Suchergebnisse

Problem setting. Security issues are importantfor contemporary international relations research, since security has been and remains one of the most important aspects in the functioning of international relations. Ensuring security is seen as an important task for both a state and the international community in the broad sense of the term, in particular for the EU. In today's context, the problem of information security of the individual, the state and the society is fundamentally relevant as it needs, primarily, a complex reflection, taking into account the realities of the present. In addition, continuous monitoring of the security situation in the information field, the ranking of threats by the degree of influence on national interests, the rational redistribution of forces and the means to neutralize threats are urgently needed.Recent research and publications analysis. Problems of European politics and defense are constantly in the center of attention of Western scientists, first of all Laura Chappell, David J. Galbreath, Jocelyn Mawdsley, Robert McCabe, Hugo Meijer, Deborah Sanders, Ian Speller, Marco Wyss, and others. In the Ukrainian literature, some solutions to this problem are found in Ya. Tymkiv's manual, in the encyclopedic dictionary-directory «Modern Political Vocabulary», in the Glossary of the Encyclopedic Dictionary of Information Security, articles by Yu. Bytyak and I. Yakovyuk, M. Dmytrenko, E. Nikipelova,O. Poshedin, O. Sosnin and O. Dzioban, M. Trebin which the author of the paper researches and identifies previously unsolved parts of the general problem the article is devoted to.Paper object: to analyze the term «security», to identify the place of security in the European security and defense policy, to characterize the peculiarities of the problem of the Euro-Atlantic security space formation.Paper main body. In the article, based on the conceptualization of the security problem in the aspect of international political issues, the definitions of the security by domestic and foreign scientists are explored. Particular attention is paid to information security, which requires, first of all, a comprehensive understanding of the today's realities. The evolution of the EU Common Security and Defense Policy, its current interpretation in the EU's Global Foreign and Security Policy, has been traced. The main security priorities were identified, namely, defense, counter-terrorism, cybersecurity, energy and strategic communications. Special attention is drawn to the problem of creating the Euro-Atlantic security information space, i.e., the space of a dialogue between Ukraine and the NATO, which should accompany the necessary reforms in Ukraine in order to bring it closer to Euro-Atlantic standards.Conclusions of the research. Therefore, in the modern science of international relations there is no definition of security that would satisfy both domestic and foreign scientists. This is explained by the fact that certain components of the security content acquire a certain value or lose it, depending on the internal situation in the country and the international situation. The problem of information security which requires, first of all, a comprehensive understanding of the present realities is ofparticular importance in today's context.The contours of the EU Common Security and Defense Policy began to be defined in the 1990s, and its current interpretation is reflected in the EU's Global Foreign and Security Policy, 2016. Defense, counter-terrorism, cybersecurity, energy and strategic communication are the main security priorities. The issue of creating a Euro-Atlantic security space that is the space of a dialogue between Ukraine and the NATO, which should accompany the necessary reforms in Ukraine in order to bring it closer to Euro-Atlantic standards is of utmost importance. ; В статье на основе концептуализации проблемы безопасности в аспекте международно-политической проблематики исследованы определения безопасности отечественных и зарубежных ученых. Особое внимание уделяется информационной безопасности, которая требует, прежде всего, комплексного осмысления с учетом реалий. Прослежена эволюция общей политики безопасности и обороны ЕС, современная ее интерпретация в Глобальной стратегии внешней политики и политики безопасности ЕС. Отмечено, что приоритетными вопросами безопасности определены: оборона, борьба с терроризмом, кибербезопасность, энергетика и стра­тегические коммуникации. Определенное внимание уделяется проблеме создания евроатлантического информационного пространства - пространства диалога Украины и НАТО, которое должно сопровождаться проведением необходимых реформ в Украине с целью приближения ее к евроатлантическим стандартам. ; У статті на основі концептуалізації проблеми безпеки в аспекті міжнародно-політичної проблематики досліджені визначення безпеки вітчизняних і зарубіжних науковців. Особлива увага приділяється інформаційній безпеці, яка потребує, насамперед, комплексного осмислення з урахуванням реалій сьогодення. Простежено еволюцію Спільної політики безпеки і оборони ЄС, сучасну її інтерпретацію в Глобальній стратегії зовнішньої політики та політики безпеки ЄС. Зазначено, що основними безпековими пріоритетами визначені: оборона, боротьба з тероризмом, кібербезпека, енергетика та стратегічні комунікації. Певна увага приділяється проблемі створення євроатлантичного безпекового простору - простору діалогу України і НАТО, що має супроводжувати проведення необхідних реформ в Україні з метою наближення її до євроатлантичних стандартів.

