Suchergebnisse

In the article the questions of development of business etiquette are considered in modern business-space. Etiquette, as manner, method to behave in society, is irreplaceable at the conclusion of business contracts and for maintenance of the business relationships counted on the protracted prospect. Underline, that principles and rules of business etiquette allow to avoid the undesirable errors of business commonunication, promotes economic security of enterprise. It is shown that the observance of rules of business productive business and stimulates the height of income. In too time a not observance or not clear observance of rules of business etiquette reduces business profitability and can result in pointlessness of his development. Attention is accented on that in modern society practically no diplomatic, political, cultural, economic and other relations can be free of norms of etiquette. An observance of business etiquette is obligatory for any respecting itself company, especially if she has business solid partners and clients, expecting a corresponding relation; gives the resource of favorable image at negotiations even for a company that only enters on the stage of large transactions and serious negotiations; provides the loyal relation of men of weight and companies. ; В статье рассмотренные вопросы развития делового этикета в современном бизнес-пространстве: содержание делового этикета, принципы и правила, функции и направления унификации делового этикета. Показано, что соблюдение правил делового этикета способствует производительному ведению бизнеса и стимулирует рост прибыли, то есть повышает экономическую безопасность предприятия. В тоже время не соблюдение или не четкое соблюдение правил делового этикета снижает экономическую безопасность предприятия и может привести к нецелесообразности развития всего бизнеса. Акцентируется внимание на том, что в современном обществе практически никакие дипломатические, политические, культурные, экономические и другие отношения не могут быть свободные от норм этикета. ; У статті розглянуті питання розвитку ділового етикету в сучасному бізнес-просторі: зміст ділового етикету, принципи і правила, функції і напрями уніфікації ділового етикету. Показано, що дотримання правил ділового етикету сприяє продуктивному веденню бізнесу і стимулює зростання прибутку, тобто підвищує економічну безпеку підприємства. У теж час не дотримання або не чітке дотримання правил ділового етикету знижує економічну безпеку підприємства і може привести до недоцільності розвитку усього бізнесу. Акцентується увага на тому, що в сучасному суспільстві практично ніякі дипломатичні, політичні, культурні, економічні і інші відношення не можуть бути вільні від норм етикету.

The article substantiates the need for an economic evaluation of mass culture, which is understood as the culture of life, entertainment and information, which prevails in modern society. It includes such phenomena as media, sports, cinema, music, mass literature, visual arts, etc. Mass culture, a culture adapted to the tastes of the broad masses of people, is technically replicated in the form of a multitude of copies and is distributed using modern communication technologies. The article considers the historical aspects of the emergence of mass culture, its objective and irreversible nature, as well as the peculiarities of its manifestation in modern conditions. The origin and formation of mass culture is associated with the formation of an industrial society. Standardization in the sphere of material production required standardization in the spiritual and cultural spheres. There are positive moments of mass culture, namely, accessibility, democracy, tolerance. Messages of mass culture are clear, addressed to all people regardless of their origin, status, age, education. Mass culture relieves psycho-emotional stress that a person experiences while performing a monotonous, monotonous workplace at his workplace. The risks of uncontrolled promotion of mass culture are argued, namely the formation of average taste, the illusory nature of happiness, the formation of artificial needs, the inefficient use of resources, the threat of glut in the market for services. Indeed, mass culture products are serial and standardized, and therefore it is focused on primitivization, that is, a simplification of the idea of the world, of itself. Popular culture always has a commercial purpose. Her works do not act as a means of copyright self-expression, but directly addressed to the reader, listener, viewer and take into account his requests. It is summarized that modern mass culture carries economic opportunities and risks that need to be controlled. Mass culture serves as a kind of mediator between the generally accepted values of the elite culture, the avant-garde "underground" and traditional folk culture. Transforming esoteric revelations and marginal artistic experiments into a part of the "naive" consciousness, mass culture contributes to its enrichment and development. ; В статье обосновывается необходимость экономической оценки массовой культуры. Рассмотрены исторические аспекты возникновения массовой культуры, ее объективный и необратимый характер, а также особенности ее проявления в современных условиях. Отмечаются положительные моменты массовой культуры. Аргументируются риски неконтролируемого продвижения массовой культуры, а именно формирование усредненного вкуса, формирование искусственных