The article defines the economic security concept according to its official interpretation based on the national security legislation. Evolution of economic security concept and the main approaches to defining its meaning has been considered. The author determined the set of elements of economic security in functional and structural aspects. The author also proposed his own definition of the economic security essence in the investment sector that allows to determine reference points for the development of the investment policy framework. ; В статті на основі аналізу рамкового законодавства в сфері національної безпеки автором встановлено сутність економічної безпеки відповідно до її офіційного тлумачення. Розглянуто історичні аспекти виникнення поняття економічної безпеки та основні підходи до визначення його змісту. Виокремлено сукупність елементів економічної безпеки у функціонально-структурному аспекті. Автором запропоновано власний підхід до розуміння сутності економічної безпеки в інвестиційній сфері, що дозволяє визначити орієнтири при розробці відповідної концепції інвестиційної політики.
The article defines the economic security concept according to its official interpretation based on the national security legislation. Evolution of economic security concept and the main approaches to defining its meaning has been considered. The author determined the set of elements of economic security in functional and structural aspects. The author also proposed his own definition of the economic security essence in the investment sector that allows to determine reference points for the development of the investment policy framework. ; В статті на основі аналізу рамкового законодавства в сфері національної безпеки автором встановлено сутність економічної безпеки відповідно до її офіційного тлумачення. Розглянуто історичні аспекти виникнення поняття економічної безпеки та основні підходи до визначення його змісту. Виокремлено сукупність елементів економічної безпеки у функціонально-структурному аспекті. Автором запропоновано власний підхід до розуміння сутності економічної безпеки в інвестиційній сфері, що дозволяє визначити орієнтири при розробці відповідної концепції інвестиційної політики.
A comparative assessment of the dynamics of technological development of Ukraine and Russia for 2014–2019 has been carried out in the context of the Russian-Ukrainian war. A method for assessing the economic losses of the conflicting parties due to a slowdown in their technological development, under the influence of militarization, based on the parameter of technological progress of the Solow-Tinbergen production function, built according to the World Bank 1991–2019 data, was proposed and tested. It is substantiated that during the Russian-Ukrainian war, starting from 2015, the technological development of the Russian Federation was curtailed and the economy transitioned to an extensive basis, when the parameter of technological progress acquired a negative value. In the case of Ukraine, a deterioration in technological development was detected due to a decrease in the values of the parameter of technological progress during 2014–2019. It has been proven that the economic recession of the aggressor is the worst in comparison with the victim country, but the relative losses of GDP due to the curtailment of technological development caused by the war are much less. In the case of the Russian Federation as an aggressor country, it is substantiated that the main catalyst for the economic recession was the curtailment of the participation of the real sector of the economy in the international transfer of technologies under the influence of international economic sanctions. In the case of Ukraine, as a country-victim of military intervention, it is justified that the replacement of international partnership in the field of technological cooperation ensured a slowdown in the economic recession. The results of the development of methodological support for the process of assessing GDP losses of the parties to a military conflict are universal for use in international comparisons. The proposed methods are relevant in assessing the technological development of countries that are or were in a state of military confrontation, which significantly expands the basis for future research by the authors ; Проведена сравнительная оценка динамики технологического развития Украины и России за 2014–2019гг. в условиях Российско-украинской войны. Предложена и апробирована методика оценки экономических потерь конфликтующих сторон вследствие замедления их технологического развития, под влиянием милитаризации, на основе параметра технологического прогресса производственной функции Солоу-Тинбергена, построенной по данным Всемирного Банка 1991–2019гг. Обосновано, что в ходе Российско-украинской войны, начиная с 2015года, произошло сворачивание технологического развития Российской Федерации и переход экономики на экстенсивную основу, когда параметр технологического прогресса приобрел отрицательное значение. В случае с Украиной обнаружено ухудшение технологического развития из-за уменьшения значений параметра технологического прогресса на протяжении 2014–2019гг. Доказано, что экономический спад агрессора является худшим по сравнению со страной-жертвой, но относительные потери ВВП вследствие свертывания технологического развития, вызванного войной, значительно меньше. В случае Российской Федерации как страны-агрессора обосновано, что основным катализатором экономического спада было свертывание участия реального сектора экономики в международном трансфере технологий под влиянием международных экономических санкций. В случае Украины как страны-жертвы военной интервенции обосновано, что замещение международного партнерства в сфере технологического сотрудничества обеспечило замедление экономического спада. Результаты разработки методического обеспечения процесса оценки потерь ВВП сторон военного конфликта являются универсальными для использования в международных сравнениях. Актуальны предложенные методы при оценке технологического развития стран, находящихся или находившихся в состоянии военного противостояния, что значительно расширяет базу для будущих исследований авторов ; Проведено порівняльну оцінку динаміки технологічного розвитку України та Російської Федерації за 2014–2019рр. в умовах російсько-українського конфлікту. Запропоновано та апробовано методику макроекономічної оцінки економічних втрат конфліктуючих сторін внаслідок сповільнення їх технологічного розвитку під впливом мілітаризації, на основі параметра технологічного прогресу виробничої функції Солоу-Тінберґена. Обґрунтовано, що у ході російсько-української війни, починаючи з 2015року (параметр технологічного прогресу від'ємний), відбулося згортання технологічного розвитку Російської Федерації та перехід економіки на екстенсивну основу. В Україні виявлене