Problem setting. Security issues are importantfor contemporary international relations research, since security has been and remains one of the most important aspects in the functioning of international relations. Ensuring security is seen as an important task for both a state and the international community in the broad sense of the term, in particular for the EU. In today's context, the problem of information security of the individual, the state and the society is fundamentally relevant as it needs, primarily, a complex reflection, taking into account the realities of the present. In addition, continuous monitoring of the security situation in the information field, the ranking of threats by the degree of influence on national interests, the rational redistribution of forces and the means to neutralize threats are urgently needed.Recent research and publications analysis. Problems of European politics and defense are constantly in the center of attention of Western scientists, first of all Laura Chappell, David J. Galbreath, Jocelyn Mawdsley, Robert McCabe, Hugo Meijer, Deborah Sanders, Ian Speller, Marco Wyss, and others. In the Ukrainian literature, some solutions to this problem are found in Ya. Tymkiv's manual, in the encyclopedic dictionary-directory «Modern Political Vocabulary», in the Glossary of the Encyclopedic Dictionary of Information Security, articles by Yu. Bytyak and I. Yakovyuk, M. Dmytrenko, E. Nikipelova,O. Poshedin, O. Sosnin and O. Dzioban, M. Trebin which the author of the paper researches and identifies previously unsolved parts of the general problem the article is devoted to.Paper object: to analyze the term «security», to identify the place of security in the European security and defense policy, to characterize the peculiarities of the problem of the Euro-Atlantic security space formation.Paper main body. In the article, based on the conceptualization of the security problem in the aspect of international political issues, the definitions of the security by domestic and foreign scientists are explored. Particular attention is paid to information security, which requires, first of all, a comprehensive understanding of the today's realities. The evolution of the EU Common Security and Defense Policy, its current interpretation in the EU's Global Foreign and Security Policy, has been traced. The main security priorities were identified, namely, defense, counter-terrorism, cybersecurity, energy and strategic communications. Special attention is drawn to the problem of creating the Euro-Atlantic security information space, i.e., the space of a dialogue between Ukraine and the NATO, which should accompany the necessary reforms in Ukraine in order to bring it closer to Euro-Atlantic standards.Conclusions of the research. Therefore, in the modern science of international relations there is no definition of security that would satisfy both domestic and foreign scientists. This is explained by the fact that certain components of the security content acquire a certain value or lose it, depending on the internal situation in the country and the international situation. The problem of information security which requires, first of all, a comprehensive understanding of the present realities is ofparticular importance in today's context.The contours of the EU Common Security and Defense Policy began to be defined in the 1990s, and its current interpretation is reflected in the EU's Global Foreign and Security Policy, 2016. Defense, counter-terrorism, cybersecurity, energy and strategic communication are the main security priorities. The issue of creating a Euro-Atlantic security space that is the space of a dialogue between Ukraine and the NATO, which should accompany the necessary reforms in Ukraine in order to bring it closer to Euro-Atlantic standards is of utmost importance. ; В статье на основе концептуализации проблемы безопасности в аспекте международно-политической проблематики исследованы определения безопасности отечественных и зарубежных ученых. Особое внимание уделяется информационной безопасности, которая требует, прежде всего, комплексного осмысления с учетом реалий. Прослежена эволюция общей политики безопасности и обороны ЕС, современная ее интерпретация в Глобальной стратегии внешней политики и политики безопасности ЕС. Отмечено, что приоритетными вопросами безопасности определены: оборона, борьба с терроризмом, кибербезопасность, энергетика и стра­тегические коммуникации. Определенное внимание уделяется проблеме создания евроатлантического информационного пространства - пространства диалога Украины и НАТО, которое должно сопровождаться проведением необходимых реформ в Украине с целью приближения ее к евроатлантическим стандартам. ; У статті на основі концептуалізації проблеми безпеки в аспекті міжнародно-політичної проблематики досліджені визначення безпеки вітчизняних і зарубіжних науковців. Особлива увага приділяється інформаційній безпеці, яка потребує, насамперед, комплексного осмислення з урахуванням реалій сьогодення. Простежено еволюцію Спільної політики безпеки і оборони ЄС, сучасну її інтерпретацію в Глобальній стратегії зовнішньої політики та політики безпеки ЄС. Зазначено, що основними безпековими пріоритетами визначені: оборона, боротьба з тероризмом, кібербезпека, енергетика та стратегічні комунікації. Певна увага приділяється проблемі створення євроатлантичного безпекового простору - простору діалогу України і НАТО, що має супроводжувати проведення необхідних реформ в Україні з метою наближення її до євроатлантичних стандартів.

