Процес глобалізації, утворення конфліктів, посилення міграції та зростання кількості біженців сприяє залученню до міжкультурної комунікації величезних мас людей, що належать до різних географічних і культурних ареалів, соціальних, національних і конфесійних груп. Досвід останніх десятиліть продемонстрував неспроможність багатьох етнонаціональних концепцій, що грунтуються на неминучості стирання етнічних відмінностей і зниженні міжнаціональної напруженості під впливом глобалізації, індустріалізації й урбанізації. Навпаки, збільшення можливостей вільного волевиявлення народів і демократизація суспільства лише загострюють етнічну самосвідомість. Інтеграційним та асиміляційним процесам, тісно пов'язаним з глобалізацією, протистоїть дезінтеграційна сила етнічної і конфесійної нетерпимості, яка в умовах міграційних криз 2015-2016 і 2021 років та глобальної пандемії ще гостріше проявилася. Тому формування позитивних реалій сучасного демократичного суспільства можливе тільки на основі досягнення толерантних стосунків, передусім у посттоталітарних країнах. Для глибшого розуміння явища міжетнічної ксенофобії, причин і умов його проявів, вивчення досвіду профілактики цього глобального «захворювання» на планеті у статті здійснено аналіз цієї проблеми у 15 країнах і трьох великих регіонах, окреслено кращі практики запобігання поширенню міжетнічної ксенофобії в країнах Євросоюзу, Україні та Російській Федерації.
Ключові слова: ксенофобія, Євросоюз, Україна, Росія, конфлікти.
The article is based on the thesis of the report delivered at the opening of the international scientific Internet conference "Ukraine's migration policy in the context of globalization: management experience and current risks", which took place at Uzhhorod National University on March 24 - April 15 this year. according to the List of scientific conferences formed by the Ministry of Education and Science of Ukraine for 2020. The conference was organized by the NN Institute of European Integration Studies, the Research Institute of Migration and Demography of the Faculty of Economics and the Faculty of History and International Relations of Uzhhorod National University.The article presents a preliminary sociological and political analysis of the migration situation in Ukraine, including in crisis conditions. An assessment of the regulatory framework for migration management in Ukraine is given. The influence of systemic and situational forms of migration management on the stability and development of society, the need for new approaches to improve the existing strategy of state migration policy of Ukraine and its implementation are substantiated. Steps for further research on this topic, proposals that can complement the existing system and propose a new concept of state migration policy, which will complement the Migration Policy Strategy of the Cabinet of Ministers of Ukraine and a specific action plan to it. ; В основі статті – тези доповіді, виголошеної на відкритті міжнародної наукової інтернет-конференції «Міграційна політика України в умовах глобалізації: досвід управління та ризики сьогодення», яка проходила в УжНУ 24 березня – 15 квітня ц.р. згідно з Переліком проведення наукових конференцій, сформованим МОН України на 2020 рік. Організаторами конференції виступили НН Інститут євроінтеграційних досліджень, НДІ міграції і демографії економічного факультету та факультет історії і міжнародних відносин УжНУ. У статті здійснено попередній соціолого-політологічний аналіз міграційної ситуації в Україні, в тому числі у кризових умовах. Дається оцінка нормативно-правової бази управління міграційним процесом в Україні. Обґрунтовується вплив системної і ситуативної форм управління міграційним процесом на забезпечення стабільності і розвитку суспільства, необхідність нових підходів для вдосконалення існуючої стратегії державної міграційної політики України та її реалізації. Обґрунтовуються кроки щодо подальшого наукового дослідження цієї теми, пропозиції, які можуть доповнити існуючу систему та запропонувати нову концепцію державної міграційної політики, що дозволить доповнити Стратегію міграційної політики Кабінету Міністрів України та конкретний план дій до неї.
