Suchergebnisse

The study characterizes the synergy of legal values in a system of Ukrainian labour law. The object of research deals with the synergy of legal values in a system of Ukrainian labour law and with their representation in Ukrainian legislation. The study aim is to provide the rationale for the synergy of legal values in a system of Ukrainian labour law concerning with their representation in the current legislation and aspects of prospective development. The author applies principles of system-synergetic approach and formally-legal method researching the contents of legal rules. The results of research could be used at the lecture and seminars courses of The Labour Law of Ukraine and also at further studies. Conclusions. While the analysis of legal values representation in Ukrainian Labour Law the appliance of principles of system-synergetic approach demonstrates not only hierarchical and but also functional and synergetic relations between them. The last ones give legal system emergent features that are not presented as characteristics of its constituents. The author gives the reasons for axial synergy in a system of labour law that concerns with legal values. The last ones are represented in labour law, interpreted according to the legal principles and have system-shaping function. The author states that legal values combine the rules of labour law in a single whole, coordinate legal rule with the principles of natural law, and provide its external functioning to achieve the legal aim. The study interprets legal values as a linking part between the functioning and development of society and legal system and demonstrates the coordination with the statements of system-synergetic approach. This approach concerns with legal values depending on ideal, perfectionist character serve not only as a measure of current legal rules but also an attractor of legislative progress. Basing on the analysis of Ukrainian current legislation in the sphere of labour law the author states the synergy of value of human life, dignity, freedom, equality, justice. This does not exclude further improvement of legal rules, first of all, in the implementation of the decent work conception, defining the equitable share of employees according to the results of common activity with the employer. The author presents these statements as ones that could provide employees and their families with free and decent life, achievement the equality of labour contract parties, employees and employer basing on legal parity in labour relations. ; В статье охарактеризована синергия ценностей права в системе трудового права Украины. Предмет исследования – синергия ценностей права в системе трудового права Украины в их отражении в отечественном законодательстве. Цель статьи – теоретическое обоснование с позиций системно-синергетического подхода синергии ценностей права в системе трудового права Украины в ее отражении в действующем законодательстве и направлениях оптимального развития. В работе использованы принципы системно-синергетического подхода и формально-юридический метод в изучении содержания правовых норм. Результаты исследования могут быть использованы в разработке курса лекций и семинарских занятий «Трудовое право Украины», а также в последующих научных разработках. Выводы. Применение принципов системно-синергетического подхода в анализе отражения ценностей права в трудовом праве Украины позволяет сделать вывод об их не только иерархической, структурной, но и функциональной, синергетической связи, которая придает правовой системе эмерджентные признаки, не сводимые к признакам ее составляющих. Аргументировано, что аксическая синергия в системе трудового права проявляется в системообразующей функции ценностей права посредством отражения в правовых принципах; соединении в единое целое норм трудового права; согласовании правовых норм с принципами природного права; установлении связи между функционированием и развитием общества и правовой системы; обеспечении ее внешнего функционирования в достижении правовой цели. Продемонстрирована согласованность с положениями системно-синергетического подхода утверждения, что ценности права в силу своего идеального, перфекционистского характера являются не только мерилом действующих правовых норм, но и аттрактором законотворчества.На основании анализа действующего трудового законодательства Украины доказано синергию в нем ценностей человеческой жизни, достоинства, свободы, равенства, справедливости, что не исключает усовершенствования правовых норм, прежде всего, в реализации концепции достойного труда, определения справедливой доли работающих от результатов совместной деятельности с работодателем, которая обеспечивала бы им и членам их семей свободное и достойное существование, достижении равенства сторон трудового договора, работников и работодателя на почве правового паритета в трудовых правоотношениях. ; У статті охарактеризовано синергію цінностей права у системі трудового права України. Предмет дослідження – синергія цінностей права у системі трудового права України у їх відображенні у вітчизняному законодавстві. Мета статті – теоретичне обґрунтування з позицій системно-синергетичного підходу синергії цінностей права в системі трудового права України в її відображенні у чинному законодавстві і напрямах оптимального розвитку. У дослідженні застосовано принципи системно-синергетичного підходу і формально-юридичний метод у вивченні змісту правових норм. Результати дослідження можна використати у курсі лекцій і семінарських занять «Трудове право України», а також у подальших наукових розвідках. Висновки. Застосування принципів системно-синергетичного підходу в аналізі відображення цінностей права у трудовому праві України дозволяє дійти висновку про їх не лише ієрархічні, структурні, а й функціональні, синергетичні зв'язки, що надають правовій системі емерджентних ознак, які не зводяться до ознак її складників. Аргументовано, що аксична синергія у системі трудового права проявляється у тому, що цінності права за посередництвом відображення у правових принципах виконують системотворчу функцію; пронизують і поєднують в єдине ціле норми галузі трудового права; узгоджують правові норми з принципами природного права; є єднальною ланкою між функціонуванням і розвитком суспільства і правової системи; забезпечують її зовнішнє функціонування у досягненні правової мети. Продемонстровано узгодження з положеннями системно-синергетичного підходу твердження, що цінності права у силу свого ідеального, перфекціоністського характеру слугують не лише мірилом чинних правових норм, а й атрактором законотворчого поступу.На основі аналізу чинного законодавства України в галузі трудового права, доведено синергію у ньому цінностей людського життя, гідності, свободи, рівності, справедливості, що не виключає подальше удосконалення правових норм, насамперед, в реалізації концепції гідної праці, визначення справедливої частки працівників від результатів спільної діяльності з роботодавцем, яка б забезпечувала їм та їхнім сім'ям вільне і гідне існування, досягнення рівності сторін трудового договору, працівників і роботодавця на ґрунті правового паритету у трудових правовідносинах.