погіршення технологічного розвитку через зменшення значень параметра технологічного прогресу упродовж 2014–2019рр. Доведено, що економічний спад агресора є гіршим, порівняно з країною-жертвою, але відносні втрати валового внутрішнього продукту (ВВП) унаслідок згортання технологічного розвитку, спричиненого війною, значно менші. У випадку Російської Федерації як країни-агресора обґрунтовано, що основним каталізатором економічного спаду було згортання участі реального сектора економіки у міжнародному трансфері технологій під впливом міжнародних економічних санкцій. У випадку України як країни-жертви воєнної інтервенції обґрунтовано, що заміщення міжнародного партнерства у сфері технологічного співробітництва забезпечило сповільнення економічного спаду. Результати розробки методичного забезпечення процесу оцінки втрат ВВП сторін воєнного конфлікту є універсальними для використання у міжнародних порівняннях. Актуальними є запропоновані методи в оцінці технологічного розвитку країн, що перебувають або перебували у стані воєнного протистояння, що значно розширює базу для майбутніх досліджень авторів
A comparative assessment of the dynamics of technological development of Ukraine and Russia for 2014–2019 has been carried out in the context of the Russian-Ukrainian war. A method for assessing the economic losses of the conflicting parties due to a slowdown in their technological development, under the influence of militarization, based on the parameter of technological progress of the Solow-Tinbergen production function, built according to the World Bank 1991–2019 data, was proposed and tested. It is substantiated that during the Russian-Ukrainian war, starting from 2015, the technological development of the Russian Federation was curtailed and the economy transitioned to an extensive basis, when the parameter of technological progress acquired a negative value. In the case of Ukraine, a deterioration in technological development was detected due to a decrease in the values of the parameter of technological progress during 2014–2019. It has been proven that the economic recession of the aggressor is the worst in comparison with the victim country, but the relative losses of GDP due to the curtailment of technological development caused by the war are much less. In the case of the Russian Federation as an aggressor country, it is substantiated that the main catalyst for the economic recession was the curtailment of the participation of the real sector of the economy in the international transfer of technologies under the influence of international economic sanctions. In the case of Ukraine, as a country-victim of military intervention, it is justified that the replacement of international partnership in the field of technological cooperation ensured a slowdown in the economic recession. The results of the development of methodological support for the process of assessing GDP losses of the parties to a military conflict are universal for use in international comparisons. The proposed methods are relevant in assessing the technological development of countries that are or were in a state of military confrontation, which significantly expands the basis for future research by the authors ; Проведена сравнительная оценка динамики технологического развития Украины и России за 2014–2019гг. в условиях Российско-украинской войны. Предложена и апробирована методика оценки экономических потерь конфликтующих сторон вследствие замедления их технологического развития, под влиянием милитаризации, на основе параметра технологического прогресса производственной функции Солоу-Тинбергена, построенной по данным Всемирного Банка 1991–2019гг. Обосновано, что в ходе Российско-украинской войны, начиная с 2015года, произошло сворачивание технологического развития Российской Федерации и переход экономики на экстенсивную основу, когда параметр технологического прогресса приобрел отрицательное значение. В случае с Украиной обнаружено ухудшение технологического развития из-за уменьшения значений параметра технологического прогресса на протяжении 2014–2019гг. Доказано, что экономический спад агрессора является худшим по сравнению со страной-жертвой, но относительные потери ВВП вследствие свертывания технологического развития, вызванного войной, значительно меньше. В случае Российской Федерации как страны-агрессора обосновано, что основным катализатором экономического спада было свертывание участия реального сектора экономики в международном трансфере технологий под влиянием международных экономических санкций. В случае Украины как страны-жертвы военной интервенции обосновано, что замещение международного партнерства в сфере технологического сотрудничества обеспечило замедление экономического спада. Результаты разработки методического обеспечения процесса оценки потерь ВВП сторон военного конфликта являются универсальными для использования в международных сравнениях. Актуальны предложенные методы при оценке технологического развития стран, находящихся или находившихся в состоянии военного противостояния, что значительно расширяет базу для будущих исследований авторов ; Проведено порівняльну оцінку динаміки технологічного розвитку України та Російської Федерації за 2014–2019рр. в умовах російсько-українського конфлікту. Запропоновано та апробовано методику макроекономічної оцінки економічних втрат конфліктуючих сторін внаслідок сповільнення їх технологічного розвитку під впливом мілітаризації, на основі параметра технологічного прогресу виробничої функції Солоу-Тінберґена. Обґрунтовано, що у ході російсько-української війни, починаючи з 2015року (параметр технологічного прогресу від'ємний), відбулося згортання технологічного розвитку Російської Федерації та перехід економіки на екстенсивну основу. В Україні виявлене погіршення технологічного розвитку через зменшення значень параметра технологічного прогресу упродовж 2014–2019рр. Доведено, що економічний спад агресора є гіршим, порівняно з країною-жертвою, але відносні втрати валового внутрішнього продукту (ВВП) унаслідок згортання технологічного розвитку, спричиненого війною, значно менші. У випадку Російської Федерації як країни-агресора обґрунтовано, що основним каталізатором економічного спаду було згортання участі реального сектора економіки у міжнародному трансфері технологій під впливом міжнародних економічних санкцій. У випадку України як країни-жертви воєнної інтервенції обґрунтовано, що заміщення міжнародного партнерства у сфері технологічного співробітництва забезпечило сповільнення економічного спаду. Результати розробки методичного забезпечення процесу оцінки втрат ВВП сторін воєнного конфлікту є універсальними для використання у міжнародних порівняннях. Актуальними є запропоновані методи в оцінці технологічного розвитку країн, що перебувають або перебували у стані воєнного протистояння, що значно розширює базу для майбутніх досліджень авторів