потребностей, неэффективное использование ресурсов, угроза перенасыщения на рынке услуг. Резюмируется, что современная массовая культура несет в себе экономические возможности и риски, которые необходимо контролировать. ; У статті обґрунтовано необхідність економічної оцінки масової культури, під якою розуміється культура життя, розваг та інформації, що переважає в сучасному суспільстві. Вона включає такі явища, як медіа, спорт, кіно, музика, масова література, візуальне мистецтво тощо. Масова культура, культура, адаптована до смаків широких мас людей, технічно тиражується у вигляді безлічі копій і розподіляється за допомогою сучасних комунікаційних технологій. Розглянуто історичні аспекти виникнення масової культури, її об'єктивний і необоротний характер, а також особливості її прояву в сучасних умовах. Виникнення і формування масової культури пов'язане з формуванням індустріального суспільства. Стандартизація у сфері матеріального виробництва вимагала стандартизації в духовній і культурній сферах. Є позитивні моменти масової культури, а саме: доступність, демократія, толерантність. Повідомлення масової культури зрозумілі, адресовані всім людям незалежно від їх походження, статусу, віку, освіти. Масова культура знімає психоемоційний стрес, який людина відчуває при виконанні монотонної, одноманітної праці на своєму робочому місці. У статті обґрунтовуються ризики неконтрольованого просування масової культури, а саме: формування середнього смаку, ілюзорність характеру щастя, формування штучних потреб, неефективне використання ресурсів, загроза перенасичення на ринку послуг. Дійсно, продукти масової культури є послідовними і стандартизованими, а тому орієнтовані на примітивізацію, тобто на спрощення ідеї світу, самого себе. Популярна культура завжди має комерційну мету. Її роботи не виступають засобом самовираження авторських прав, а безпосередньо адресовані читачеві, слухачеві, глядачеві і враховують його прохання. Узагальнено, що сучасна масова культура несе економічні можливості та ризики, які необхідно контролювати. Масова культура є своєрідним посередником між загальноприйнятими цінностями елітної культури, авангардним «підпіллям» і традиційною народною культурою. Перетворюючи езотеричні одкровення і маргінальні художні експерименти на частину «наївної» свідомості, масова культура сприяє її збагаченню і розвитку.

The article substantiates the need for an economic evaluation of mass culture, which is understood as the culture of life, entertainment and information, which prevails in modern society. It includes such phenomena as media, sports, cinema, music, mass literature, visual arts, etc. Mass culture, a culture adapted to the tastes of the broad masses of people, is technically replicated in the form of a multitude of copies and is distributed using modern communication technologies. The article considers the historical aspects of the emergence of mass culture, its objective and irreversible nature, as well as the peculiarities of its manifestation in modern conditions. The origin and formation of mass culture is associated with the formation of an industrial society. Standardization in the sphere of material production required standardization in the spiritual and cultural spheres. There are positive moments of mass culture, namely, accessibility, democracy, tolerance. Messages of mass culture are clear, addressed to all people regardless of their origin, status, age, education. Mass culture relieves psycho-emotional stress that a person experiences while performing a monotonous, monotonous workplace at his workplace. The risks of uncontrolled promotion of mass culture are argued, namely the formation of average taste, the illusory nature of happiness, the formation of artificial needs, the inefficient use of resources, the threat of glut in the market for services. Indeed, mass culture products are serial and standardized, and therefore it is focused on primitivization, that is, a simplification of the idea of the world, of itself. Popular culture always has a commercial purpose. Her works do not act as a means of copyright self-expression, but directly addressed to the reader, listener, viewer and take into account his requests. It is summarized that modern mass culture carries economic opportunities and risks that need to be controlled. Mass culture serves as a kind of mediator between the generally accepted values of the elite culture, the avant-garde "underground" and traditional folk culture. Transforming esoteric revelations and marginal artistic experiments into a part of the "naive" consciousness, mass culture contributes to its enrichment and development. ; В статье обосновывается необходимость экономической оценки массовой культуры. Рассмотрены исторические аспекты возникновения массовой культуры, ее объективный и необратимый характер, а также особенности ее проявления в современных условиях. Отмечаются положительные моменты массовой культуры. Аргументируются риски неконтролируемого продвижения массовой культуры, а именно формирование усредненного вкуса, формирование искусственных потребностей, неэффективное использование ресурсов, угроза перенасыщения на рынке услуг. Резюмируется, что современная массовая культура несет в себе экономические возможности и риски, которые необходимо контролировать. ; У статті обґрунтовано необхідність економічної оцінки масової культури, під якою розуміється культура життя, розваг та інформації, що переважає в сучасному суспільстві. Вона