Problem setting. The origins of the civil society idea reach the antiquity, but its single concept still doesn't exist. However, its value for progressive development of civilization is stressed. Recent research and publications analysis. Works of the such scientists are devoted to the problem of civil society as J. Alexander, E. Gellner, K. John, N. Rosenblum, O.G. Danilyan, M.L. Zainchkovskiy, A.F. Karas', A.M. Kolodiy, A.F. Kolodiy, P.M. Rabinovich, O.G. Chuvardynskiy, G.P. Shchedrova and others. However, its genesis still is not enough explored from the position of the philosophy of law. Paper objective – analysis of the civil society concept evolution in the philosophical and legal aspects. Paper main body. In the period of antiquity the idea of civil society was formulated by Plato, according to which only the ideal State corresponds to the person needs. Aristotle sayd that the best social and political order was a politia and offered a image of the citizen as a person who combines dominion and freedom. In the Middle Ages the problem was analyzed by St. Augustine and Thomas Aquinas. In the Renaissance the differentiation of the State and civil society was substantiated byMachiavelli. In the XVII century philosophical and legal analysis of the issue was made by Hobbes, who argued that a person was looking for opportunities to satisfy their interests by establishing a civil way of life or a State. According to John Locke, "those who combined with law and judicial institutions are in the civil society," which is the opposite of the natural State. In the Age of Enlightenment the problem was analyzed by Sh.L. Montesquieu, Jean-Jacques Rousseau, Thomas Paine and others. In particular, according to Montesquieu, civil society is an essential safeguard against tyranny and dictatorship rulers. The contrast between civil society and the State was accented by T. Payne. In the end XVIII - the beginning XIX century I. Kant argued that people came together to harmonize liberty and can be considered as citizens (cives). G.W.F. Hegel emphasized formal equality of people. A. de Tocqueville studied the civic associations that promoted the spirit of solidarity, tolerance, cooperation and monitoring the government. According to the concept of Marxism, world-historical alteration will be accompanied by the withering the State away, and civil society becomes a global system. In the twentieth century J. Keane considered "civil society" as protected by law non-violent, self-organized, non-State institutions connected with each other and with the State, which narrows and at the same time makes possible their activities. Robert Putnam argued that the only reason for the success of democratic governance was a tradition of public preferences and behavior. J. Alexander believed that civil society was the sphere of "universalized social solidarity." Civil society was considered by E. Gellner as a collection of non-governmental institutions that act against the State. Conclusions of the research. Analysis of the evolution of the civil society concept argues that in the different historical periods it includes freedom, equality, justice, social values and virtues. Today it stands at the center of scientific debate, it is a guarantor of the progressive civilization development and needs proper legal support. ; Проанализированы концептуальные основы гражданского общества в истории философско-правового дискурса. Обосновано положение о том, что инвариантным содержанием концепта гражданского общества оставались идеи свободы, равенства, справедливости, общественные ценности и нравственность. Также подчеркивается, что современное гражданское общество выступает гарантом демократизации и требует надлежащего правового обеспечения ; Проаналізовано концептуальні основи громадянського суспільства в історії філософсько-правового дискурсу. Обґрунтовано положення про те, що інваріантним змістом концепту громадянського суспільства залишались ідеї свободи, рівності, справедливость, суспільні цінності та чесноти. Наголошено, що сучасне громадянське суспільство виступає гарантом демократизації та потребує належного правового забезпечення.

