У статті розкрито логіку, механізм та основні параметри проектування системи протидії транснаціональній злочинності на державному кордоні. Розкрито співвідношення понять «транснаціональна» та «транскордонна» злочинність. На основі запропонованої раніше автором моделі кримінологічної політики у сфері транскордонних відносин представлено архітектоніку кластерної моделі протидії транснаціональній злочинності.Обґрунтовано гіпотезу про ефективність кластерної білатеральної системи протидії транскордонній злочинності (далі – системи) на будь-якій ділянці державного кордону та прикордонної території суміжних держав. Зокрема, визначено такі умови ефективності:1) білатералізм системи – одночасне застосування заходів запобігання злочинності у суміжних державах;2) кластерна побудова системи обумовлена кримінологічним прогнозом, що базується на виявлених кримінальних ризиках у різних сферах транскордонних відносин;3) стійкість системи – включення до двохсторонніх міждержавних угод неконфліктних питань, що усуває вплив політичних чинників на стійкість всієї системи. ; В статье раскрыта логика, механизм и основные параметры проектирования системы противодействия транснациональной преступности. Раскрыто соотношение понятий «транснациональная» и «трансграничная» преступность. На основе предложенной ранее автором модели криминологической политики в сфере трансграничных отношений представлена архитектоника кластерной модели противодействия транснациональной преступности. Обоснована гипотеза об эффективности кластерной билатеральной системы противодействия трансграничной преступности (далее - системы) на любом участке государственной границы и приграничной территории сопредельных государств. В частности, определены следующие условия её эффективности:1) билатерализм системы – одновременное применение мер предупреждения преступности в сопредельных государствах;2) кластерное построение системы обусловлено криминологическим прогнозом на базе выявленных криминальных рисков в различных сферах трансграничных отношений;3) устойчивость системы – включение в двусторонние межгосударственные соглашения неконфликтных вопросов, исключающих влияние политических факторов на устойчивость всей системы. ; The article reveals with the logic, mechanism and main parameters for designing of the cross-border crime counteraction system. The interrelation of the concepts of "transnational" and "cross-border" crime has been revealed. The structure of the cluster system of transnational crime counteraction in the field of cross-border relations has been presented based on the criminological policy model that had been previously proposed by the author.The hypothesis on the effectiveness of the cluster bilateral system of cross-border crime counteraction (hereinafter – the system) at any sector of the state border as well as at the border territory of adjacent states has been substantiated. In particular, the following conditions of its efficiency have been determined:1) system bilateralism is the simultaneous, joint use of efforts to counter crime in the adjacent states;2) cluster structure of the system is stipulated by the criminological forecast based on the identified criminal risks in various spheres of cross-border relations;3) stability of the system is the format of bilateral interstate programs on the basis of non-conflict issues, which eliminates the influence of political factors on the stability of the entire system.
У статті представлена узагальнена система факторів (чинників) детер-мінації транскордонної злочинності. Проаналізовано підходи до виділення причині умов злочинності, що застосовуються в зарубіжній і вітчизняній кримінології.Встановлено криміногенні чинники, що детермінують транскордонні злочини.З огляду на різнооб'єктність даних злочинів, визначені причинні комплекси, щоє характерними для кожного з їх видів. Особливу увагу акцентовано на впливі назлочинність транскордонності в різних формах її реалізації з урахуванням її ди-наміки. Окремо проаналізовано з точки зору теорій раціонального вибору і стан-дартної діяльності роль ситуативних і віктимологічних факторів.Окрема проблема, що підлягає аналізу, є особливістю транскордонних зло-чинів. Мова про відмінності, що є в суміжних державах, щодо підходів до квалі-фікації та оцінки наслідків правопорушень. Це характерно для тих випадків, колиза відповідне правопорушення в сусідніх країнах встановлені різні види юридичноївідповідальності, наприклад, відповідно, кримінальна чи адміністративна. Абодля тих випадків, коли різними є мотиви протидії такому кримінальному право-порушенню в суміжних державах. Це найчастіше пов'язано з економічними, по-літичними (іноді культурними) передумовами.Констатовано те, що визначальним фактором транскордонної злочиннос-ті в Україні є високий рівень соціальної аномії. Дисонанс між офіційно задекла-рованими публічними цілями і прийнятними шляхами їх досягнення є ознакоюданого явища. В силу проблематичності досягнення цих цілей законним шляхом,прийнятною соціальною практикою стає вчинення транскордонних правопору-шень. Жителі прикордонних територій при цьому керуються різноспрямованимипо відношенню до транскордонної злочинності мотивами. Виходячи з цього, слідвживати заходів, спрямованих на стимулювання антикримінальної стійкостігромадян і недопущення криміналізації (в соціологічному сенсі) населення прикор-доння.Складність полягає в розробці ефективної єдиної методики оцінки факто-рів, які є передумовами різнооб'єктних транскордонних злочинів, що навряд чиможливо. Крім цього, слід враховувати, що нечасто зустрічається ідентичністьпідходу до криміналізації щодо схожих правопорушень в сусідніх державах. Більштого, законодавчі процеси криміналізації та декриміналізації, навіть у межаходнієї держави носять постійний характер.