включає такі явища, як медіа, спорт, кіно, музика, масова література, візуальне мистецтво тощо. Масова культура, культура, адаптована до смаків широких мас людей, технічно тиражується у вигляді безлічі копій і розподіляється за допомогою сучасних комунікаційних технологій. Розглянуто історичні аспекти виникнення масової культури, її об'єктивний і необоротний характер, а також особливості її прояву в сучасних умовах. Виникнення і формування масової культури пов'язане з формуванням індустріального суспільства. Стандартизація у сфері матеріального виробництва вимагала стандартизації в духовній і культурній сферах. Є позитивні моменти масової культури, а саме: доступність, демократія, толерантність. Повідомлення масової культури зрозумілі, адресовані всім людям незалежно від їх походження, статусу, віку, освіти. Масова культура знімає психоемоційний стрес, який людина відчуває при виконанні монотонної, одноманітної праці на своєму робочому місці. У статті обґрунтовуються ризики неконтрольованого просування масової культури, а саме: формування середнього смаку, ілюзорність характеру щастя, формування штучних потреб, неефективне використання ресурсів, загроза перенасичення на ринку послуг. Дійсно, продукти масової культури є послідовними і стандартизованими, а тому орієнтовані на примітивізацію, тобто на спрощення ідеї світу, самого себе. Популярна культура завжди має комерційну мету. Її роботи не виступають засобом самовираження авторських прав, а безпосередньо адресовані читачеві, слухачеві, глядачеві і враховують його прохання. Узагальнено, що сучасна масова культура несе економічні можливості та ризики, які необхідно контролювати. Масова культура є своєрідним посередником між загальноприйнятими цінностями елітної культури, авангардним «підпіллям» і традиційною народною культурою. Перетворюючи езотеричні одкровення і маргінальні художні експерименти на частину «наївної» свідомості, масова культура сприяє її збагаченню і розвитку.

The article analyzes the development of domestic engineering in general and enterprises of the military-industrial complex of Ukraine, in particular, over the past 20 years. Engineering has always been the basis for the formation of the gross national product of Ukraine. It ranks first in the world among other industries in terms of the number of employees and the cost of products. At the time of independence, the machine-building complex was one of the most developed sectors of the republic's economy. However, today both scientists and practitioners understand that the "Soviet" potential of the industry has practically dried up, and, therefore, a new industrialization of the economy is needed. The state concern "Ukroboronprom" is an association of enterprises of the military-industrial complex of Ukraine under state administration. From the point of view of economic development, the enterprises of the defense industrial complex perform a number of important functions: production: they participate in the formation of GDP; social: create and fill jobs; tax: make deductions in the budgets of the country; export-currency: delivery of military products abroad; providing foreign exchange earnings; innovative: the use and development of advanced technologies in the manufacture of products. It is noted that today domestic engineering, including defense engineering, cannot act as an example of financial stability, competitiveness and investment attractiveness. The number of enterprises in the industry is declining annually. The reduction in engineering enterprises is the main cause of unstable volumes of machine-building production. In relative terms, the expenditures of the budget of Ukraine on defense correspond to world standards. In Ukraine, defense spending is constantly growing; however, most of them are associated with the acquisition of foreign technology and the content of the respective administrations, and not with the development of their own products. The main problems solved by the enterprises of mechanical engineering include high wear of fixed assets, low technical level; low level of solvency of consumers; imperfection of the crediting mechanism; high loan rates; underdeveloped market infrastructure; lack of a mechanism for smooth entry to the markets for their products. The development prospects of machine-building enterprises of OPS are characterized, which are reduced to solving the main tasks: mastering new types of competitive products; reduction of labor and energy costs; the introduction of high technology; an increase in the rate of growth of high-tech, high-tech products; search for new markets; focus on the needs of their own market and enhance export opportunities; removal from management of low-profit enterprises through privatization. In the final part of the article, it is noted that in the domestic engineering industry there are contradictory development trends. Industry enterprises have retained a certain potential, which today needs to be developed and stimulated, including through state programs. ; В статье проведен анализ развития отечественного машиностроения в целом и предприятий оборонно-промышленного комплекса Украины, в частности, за последние 20 лет. Машиностроение всегда было базой формирования валового национального продукта Украины. Оно занимает первое место в мире среди других отраслей по числу занятых и по стоимости выпускаемой продукции. На момент обретения независимости машиностроительный комплекс был одним из самых развитых