Suchergebnisse

Escalation of the military confrontation in Nagorno-Karabakh in the fall of 2020turned into a full-scale war. It has aroused considerable interest among foreign experts,including Polish ones, who are closely monitoring the armed conflicts in the post-Sovietspace. This is reflected in a number of articles published in specialized military journals.Analyzing these publications, we can note several characteristics. The main one is thepublication of materials almost in real time. This is due to the desire to inform readers asquickly as possible, but also has negative consequences – the placement of unverifiedand unreliable information. Therefore, the use of these articles in military history researchshould be approached with caution, checking the facts presented in them from other sources.The plots of the materials analyzed by us are marked by a certain one-sidedness,namely, a noticeable skew towards the analysis of the use of unmanned aerial vehiclesand the problems of counteracting them. Last but not least, this is due to thepropaganda measures of the Azerbaijani side, which presented the fighting inNagorno-Karabakh as a «drone war». However, there is no doubt that UAVs reallyplayed a huge role in the Second Karabakh War. Polish researchers have paid dueattention to this. Instead, the analysis of the use of «conventional» means of armedstruggle (tanks, artillery, etc.) took a back seat. Thus, it can be argued that thepublications of the Polish professional press studied by us can be used in the study ofthe history of the Second Karabakh War, but subject to careful verification of the factsset forth in them by comparison with other sources. ; У статті розглянуті питання висвітлення в польських військових часописах подій, відомих як Друга карабаська війна (27 вересня – 10 листопада 2020 р.). Відзначено, що цей воєнний конфлікт знайшов відображення у низці статей, опублікованих майже в режимі реального часу. Часом це призводило до публікації неперевіреної й недостовірної інформації. Сюжети проаналізованих нами матеріалів відзначаються певною однобічністю, а саме – помітним перекосом у бік аналізу застосування безпілотних літальних апаратів та проблем протидії ним. На другий план відійшов аналіз застосування традиційних засобів збройної боротьби (танків, артилерії тощо). Можна стверджувати, що досліджені нами публікації польської фахової преси можуть бути використані при вивченні історії Другої карабаської війни, але за умови ретельної перевірки викладених у них фактів шляхом зіставлення з іншими джерелами.

Escalation of the military confrontation in Nagorno-Karabakh in the fall of 2020turned into a full-scale war. It has aroused considerable interest among foreign experts,including Polish ones, who are closely monitoring the armed conflicts in the post-Sovietspace. This is reflected in a number of articles published in specialized military journals.Analyzing these publications, we can note several characteristics. The main one is thepublication of materials almost in real time. This is due to the desire to inform readers asquickly as possible, but also has negative consequences – the placement of unverifiedand unreliable information. Therefore, the use of these articles in military history researchshould be approached with caution, checking the facts presented in them from other sources.The plots of the materials analyzed by us are marked by a certain one-sidedness,namely, a noticeable skew towards the analysis of the use of unmanned aerial vehiclesand the problems of counteracting them. Last but not least, this is due to thepropaganda measures of the Azerbaijani side, which presented the fighting inNagorno-Karabakh as a «drone war». However, there is no doubt that UAVs reallyplayed a huge role in the Second Karabakh War. Polish researchers have paid dueattention to this. Instead, the analysis of the use of «conventional» means of armedstruggle (tanks, artillery, etc.) took a back seat. Thus, it can be argued that thepublications of the Polish professional press studied by us can be used in the study ofthe history of the Second Karabakh War, but subject to careful verification of the factsset forth in them by comparison with other sources. ; У статті розглянуті питання висвітлення в польських військових часописах подій, відомих як Друга карабаська війна (27 вересня – 10 листопада 2020 р.). Відзначено, що цей воєнний конфлікт знайшов відображення у низці статей, опублікованих майже в режимі реального часу. Часом це призводило до публікації неперевіреної й недостовірної інформації. Сюжети проаналізованих нами матеріалів відзначаються певною однобічністю, а саме – помітним перекосом у бік аналізу застосування безпілотних літальних апаратів та проблем протидії ним. На другий план відійшов аналіз застосування традиційних засобів збройної боротьби (танків, артилерії тощо). Можна стверджувати, що досліджені нами публікації польської фахової преси можуть бути використані при вивченні історії Другої карабаської війни, але за умови ретельної перевірки викладених у них фактів шляхом зіставлення з іншими джерелами.

