Suchergebnisse

The article deals with two aspects of Pakistani-Afghanistan relations such as drug trafficking and Afghan refugees. Described issues characterized as «non-traditional» threats to the security of both countries, which have military and political nature. The purpose of the research is to consider drug trafficking and refugees issues in their coexistence and importance in bilateral relations, especially in Pakistani foreign policy towards Afghanistan. The conclusion of the research is that terrorism and internal instability of the political situation in both countries contribute to greater inter-dependence problems of drug trafficking and refugees in the Pakistani-Afghan relations. As a result, contacts between neighbors have permanent deterioration. It is visible to conduct an assumption that named problems cannot be solved in nowadays conditions. Such assumption was confirmed by the existence of the dichotomy of bilateral contacts in which Pakistan is trying to play a leadership role, using the problems of drug trafficking and refugees as pressure on Afghanistan in its foreign policy decisions. That is why such topical for states and regional security issues became a hostage of political ambitions. ; Рассматривается роль наркоторговли и проблемы афганских беженцев на территории Пакистана в дву-сторонних отношениях Исламабада и Кабула. Описанные вопросы характеризуются как «нетрадиционные» угрозы безопасности обоих государств, которые имеют черты военно-политического характера. Фактор терроризма и нестабильность внутриполитической ситуации в обеих странах способствуют большей взаи-мозависимости проблем наркотрафика и беженцев в пакистано-афганских отношениях, что приводит к их перманентному обострению. Автор пришел к выводу о невозможности комплексного решения данных вопро-сов в современных условиях. Преградой к чему есть дихотомия двусторонних контактов, в которой Пакистан пытается играть роль лидера, используя проблемы наркотрафика и беженцев как рычаги влияния на Афгани-стан в его внешнеполитических решениях. ; Розглядається роль наркоторгівлі та проблеми афганських біженців на території Пакистану у двосторонніх відносинах Ісламабаду та Кабулу. Описані питання характеризуються як «не-традиційні» загрози безпеці обох держав, які мають риси військово-політичного характеру. Фак-тор тероризму та чинник нестабільності внутрішньополітичної ситуації у обох державах спри-яють більшій взаємозалежності проблем наркотрафіку та біженців у пакистансько-афганських відносинах, що призводить до їхнього перманентного загострення. Автор дійшов висновку про неможливість комплексного вирішення даних питань у сучасних умовах. Перепоною до чого є ди-хотомія двосторонніх контактів, у якій Пакистан намагається грати роль лідера, використову-ючи проблеми наркотрафіку та біженців як важелі впливу на Афганістан у його зовнішнь-ополітичних рішеннях

The article attempts to analyze the economic vector of China's policy in Africa in the context of Beijing's foreign policy strategy primarily through the prism of investment activity. China is interested in co-operating with African states through existing large mineral resources on the continent, as well as implementing a policy of diversification of energy supply routes. The authors singled out the challenges and prospects for economic cooperation between China and African countries. Challenges faced by official Beijing in developing cooperation with African countries, in particular in the investment sphere have a historical past, as well as the existing imbalance in the internal political development of the states of the region. However, the active involvement of Chinese investors in the economic sphere of the states of the continent is confirmed. In order to improve the implementation of China's foreign policy interests in Africa, official Beijing should carefully approach to each project, take into account the civilizational factor in the region and apply the mechanisms of «soft power». ; В статье предпринята попытка анализа экономического вектора политики Китая в Африке в контексте внешнеполитической стратегии Пекина прежде всего сквозь призму инвестиционной деятельности. Авторами выделены вызовы и перспективы экономического сотрудничества Китая и африканских государств. Вызовы, с которыми сталкивается официальный Пекин в развитии сотрудничества с африканскими государствами, в частности, в инвестиционной сфере, имеют в себе историческое прошлое, а также существующий дисбаланс во внутриполитическом развитии государств региона. Однако, подтверждается активное привлечение китайских инвесторов к экономической сфере государств континента. С целью улучшения реализации китайских внешнеполитических интересов в Африке, официальному Пекину стоит взвешенно подходить к каждому проекту, учитывать цивилизационный фактор в регионе и применять механизмы «мягкой силы». ; У статті здійснено спробу аналізу економічного вектору політики Китаю в Африці в контексті зовнішньополітичної стратегії Пекіна насамперед крізь призму інвестиційної діяльності. Авторами виокремлено виклики та перспективи економічного співробітництва Китаю та африканських держав. Виклики з якими зіштовхується офіційний Пекін у розбудові співробітництва з африканськими державами, зокрема, у інвестиційній сфері, мають у собі історичне минуле, а також існуючий дисбаланс у внутрішньополітичному розвитку держав регіону. Проте, підтверджується активне залучення китайських інвесторів до економічної сфери держав континенту. З метою покращення реалізації китайських зовнішньополітичних інтересів у Африці, офіційному Пекіну варто виважено підходити до кожного проекту, зважати на цивілізаційний чинник у регіоні та застосовувати механізми «м'якої сили».