Analysis of climate change as the latest threat to the beginning of ХХІ сentury which complicates existing dangers and enhances environmental stress and is therefore an integral part of national and international security programs. As the climate changes and their effects are characterized by a complex interplay of natural, environmental, technological, economic, political and social processes, this perspective is largely subject of Natural and economic discourse. However, today there is insufficient social and political work in which the impact of climate change on the security of world society would be considered. Climatic changes are interpreted by the author as changes directly or indirectly related to human activity, which changes the composition of the world atmosphere and complements the natural climate variability over comparable periods of time. Several ways of influencing security have been analyzed: increasing competition for access to natural resources; increasing the frequency of climatic extreme weather events and disasters, pushing people to migration on a large scale or getting illegal sources of income; violation of food production and rising food prices; reduction of energy efficiency; an increase in demand for water resources and an irregular supply of them. The focus is on individual national and international security programs that directly or indirectly relate to climate change.Key words: threats; climate change; climate security; international security; climate system; national security; weather. ; Проаналізовано зміну клімату як новітню загрозу початку ХХІ ст., що ускладнює існуючі небезпеки та посилює екологічний стрес, отож є невід'ємним елементом національних та міжнародних програм безпеки. Оскільки кліматичні зміни і їхні наслідки характеризуються складною взаємодією природничих, екологічних, технологічних, економічних, політичних і соціальних процесів, ця проблематика є предметом переважно науково-природничого та економічного дискурсу. Проте сьогодні вкрай недостатньо соціально-політичних праць, в яких розглядають впливи кліматичних змін на безпеку світового суспільства. Кліматичні зміни автор трактує як зміни, що прямо або побічно пов'язані з діяльністю людини, яка змінює склад світової атмосфери і доповнює природну мінливість клімату протягом порівнянних періодів часу. Проаналізовано декілька способів впливу на безпеку: збільшення конкуренції за доступ до природних ресурсів; зростання частоти кліматичних екстремальних погодних явищ і лих, підштовхування людей до міграції у великих масштабах або до незаконних джерел доходу; порушення технології виробництва продуктів харчування і підвищення цін на продовольство; зниження ефективності виробництва енергії; зростання попиту на водні ресурси та нерегулярне їхнє постачання. Акцентовано увагу на окремих національних та міжнародних програмах безпеки, що прямо або побічно пов'язані з кліматичними змінами.Ключові слова: загрози; кліматична безпека; кліматична дипломатія; кліматичні зміни; міжнародна безпека; кліматична система; національна безпека.