One of the forms of military assistance that France provided to allied Russia during the First World War was the deployment of aviation specialists. During 1916-1917, two air contingents were sent to Russia. The first of them numbered only 30 people and was not the consolidated unit – the aviators who were part of it were distributed among the various Russian aviation units. This approach proved unsuccessful: a few weeks after the arrival of the French pilots, they had to move from one section of the front to another, more important one. This negative experience was taken into account when forming the second contingent. In 1917, France sent two full-fledged air squadrons to Russia, as well as the necessary units to provide a total of almost 270 people. The second air contingent operated on the South-Western Front (and the adjacent section of the Romanian Front). The choice of the South-Western Front was conditioned by the fact that in 1917 the largest operations of the Russian army were planned here.The French aviation contingent was armed with quite modern fighter planes and reconnaissance aircraft. The personnel was largely formed at the expense of volunteers, which contributed to the high morale and activity of the aviation contingent. This is evidenced by the results of a series of air battles conducted by French pilots. At the same time, the fighting of the French squadrons was affected by the general situation at the front. They suffered significant losses in equipment during the retreat in July 1917. However, despite the collapse of the Russian army in the autumn of 1917, French aviators continued their hostilities until the armistice between the Bolshevik government of Russia and Germany. Their further stay on the territory of Ukraine, which lasted until February 1918, was characterized by the desire to maintain neutrality and ensure repatriation. ; У статті розглянуті питання формування та участі у бойових діях фран­цузьких авіаційних контингентів на Східному фронті Першої світової війни. Відзначено, що у 1916–1917 рр. Франція відправила до Росії два авіаційні контингенти. Перший з них складався з окремих авіаторів, розподілених по російських авіачастинах на різних ділянках фронту. Другий становили дві повно­цінні авіаційні ескадрильї з підрозділами забезпечення. Вони прибули у 1917 р. і діяли на Південно-Західному фронті. На озброєнні французького авіаційного контингенту знаходились досить сучасні літаки-винищувачі та розвідники. Особовий склад значною мірою формувався за рахунок добровольців. Фран­цузькі авіатори продовжували свою бойову діяльність аж до перемир'я між більшовицьким урядом Росії і Німеччиною. Подальше перебування їх на території України, яке тривало до лютого 1918 р., характеризувалось прагненням зберегти нейтралітет і забезпечити повернення на батьківщину.

One of the forms of military assistance that France provided to allied Russia during the First World War was the deployment of aviation specialists. During 1916-1917, two air contingents were sent to Russia. The first of them numbered only 30 people and was not the consolidated unit – the aviators who were part of it were distributed among the various Russian aviation units. This approach proved unsuccessful: a few weeks after the arrival of the French pilots, they had to move from one section of the front to another, more important one. This negative experience was taken into account when forming the second contingent. In 1917, France sent two full-fledged air squadrons to Russia, as well as the necessary units to provide a total of almost 270 people. The second air contingent operated on the South-Western Front (and the adjacent section of the Romanian Front). The choice of the South-Western Front was conditioned by the fact that in 1917 the largest operations of the Russian army were planned here.The French aviation contingent was armed with quite modern fighter planes and reconnaissance aircraft. The personnel was largely formed at the expense of volunteers, which contributed to the high morale and activity of the aviation contingent. This is evidenced by the results of a series of air battles conducted by French pilots. At the same time, the fighting of the French squadrons was affected by the general situation at the front. They suffered significant losses in equipment during the retreat in July 1917. However, despite the collapse of the Russian army in the autumn of 1917, French aviators continued their hostilities until the armistice between the Bolshevik government of Russia and Germany. Their further stay on the territory of Ukraine, which lasted until February 1918, was characterized by the desire to maintain neutrality and ensure repatriation. ; У статті розглянуті питання формування та участі у бойових діях фран­цузьких авіаційних контингентів на Східному фронті Першої світової війни. Відзначено, що у 1916–1917 рр. Франція відправила до Росії два авіаційні контингенти. Перший з них складався з окремих авіаторів, розподілених по російських авіачастинах на різних ділянках фронту. Другий становили дві повно­цінні авіаційні ескадрильї з підрозділами забезпечення. Вони прибули у 1917 р. і діяли на Південно-Західному фронті. На озброєнні французького авіаційного контингенту знаходились досить сучасні літаки-винищувачі та розвідники. Особовий склад значною мірою формувався за рахунок добровольців. Фран­цузькі авіатори продовжували свою бойову діяльність аж до перемир'я між більшовицьким урядом Росії і Німеччиною. Подальше перебування їх на території України, яке тривало до лютого 1918 р., характеризувалось прагненням зберегти нейтралітет і забезпечити повернення на батьківщину.

У статті розглянуто особливості створення у складі українських армій 1917-1920 рр. авіаційних частин, призначених для коректування артилерійського вогню. Головна увага зосереджена на організації та озброєнні гарматних авіаційних загонів у Повітряному Флоті Української Народної Республіки та Української Держави. Проаналізовано спроби налагодити підготовку кадрів для коректувальної авіації та розробки відповідних методичних матеріалів. ; The article deals with the peculiarities of the creation of aircraft unts intended for the correction of artillery fire in the Ukrainian armies of 1917-1920. The main focus is on the organization and arming of cannon air detachments in the Air Force of the Ukrainian People's Republic and the Ukrainian State. The attempts to adjust the training of personnel for correctional aviation and the development of appropriate methodological materials have been analyzed.

