Search results

The paper analizes the phenomenon of "Austro-Greek Empire" — a collective art-research project that includes ethno-cultural, social-political, and artistic frames. The fictional dimension of this "work-in-progress" project becomes its substantial part due to the topical issue of the post-truth phenomenon and conspiracy theories that are prevailing the media space. The importance of fictionalization methods in post-conceptual art is analyzed and demonstrated, given the possibility of constructing a metaposition in a situation of historical and political uncertainty. The "Austro-Greek Empire" is an emblematic project for the contemporary Ukrainian art process, as it aggregates a series of key issues, one of which is still the problem of identity. The article uses various methodological approaches, in particular, the optics of "parafiction" by C. Lambert-Beatty, psychoanalysis of J. Lacan, post-structuralist analysis of the mythology by R. Barthes and fictionalization of P. Osborne. ; Стаття аналізує феномен «Австро-Грецької Імперії», яка є прикладом етнокультурного, соціополітичного, мистецького колективного проєкту-дослідження. Важливою у цьому проєкті, який розвивається в режимі work-in-progress, є його фікціональна складова, яка стає дедалі актуальнішою в контексті феномену постістини та конспірологічних теорій, що вірулентно захоплюють медійний простір. Окремо проаналізовано і продемонстровано важливість методів фікціоналізації в постконцептуальному мистецтві, з огляду на можливість конструювання метапозиції в ситуації історико-політичної невизначеності. Саме проєкт Австро-Греції є емблематичним прикладом цього в сучасному українському художньому процесі, адже він агрегує серію ключових проблематик, однією з яких і досі є проблема ідентичності. У статті задіяно різні методологічні підходи та категорії, зокрема, оптику «парафікції» К. Ламберт-Бітті, психоаналіз Ж. Лакана, постструктуралістський аналіз міфології Р. Барта та фікціоналізацію П. Осборна.

The paper analizes the phenomenon of "Austro-Greek Empire" — a collective art-research project that includes ethno-cultural, social-political, and artistic frames. The fictional dimension of this "work-in-progress" project becomes its substantial part due to the topical issue of the post-truth phenomenon and conspiracy theories that are prevailing the media space. The importance of fictionalization methods in post-conceptual art is analyzed and demonstrated, given the possibility of constructing a metaposition in a situation of historical and political uncertainty. The "Austro-Greek Empire" is an emblematic project for the contemporary Ukrainian art process, as it aggregates a series of key issues, one of which is still the problem of identity. The article uses various methodological approaches, in particular, the optics of "parafiction" by C. Lambert-Beatty, psychoanalysis of J. Lacan, post-structuralist analysis of the mythology by R. Barthes and fictionalization of P. Osborne. ; Стаття аналізує феномен «Австро-Грецької Імперії», яка є прикладом етнокультурного, соціополітичного, мистецького колективного проєкту-дослідження. Важливою у цьому проєкті, який розвивається в режимі work-in-progress, є його фікціональна складова, яка стає дедалі актуальнішою в контексті феномену постістини та конспірологічних теорій, що вірулентно захоплюють медійний простір. Окремо проаналізовано і продемонстровано важливість методів фікціоналізації в постконцептуальному мистецтві, з огляду на можливість конструювання метапозиції в ситуації історико-політичної невизначеності. Саме проєкт Австро-Греції є емблематичним прикладом цього в сучасному українському художньому процесі, адже він агрегує серію ключових проблематик, однією з яких і досі є проблема ідентичності. У статті задіяно різні методологічні підходи та категорії, зокрема, оптику «парафікції» К. Ламберт-Бітті, психоаналіз Ж. Лакана, постструктуралістський аналіз міфології Р. Барта та фікціоналізацію П. Осборна.