секторов экономики республики. Однако сегодня и ученые и практики понимают, что «советский» потенциал отрасли практически иссяк, а, следовательно, нужна новая индустриализация экономики. Государственный концерн «Укроборонпром» представляет собой объединение предприятий оборонно-промышленного комплекса Украины, находящихся под государственным управлением. С точки зрения развития экономики, предприятия ОПК выполняют ряд важных функций: производственную: участвуют в формировании ВВП; социальную: создают и заполняют рабочие места; налоговую: делают отчисления в бюджеты страны; экспортно-валютную: поставка за рубеж продукции военного назначения; обеспечение валютных поступлений; инновационную: использование и развитие передовых технологий при производстве продукции. Отмечается, что сегодня отечественное машиностроение, в том числе и оборонное, не может выступать в качестве примера финансовой стабильности, конкурентоспособности и инвестиционной привлекательности. Количество предприятий отрасли ежегодно сокращается. Сокращение предприятий машиностроения является основной причиной нестабильных объемов производства машиностроительной продукции. В относительном выражении расходы бюджета Украины на оборону соответствуют мировым стандартам. В Украине расходы на оборону постоянно растут; однако, большая их часть связана с приобретением зарубежной техники и содержанием соответствующих администраций, а не с разработкой собственной продукции. К основным проблемам, которые решают предприятия машиностроения, следует отнести: высокий износ основных фондов, низкий их технический уровень; низкий уровень платежеспособности потребителей продукции; несовершенство механизма кредитования; высокие ставки кредита; неразвитость инфраструктуры рынка; отсутствие механизма плавного выхода на рынки сбыта своей продукции. Охарактеризованы перспективы развития машиностроительных предприятий УОП, которые сводятся к решению главных задач: освоение новых видов конкурентоспособной продукции; снижение трудоемкости и энергетических затрат; внедрение в производство высоких технологий; увеличение темпов роста наукоемкой, высокотехнологичной продукции; поиск новых рынков сбыта; ориентация на потребности собственного рынка и усиление экспортных возможностей; выведение из управление низкорентабельных предприятий посредством приватизации. В заключительной части статьи отмечается, что в отечественном машиностроении заложены противоречивые тенденции развития. Предприятия отрасли сохранили определенный потенциал, который сегодня необходимо развивать и стимулировать, в том числе и за счет государственных программ. ; У статті проведено аналіз розвитку вітчизняного машинобудування в цілому і підприємств оборонно-промислового комплексу України, зокрема, за останні 20 років. Машинобудування завжди було базою формування валового національного продукту України. На момент здобуття незалежності машинобудівний комплекс був одним з найбільш розвинених секторів економіки республіки. Однак сьогодні і вчені і практики розуміють, що «радянський» потенціал галузі практично вичерпався, а, отже, потрібна нова індустріалізація економіки. Державний концерн «Укроборонпром» представляє собою об'єднання підприємств оборонно-промислового комплексу України, які перебувають під державним управлінням. З точки зору розвитку економіки, підприємства ОПК виконують ряд важливих функцій: виробничу: беруть участь у формуванні ВВП; соціальну: створюють і заповнюють робочі місця; податкову: роблять відрахування до бюджетів країни; експортно-валютну: поставка за кордон продукції військового призначення; забезпечення валютних надходжень; інноваційну: використання і розвиток передових технологій при виробництві продукції. Відзначається, що сьогодні вітчизняне машинобудування, в тому числі і оборонне, не може виступати в якості прикладу фінансової стабільності, конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Кількість підприємств галузі щорічно скорочується. Скорочення підприємств машинобудування є основною причиною нестабільних обсягів виробництва машинобудівної продукції. У відносному вираженні витрати бюджету України на оборону відповідають світовим стандартам. В Україні витрати на оборону постійно зростають; проте, велика їх частина пов'язана з придбанням зарубіжної техніки і змістом відповідних адміністрацій, а не з розробкою власної продукції. До основних проблем, які вирішують підприємства машинобудування, слід віднести: високий знос основних фондів, низький їх технічний рівень; низький рівень платоспроможності споживачів продукції; недосконалість механізму кредитування; високі ставки кредиту; нерозвиненість інфраструктури ринку; відсутність механізму плавного виходу на ринки збуту своєї продукції. Охарактеризовані перспективи розвитку машинобудівних підприємств УОП, які зводяться до вирішення головних завдань: освоєння нових видів конкурентоспроможної продукції; зниження трудомісткості і енергетичних витрат; впровадження у виробництво високих технологій; збільшення темпів зростання наукомісткої, високотехнологічної продукції; пошук нових ринків збуту; орієнтація на потреби власного ринку і посилення експортних можливостей; виведення з управління низькорентабельних підприємств за допомогою приватизації. У заключній частині статті зазначається, що у вітчизняному машинобудуванні закладені суперечливі тенденції розвитку. Підприємства галузі зберегли певний потенціал, який сьогодні необхідно розвивати і стимулювати, в тому числі і за рахунок державних програм.