У статті розглянуто особливості створення у складі українських армій 1917-1920 рр. авіаційних частин, призначених для коректування артилерійського вогню. Головна увага зосереджена на організації та озброєнні гарматних авіаційних загонів у Повітряному Флоті Української Народної Республіки та Української Держави. Проаналізовано спроби налагодити підготовку кадрів для коректувальної авіації та розробки відповідних методичних матеріалів. ; The article deals with the peculiarities of the creation of aircraft unts intended for the correction of artillery fire in the Ukrainian armies of 1917-1920. The main focus is on the organization and arming of cannon air detachments in the Air Force of the Ukrainian People's Republic and the Ukrainian State. The attempts to adjust the training of personnel for correctional aviation and the development of appropriate methodological materials have been analyzed.

The article provides a historiographic analysis of Western scientific publications on the Russian-Georgian war in August 2008. Given the ongoing Russian aggression in the south and east of Ukraine, the study of this war, its causes and consequences, internal and external incentives is becoming increasingly important.The relevance of the article is to identify the features of the Western view regarding the causes and prerequisites for the war outbreak, which mainly considers this problem from the outside in the context of relations between the Russian Federation and Georgia.The publication provides a comparative analysis of the conclusions of Western researchers regarding the causes and consequences of the war for the Black Sea Region states and the further international situation development.The study confirms that the Russian-Georgian war of August 2008 went beyond the confrontation between the two states, becoming a global factor for the creation of a camp of the participating states of the "new cold war". After the end of the war, the reaction of Western representatives both in the media and in the scientific community spread widely. Western authors rather widely discussed the Russian-Georgian war of 2008, while avoiding considering the war in the context of the domestic and foreign political situation in Georgia, evaluating it superficially, only taking into account the relationship between the two states.The purpose of the article is to carry out a comparative analysis of the Western researchers statements about the causes, prerequisites and consequences of the "Five-day war" for Georgia, Russia and the world community, to find common and distinctive features in the statements of the researchers of this problem. ; У статті проведений історіографічний аналіз західних наукових публікацій, присвячених російсько-грузинській війні 2008 р. З огляду на триваючу росій­ську агресію на Сході України вивчення цієї війни, її причин та наслідків, внутрішніх та зовнішніх стимулів набуває все більшого значення. Актуальність статті полягає у виявленні особливостей західного погляду щодо причин і переду­мов виникнення війни, який здебільшого розглядає цю проблему ззовні у кон­тексті відносин між Російською Федерацією і Грузією. У публікації здійснено порівняльний аналіз висновків західних дослідників стосовно причин та наслід­ків війни для держав Причорномор'я та подальшого розвитку міжнародної обстановки.

The article provides a historiographic analysis of Western scientific publications on the Russian-Georgian war in August 2008. Given the ongoing Russian aggression in the south and east of Ukraine, the study of this war, its causes and consequences, internal and external incentives is becoming increasingly important.The relevance of the article is to identify the features of the Western view regarding the causes and prerequisites for the war outbreak, which mainly considers this problem from the outside in the context of relations between the Russian Federation and Georgia.The publication provides a comparative analysis of the conclusions of Western researchers regarding the causes and consequences of the war for the Black Sea Region states and the further international situation development.The study confirms that the Russian-Georgian war of August 2008 went beyond the confrontation between the two states, becoming a global factor for the creation of a camp of the participating states of the "new cold war". After the end of the war, the reaction of Western representatives both in the media and in the scientific community spread widely. Western authors rather widely discussed the Russian-Georgian war of 2008, while avoiding considering the war in the context of the domestic and foreign political situation in Georgia, evaluating it superficially, only taking into account the relationship between the two states.The purpose of the article is to carry out a comparative analysis of the Western researchers statements about the causes, prerequisites and consequences of the "Five-day war" for Georgia, Russia and the world community, to find common and distinctive features in the statements of the researchers of this problem. ; У статті проведений історіографічний аналіз західних наукових публікацій, присвячених російсько-грузинській війні 2008 р. З огляду на триваючу росій­ську агресію на Сході України вивчення цієї війни, її причин та наслідків, внутрішніх та зовнішніх стимулів набуває все більшого значення. Актуальність статті полягає у виявленні особливостей західного погляду щодо причин і переду­мов виникнення війни, який здебільшого розглядає цю проблему ззовні у кон­тексті відносин між Російською Федерацією і Грузією. У публікації здійснено порівняльний аналіз висновків західних дослідників стосовно причин та наслід­ків війни для держав Причорномор'я та подальшого розвитку міжнародної обстановки.