Suchergebnisse

The article examines one of the types of political participation of citizens – formal political participation, which in turn includes voting in elections and referendums, active support for political parties, contacting of citizens with government officials and membership in trade unions. The author's attention is focused on such types of formal political participation as voting in elections and support for political parties in Ukraine in 2014-2019, which allows assessing the ability of institutions of representative democracy to solve problems that were relevant to citizens during this period. The article analyzes the quantitative indicators of turnout in the presidential elections (in 2014 and 2019), parliamentary elections (in 2014 and 2019), regular local elections (in 2015). It is identified that the turnout in this period is minimal for all the years of Ukraine's independence, and the fact of elections in conditions of military aggression affected the ability of citizens to participate in the election. Thus, turnout does not characterize the real willingness of Ukrainian citizens to use this type of formal political participation. Quantitative indicators of membership, activity support and trust in political parties were also analyzed. This led to the conclusion that political parties did not enjoy the support of the population during the research period. Such an attitude of citizens to political parties is explained by certain shortcomings of their functioning in Ukraine: insufficient interaction with the broad segments of society, inability to demonstrate effective solutions to current problems and show independence from large business elites. Indicators of formal political participation of Ukrainian citizens show that the institutions of representative power in the researched period were not fully capable of performing their social functions. This caused a change in the electoral preferences of citizens in the 2019 elections and led to the reform of electoral legislation. ; В статті досліджується один із видів політичної участі громадян – формальна політична участь, що в свою чергу охоплює голосування на виборах та референдумах, діяльнісну підтримку політичних партій, контактування громадян з представниками органів влади та членство у професійних спілках. Увага автора сфокусована на таких різновидах формальної політичної участі як голосування на виборах та підтримка політичних партій в Україні 2014-2019 років, що дозволяє оцінити здатність інститутів представницької демократії вирішити проблеми, що були актуальні для громадян в цей період. В статті проаналізовані кількісні показники явки громадян на президентських виборах (у 2014 та 2019 роках), парламентських виборах (у 2014 та 2019 роках), чергових місцевих виборах (у 2015 році). Встановлено, що показники явки на виборах в цей період є мінімальними за усі роки незалежності, при цьому факт проведення виборів в умовах військової агресії вплинув на можливість громадян взяти участь в виборах. Отже, явка на виборах не характеризує реальну готовність громадян України застосувати цей різновид формальної політичної участі. Також проаналізовані кількісні показники членства, діяльнісної підтримки та довіри до політичних партій. Це дозволило дійти висновку, що політичні партії в досліджуваний період не користувались підтримкою населення. Таке ставлення громадян до політичних партій пояснюється певними недоліками їх функціонування в Україні: недостатньо налагодженою взаємодією з широкими верствами населення, нездатністю продемонструвати ефективне вирішення актуальних проблем та виявити незалежність від великих бізнес-еліт. Покажчики формальної політичної участі громадян України свідчать про те, що інститути представницької влади в досліджуваний період не були повною мірою спроможні виконувати свої суспільні функції. Це стало причиною змін електоральних вподобань громадян на виборах 2019 року та спричинило реформування виборчого законодавства.

The article examines one of the types of political participation of citizens – formal political participation, which in turn includes voting in elections and referendums, active support for political parties, contacting of citizens with government officials and membership in trade unions. The author's attention is focused on such types of formal political participation as voting in elections and support for political parties in Ukraine in 2014-2019, which allows assessing the ability of institutions of representative democracy to solve problems that were relevant to citizens during this period. The article analyzes the quantitative indicators of turnout in the presidential elections (in 2014 and 2019), parliamentary elections (in 2014 and 2019), regular local elections (in 2015). It is identified that the turnout in this period is minimal for all the years of Ukraine's independence, and the fact of elections in conditions of military aggression affected the ability of citizens to participate in the election. Thus, turnout does not characterize the real willingness of Ukrainian citizens to use this type of formal political participation. Quantitative indicators of membership, activity support and trust in political parties were also analyzed. This led to the conclusion that political parties did not enjoy the support of the population during the research period. Such an attitude of citizens to political parties is explained by certain shortcomings of their functioning in Ukraine: insufficient interaction with the broad segments of society, inability to demonstrate effective solutions to current problems and show independence from large business elites. Indicators of formal political participation of Ukrainian citizens show that the institutions of representative power in the researched period were not fully capable of performing their social functions. This caused a change in the electoral preferences of citizens in the 2019 elections and led to the reform of electoral legislation. ; В статті досліджується один із видів політичної участі громадян – формальна політична участь, що в свою чергу охоплює голосування на виборах та референдумах, діяльнісну підтримку політичних партій, контактування громадян з представниками органів влади та членство у професійних спілках. Увага автора сфокусована на таких різновидах формальної політичної участі як голосування на виборах та підтримка політичних партій в Україні 2014-2019 років, що дозволяє оцінити здатність інститутів представницької демократії вирішити проблеми, що були актуальні для громадян в цей період. В статті проаналізовані кількісні показники явки громадян на президентських виборах (у 2014 та 2019 роках), парламентських виборах (у 2014 та 2019 роках), чергових місцевих виборах (у 2015 році). Встановлено, що показники явки на виборах в цей період є мінімальними за усі роки незалежності, при цьому факт проведення виборів в умовах військової агресії вплинув на можливість громадян взяти участь в виборах. Отже, явка на виборах не характеризує реальну готовність громадян України застосувати цей різновид формальної політичної участі. Також проаналізовані кількісні показники членства, діяльнісної підтримки та довіри до політичних партій. Це дозволило дійти висновку, що політичні партії в досліджуваний період не користувались підтримкою населення. Таке ставлення громадян до політичних партій пояснюється певними недоліками їх функціонування в Україні: недостатньо налагодженою взаємодією з широкими верствами населення, нездатністю продемонструвати ефективне вирішення актуальних проблем та виявити незалежність від великих бізнес-еліт. Покажчики формальної політичної участі громадян України свідчать про те, що інститути представницької влади в досліджуваний період не були повною мірою спроможні виконувати свої суспільні функції. Це стало причиною змін електоральних вподобань громадян на виборах 2019 року та спричинило реформування виборчого законодавства.