Обґрунтовано заходи, спрямовані на встановлення причин та умов в інтересахефективності механізму протидії транскордонній злочинності. Це, середіншого, необхідно для створення переліку відповідних ризиків, характерних длясусідніх держав, взаємодіючими правоохоронними органами цих держав, їх пері-одичного коригування та пріоритетного урахування в оперативно-службовій ді-яльності незалежно від політичної динаміки в кожній з даних держав. ; В статье представлена обобщенная система факторов детерминациитрансграничной преступности. Проанализированы подходы к выделению причини условий преступности, принятые в зарубежной и отечественной криминоло-гии. Установлены криминогенные факторы, детерминирующие трансграничныепреступления. Учитывая разнообъектность данных преступлений, выделеныпричинные комплексы, характерные для каждого из их видов. Особый акцентсделан на влиянии на преступность трансграничности в разных ее формахс учетом ее динамики. Отдельно с точки зрения теорий рационального выбораи стандартной деятельности проанализирована роль ситуативных и виктимо-логических факторов.Отдельная проблема, подлежащая анализу, является особенностью транс-граничных преступлений. Речь о различиях, проявляемых в смежных государствах,в отношении подходов к квалификации и оценке последствий правонарушений.Это характерно для тех случаев, когда за соразмерное правонарушение в странах-соседях установлены разные виды юридической ответственности, например,соответственно, уголовная или административная. Или для тех случаев, когдаразличны мотивы противодействия такому уголовному правонарушению в со-предельных государствах. Это чаще всего связано с экономическими или полити-ческими (иногда культурными) предпосылками.Констатировано, что определяющим фактором трансграничной преступ-ности в Украине является высокий уровень социальной аномии. Диссонанс междуофициально декларируемыми публичными целями и приемлемыми путями их до-стижения является признаком данного явления. В силу затруднительности до-стижения этих целей законным путем приемлемой социальной практикой ста-новится совершение трансграничных правонарушений. Жители приграничныхтерриторий при этом руководствуются разнонаправленными по отношениюк трансграничной преступности мотивами. Исходя из этого, должны принимать-ся меры, направленные на стимулирование антикриминальной устойчивостиграждан и недопущение криминализации (в социологическом смысле) населенияприграничья.Трудность заключается в разработке эффективной единой методики оцен-ки факторов, являющихся предпосылками разнообъектных трансграничных пре-ступлений, что вряд ли возможно. Кроме этого, подлежит учету то, что нечастовстречается идентичность подхода к криминализации в отношении схожихправонарушений в соседних государствах. Более того, законодательные процессыкриминализации и декриминализации, даже в пределах одного государства носятпостоянный характер.Обоснованы меры, направленные на установление причин и условий в инте-ресах еффективности механизма противодействия трансграничной преступно-сти. Это, среди прочего, необходимо для создания перечня соответствующихрисков, характерных для сопредельных государств, взаимодействующими право-охранительными органами этих государств, их периодического коррегированияи приоритетного учета в оперативно-служебной деятельности вне политическойдинамики в каждом из государств. ; The article presents a generalized system of factors determining cross-bordercrime. The approaches to the allocation of the causes and conditions of crime, adoptedin foreign and national criminology have been analyzed. Criminogenic factorsdetermining cross-border crimes have been established. Given the object difference ofthese crimes, the causal complexes, typical for each of their types, have been identified.The special emphasis has been made on the cross-border influence on crime in differentforms of its realization taking into account its dynamics. The role of situational andvictimological factors has been analyzed separately from the point of view of rationalchoice and standard activity theories.In addition, a separate problem specific to cross-border crimes is analyzed, namely,the differences that are often manifested in the neighboring states regarding approachesto assess their consequences. Often it takes place when one of the adjacent statesestablishes criminal responsibility for a certain act, and in another, for example, thereis an administrative one. Or, when combating an act that is formally recognized asa crime on the territory of both adjacent states with a different degree of interest. Thisis due to economic or political (less often cultural) preconditions.Conclusions have been drawn that a high level of social anomie is a significantfactor of public consciousness in Ukraine regarding the cross-border crime. Thisphenomenon characterizes the discrepancy between the formally declared public goalsand the approved means of achieving them. As a result of the impossibility of achievingthem by legal means, the accepted practice is to commit cross-border offenses. Thecommunity of the borderland population is characterized by multidirectional motivesconnected to cross-border crime. The measures aimed at stimulating the anti-criminalstability of citizens and preventing the criminalization of the part of the society relatedto the population of the borderland have been substantiated.The difficulty is that an effective methodology for assessing factors determiningof all cross-border crimes can not be elaborated. In addition, it should be taken intoaccount that the complete identity of the approach to the criminalization of the sameacts in neighboring states is quite rare. Also, within the same state, the legislativeprocesses of criminalization and decriminalization are permanent.Measures aimed at considering factors in the mechanism of combating crossbordercrime have been substantiated. This can be achieved, inter alia, through creatingof the map of relevant general risk by interacting law enforcement agencies of theadjacent states, their periodical refining and assigning these risks to the priority ofoperational and service activity regardless of the change in the political situation in anyof the neighboring countries.