The article analyzes the development of domestic engineering in general and enterprises of the military-industrial complex of Ukraine, in particular, over the past 20 years. Engineering has always been the basis for the formation of the gross national product of Ukraine. It ranks first in the world among other industries in terms of the number of employees and the cost of products. At the time of independence, the machine-building complex was one of the most developed sectors of the republic's economy. However, today both scientists and practitioners understand that the "Soviet" potential of the industry has practically dried up, and, therefore, a new industrialization of the economy is needed. The state concern "Ukroboronprom" is an association of enterprises of the military-industrial complex of Ukraine under state administration. From the point of view of economic development, the enterprises of the defense industrial complex perform a number of important functions: production: they participate in the formation of GDP; social: create and fill jobs; tax: make deductions in the budgets of the country; export-currency: delivery of military products abroad; providing foreign exchange earnings; innovative: the use and development of advanced technologies in the manufacture of products. It is noted that today domestic engineering, including defense engineering, cannot act as an example of financial stability, competitiveness and investment attractiveness. The number of enterprises in the industry is declining annually. The reduction in engineering enterprises is the main cause of unstable volumes of machine-building production. In relative terms, the expenditures of the budget of Ukraine on defense correspond to world standards. In Ukraine, defense spending is constantly growing; however, most of them are associated with the acquisition of foreign technology and the content of the respective administrations, and not with the development of their own products. The main problems solved by the enterprises of mechanical engineering include high wear of fixed assets, low technical level; low level of solvency of consumers; imperfection of the crediting mechanism; high loan rates; underdeveloped market infrastructure; lack of a mechanism for smooth entry to the markets for their products. The development prospects of machine-building enterprises of OPS are characterized, which are reduced to solving the main tasks: mastering new types of competitive products; reduction of labor and energy costs; the introduction of high technology; an increase in the rate of growth of high-tech, high-tech products; search for new markets; focus on the needs of their own market and enhance export opportunities; removal from management of low-profit enterprises through privatization. In the final part of the article, it is noted that in the domestic engineering industry there are contradictory development trends. Industry enterprises have retained a certain potential, which today needs to be developed and stimulated, including through state programs. ; В статье проведен анализ развития отечественного машиностроения в целом и предприятий оборонно-промышленного комплекса Украины, в частности, за последние 20 лет. Машиностроение всегда было базой формирования валового национального продукта Украины. Оно занимает первое место в мире среди других отраслей по числу занятых и по стоимости выпускаемой продукции. На момент обретения независимости машиностроительный комплекс был одним из самых развитых секторов экономики республики. Однако сегодня и ученые и практики понимают, что «советский» потенциал отрасли практически иссяк, а, следовательно, нужна новая индустриализация экономики. Государственный концерн «Укроборонпром» представляет собой объединение предприятий оборонно-промышленного комплекса Украины, находящихся под государственным управлением. С точки зрения развития экономики, предприятия ОПК выполняют ряд важных функций: производственную: участвуют в формировании ВВП; социальную: создают и заполняют рабочие места; налоговую: делают отчисления в бюджеты страны; экспортно-валютную: поставка за рубеж продукции военного назначения; обеспечение валютных поступлений; инновационную: использование и развитие передовых технологий при производстве продукции. Отмечается, что сегодня отечественное машиностроение, в том числе и оборонное, не может выступать в качестве примера финансовой стабильности, конкурентоспособности и инвестиционной привлекательности. Количество