The article is based on the thesis of the report delivered at the opening of the international scientific Internet conference "Ukraine's migration policy in the context of globalization: management experience and current risks", which took place at Uzhhorod National University on March 24 - April 15 this year. according to the List of scientific conferences formed by the Ministry of Education and Science of Ukraine for 2020. The conference was organized by the NN Institute of European Integration Studies, the Research Institute of Migration and Demography of the Faculty of Economics and the Faculty of History and International Relations of Uzhhorod National University.The article presents a preliminary sociological and political analysis of the migration situation in Ukraine, including in crisis conditions. An assessment of the regulatory framework for migration management in Ukraine is given. The influence of systemic and situational forms of migration management on the stability and development of society, the need for new approaches to improve the existing strategy of state migration policy of Ukraine and its implementation are substantiated. Steps for further research on this topic, proposals that can complement the existing system and propose a new concept of state migration policy, which will complement the Migration Policy Strategy of the Cabinet of Ministers of Ukraine and a specific action plan to it. ; В основі статті – тези доповіді, виголошеної на відкритті міжнародної наукової інтернет-конференції «Міграційна політика України в умовах глобалізації: досвід управління та ризики сьогодення», яка проходила в УжНУ 24 березня – 15 квітня ц.р. згідно з Переліком проведення наукових конференцій, сформованим МОН України на 2020 рік. Організаторами конференції виступили НН Інститут євроінтеграційних досліджень, НДІ міграції і демографії економічного факультету та факультет історії і міжнародних відносин УжНУ. У статті здійснено попередній соціолого-політологічний аналіз міграційної ситуації в Україні, в тому числі у кризових умовах. Дається оцінка нормативно-правової бази управління міграційним процесом в Україні. Обґрунтовується вплив системної і ситуативної форм управління міграційним процесом на забезпечення стабільності і розвитку суспільства, необхідність нових підходів для вдосконалення існуючої стратегії державної міграційної політики України та її реалізації. Обґрунтовуються кроки щодо подальшого наукового дослідження цієї теми, пропозиції, які можуть доповнити існуючу систему та запропонувати нову концепцію державної міграційної політики, що дозволить доповнити Стратегію міграційної політики Кабінету Міністрів України та конкретний план дій до неї.
У статті здійснено соціолого-політологічний аналіз поглядів учених на роль середнього класу в умовах індустріалізації і трансформації економіки. Обґрунтовуються його вплив на забезпечення стабільності суспільства, необхідність нових підходів при подальшому розробленні теми. Через призму значення середнього класу запропоновано оцінку ситуації на нинішньому ринку праці, його ролі як головного чинника підвищення якості людського капіталу, трансформації економіки, стабільності громадянського суспільства в Україні, Казахстані і країнах Європи. ; In the 21st century, especially after the global crisis of 2007-2009, the emphasis is shifting to the problem of the need to form a new middle class, especially in the post-Soviet space, and not only since this problem has become relevant in the last decade even in the EU. Therefore, the subject of research is the state of development of the middle class problem, its new value and role in the consolidation of society (on the example of Ukraine, Kazakhstan and other countries).The relevance and scientific novelty of the problem of the new middle class lies in the fact that this phenomenon to date, with some exceptions, in its new quality in Ukraine, Kazakhstan and other post-Soviet countries as an object and subject is not researched enough, and therefore has no modern sufficient theoretical explanation both in terms of its role in individual countries and in the scale of the global world integration process.This is due to the fact that much of the post-Soviet researchers have come from a rather contradictory position that, in the context of globalization, the middle class of the Western sample will be formed with the peculiarities for each country, and the historical and socio-cultural characteristics will eventually be smoothed out. In fact, the post-Soviet republics inherited a layer of intellectuals, a working class and a peasantry, but the social structure of society very quickly by historical standards acquired a certain state of uncertainty at first, and then did not withstand the test of new time and got a new social borders and national features for each republic. However, the importance of the phenomenon of the middle class did not diminish, but rather, more clearly defined and increased to the level of the guarantor of stability of every society.The article attempts to prove that any society is able to maintain stability and even to ensure its development for a certain period of time: in one case by the efforts of rigid authoritarianism, as in Iraq and Libya in the times of Gaddafi and Hussein, in the other - by manipulations of the public consciousness, and in the third, more or less, depending on the specifics of the government and the stability of political power. But this is a temporary phenomenon, and any government, sooner or later, failing to ensure the formation and development of its national middle class, is unable to create the conditions for stability and development of the society for the long term and without inter-ethnic, social, inter-religious and other cataclysms ensure continuity and conflict-free transfer of political power. Subversion of concepts, inventing various social substitutes for the role of the middle class, based on social, cultural, national, religious, and even party formations, are only able to stretch the problem in time, to drive it deep, but not to ensure strong socio-economic stability and continuity in their society for a long time.