The article attempts to analyze the legal framework and the institutional mechanism to combat the financing of international terrorism in the countries of the «golden crescent», namely Iran, Pakistan and Afghanistan. The «golden crescent» countries first of all embody the problem of illegal drug trafficking, which terrorists use to launder money and carry out terrorist operations. The governments of these states are trying to counteract the financing of terrorism by creating legislation, adapting it to international agreements on combating terrorism and the financing of terrorism. It was revealed that Ukraine after the events of 2014 may become the object of activity of international terrorist groups, the territory of which can use as a transit by terrorists. Among the common features with the situation existing in the east of Ukraine and the Ukrainian-Russian relations, one can distinguish the following. The Pakistani side accuses Iran of supporting separatists and terrorists stationed in Balochistan (Liberation Army of Baluchistan), while the Afghan side – Pakistan in support of the Taliban and the Haqqani Network in Afghanistan. In turn, Ukraine has repeatedly accused Russia of financing and supporting the activities of the Donetsk People's Republic (DNR) and Lugansk People's Republic (LNR). We consider the effective action of the Pakistani army, which during the counterterrorist operation has been actively involved in reducing the level of financing of terrorists through the cultivation, production and sale of narcotic substances. Although Ukraine is taking a number of measures to prevent terrorist actions on its territory, certain practical experience and interaction within the framework of the institutional mechanism operating in the «golden crescent» states may be useful to our country. For instance, Ukraine must create legislative mechanism to take DNR and LNR status of terrorist organization. ; У статті здійснено спробу аналізу нормативно-правової бази та інституційного механізму боротьби з фінансуванням міжнародного тероризму у країнах «золотого півмісяця», а саме Іран, Пакистан, Афганістан. Країни «золотого півмісяця», насамперед, уособлюють проблему нелегального наркотрафіку, яку використовують терористи з метою відмивання грошей і здійснення терористичних актів. Уряди цих держав намагаються протидіяти фінансуванню тероризму за допомогою створення законодавства, пристосовуючи його до міжнародних угод щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням тероризму. Виявлено, що Україна після подій 2014 р. може стати об'єктом діяльності міжнародних терористичних угрупувань, територію якої терористи зможуть використовувати як транзитну. Хоча Україна здійснює низку заходів для запобігання терористичним діям на своїй території, певний практичний досвід і взаємодія у межах інституційного механізму, що діють у державах «золотого півмісяця» можуть стати в нагоді нашій державі.

The article attempts to analyze terrorism as «non-traditional» threat to modern international security on the example of the «Islamic State». The ideological and organizational foundations of this terrorist organization as factors in the fight against terrorism were identified. The Islamic state has received the status of a security threat at the regional and global levels in connection with the involvement of the militants of the organization in the Syrian crisis. This terrorist organization has the aim not only conduct the terrorist acts, but capture territories for the development of a state-caliphate. The authors arrived at a conclusion about the specifics of the ideology of the «Islamic state», which is based on the ideas of Takfiri. The members of this group are Salafis and use jihad as a leading tool in the struggle against the West world and non-Muslim countries. The peculiarity of the «Islamic state» has become the organizational structure in the format of state formation and the goal – to establish a universal caliphate based on Sharia. «Islamic State» has a number of characteristics that distinguish it from other organizations, for example, «Taliban». Both groups are localized military organizations, however, the «Taliban» professes the idea of the Deoband movement within Sunni Islam that arose in South Asia, but Jihadists of the «Islamic State» mainly belong to the Wahhabi confession. At the present stage, the struggle against the «Islamic State» is conducted both on the global (UN) and the regional (Islamic military coalition) levels. Therefore, the community in the fight against the terrorist threat should take the specific features of this organization into account. ; В статье предпринята попытка анализа терроризма как «нетрадиционной» угрозы современной международной безо-пасности на примере группировки «Исламское государство». Выяснены идеологические и организационные основы этой террористической организации, как факторы в ведении борьбы с терроризмом. Авторы пришли к выводу о специфике идеологии «Исламского государства», основанной на идеях такфиризма, а участники группировки являются салафитами и используют джихад как ведущий инструмент в борьбе с Западным миром. Особенностью «Исламского государства» есть постоянная организационная структура в формате государственного образования и цель – установление всемирного халифата на основах шариата. На современном этапе борьба с «Исламским государством» ведется как на глобальном (ООН), так и на региональном (Исламская военная коалиция) уровнях. Поэтому, выявлены специфические черты данной организации должны быть учтены сообществом в ведении борьбы с террористической угрозой. ; У статті здійснено спробу аналізу тероризму як «нетрадиційної» загрози сучасній міжнародній безпеці на прикладі угруповання «Ісламська держава». З'ясовано ідеологічні та організаційні основи цієї терористичної організації як фактори у веденні боротьби з тероризмом. Автори дійшли висновку про специфіку ідеології «Ісламської держави», яка ґрунтується на ідеях такфіризму, а учасники угруповання є салафітами та використовують джихад як провідний інструмент у боротьбі із Західним світом. Особливістю «Ісламської держави» стала організаційна структура у форматі державного утворення та мета – встановлення всесвітнього халіфату на основах шаріату. На сучасному етапі боротьба з «Ісламською державою» ведеться як на глобальному (ООН), так і на регіональному (Ісламська військова коаліція) рівнях. Тому, виявлені специфічні риси цієї організації мають бути враховані співтовариством у веденні боротьби з терористичною загрозою.

