The article is devoted to the topical problem of modern pedagogical theory and practice of Ukraine - the teachers' work with families and children during the war in schools as centers of social assistance in the community. A special place in this process is occupied by counseling families with children in the conditions of temporary stay of families in schools, permanent stay and residence of internally displaced persons, teachers' communication with new students' families in host communities, constant connections of school teachers with their students' families. The article emphasizes that counseling of various kinds helps to solve various problems of families with children on the basis of family-centered approach, assistance in organizing and using self-help and crisis intervention as current scientific approaches and leading social work strategies in Ukraine, especially in wartime. The approaches and strategies identified in the article on war and families with children have not been considered in the aspect of advising families in research. The article's purpose is to determine the scientific approaches, content, methods, leading methods of counseling families with children in war condition. The article's scientific novelty is to determine the content, types, methods and techniques, conditions for school teachers to consult families with children in different conditions of wartime, in a crisis situation and the impact on the family of various other stressors. A list of problems and needs of families with children in wartime is also identified. The article's practical significance is to determine the range of problems of families with children in wartime, a set of methods of counseling and methods of working with families with children in wartime, highlighting a set of problems of internally displaced persons. They have not only socio-economic, political, medical problems, but also moral, psychological and pedagogical problems. Prospects for further research are: determining the features and set of methods ...
The relevance of the study is related to the existence of military conflict between Russia and Ukraine, which affects the realization of the right of children to education and their safety. The Declaration of School Safety requires specific guidance on its implementation and realization. Therefore, it is necessary to develop scientific approaches and ways of implementing the Declaration in the education system of Ukraine, taking into account the existing developments and integrating them into the education system at the level of the educational establishment, community, region, and country. Conducted theoretical analysis of existing research reveals only some areas of implementation of the Declaration of School Safety, the studies do not directly relate to the military conflict, the education system, the work of pedagogical workers in the conflict to realize the right of children to education and ensure their safety. The purpose of the article is to determine the scientific approaches and ways of implementing the Declaration of School Safety in the practical work of the pedagogical staff of educational institutions. We have chosen epistemological, pragmatic, problem-oriented scientific approaches, child-centrism as the research methodology, which has directed research to find out ways to implement the Declaration of School Safety in Ukrainian educational institutions. It is determined that the scientific approaches in the theory of pedagogy, which can be the basis for systematic counteracting the dangers in education for children by pedagogical workers are: peace building and pedagogy of nonviolence, assistance for self-help as self-defense and teaching safe behavior of children, risk-taking, risk-taking before the conflict. Each of these approaches has different functions and ways of putting it into practice: 1) peace building and non-violence pedagogy: as child-friendly schools; happy educational environment, universal design; mediation, mediation services; technologies of pedagogy of non-violence; peace building position of teachers; working with parents to help with school safety; prevention and counteraction of bullying in schools; 2. self-help assistance as self-defense and safe behavior; critical thinking and decision-making skills; training in conflict behavior, counteracting manipulation. 3. the risk-oriented approach as a passport of the educational institution; training in identifying risks and dangers for children, taking into account the context and dynamics of the conflict; territory protection measures, hazard prevention, risk elimination for children and more. 4. education that is sensitive to conflict as standards and strategies for its implementation.Keywords: School security Declaration, self-defense, safe behavior, education, conflict-sensitive, risk-oriented approach, non-violence pedagogy, school safety passport, school, child-friendly, mediation, peace building, risks and dangers, Certification teachers training, self-help. ; Актуальність дослідження пов'язана з існуванням військового конфлікту між Росією та Україною на Сході, який впливає на реалізацію права дітей на освіту, їх безпеку. Декларація безпеки шкіл вимагає надання конкретних рекомендацій щодо її впровадження і реалізації. Тому необхідною є розробка наукових підходів і конкретних шляхів реалізації Декларації в системі освіти України, враховуючи при цьому існуючі зарубіжні розробки та інтегруючи їх на рівні закладу