У статті здійснено аналіз подій, які відбулися в Україні в 2004 і 2013-2014 рр., у наступні роки, їх вплив на європейський і світовий порядок. Простежуються наслідки цих подій (анексія Росією Криму, організація конфліктів, відкрита війна Росії на Сході України, військовий конфлікт в Азовському морі) для світового інтеграційного процесу, а в зв'язку з цим актуальність дослідження кризи об'єднавчої ідеї Європи Жана Моне, необхідність її модернізації в нових умовах. Дії РФ грубо порушили міжнародне право і зруйнували світовий порядок, тим самим визначили іншу формулу взаємозв'язків і правил двосторонніх відносин між Україною і РФ, Україною і Заходом, в тому числі і з Республікою Казахстан, вплинули на світову інтеграцію. На прикладі створення незалежної Православної церкви України демонструється прихована агресивна сутність т.зв. «русского мира» і офіційної політики Кремля щодо захисту інтересів «істинних православних» на території України і ряду інших держав.Автор науково аргументує процес трансформації існуючих, прояву нових цінностей і стандартів у міждержавних відносинах, що складаються під впливом цих подій в Україні, на формування нового світового політичного та інтеграційного порядку. Геополітичний вибір народу України, що засвідчує зрілість громадянського суспільства і міцність держави, - в європейськості, однак Україна зіткнулася з новими величезними проблемами, перетворилася на вузол світових геополітичних протиріч, стала «яблуком розбрату», точкою злиття глобальних інтересів і, на жаль, саме в цій якості перемістилася в центр геополітики. Сьогодні немає готових рецептів і тим більше програми виходу з гібридної війни, в яку втягнуто Україну, а разом з нею і багато країн світу. Автор не претендує на повну відповідь на всі питання, однак робить спробу зазирнути у внутрішній світ українського суспільства і держави в останні два неповні десятиліття, розібратися в хронології і сутнісних проблемах їх розвитку, продемонструвати небезпеку переростання конфлікту в осередок світового дезінтеграційного процесу, початок нової масштабної війни і переформатування світового політичного порядку. Актуалізується тема і тим, що 5 років тому Український Крим був окупований Росією, виповнюється 5 років з початку військових дій на Донбасі, коли РФ порушила територіальну цілісність і суверенітет України, зневаживши всі міжнародні правові акти та правила мирного співіснування. ; The article analyzes the events that took place in Ukraine in 2004 and 2013-2014, in subsequent years, their influence on European and world order. The consequences of these events (Russia's annexation of the Crimea, the organization of conflicts, Russia's open war in the East of Ukraine, the military conflict in the Sea of Azov) for the global integration process are traced, and in this connection, the relevance of the study of the crisis of the unifying idea of Europe, Jean Monet, the need for it modernization in new conditions. Russia's actions grossly violated international law and destroyed the world order, thereby defining another formula for the relationship and the rules of bilateral relations between Ukraine and the Russian Federation, Ukraine and the West, including with the Republic of Kazakhstan, influenced global integration. An example of the creation of an independent Orthodox Church of Ukraine demonstrates the hidden aggressive nature of the so-called The "Russian Peace" and the official policy of the Kremlin to protect the interests of "true Orthodox" in the territory of Ukraine and a number of other states.The author scientifically argues the process of transformation of existing, the emergence of new values and standards in the interstate relations, which are formed under the influence of these events in Ukraine, on the formation of a new world political and integration order. The geopolitical choice of the people of Ukraine, which testifies to the maturity of civil society and the strength of the state,– in Europe, but Ukraine faced new huge problems, turned into a knot of world geopolitical contradictions, became an "apple of discord", a point of merge of global interests and, unfortunately, it was precisely This quality has moved to the center of geopolitics. Today there are no ready-made recipes and, especially, the program for the exit from the hybrid war, which involves Ukraine, and with it and many countries of the world. The author does not pretend to answer all the questions in the first attempt, but he tries to look into the inner world of Ukrainian society and the state in the last two decades, to understand the chronology and the essential problems of their development, to demonstrate the danger of the conflict escalating into the center of the world disintegration process, the beginning of a new large-scale war and reformatting the world political order. The theme and the fact that 5 years ago the Ukrainian Crimea was occupied by Russia is marking 5 years since the beginning of hostilities in the Donbass, when Russia violated the territorial integrity and sovereignty of Ukraine, despising all international legal acts and rules of peaceful coexistence.
