UKRAINIAN LANGUAGE AS A GOVERNMENT LANGUAGE IN THE AUSTRIAN PARLIAMENT: RECEPTION OF AMBASSADORS ; УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК УРЯДОВА В АВСТРІЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ: РЕЦЕПЦІЯ ПОСЛІВ
The political situation in Eastern Halychyna during its time as a member of the Austrian-Hungarian state was rather ambiguous. On the one hand, the Constitution guaranteed equal national rights to all nationalities in the state. Each subject of the state had the right to develop their nationality and mother tongue. However, Halychyna Ukrainians could not make use of this right because the Poles considered this territory as their own and tried in various ways to assimilate the Eastern Halychynians. In almost every field of public life, local Polish officials have introduced Polish as a government language. The local population could not obtain the rights for their language, so they had to apply to the central government in Vienna.The issues of Ukrainian language functioning in Eastern Halychyna have been repeatedly raised at the meetings of the Austrian Parliament. The Ukrainian ambassadors made submissions trying to justify the usage of two regional languages in Halychyna. In these submissions, the Ukrainians emphasized that they did not want to restrict the rights of the Polish language, but only demanded the possibility to use Ukrainian language in communication with the Ukrainian population in government offices and courts. The Ukrainian ambassadors argued, reminding in a historical retrospective of the continuous development of the Ukrainian language, being used in ancient Poland and being a government language at the time when Halychyna was a part of other state entities, including Lithuania.The Polish ambassadors of Halychyna were in opposition to this desire. They invented various arguments, emphasizing that the official language in Halychyna was only Polish, and the introduction of two regional languages into government would not bring any advantages to the region as well as the Austrian state.Keywords: Ukrainian language, Polish language, government language, local language, equality of languages, Vienna Parliament. ; Політична ситуація в Східній Галичині за часів її перебування у складі Австрійсько-Угорської держави була доволі неоднозначною. З одного боку, у державі Конституція гарантувала усім народностям рівні національні права. Кожен суб'єкт держави мав права розвивати свою народність і рідну мову. Однак галицькі українці не могли цим правом скористатися, оскільки поляки вважали цю територією своєю і різними способами намагалися асимілювати східних галичан. Майже в усіх галузях публічного життя місцеві польські урядники запроваджували польську мову як урядову. Місцеве населення не могло добитися прав для своєї мови, тому змушене було звертатися до центральної влади у Відні.Питання функціонування української мови на теренах Східної Галичини неодноразово порушували на засіданнях Австрійського Парламенту. Українські посли вносили подання, яким намагалися справедливо вирішити використання двох краєвих мов у Галичині. У цих поданнях українці наголошували, що вони не хочуть обмежити права польської мови, а лише домагаються, щоб в урядах та судах послуговувалися у спілкуванні з українським населенням також і українською мовою. Українські посли наводили аргументи, намагалися в історичній ретроспективі подати безперервний розвиток української мови, котрою послуговувалися в давній Польщі і котра була урядовою за часів входження Галичини на складу інших державних утворень, зокрема Литви.Проти такого бажання виступали польські посли Галичини. Вони висловлювали різні аргументи, наголошуючи на тому, що урядовою мовою в Галичині є лише польська мова, а запровадження двох краєвих мов в урядуванні нашкодить не лише краєві, але й Австрійській державі. Ключові слова: українська мова, польська мова, урядова мова, краєва мова, рівноправність мов, Віденський Парламент.