The main attention is paid to the structural configuration of the emerging system of combating cross-border crime in the European Union, in particular: partnership with transit countries and donor countries on destruction the schemes of migrants movement; сreation of the European border and coast guard on the platform of FRONTEX; decision to use the forces and means of the military-political Alliance, which is NATO, in a purely police operation in the Aegean Sea; the mechanism of information exchange between border guard agencies of the Member States of the EU – EUROSUR; extension of the partner countries naval forces powers involved in combating illegal migration and dissemination of them to the border space of countries with the highest migration risk; operations of international institutions aimed at the search of the organizers of illegal cross-border movement of people, border guard services assistance, registration and identification of migrants. ; Основное внимание в статье уделено структурной конфигурации противодействия трансграничной преступности, формирующейся в ЕС, в частности: партнерство странтранзитёров и стран-доноров по вопросам уничтожения схем перемещения мигрантов; создание Европейской пограничной и береговой охраны на платформе FRONTEX; решение о применении сил и средств военно-политического альянса, которым является НАТО, в сугубо полицейской операции в Эгейском море; механизм информационного взаимодействия между пограничными ведомствами государств-членов ЕС – EUROSUR;расширение полномочий морских сил стран-партнеров, задействованных в противо- действии нелегальной миграции и распространение их на пограничные пространства стран максимального миграционного риска; операции международных институций направленные на розыск организаторов трансграничного нелегального перемещения людей, содействие пограничным службам, регистрацию и идентификацию мигрантов. ; Основна увага в статті приділяється структурній конфігурації системи протидії транскордонній злочинності, що формується у ЄС, зокрема: партнерство між країнами-транзитерами і країнами-донорами з питань знищення схем переміщення мігрантів; створення Європейської прикордонної і берегової охорони на платформі FRONTEX; застосування сил і засобів військово-політичного альянсу, яким є НАТО, в суто поліцей-ської операції в Егейському морі; механізм інформаційної взаємодії між прикордонними відомствами держав-членів ЄС – EUROSUR; розширення повноважень морських сил країн-партнерів, задіяних у протидії нелегальній міграції та поширення їх на прикордонні простори країн максимального міграційного ризику; операції міжнародних інституцій спрямовані на розшук організаторів транскордонного нелегального переміщення людей, сприяння прикордонним службам, реєстрацію та ідентифікацію мігрантів.