The article analyzes the events that took place in Ukraine in 2004 and 2013-2014, in subsequent years, their influence on European and world order. The consequences of these events (Russia's annexation of the Crimea, the organization of conflicts, Russia's open war in the East of Ukraine, the military conflict in the Sea of Azov) for the global integration process are traced, and in this connection, the relevance of the study of the crisis of the unifying idea of Europe, Jean Monet, the need for it modernization in new conditions. Russia's actions grossly violated international law and destroyed the world order, thereby defining another formula for the relationship and the rules of bilateral relations between Ukraine and the Russian Federation, Ukraine and the West, including with the Republic of Kazakhstan, influenced global integration. An example of the creation of an independent Orthodox Church of Ukraine demonstrates the hidden aggressive nature of the so-called The "Russian Peace" and the official policy of the Kremlin to protect the interests of "true Orthodox" in the territory of Ukraine and a number of other states.The author scientifically argues the process of transformation of existing, the emergence of new values and standards in the interstate relations, which are formed under the influence of these events in Ukraine, on the formation of a new world political and integration order. The geopolitical choice of the people of Ukraine, which testifies to the maturity of civil society and the strength of the state,– in Europe, but Ukraine faced new huge problems, turned into a knot of world geopolitical contradictions, became an "apple of discord", a point of merge of global interests and, unfortunately, it was precisely This quality has moved to the center of geopolitics. Today there are no ready-made recipes and, especially, the program for the exit from the hybrid war, which involves Ukraine, and with it and many countries of the world. The author does not pretend to answer all the questions in the first attempt, but he tries to look into the inner world of Ukrainian society and the state in the last two decades, to understand the chronology and the essential problems of their development, to demonstrate the danger of the conflict escalating into the center of the world disintegration process, the beginning of a new large-scale war and reformatting the world political order. The theme and the fact that 5 years ago the Ukrainian Crimea was occupied by Russia is marking 5 years since the beginning of hostilities in the Donbass, when Russia violated the territorial integrity and sovereignty of Ukraine, despising all international legal acts and rules of peaceful coexistence. ; У статті здійснено аналіз подій, які відбулися в Україні в 2004 і 2013-2014 рр., у наступні роки, їх вплив на європейський і світовий порядок. Простежуються наслідки цих подій (анексія Росією Криму, організація конфліктів, відкрита війна Росії на Сході України, військовий конфлікт в Азовському морі) для світового інтеграційного процесу, а в зв'язку з цим актуальність дослідження кризи об'єднавчої ідеї Європи Жана Моне, необхідність її модернізації в нових умовах. Дії РФ грубо порушили міжнародне право і зруйнували світовий порядок, тим самим визначили іншу формулу взаємозв'язків і правил двосторонніх відносин між Україною і РФ, Україною і Заходом, в тому числі і з Республікою Казахстан, вплинули на світову інтеграцію. На прикладі створення незалежної Православної церкви України демонструється прихована агресивна сутність т.зв. «русского мира» і офіційної політики Кремля щодо захисту інтересів «істинних православних» на території України і ряду інших держав.Автор науково аргументує процес трансформації існуючих, прояву нових цінностей і стандартів у міждержавних відносинах, що складаються під впливом цих подій в Україні, на формування нового світового політичного та інтеграційного порядку. Геополітичний вибір народу України, що засвідчує зрілість громадянського суспільства і міцність держави, - в європейськості, однак Україна зіткнулася з новими величезними проблемами, перетворилася на вузол світових геополітичних протиріч, стала «яблуком розбрату», точкою злиття глобальних інтересів і, на жаль, саме в цій якості перемістилася в центр геополітики. Сьогодні немає готових рецептів і тим більше програми виходу з гібридної війни, в яку втягнуто Україну, а разом з нею і багато країн світу. Автор не претендує на повну відповідь на всі питання, однак робить спробу зазирнути у внутрішній світ українського суспільства і держави в останні два неповні десятиліття, розібратися в хронології і сутнісних проблемах їх розвитку, продемонструвати небезпеку переростання конфлікту в осередок світового дезінтеграційного процесу, початок нової масштабної війни і переформатування світового політичного порядку. Актуалізується тема і тим, що 5 років тому Український Крим був окупований Росією, виповнюється 5 років з початку військових дій на Донбасі, коли РФ порушила територіальну цілісність і суверенітет України, зневаживши всі міжнародні правові акти та правила мирного співіснування.