The article attempts to analyze the economic vector of China's policy in Africa in the context of Beijing's foreign policy strategy primarily through the prism of investment activity. China is interested in co-operating with African states through existing large mineral resources on the continent, as well as implementing a policy of diversification of energy supply routes. The authors singled out the challenges and prospects for economic cooperation between China and African countries. Challenges faced by official Beijing in developing cooperation with African countries, in particular in the investment sphere have a historical past, as well as the existing imbalance in the internal political development of the states of the region. However, the active involvement of Chinese investors in the economic sphere of the states of the continent is confirmed. In order to improve the implementation of China's foreign policy interests in Africa, official Beijing should carefully approach to each project, take into account the civilizational factor in the region and apply the mechanisms of «soft power». ; В статье предпринята попытка анализа экономического вектора политики Китая в Африке в контексте внешнеполитической стратегии Пекина прежде всего сквозь призму инвестиционной деятельности. Авторами выделены вызовы и перспективы экономического сотрудничества Китая и африканских государств. Вызовы, с которыми сталкивается официальный Пекин в развитии сотрудничества с африканскими государствами, в частности, в инвестиционной сфере, имеют в себе историческое прошлое, а также существующий дисбаланс во внутриполитическом развитии государств региона. Однако, подтверждается активное привлечение китайских инвесторов к экономической сфере государств континента. С целью улучшения реализации китайских внешнеполитических интересов в Африке, официальному Пекину стоит взвешенно подходить к каждому проекту, учитывать цивилизационный фактор в регионе и применять механизмы «мягкой силы». ; У статті здійснено спробу аналізу економічного вектору політики Китаю в Африці в контексті зовнішньополітичної стратегії Пекіна насамперед крізь призму інвестиційної діяльності. Авторами виокремлено виклики та перспективи економічного співробітництва Китаю та африканських держав. Виклики з якими зіштовхується офіційний Пекін у розбудові співробітництва з африканськими державами, зокрема, у інвестиційній сфері, мають у собі історичне минуле, а також існуючий дисбаланс у внутрішньополітичному розвитку держав регіону. Проте, підтверджується активне залучення китайських інвесторів до економічної сфери держав континенту. З метою покращення реалізації китайських зовнішньополітичних інтересів у Африці, офіційному Пекіну варто виважено підходити до кожного проекту, зважати на цивілізаційний чинник у регіоні та застосовувати механізми «м'якої сили».