предприятий отрасли ежегодно сокращается. Сокращение предприятий машиностроения является основной причиной нестабильных объемов производства машиностроительной продукции. В относительном выражении расходы бюджета Украины на оборону соответствуют мировым стандартам. В Украине расходы на оборону постоянно растут; однако, большая их часть связана с приобретением зарубежной техники и содержанием соответствующих администраций, а не с разработкой собственной продукции. К основным проблемам, которые решают предприятия машиностроения, следует отнести: высокий износ основных фондов, низкий их технический уровень; низкий уровень платежеспособности потребителей продукции; несовершенство механизма кредитования; высокие ставки кредита; неразвитость инфраструктуры рынка; отсутствие механизма плавного выхода на рынки сбыта своей продукции. Охарактеризованы перспективы развития машиностроительных предприятий УОП, которые сводятся к решению главных задач: освоение новых видов конкурентоспособной продукции; снижение трудоемкости и энергетических затрат; внедрение в производство высоких технологий; увеличение темпов роста наукоемкой, высокотехнологичной продукции; поиск новых рынков сбыта; ориентация на потребности собственного рынка и усиление экспортных возможностей; выведение из управление низкорентабельных предприятий посредством приватизации. В заключительной части статьи отмечается, что в отечественном машиностроении заложены противоречивые тенденции развития. Предприятия отрасли сохранили определенный потенциал, который сегодня необходимо развивать и стимулировать, в том числе и за счет государственных программ. ; У статті проведено аналіз розвитку вітчизняного машинобудування в цілому і підприємств оборонно-промислового комплексу України, зокрема, за останні 20 років. Машинобудування завжди було базою формування валового національного продукту України. На момент здобуття незалежності машинобудівний комплекс був одним з найбільш розвинених секторів економіки республіки. Однак сьогодні і вчені і практики розуміють, що «радянський» потенціал галузі практично вичерпався, а, отже, потрібна нова індустріалізація економіки. Державний концерн «Укроборонпром» представляє собою об'єднання підприємств оборонно-промислового комплексу України, які перебувають під державним управлінням. З точки зору розвитку економіки, підприємства ОПК виконують ряд важливих функцій: виробничу: беруть участь у формуванні ВВП; соціальну: створюють і заповнюють робочі місця; податкову: роблять відрахування до бюджетів країни; експортно-валютну: поставка за кордон продукції військового призначення; забезпечення валютних надходжень; інноваційну: використання і розвиток передових технологій при виробництві продукції. Відзначається, що сьогодні вітчизняне машинобудування, в тому числі і оборонне, не може виступати в якості прикладу фінансової стабільності, конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Кількість підприємств галузі щорічно скорочується. Скорочення підприємств машинобудування є основною причиною нестабільних обсягів виробництва машинобудівної продукції. У відносному вираженні витрати бюджету України на оборону відповідають світовим стандартам. В Україні витрати на оборону постійно зростають; проте, велика їх частина пов'язана з придбанням зарубіжної техніки і змістом відповідних адміністрацій, а не з розробкою власної продукції. До основних проблем, які вирішують підприємства машинобудування, слід віднести: високий знос основних фондів, низький їх технічний рівень; низький рівень платоспроможності споживачів продукції; недосконалість механізму кредитування; високі ставки кредиту; нерозвиненість інфраструктури ринку; відсутність механізму плавного виходу на ринки збуту своєї продукції. Охарактеризовані перспективи розвитку машинобудівних підприємств УОП, які зводяться до вирішення головних завдань: освоєння нових видів конкурентоспроможної продукції; зниження трудомісткості і енергетичних витрат; впровадження у виробництво високих технологій; збільшення темпів зростання наукомісткої, високотехнологічної продукції; пошук нових ринків збуту; орієнтація на потреби власного ринку і посилення експортних можливостей; виведення з управління низькорентабельних підприємств за допомогою приватизації. У заключній частині статті зазначається, що у вітчизняному машинобудуванні закладені суперечливі тенденції розвитку. Підприємства галузі зберегли певний потенціал, який сьогодні необхідно розвивати і стимулювати, в тому числі і за рахунок державних програм.