thus authors used attention the cross-disciplinary methodological approach, which allows to explore the interrelations between gender and consumption. It has been considered the way of construction feminity and masculinity in the everyday practices, as well as the formation of gender models and standards in consumption irrespectively of the career level or material status of the research actors. The case study of this article are the construction of feminity and masculinity in the everyday consumer practices in the early Soviet society, which allows to "open" the new faces of Soviet social history – consumers. Making historical analogies provides opportunity for a critical understanding of the Soviet ideological project devoted to the constructing of a "new Soviet man" and "new Soviet consumer". Despite the proclaimed principle of gender equality by the Bolshevik authorities, these changes did not significantly transform the everyday consumer practices, because in the sphere of domestic consumption most of the functions were still performed by women. However, the development of consumption had influenced the emergence of gender ideology, which resulted in expanding the opportunities for women to work in the sphere of production and distribution of consumer goods and services, as well as intensified their political participation. ; Исследование направлено на расширение научного поля истории потребления, а также осмысления способов формирования в обществе гендерных стандартов и моделей потребления. Акцентируется внимание на необходимости применения междисциплинарного подхода в изучении взаимосвязи гендера и потребления. На примере раннесоветского общества рассматриваются проблемы конструирования феминности и маскулинности в процессе потребления как составной части повседневных практик. ; Дослідження має на меті розширення наукового поля історії споживання, а також спрямоване на осмислення способів формування у суспільстві гендерних стандартів та моделей споживання. Акцентується увага на необхідності застосування міждисциплінарного підходу у вивченні взаємозв'язку гендеру та споживання. На прикладі ранньорадянського суспільства розглядаються проблеми конструювання фемінності та маскулінності у процесі споживання як складової частини повсякденних практик.