The article attempts to analyze the legal framework and the institutional mechanism to combat the financing of international terrorism in the countries of the «golden crescent», namely Iran, Pakistan and Afghanistan. The «golden crescent» countries first of all embody the problem of illegal drug trafficking, which terrorists use to launder money and carry out terrorist operations. The governments of these states are trying to counteract the financing of terrorism by creating legislation, adapting it to international agreements on combating terrorism and the financing of terrorism. It was revealed that Ukraine after the events of 2014 may become the object of activity of international terrorist groups, the territory of which can use as a transit by terrorists. Among the common features with the situation existing in the east of Ukraine and the Ukrainian-Russian relations, one can distinguish the following. The Pakistani side accuses Iran of supporting separatists and terrorists stationed in Balochistan (Liberation Army of Baluchistan), while the Afghan side – Pakistan in support of the Taliban and the Haqqani Network in Afghanistan. In turn, Ukraine has repeatedly accused Russia of financing and supporting the activities of the Donetsk People's Republic (DNR) and Lugansk People's Republic (LNR). We consider the effective action of the Pakistani army, which during the counterterrorist operation has been actively involved in reducing the level of financing of terrorists through the cultivation, production and sale of narcotic substances. Although Ukraine is taking a number of measures to prevent terrorist actions on its territory, certain practical experience and interaction within the framework of the institutional mechanism operating in the «golden crescent» states may be useful to our country. For instance, Ukraine must create legislative mechanism to take DNR and LNR status of terrorist organization. ; У статті здійснено спробу аналізу нормативно-правової бази та інституційного механізму боротьби з фінансуванням міжнародного тероризму у країнах «золотого півмісяця», а саме Іран, Пакистан, Афганістан. Країни «золотого півмісяця», насамперед, уособлюють проблему нелегального наркотрафіку, яку використовують терористи з метою відмивання грошей і здійснення терористичних актів. Уряди цих держав намагаються протидіяти фінансуванню тероризму за допомогою створення законодавства, пристосовуючи його до міжнародних угод щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням тероризму. Виявлено, що Україна після подій 2014 р. може стати об'єктом діяльності міжнародних терористичних угрупувань, територію якої терористи зможуть використовувати як транзитну. Хоча Україна здійснює низку заходів для запобігання терористичним діям на своїй території, певний практичний досвід і взаємодія у межах інституційного механізму, що діють у державах «золотого півмісяця» можуть стати в нагоді нашій державі.

The article attempts to analyze terrorism as «non-traditional» threat to modern international security on the example of the «Islamic State». The ideological and organizational foundations of this terrorist organization as factors in the fight against terrorism were identified. The Islamic state has received the status of a security threat at the regional and global levels in connection with the involvement of the militants of the organization in the Syrian crisis. This terrorist organization has the aim not only conduct the terrorist acts, but capture territories for the development of a state-caliphate. The authors arrived at a conclusion about the specifics of the ideology of the «Islamic state», which is based on the ideas of Takfiri. The members of this group are Salafis and use jihad as a leading tool in the struggle against the West world and non-Muslim countries. The peculiarity of the «Islamic state» has become the organizational structure in the format of state formation and the goal – to establish a universal caliphate based on Sharia. «Islamic State» has a number of characteristics that distinguish it from other organizations, for example, «Taliban». Both groups are localized military organizations, however, the «Taliban» professes the idea of the Deoband movement within Sunni Islam that arose in South Asia, but Jihadists of the «Islamic State» mainly belong to the Wahhabi confession. At the present stage, the struggle against the «Islamic State» is conducted both on the global (UN) and the regional (Islamic military coalition) levels. Therefore, the community in the fight against the terrorist threat should take the specific features of this organization into account. ; В статье предпринята попытка анализа терроризма как «нетрадиционной» угрозы современной международной безо-пасности на примере группировки «Исламское государство». Выяснены идеологические и организационные основы этой террористической организации, как факторы в ведении борьбы с терроризмом. Авторы пришли к выводу о специфике идеологии «Исламского государства», основанной на идеях такфиризма, а участники группировки являются салафитами и используют джихад как ведущий инструмент в борьбе с Западным миром. Особенностью «Исламского государства» есть постоянная организационная структура в формате государственного образования и цель – установление всемирного халифата на основах шариата. На современном этапе борьба с «Исламским государством» ведется как на глобальном (ООН), так и на региональном (Исламская военная коалиция) уровнях. Поэтому, выявлены специфические черты данной организации должны быть учтены сообществом в ведении борьбы с террористической угрозой. ; У статті здійснено спробу аналізу тероризму як «нетрадиційної» загрози сучасній міжнародній безпеці на прикладі угруповання «Ісламська держава». З'ясовано ідеологічні та організаційні основи цієї терористичної організації як фактори у веденні боротьби з тероризмом. Автори дійшли висновку про специфіку ідеології «Ісламської держави», яка ґрунтується на ідеях такфіризму, а учасники угруповання є салафітами та використовують джихад як провідний інструмент у боротьбі із Західним світом. Особливістю «Ісламської держави» стала організаційна структура у форматі державного утворення та мета – встановлення всесвітнього халіфату на основах шаріату. На сучасному етапі боротьба з «Ісламською державою» ведеться як на глобальному (ООН), так і на регіональному (Ісламська військова коаліція) рівнях. Тому, виявлені специфічні риси цієї організації мають бути враховані співтовариством у веденні боротьби з терористичною загрозою.