Problem setting. The origins of the civil society idea reach the antiquity, but its single concept still doesn't exist. However, its value for progressive development of civilization is stressed. Recent research and publications analysis. Works of the such scientists are devoted to the problem of civil society as J. Alexander, E. Gellner, K. John, N. Rosenblum, O.G. Danilyan, M.L. Zainchkovskiy, A.F. Karas', A.M. Kolodiy, A.F. Kolodiy, P.M. Rabinovich, O.G. Chuvardynskiy, G.P. Shchedrova and others. However, its genesis still is not enough explored from the position of the philosophy of law. Paper objective – analysis of the civil society concept evolution in the philosophical and legal aspects. Paper main body. In the period of antiquity the idea of civil society was formulated by Plato, according to which only the ideal State corresponds to the person needs. Aristotle sayd that the best social and political order was a politia and offered a image of the citizen as a person who combines dominion and freedom. In the Middle Ages the problem was analyzed by St. Augustine and Thomas Aquinas. In the Renaissance the differentiation of the State and civil society was substantiated byMachiavelli. In the XVII century philosophical and legal analysis of the issue was made by Hobbes, who argued that a person was looking for opportunities to satisfy their interests by establishing a civil way of life or a State. According to John Locke, "those who combined with law and judicial institutions are in the civil society," which is the opposite of the natural State. In the Age of Enlightenment the problem was analyzed by Sh.L. Montesquieu, Jean-Jacques Rousseau, Thomas Paine and others. In particular, according to Montesquieu, civil society is an essential safeguard against tyranny and dictatorship rulers. The contrast between civil society and the State was accented by T. Payne. In the end XVIII - the beginning XIX century I. Kant argued that people came together to harmonize liberty and can be considered as citizens (cives). G.W.F. Hegel emphasized formal equality of people. A. de Tocqueville studied the civic associations that promoted the spirit of solidarity, tolerance, cooperation and monitoring the government. According to the concept of Marxism, world-historical alteration will be accompanied by the withering the State away, and civil society becomes a global system. In the twentieth century J. Keane considered "civil society" as protected by law non-violent, self-organized, non-State institutions connected with each other and with the State, which narrows and at the same time makes possible their activities. Robert Putnam argued that the only reason for the success of democratic governance was a tradition of public preferences and behavior. J. Alexander believed that civil society was the sphere of "universalized social solidarity." Civil society was considered by E. Gellner as a collection of non-governmental institutions that act against the State. Conclusions of the research. Analysis of the evolution of the civil society concept argues that in the different historical periods it includes freedom, equality, justice, social values and virtues. Today it stands at the center of scientific debate, it is a guarantor of the progressive civilization development and needs proper legal support. ; Проанализированы концептуальные основы гражданского общества в истории философско-правового дискурса. Обосновано положение о том, что инвариантным содержанием концепта гражданского общества оставались идеи свободы, равенства, справедливости, общественные ценности и нравственность. Также подчеркивается, что современное гражданское общество выступает гарантом демократизации и требует надлежащего правового обеспечения ; Проаналізовано концептуальні основи громадянського суспільства в історії філософсько-правового дискурсу. Обґрунтовано положення про те, що інваріантним змістом концепту громадянського суспільства залишались ідеї свободи, рівності, справедливость, суспільні цінності та чесноти. Наголошено, що сучасне громадянське суспільство виступає гарантом демократизації та потребує належного правового забезпечення.