освіти, громади, регіону, країни. Проведений теоретичний аналіз існуючих досліджень розкриває лише окремі напрями впровадження Декларації безпеки шкіл, дослідження не стосуються прямо військового конфлікту, системи освіти, роботи педагогічних працівників в умовах конфлікту для реалізації права дітей на освіту і забезпечення їх безпеки. Метою статті є визначення наукових підходів і шляхів реалізації Декларації безпеки шкіл в практичній роботі педагогічних працівників закладів освіти. Нами було в якості методології дослідження обрано гносеологічний, прагматичний, проблемно-орієнтований наукові підходи, дитиноцентризм, які скеровували дослідження на з'ясування шляхів впровадження Декларації безпеки шкіл в заклади освіти України. Визначено, що науковими підходами в теорії педагогіки, які можуть стати основою для системної протидії небезпеці в освіті для дітей силами педагогічних працівників є: миробудівництво і педагогіка ненасилля, допомога для самодопомоги як самозахист і навчання безпечній поведінці дітей, ризико-орієнтований підхід, освіта, чуттєва до конфлікту. Кожен з цих підходів має різні функції і шляхи реалізації на практиці: 1) миробудівництво і педагогіка ненасилля: як школи, дружні до дитини; щасливе освітнє середовище, універсальний дизайн; медіація, служби посередництва; технології педагогіки ненасилля; миробудівна позиція педагогів; робота з батьками щодо допомоги в забезпеченні безпеки шкіл; профілактика і протидія буллінгу в школах; 2) допомога для самодопомоги як самозахист і безпечна поведінка; критичне мислення і вміння прийняття рішень; навчання поведінці в конфлікті, протидії маніпуляціям; 3) ризико-орієнтований підхід як паспорт безпеки закладу освіти; навчання визначенню ризиків і небезпек для дітей з урахуванням контексту і динаміки конфлікту; заходи щодо охорони території, попередження небезпек, усунення ризиків для дітей тощо; 4) освіта, чуттєва до конфлікту як стандарти і стратегії її впровадження.Ключові слова: Декларація безпеки шкіл, самозахист, безпечна поведінка, освіта, конфліктно-орієнтований підхід, ризико-орієнтований підхід, педагогіка ненасильства, паспорт безпеки закладу освіти, школа, дружня до дітей, посередництво, миробудування, ризики та небезпеки, атестація вчителів, самодопомога.
The article is devoted to the topical problem of modern pedagogy such as teachers' preparation for formation of critical and creative thinking for children of different ages. The time of globalization, digitalization, the increase of computer and transnational crime, changes in political vectors, the economic foundations of society require the ability to make independent decisions in an ever-changing environment. The paper identifies the relevance and proves the need to develop a special regional program for teachers to improve skills in terms of reforming education and society. For the first time the theoretical bases of content selection, methods and forms of teaching the content of the formation program of critical and creative thinking for children in a course of advanced training of pedagogical workers are formulated. The basis for developing the program content was a reasonable set of scientific approaches of different levels, namely: philosophical approaches, approaches of the highest theoretical level, general scientific approaches, specific scientific approaches, pedagogical approaches that allowed to formulate its content. A survey of key stakeholders of the program clarified the program content. It contains 3 modules: "Diagnosis of critical and creative thinking for children", "The essence of creative and critical thinking for children", "Formation of creative and critical thinking for children". The program is designed for 30 hours. The practical significance of the program is that the specific methods of diagnosis and formation of critical and creative thinking for children of different ages are done, these techniques are mastered by teachers on their own experience. ; Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної педагогіки – підготовці учителів до формування критичного і творчого мислення у дітей різного віку. Час глобалізації, діджиталізації, збільшення комп'ютерних та транснаціональних злочинів, зміни політичних векторів, економічних основ суспільства вимагають вміння самостійно приймати рішення в умовах, які постійно змінюються. У роботі визначено актуальність і доведено необхідність розробки спеціальної регіональної програми для педагогічних кадрів з підвищення кваліфікації в умовах реформування освіти і суспільства. Уперше сформульовані теоретичні основи відбору змісту, методів і форм викладання змісту програми з формування критичного та творчого мислення у дітей в курсі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Основою для розробки змісту програми став обґрунтований комплекс наукових підходів різного рівня, а саме: філософські підходи, підходи вищого теоретичного рівня, підходи загальнонаукові, підходи конкретно-наукові, педагогічні підходи, що дозволили сформулювати її зміст. Опитування ключових стейкхолдерів програми дозволило уточнити зміст програми. Вона містить 3 модулі: «Діагностика критичного і творчого мислення у дітей», «Сутність творчого та критичного мислення у дітей», «Формування творчого та критичного мислення у дітей». Програма розрахована на 30 годин. Практичне значення програми полягає в тому, що наведені конкретні методики діагностики і формування критичного і творчого мислення у дітей різного віку, ці методики вчителі опановують на власному досвіді.