У статті здійснено спробу аналізу ступеню присутності нових медіа в дипломатичній діяльності Республіки Польща. Авторами було виявлено високий рівень використання соціальних мереж та сервісів мікроблогінгу польськими дипломатами. На сучасному етапі польська дипломатія активно використовує такі сервіси, як Twitter, Facebook, Flickr та Youtube, з метою популяризації власної країни на світовій арені та реалізації зовнішньополітичного курсу. Виявлено специфічні риси використання даних сервісів та проаналізовано рівень ефективності взаємодії польської дипломатичної служби з інтернет-користувачами шляхом використання сучасних засобів інтернет-комунікації. ; Due to the fast development of modern information technologies, the world began to experiencefundamental and dynamic changes. These changes have affected diplomatic services around the world. The Republic of Poland is the state that actively began to use new media as an instrument for realizing its foreign policy.In the XXI century, diplomacy requires "allies" not only between the heads of states, governments or influential organizations, but also between the societies. In order to reach such a wide circle of people, diplomatic services have begun to use social networks, microblogging services. Polish diplomacy, using these technologies, tries to distribute information about the country and strengthen its positive image. At official government portals and official pages of the Polish government in social networks there is information on the position of Poland in various international issues, various diplomatic meetings are highlighted, all of which helps to inform the population of both Poland itself and other countries. As a result, such actions make it possible to create a certain image of the state in the world.Today, Polish diplomacy is actively using sucm new media services such as Twitter, Facebook, Flickr and Youtube as a tool to promote its own country on the world stage. These services are mostly used by the embassies of Poland. Political figures and diplomats use these services only for expressing their opinions, which may not regulate the official position of the Ministry of Foreign Affairs. The most active Polish diplomacy uses microblogging service "Twitter". Statistical indicators confirm this: 160 diplomatic establishments in Poland have accounts in this service; instead, only 89 diplomatic institutions have their profiles in the social network Facebook, and only 40 in the service "Youtube".After conducting this study, we can conclude that the degree of use of social networks by the Polish diplomatic service is quite large. The Ministry of Foreign Affairs is actively monitoring the development of new media, using it in its foreign policy activities for the popularization of the Republic of Poland on the world.

У статті здійснено спробу аналізу ступеню присутності нових медіа в дипломатичній діяльності Республіки Польща. Авторами було виявлено високий рівень використання соціальних мереж та сервісів мікроблогінгу польськими дипломатами. На сучасному етапі польська дипломатія активно використовує такі сервіси, як Twitter, Facebook, Flickr та Youtube, з метою популяризації власної країни на світовій арені та реалізації зовнішньополітичного курсу. Виявлено специфічні риси використання даних сервісів та проаналізовано рівень ефективності взаємодії польської дипломатичної служби з інтернет-користувачами шляхом використання сучасних засобів інтернет-комунікації. ; Due to the fast development of modern information technologies, the world began to experiencefundamental and dynamic changes. These changes have affected diplomatic services around the world. The Republic of Poland is the state that actively began to use new media as an instrument for realizing its foreign policy.In the XXI century, diplomacy requires "allies" not only between the heads of states, governments or influential organizations, but also between the societies. In order to reach such a wide circle of people, diplomatic services have begun to use social networks, microblogging services. Polish diplomacy, using these technologies, tries to distribute information about the country and strengthen its positive image. At official government portals and official pages of the Polish government in social networks there is information on the position of Poland in various international issues, various diplomatic meetings are highlighted, all of which helps to inform the population of both Poland itself and other countries. As a result, such actions make it possible to create a certain image of the state in the world.Today, Polish diplomacy is actively using sucm new media services such as Twitter, Facebook, Flickr and Youtube as a tool to promote its own country on the world stage. These services are mostly used by the embassies of Poland. Political figures and diplomats use these services only for expressing their opinions, which may not regulate the official position of the Ministry of Foreign Affairs. The most active Polish diplomacy uses microblogging service "Twitter". Statistical indicators confirm this: 160 diplomatic establishments in Poland have accounts in this service; instead, only 89 diplomatic institutions have their profiles in the social network Facebook, and only 40 in the service "Youtube".After conducting this study, we can conclude that the degree of use of social networks by the Polish diplomatic service is quite large. The Ministry of Foreign Affairs is actively monitoring the development of new media, using it in its foreign policy activities for the popularization of the Republic of Poland on the world.