Problem setting. An important problem mankind has become the global climate change, which in reality today there is no doubt.Recent research and publications analysis. An analysis of recent studies and publica- tions has revealed a clear lack of research in the field of climatic diplomacy in the na- tional scientific tradition, although in the documents devoted to the issue of climate change, this term is used. To date, there are not enough scientific papers to address the main aspects of the theory and practice of climate diplomacy. Researches devoted to the consideration of climate change problems in political science, as presented by modern Western political science, are practically absent.Paper objective. The purpose and tasks of this article are related to the conceptualiza- tion of climate diplomacy in the aspect of international-political issues regarding its es- sence, structure and analysis of its methodological significance for the improvement of modern practices in the management of international relations or foreign policy in the field of climate change.Paper main body. In the article is realized the conceptualization of climate diplomacy in the aspect of international political problems regarding its essence, structure and stages of evolution, its methodological significance for improving modern practices of managing international relations or foreign policy in the sphere of climate change is ana- lyzed. The content of the terms «climate diplomacy», «climatic regime», «climate confer- ences» is disclosed, the object and subject of climate diplomacy, the main elements of climate diplomacy, the some documents of climate diplomacy are analyzed. The influence of those changes, which take place in diplomacy, on the formation and features of climate diplomacy is traced. The problem of climate change is actualized on social and human consequences, which, possibly, can have the risks of conflict and instability. Particular attention is paid to the empirical level of climate diplomacy, which analyzes the architec- ture of climate change, as well as the analytical level of climate diplomacy, which is de- termined by the transition from the club to the network forms of climate diplomacy on a wider background of discussions about the nature, relevance and adequacy of climate diplomacy in a complex global world.The author considers the criterial signs of climate diplomacy: belonging to the sphere of international relations and the foreign policy of the state; application of negotiations as the main instrument for establishing relations between subjects of international relations in the field of climate change; the presence of the institute of professionals who directly conduct climate talks and implement climate cooperation, preventing not only climate change, but also the consequences of measures taken to respond to climate change.Conclusions of the research. Consequently, climate diplomacy is proposed to be de- fined as the theory and practice of creating an international climatic regime, climate change through multilevel, collective and public diplomacy, which is based on soft power tools that are owned and actively used by officials of states, international organizations, informal institutions, transnational structures and civil society, among which a special role belongs to the negotiation process and the result of which is the clear legal and organizational design of architecture for climatic changes. ; В статье осуществлена концептуализация климатической дипломатии в аспек- те международно-политической проблематики относительно ее сущности, струк- туры и этапов эволюции, анализируется ее методологическое значение для совер- шенствования современных практик управления международными отношениями или внешней политикой в сфере изменения климата. Раскрыто содержание понятий«климатическая дипломатия», «климатический режим», «климатические конфе- ренции», проанализированы объект и предмет климатической дипломатии, основ- ные элементы климатической дипломатии, некоторые документы климатической дипломатии. Прослежено влияние тех изменений, что имеют место в дипломатии, на формирование и особенности климатической дипломатии. Актуализировано проблему изменений климата на социальные и человеческие последствия, которые, вероятно, могут иметь риски конфликта и нестабильности. Особое внимание уделяется эмпирическому уровню климатической дипломатии, что анализирует архитектуру изменения климата, а также аналитическому уровню климатической дипломатии, который определяется переходом от клуба к сетевым формам климатической дипломатии на более широком фоне дискуссий о природе, актуальности и адекватности климатической дипломатии в сложном глобальном мире. ; У статті здійснено концептуалізацію кліматичної дипломатії в аспекті міжнародно-політичної проблематики щодо її сутності, структури та етапів еволюції, аналізується її методологічне значення для удосконалення сучасних практик управління міжнародними відносинами або зовнішньою політикою у галузі змін клімату. Розкрито зміст понять «кліматична ди- пломатія», «кліматичний режим», «кліматичні конференції», проаналізова- но об'єкт та предмет кліматичної дипломатії, основні елементи кліматич- ної дипломатії, деякі документи кліматичної дипломатії. Простежено вплив тих змін, що мають місце в дипломатії, на формування та особливості кліматичної дипломатії. Актуалізовано проблему змін клімату на соціальні та людські наслідки, які, ймовірно, можуть мати ризики конфлікту та не- стабільності. Особлива увага приділяється емпіричному рівню кліматичної дипломатії, що аналізує архітектуру зміни клімату, а також аналітичному рівню кліматичної дипломатії, який визначається переходом від клубу до мережевих форм кліматичної дипломатії на більш широкому фоні дискусій про природу, актуальність та адекватність дипломатії у складному глобальному світі.

