Suchergebnisse

The article examines the intra-American processes under the influence of which the B. Obama administration's global policy course was formed and implemented. It is claimed that the passive global policy of the United States in 2009-2017 was formed in unfavorable for the adoption and implementation of ambitious foreign policy decisions conditions. Firstly, the psychological fatigue of American society from the «endless wars» of the previous administration of George W. Bush. Secondly, the negative effects of neoliberal economic globalization on the masses and industry of America. Thirdly, the impact of the global economic crisis of 2008 on the country. Solving the latter was the main task ofthedemocratic administration in Washington, and the fight against this crisis determined the logic ofB.Obama's domestic and foreign behavior during the many years of his presidency, including identifying ways for America to address global environmental issues, its actions in intergovernmental organizations, responding to international social, including political crises. It is emphasized that due to the material and human losses caused by the wars in Iraq and Afghanistan, the global economic crisis in the United States by the end of 2008 lost much of its potential «smart» power in the global arena– both military power and economic potential, the country was forced radically to limit the use of the military component of their «hard» force, instead, intensify the use of such components as sanctions, the role in the functioning of international regimes, until the potential ofWashington's force is restored. Along with the diminishing role of America's «hard» power in the global arena, the importance of its «soft» power (bilateral and multilateral diplomacy, external attractiveness) has increased. The use of Washington's material incentives to influence other capitals and non-state actors in the global arena has also been limited by the need to use them to overcome the effects oftheeconomic crisis in America. ; У статті розглянуто внутрішньо-американські процеси, під впливом яких формувався і реалізувався курс глобальної політики адміністрації Б.Обами. Стверджується, що пасивна глобальна політика США у2009-2017рр. формувалась вумовах, несприятливих для прийняття і реалізації амбітних зовнішньополітичних рішень. По-перше, психологічної втоми американського суспільства від«нескінченних воєн» попередньої адміністрації– Дж.Буша-мол. По-друге– негативних ефектів неоліберальної економічної глобалізації для мас і промисловості Америки. По-третє– впливу нацю країну глобальної економічної кризи 2008р. Вирішення останньої було головним завданням демократичної адміністрації уВашингтоні, а боротьба зцією кризою зумовлювала логіку поведінки Б.Обами навнутрішній і зовнішній арені протягом багатьох років його президентства, зокрема при визначенні способів вирішення Америкою глобальних проблем довкілля, її діях вміжурядових організаціях, реагуванні наміжнародні соціальні, вт.ч. політичні кризи. Підкреслюється, що внаслідок матеріальних і людських втрат, спричинених війнами вІраку та Афганістані, глобальною економічною кризою, США вже докінця 2008р. втратили значну частину свого потенціалу «розумної» сили наглобальній арені– як воєнної могутності, так і економічного потенціалу, змушені були радикально обмежити використання воєнної складової їх «жорсткої» сили, натомість, активізувати використання такої її компоненти, як санкційний інструментарій, роль уфункціонуванні міжнародних режимів, доти доки потенціал сили Вашингтона небуде відновлено. Поряд іззменшенням ролі «жорсткої» сили Америки наглобальній арені зросло значення її «м'якої» сили (дво- і багатосторонньої дипломатії, зовнішьої привабливості). Використання матеріальних стимулів впливу Вашингтона наінші столиці та нанедержавних акторів наглобальній арені також було обмежено зогляду напотребу їх використання для подолання наслідків економічної кризи всередині Америки.

The article examines the intra-American processes under the influence of which the B. Obama administration's global policy course was formed and implemented. It is claimed that the passive global policy of the United States in 2009-2017 was formed in unfavorable for the adoption and implementation of ambitious foreign policy decisions conditions. Firstly, the psychological fatigue of American society from the «endless wars» of the previous administration of George W. Bush. Secondly, the negative effects of neoliberal economic globalization on the masses and industry of America. Thirdly, the impact of the global economic crisis of 2008 on the country. Solving the latter was the main task ofthedemocratic administration in Washington, and the fight against this crisis determined the logic ofB.Obama's domestic and foreign behavior during the many years of his presidency, including identifying ways for America to address global environmental issues, its actions in intergovernmental organizations, responding to international social, including political crises. It is emphasized that due to the material and human losses caused by the wars in Iraq and Afghanistan, the global economic crisis in the United States by the end of 2008 lost much of its potential «smart» power in the global arena– both military power and economic potential, the country was forced radically to limit the use of the military component of their «hard» force, instead, intensify the use of such components as sanctions, the role in the functioning of international regimes, until the potential ofWashington's force is restored. Along with the diminishing role of America's «hard» power in the global arena, the importance of its «soft» power (bilateral and multilateral diplomacy, external attractiveness) has increased. The use of Washington's material incentives to influence other capitals and non-state actors in the global arena has also been limited by the need to use them to overcome the effects oftheeconomic crisis in America. ; У статті розглянуто внутрішньо-американські процеси, під впливом яких формувався і реалізувався курс глобальної політики адміністрації Б.Обами. Стверджується, що пасивна глобальна політика США у2009-2017рр. формувалась вумовах, несприятливих для прийняття і реалізації амбітних зовнішньополітичних рішень. По-перше, психологічної втоми американського суспільства від«нескінченних воєн» попередньої адміністрації– Дж.Буша-мол. По-друге– негативних ефектів неоліберальної економічної глобалізації для мас і промисловості Америки. По-третє– впливу нацю країну глобальної економічної кризи 2008р. Вирішення останньої було головним завданням демократичної адміністрації уВашингтоні, а боротьба зцією кризою зумовлювала логіку поведінки Б.Обами навнутрішній і зовнішній арені протягом багатьох років його президентства, зокрема при визначенні способів вирішення Америкою глобальних проблем довкілля, її діях вміжурядових організаціях, реагуванні наміжнародні соціальні, вт.ч. політичні кризи. Підкреслюється, що внаслідок матеріальних і людських втрат, спричинених війнами вІраку та Афганістані, глобальною економічною кризою, США вже докінця 2008р. втратили значну частину свого потенціалу «розумної» сили наглобальній арені– як воєнної могутності, так і економічного потенціалу, змушені були радикально обмежити використання воєнної складової їх «жорсткої» сили, натомість, активізувати використання такої її компоненти, як санкційний інструментарій, роль уфункціонуванні міжнародних режимів, доти доки потенціал сили Вашингтона небуде відновлено. Поряд іззменшенням ролі «жорсткої» сили Америки наглобальній арені зросло значення її «м'якої» сили (дво- і багатосторонньої дипломатії, зовнішьої привабливості). Використання матеріальних стимулів впливу Вашингтона наінші столиці та нанедержавних акторів наглобальній арені також було обмежено зогляду напотребу їх використання для подолання наслідків економічної кризи всередині Америки.