Problem setting. The origins of the civil society idea reach the antiquity, but its single concept still doesn't exist. However, its value for progressive development of civilization is stressed. Recent research and publications analysis. Works of the such scientists are devoted to the problem of civil society as J. Alexander, E. Gellner, K. John, N. Rosenblum, O.G. Danilyan, M.L. Zainchkovskiy, A.F. Karas', A.M. Kolodiy, A.F. Kolodiy, P.M. Rabinovich, O.G. Chuvardynskiy, G.P. Shchedrova and others. However, its genesis still is not enough explored from the position of the philosophy of law. Paper objective – analysis of the civil society concept evolution in the philosophical and legal aspects. Paper main body. In the period of antiquity the idea of civil society was formulated by Plato, according to which only the ideal State corresponds to the person needs. Aristotle sayd that the best social and political order was a politia and offered a image of the citizen as a person who combines dominion and freedom. In the Middle Ages the problem was analyzed by St. Augustine and Thomas Aquinas. In the Renaissance the differentiation of the State and civil society was substantiated byMachiavelli. In the XVII century philosophical and legal analysis of the issue was made by Hobbes, who argued that a person was looking for opportunities to satisfy their interests by establishing a civil way of life or a State. According to John Locke, "those who combined with law and judicial institutions are in the civil society," which is the opposite of the natural State. In the Age of Enlightenment the problem was analyzed by Sh.L. Montesquieu, Jean-Jacques Rousseau, Thomas Paine and others. In particular, according to Montesquieu, civil society is an essential safeguard against tyranny and dictatorship rulers. The contrast between civil society and the State was accented by T. Payne. In the end XVIII - the beginning XIX century I. Kant argued that people came together to harmonize liberty and can be considered as citizens (cives). G.W.F. Hegel emphasized formal equality of people. A. de Tocqueville studied the civic associations that promoted the spirit of solidarity, tolerance, cooperation and monitoring the government. According to the concept of Marxism, world-historical alteration will be accompanied by the withering the State away, and civil society becomes a global system. In the twentieth century J. Keane considered "civil society" as protected by law non-violent, self-organized, non-State institutions connected with each other and with the State, which narrows and at the same time makes possible their activities. Robert Putnam argued that the only reason for the success of democratic governance was a tradition of public preferences and behavior. J. Alexander believed that civil society was the sphere of "universalized social solidarity." Civil society was considered by E. Gellner as a collection of non-governmental institutions that act against the State. Conclusions of the research. Analysis of the evolution of the civil society concept argues that in the different historical periods it includes freedom, equality, justice, social values and virtues. Today it stands at the center of scientific debate, it is a guarantor of the progressive civilization development and needs proper legal support. ; Проанализированы концептуальные основы гражданского общества в истории философско-правового дискурса. Обосновано положение о том, что инвариантным содержанием концепта гражданского общества оставались идеи свободы, равенства, справедливости, общественные ценности и нравственность. Также подчеркивается, что современное гражданское общество выступает гарантом демократизации и требует надлежащего правового обеспечения ; Проаналізовано концептуальні основи громадянського суспільства в історії філософсько-правового дискурсу. Обґрунтовано положення про те, що інваріантним змістом концепту громадянського суспільства залишались ідеї свободи, рівності, справедливость, суспільні цінності та чесноти. Наголошено, що сучасне громадянське суспільство виступає гарантом демократизації та потребує належного правового забезпечення.

The rapid growth of the number of offshore zones, their integration into the global financial architecture, and, as a result, the growth of influence on the world economy and world politics, have made the phenomenon of tax havens a very relevant research topic in recent years. Tax havens in recent years have become the target of a number of international countries and organizations that have begun an active fight against offshore zones. Therefore, this article outlines the main aspects of anti-offshore regulation in the global economy and analyzes the controversial role of the leading economically developed states in this process. The mechanisms and tools that developed countries use in the fight against offshore jurisdictions and money laundering and the directions of such activities are outlined. In modern literature, mainly economic and legal aspects of international anti-offshore regulation are considered, but the political component of this problem is hardly touched upon. The purpose of this work is to fill the existing niche and outline the political components in the fight against tax havens. The politicization of the problem of combating offshore jurisdictions is closely related to its going beyond the national regulation of individual countries and gaining a global scale. Despite the active declaration of the need to combat offshore zones at the national and international levels, the activity of tax havens still continues to flourish, but its level is becoming more and more open. ; Стрімке зростання кількості офшорних зон, їх інтеграція вглобальну фінансову архітектуру, і як наслідок, зростання впливу на світовуекономіку та світову політику, зробили феномен податкових гаваней останнім часомдуже актуальною дослідницькою темою. Податкові гавані впродовж останніх років стали мішенню ряду міжнародних країн та організацій, які розпочали активну боротьбу з офшорними зонами. Тому в цій статті викладено основні аспекти антиофшорного регулювання в світовій економіці та проаналізовано суперечливу роль провідних економічно розвинених держав в цьому процесі. Окреслено механізми та інструменти, які використовують розвинені країни у боротьбі із офшорними юрисдикціями та відмиванням брудних грошей, та напрямки такої діяльності. У сучасній вітчизняній літературі розглядаються здебільшого економічніта правові аспекти міжнародного антиофшорного регулювання, проте політична складовацієї проблеми майже не торкається. Ця робота покликана заповнити цюіснуючу нішу та окреслити також політичні компоненти у боротьбі з податковимигаванями. Політизація проблеми боротьби з офшорними юрисдикціями тісно пов'язана із її виходом за межінаціонального регулювання окремих країн та набуттям глобального масштабу.Незважаючи на активне декларування необхідності боротьби з офшорними зонамиряду лідерів країн та організації, діяльність податкових гаваней досіпродовжує процвітати, однак її рівень стає дедалі відкритішим.