У статті здійснено соціолого-політологічний аналіз поглядів учених на роль середнього класу в умовах індустріалізації і трансформації економіки. Обґрунтовуються його вплив на забезпечення стабільності суспільства, необхідність нових підходів при подальшому розробленні теми. Через призму значення середнього класу запропоновано оцінку ситуації на нинішньому ринку праці, його ролі як головного чинника підвищення якості людського капіталу, трансформації економіки, стабільності громадянського суспільства в Україні, Казахстані і країнах Європи. ; In the 21st century, especially after the global crisis of 2007-2009, the emphasis is shifting to the problem of the need to form a new middle class, especially in the post-Soviet space, and not only since this problem has become relevant in the last decade even in the EU. Therefore, the subject of research is the state of development of the middle class problem, its new value and role in the consolidation of society (on the example of Ukraine, Kazakhstan and other countries).The relevance and scientific novelty of the problem of the new middle class lies in the fact that this phenomenon to date, with some exceptions, in its new quality in Ukraine, Kazakhstan and other post-Soviet countries as an object and subject is not researched enough, and therefore has no modern sufficient theoretical explanation both in terms of its role in individual countries and in the scale of the global world integration process.This is due to the fact that much of the post-Soviet researchers have come from a rather contradictory position that, in the context of globalization, the middle class of the Western sample will be formed with the peculiarities for each country, and the historical and socio-cultural characteristics will eventually be smoothed out. In fact, the post-Soviet republics inherited a layer of intellectuals, a working class and a peasantry, but the social structure of society very quickly by historical standards acquired a certain state of uncertainty at first, and then did not withstand the test of new time and got a new social borders and national features for each republic. However, the importance of the phenomenon of the middle class did not diminish, but rather, more clearly defined and increased to the level of the guarantor of stability of every society.The article attempts to prove that any society is able to maintain stability and even to ensure its development for a certain period of time: in one case by the efforts of rigid authoritarianism, as in Iraq and Libya in the times of Gaddafi and Hussein, in the other - by manipulations of the public consciousness, and in the third, more or less, depending on the specifics of the government and the stability of political power. But this is a temporary phenomenon, and any government, sooner or later, failing to ensure the formation and development of its national middle class, is unable to create the conditions for stability and development of the society for the long term and without inter-ethnic, social, inter-religious and other cataclysms ensure continuity and conflict-free transfer of political power. Subversion of concepts, inventing various social substitutes for the role of the middle class, based on social, cultural, national, religious, and even party formations, are only able to stretch the problem in time, to drive it deep, but not to ensure strong socio-economic stability and continuity in their society for a long time.
Російська агресія проти України спричинила найбільшу гуманітарну кризу з часів Другої світової війни, призвела до найстрашнішої демографічної катастрофи. Повномасштабне вторгнення Росії та інтенсивні бойові дії, що тривають в Україні з 24 лютого 2022р., завдали потужного удару по всіх ланках економічної, соціальної, інфраструктурної, гуманітарної сфер української держави. Гуманітарні наслідки для населення України є руйнівними, оскільки постачання базових товарів і послуг призупинилося, а цивільне населення втікає від бойових дій, найперше в країни Європи, США та Канаду, або переміщується в західні області України, в тому числі Закарпаття. З одного боку, люди вимушені залишати свої домівки, а з іншого — мільйони опинилися в районах інтенсивних бойових дій на майже 20% території України, а також під постійним бомбардуванням чи атаками БПЛА і ракетами майже на всіх українських землях. Сучасна ситуація не дає змоги спрогнозувати, чи залишаться вимушено переміщені особи у місцях перебування, чи повернуться додому, а чи змусить доля до нових переселень громадян з небезпечних регіонів або із зон окупації. Головним чином це залежить від ситуації на фронті, чим довше затягуватимуться бойові дії, тим більше громадян переміщатиметься всередині країни або мігруватиме за кордон. Це дозволяє припустити, що кількість міжнародних мігрантів з України зростатиме як із безпекових, так і з економічних причин. Оскільки мігранти з України чи переселенці у безпечніші райони – це зазвичай працездатні і працелюбні, активні та освічені люди, їх відплив може значно ускладнити й уповільнити післявоєнну відбудову країни. Тому створення умов для повернення біженців та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) має бути пріоритетним завданням держави, найважливішим предметом співпраці між Україною та приймаючими країнами, а також Євросоюзом загалом.