Problem setting. An important problem mankind has become the global climate change, which in reality today there is no doubt.Recent research and publications analysis. An analysis of recent studies and publica- tions has revealed a clear lack of research in the field of climatic diplomacy in the na- tional scientific tradition, although in the documents devoted to the issue of climate change, this term is used. To date, there are not enough scientific papers to address the main aspects of the theory and practice of climate diplomacy. Researches devoted to the consideration of climate change problems in political science, as presented by modern Western political science, are practically absent.Paper objective. The purpose and tasks of this article are related to the conceptualiza- tion of climate diplomacy in the aspect of international-political issues regarding its es- sence, structure and analysis of its methodological significance for the improvement of modern practices in the management of international relations or foreign policy in the field of climate change.Paper main body. In the article is realized the conceptualization of climate diplomacy in the aspect of international political problems regarding its essence, structure and stages of evolution, its methodological significance for improving modern practices of managing international relations or foreign policy in the sphere of climate change is ana- lyzed. The content of the terms «climate diplomacy», «climatic regime», «climate confer- ences» is disclosed, the object and subject of climate diplomacy, the main elements of climate diplomacy, the some documents of climate diplomacy are analyzed. The influence of those changes, which take place in diplomacy, on the formation and features of climate diplomacy is traced. The problem of climate change is actualized on social and human consequences, which, possibly, can have the risks of conflict and instability. Particular attention is paid to the empirical level of climate diplomacy, which analyzes the architec- ture of climate change, as well as the analytical level of climate diplomacy, which is de- termined by the transition from the club to the network forms of climate diplomacy on a wider background of discussions about the nature, relevance and adequacy of climate diplomacy in a complex global world.The author considers the criterial signs of climate diplomacy: belonging to the sphere of international relations and the foreign policy of the state; application of negotiations as the main instrument for establishing relations between subjects of international relations in the field of climate change; the presence of the institute of professionals who directly conduct climate talks and implement climate cooperation, preventing not only climate change, but also the consequences of measures taken to respond to climate change.Conclusions of the research. Consequently, climate diplomacy is proposed to be de- fined as the theory and practice of creating an international climatic regime, climate change through multilevel, collective and public diplomacy, which is based on soft power tools that are owned and actively used by officials of states, international organizations, informal institutions, transnational structures and civil society, among which a special role belongs to the negotiation process and the result of which is the clear legal and organizational design of architecture for climatic changes. ; В статье осуществлена концептуализация климатической дипломатии в аспек- те международно-политической проблематики относительно ее сущности, струк- туры и этапов эволюции, анализируется ее методологическое значение для совер- шенствования современных практик управления международными отношениями или внешней политикой в сфере изменения климата. Раскрыто содержание понятий«климатическая дипломатия», «климатический режим», «климатические конфе- ренции», проанализированы объект и предмет климатической дипломатии, основ- ные элементы климатической дипломатии, некоторые документы климатической дипломатии. Прослежено влияние тех изменений, что имеют место в дипломатии, на формирование и особенности климатической дипломатии. Актуализировано проблему изменений климата на социальные и человеческие последствия, которые, вероятно, могут иметь риски конфликта и нестабильности. Особое внимание уделяется эмпирическому уровню климатической дипломатии, что анализирует архитектуру изменения климата, а также аналитическому уровню климатической дипломатии, который определяется переходом от клуба к сетевым формам климатической дипломатии на более широком фоне дискуссий о природе, актуальности и адекватности климатической дипломатии в сложном глобальном мире. ; У статті здійснено концептуалізацію кліматичної дипломатії в аспекті міжнародно-політичної проблематики щодо її сутності, структури та етапів еволюції, аналізується її методологічне значення для удосконалення сучасних практик управління міжнародними відносинами або зовнішньою політикою у галузі змін клімату. Розкрито зміст понять «кліматична ди- пломатія», «кліматичний режим», «кліматичні конференції», проаналізова- но об'єкт та предмет кліматичної дипломатії, основні елементи кліматич- ної дипломатії, деякі документи кліматичної дипломатії. Простежено вплив тих змін, що мають місце в дипломатії, на формування та особливості кліматичної дипломатії. Актуалізовано проблему змін клімату на соціальні та людські наслідки, які, ймовірно, можуть мати ризики конфлікту та не- стабільності. Особлива увага приділяється емпіричному рівню кліматичної дипломатії, що аналізує архітектуру зміни клімату, а також аналітичному рівню кліматичної дипломатії, який визначається переходом від клубу до мережевих форм кліматичної дипломатії на більш широкому фоні дискусій про природу, актуальність та адекватність дипломатії у складному глобальному світі.

У главі аналізується проблема стратегічних комунікацій, яка стала особливо популярною в останні два десятиліття. Спочатку вона розглядалася переважно у наукових, політичних і комерційних колах США та деяких європейських країн. Зараз починає з'являтися в нормативних та аналітичних документах різного рівня і у нас, що фактично легітимізує це поняття в України. Оскільки не існує консенсусу щодо визначення стратегічних комунікацій, подано їх різні трактування, зокрема систематичний ряд послідовних і узгоджених заходів, що проводяться на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях і дозволяють розуміти цільові аудиторії, визначаючи ефективні канали для просування і підтримки конкретних типів поведінки. У статті розглядається інституціональний вимір стратегічних комунікацій ЄС. Йдеться про специфіку стратегічних комунікацій ДАІШ та Росії в європейському інформаційному просторі, яким мають протидіяти окремі європейські СтратКоми, що діють в арабському та східному регіонах Європейської Політики Сусідства, звертається увага на роль у системі стратегічних комунікацій координатора ЄС по боротьбі з тероризмом, на необхідність розширення діалогу, співробітництва та координації дій ЄС з НАТО щодо стратегічних комунікацій. ; In the chapter analyzes the problem of strategic communication, which has become particularly popular in the past two decades. First, it was seen mainly in the scientific, political and business circles in the US and some European countries. Now it begins to appear in the normative and analytical documents of different levels, and we have, in fact legitimizes the concept in Ukraine. Since there is no consensus on the definition of strategic communications, represented by their different interpretations, particularly strategic communications are viewed as a systematic series of coherent and coordinated activities at the strategic, operational and tactical levels, which allow to understand the target audience, identifying effective channels to promote and support specific behaviors. The article deals with the institutional dimension of the EU's strategic communications. We are talking about the specifics of strategic communications Da'esh and Russia in the European information space, which should counteract some European Stratcoms operating in Arabic and eastern regions of the European Neighbourhood Policy, draws attention to the role in the EU's strategic communications of the EU coordinator for counter-terrorism,to the need to enhance dialogue, cooperation and coordination of EU action with NATO in strategic communications.