Кримінологія вивчає злочинність у конкретних умовах місця і часу. Таким місцем для транскордонної злочинності є не лише державний кордон і прикордонний простір. Посягання або його етап може здійснюватися і за їх межами. Але кожному із цих посягань притаманне таке явище, як транскордонність.Автор представляє осмислення транскордонності як кримінологічно значущого явища. Зокрема, визначено особливості транскордонності, що детермінують її кримінологічне значення. Розглянуто базові характеристики цього явища: форми реалізації, специфіку розвитку, вплив на злочинність.Показано зв'язок між транскордонністю і глобалізацією, соціодинамікою держав, а також особливостями реалізації функцій кордонів (бар'єрної, контактної та фільтраційною).Робиться висновок про те, що активізація транскордонних злочинних проявів запускається за наявності системи причин і умов транскордонної злочинності, одним з найважливіших з яких є прояв асиметрії між державами.У статті робиться особливий акцент на правових відмінностях між країнами. Гармонізація механізму протидії транскордонній злочинності України з країнами-сусідами є особливо важливою в контексті Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. ; Криминология изучает преступность в конкретных условиях места и времени. Таким местом для трансграничной преступности является не только государственная граница и пограничное пространство. Посягательство или его этап может осуществляться за их пределами. Но каждому из данных посягательств присуще такое явление, как трансграничность.Автор представляет осмысление трансграничности как криминологически значимого явления. В частности, определены особенности трансграничности, детерминирующие её криминологическое значение. Рассмотрены базовые характеристики данного явления: формы реализации, специфика развития, влияние на преступность.Показана связь между трансграничностью и глобализацией, социодинамикой государств, а также особеннностей реализации функций границ (барьерной, контактной та фильтрационной).Делается вывод о том, что активизация трансграничных преступных проявлений запускается при наличии системы причин и условий трансграничной преступности, одним из важнейших из которых является проявленик ассиметрий между государствами. В статье делается особый акцент на правовых различиях между странами. Гармонизация механизма противодействия трансграничной преступности Украины со странами соседями является особенно важной в контексте Соглашения об ассоциации между Украиной и Евросоюзом. ; Criminology studies crime in specific conditions of place and time. Such a place for cross-border crime, as confirmed by criminological research, is not only the state border and the border area. The encroachment or its stage can be implemented outside the border area and the state border. But each of these encroachments is inherent in such a phenomenon as the cross-borderness.On the basis of various sources, the author presents a conceptual interpretation of a cross-borderness as a criminologically significant phenomenon. In particular, the specifics of the cross-borderness have been defined, which determines its criminological significance. The basic characteristics of this phenomenon have been considered: the forms of implementation, the specifics of development, the influence on crime.A dynamic link between the cross-borderness and globalization is shown. One of the main problems of globalization is demonstrated – the intensive criminalization of those spheres of society's life that involve interstate and international contacts.It is concluded that the activation of cross-border criminal manifestations is triggered when there is a system of causes and conditions for the cross-border crime. The most important condition emerges when the cross-borderness demonstrates the manifestations of asymmetry between states.The article emphasizes the legal differences between the countries. It means the situation when the legislation of one of the neighboring countries establishes the responsibility for an act for which it is absent in the legislation of the neighboring country.The entry into force of the Association Agreement between Ukraine and the European Union prompts a thorough harmonization of the Ukraine and EU mechanism for combating cross-border crime.
The main attention is paid to the structural configuration of the emerging system of combating cross-border crime in the European Union, in particular: partnership with transit countries and donor countries on destruction the schemes of migrants movement; сreation of the European border and coast guard on the platform of FRONTEX; decision to use the forces and means of the military-political Alliance, which is NATO, in a purely police operation in the Aegean Sea; the mechanism of information exchange between border guard agencies of the Member States of the EU – EUROSUR; extension of the partner countries naval forces powers involved in combating illegal migration and dissemination of them to the border space of countries with the highest migration risk; operations of international institutions aimed at the search of the organizers of illegal cross-border movement of people, border guard services assistance, registration and identification of migrants. ; Основное внимание в статье уделено структурной конфигурации противодействия трансграничной преступности, формирующейся в ЕС, в частности: партнерство странтранзитёров и стран-доноров по вопросам уничтожения схем перемещения мигрантов; создание Европейской пограничной и береговой охраны на платформе FRONTEX; решение о применении сил и средств военно-политического альянса, которым является НАТО, в сугубо полицейской операции в Эгейском море; механизм информационного взаимодействия между пограничными ведомствами государств-членов ЕС – EUROSUR;расширение полномочий морских сил стран-партнеров, задействованных в противо- действии нелегальной миграции и распространение их на пограничные пространства стран максимального миграционного риска; операции международных институций направленные на розыск организаторов трансграничного нелегального перемещения людей, содействие пограничным службам, регистрацию и идентификацию мигрантов. ; Основна увага в статті приділяється структурній конфігурації системи протидії транскордонній злочинності, що формується у ЄС, зокрема: партнерство між країнами-транзитерами і країнами-донорами з питань знищення схем переміщення мігрантів; створення Європейської прикордонної і берегової охорони на платформі FRONTEX; застосування сил і засобів військово-політичного альянсу, яким є НАТО, в суто поліцей-ської операції в Егейському морі; механізм інформаційної взаємодії між прикордонними відомствами держав-членів ЄС – EUROSUR; розширення повноважень морських сил країн-партнерів, задіяних у протидії нелегальній міграції та поширення їх на прикордонні простори країн максимального міграційного ризику; операції міжнародних інституцій спрямовані на розшук організаторів транскордонного нелегального переміщення людей, сприяння прикордонним службам, реєстрацію та ідентифікацію мігрантів.