Російсько-українська війна є однією з найтрагічніших реальностей ХХI століття, яка перетворила нормальний життєвий ритм планети на страхітливі масові явища ненависті і терору, змінила політичну карту світу, намагається запровадити новий, непередбачуваний порядок у міжнародних відносинах. Україна, відстоюючи незалежність у жорстокій війні на своїй території, зіткнулася з численними втратами та викликами. Одним з таких викликів і неймовірних втрат є масштабний потік вимушених мігрантів з України до інших країн. Життя біженців - це пошук нового життя, пристосування до якісно інших, як правило, важких умов на чужих землях.У статті висвітлено наслідки головного сучасного геополітичного виклику - російської агресії проти України, яка спричинила глобальні проблеми міграції та біженців з України. Міграція українців до Канади, яка має глибокі історичні корені, розпочалася наприкінці XIX століття. Основний період масової української міграції припадає на початок XX століття, коли Канада стала одним із шести ключових привабливих центрів світової міграції, прийнявши велику кількість українців. Зараз роль цієї держави не змінилася, а навпаки - вочевидь зросла, особливо для біженців з України.У статті розглянуто історичний початок міграції українців до Канади, проаналізовано ставлення уряду Канади до українських біженців та їх сприйняття, обґрунтовано періодизацію міграційних хвиль, висвітлено заходи, які Канада вживає для надання допомоги українським біженцям, що іммігрували у зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну 24 лютого 2022 року.Ключові слова: Україна, Канада, імміграція, біженці, програми допомоги, дослідження, адаптація, інтеграція.
Масштабна агресія Росії проти України призвела до найбільшої гуманітарної кризи після Другої світової війни. За оцінками, війна змусила понад 14 млн громадян України покинути свої домівки, спричинила масове внутрішнє переміщення в західні області України, а мільйонів біженців за кордон, створила небачений для нашої держави міграційний рух і, як наслідок, - найтрагічніший за всю історію демографічний спад. Більшість втікачів від війни знайшли притулок у Європі, скористалися програмами допомоги США та Канади, багатьох інших країн. Міграція такого масштабу призвела до тяжких соціально-економічних та демографічних наслідків. Але чи не найкритичнішою є проблема щодо повернення біженців на батьківщину. Тим більше, що іноземні і вітчизняні економічні та військові експерти прогнозують, що війна не завершиться у найближчий час. А це означатиме, що через затягування війни гальмуватиметься і процес повернення біженців з України на батьківщину. Більше того, чим тривалішою буде війна, тим більше втікачів від неї адаптуватимуться до нових умов життя за кордоном, у тому числі і внутрішньо переміщені особи. Хто займе їхні місця? Мігранти з бідніших країн?! Питання не є риторичним, вимагає конкретних заходів з боку влади. До слова, не лише української, а й влади країн,де знайшли притулок біженці. Статтю присвячено дослідженню актуальної проблеми масової міграції українців внаслідок війни та її впливу на демографічну ситуацію як в Україні, так і в країнах-приймачах, найперше Європейського Союзу. Розглянуто позитивні та негативні аспекти цього явища, економічні, соціальні та культурні наслідки міграції. Підкреслюється необхідність розроблення та реалізації стратегії повернення мігрантів до України як ключового фактору для відновлення економіки та стабільності країни після війни. Акцентовано на можливих рішеннях та стратегіях, спрямованих на розв'язання міграційно-демографічної кризи, що відповідатимуть національним інтересам України, з метою забезпечення її економічного відновлення та соціальної стабільності.Ключові слова: війна, біженці, демографія, Європейський Союз, соціальні виклики, відновлення, повернення мігрантів.