Монографія присвячена дослідженню зовнішньополітичних і безпекових аспектів регіональних стратегій США і Європи, аналізу багатостороннього співробітництва США і Європи з ключовими акторами міжнародної взаємодії, з'ясуванню особливостей зовнішньої і безпекової політики у сучасній системі міжнародних відносин. Монографія розрахована на фахівців з міжнародних відносин, науковців–американістів, дипломатичних представників, парламентарів.

Подано основні розділи та проблеми, які вивчаються в навчальному курсі політології, а також перелік першоджерел для самостійного вивчення студентами, список рекомендованої літератури.

Тихомирова Євгенія Борисівна - доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки ; У статті розглядається політологічний дискурс української американістики. Автор здійснює аналіз наукових визначень американістики, аналізує еволюцію української американістики, виявляє основні напрямки політологічних досліджень українських американістів та робить висновок, що входження України в глобалізаційний простір потребує не лише теоретичної рефлексії, але й підвищення впливу політологічного дискурсу на когнітивну сферу громадськості та його входження в свідомість української громадськості. The article considers the discourse of political science Ukrainian American Studies. The author analyzes the definitions of American Studies, analyzes the evolution of Ukrainian American studies, identifies the main directions of Ukrainian Political Studies, American Studies, and concludes that Ukraine's entry into the space of globalization requires not only theoretical reflection, but also increase the influence of political science discourse on cognition and his public entry into the consciousness of Ukrainian public

Тихомирова Євгенія Борисівна - доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки ; Проаналізовано комунікаційну політику Європейського Союзу в контексті встановлення балансу між транспарентністю та інформаційною безпекою ЄС. Визначається її спрямованість на формування транспарентності інституцій ЄС та застосування заходів щодо інформаційною безпекою європейського суспільства. Характеризуються основні завдання структур ЄС у забезпеченні транспарентності інформаційної безпеки і безпеки транспарентності. ; The communication policy ofthe European Union in the context ofensuring a balance between transparency and information security of the EU is analyzed. By itsfocus on theformation oftransparency ofEU institutions and activities in information security ofEuropean society is defined. By the main tasks of the EU structures to ensure transparency of information security and transparency are characterized.

Монографія присвячена аналізу такого важливого чинника формування відкритого суспільства як демократичність політичних систем. Основним інструментом її забезпечення, на думку автора, є зв'язки з громадськістю. Зв'язки з громадськістю розглядаються як інформаційно- комунікативна система, яка переводить демократію з рівня культурної цінності на рівень практичного забезпечення інтересів різних соціальних груп та організацій і утворює ефективний механізм реалізації завдань побудови відкритого суспільства через посередництво комунікацій з громадськістю. Такі завдання спрямовані на встановлення гармонійних відносин між соціально-організованими суб'єктами та різними колами громадськості. Для викладачів, аспірантів, науковців.

Тихомирова Євгенія Борисівна – завідувач кафедри міжнародної інформації, доктор політичних наук, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки, , Пікула Микола Миколайович – студент 4 курсу спеціальності «Політологія» ЛНУ імені Івана Франка ; Проаналізовано окремі веб-аналітичні інструменти, що дозволяють отримати емпіричну інформацію при проведенні політологічних досліджень. У статті характеризується можливість дослідження з допомогою цих засобів регіональної політики Європейського Союзу. Досліджено можливості застосування веб-аналітики при проведені порівняльних досліджень політичних систем окремих країн.