Suchergebnisse

Introduction. Free access to information, its intensive and cyclical circulation have led to the mass spread of fakes, which is intensified by the widespread use of various mass media, especially social networks. It is quite difficult to distinguish false (fake) information from the truth. Fake messages are designed to change the reality of the serviceman. Most of the fake messages, that are aimed at servicemen, are about war and politics and are based on references to "betrayals" and "victories". Purpose. The article aims to reveal the role of fake messages in the structure of behavioral activity of a serviceman, highlight the semantic structure of the fake, designed to attract attention, and clarify the cognitive biases that serve as a tool to make wrong decisions. Methods. To realize the purpose of the article, we proceed from the fact that the theoretical study of fakes, from a methodological point of view, belongs to the highest level of scientific knowledge, as it reveals and substantiates the deeper and more significant aspects of this phenomenon. We use the following general scientific methods: analysis, synthesis, induction, deduction, comparison, formalization, abstraction, modeling. The use of the historical method made it possible to comprehensively reveal the study of fakes in chronological order, establishing its inner essence, patterns of influence on the target audience and contradictions in the decoding of messages. Originality. It has been proven that, in essence, a fake is a type of targeted information weapon used to covertly broadcast certain ideas or messages. The latter, in turn, are used to change the emotional and psychological attitudes of a particular target audience. It is shown that the spread of fake messages results in a state of mass cognitive dissonance in the representatives of the target group, against which this type of information weapon is used. Conclusion. To systematize the path, that fake information undergoes to achieve the end result (to make people believe in it), it should be divided into three stages: 1) attracting attention; 2) beliefs; 3) decision making. The negative effects of fakes are primarily aimed at damaging the emotional, motivational, social, existential and intellectual side of the soldier's psyche. It has been established that a fake is a powerful information weapon of mass media, which on a subconscious level influences the behavioral regulation of human actions, and the individual does not always notice and realize this. Fakes can worsen physical and mental health, cause changes in mental processes, motivation, priorities and affect interaction in society. Knowledge of the specifics of the psychological impact of fakes on the individual will help understand the need to analyze information content, search, critically select and review messages to maintain own mental health. ; Свободный доступ к получению информации, интенсивный и циклический ее оборот привели к массовому распространению фейков, что усиливается широким использованием различных масс-медиа и особенно социальных сетей. Статья призвана раскрыть роль фейковых сообщение в структуре поведенческой активности личности военнослужащего, осветить семантическую конструкцию фейка для привлечения к нему внимания человеком, выяснить когнитивные предубеждения, что выступают инструментом убеждения в принятии ошибочного решения. Автором выделены условия, которые максимизируют влияние когнитивных предубеждений и побуждают военнослужащего поверить фейковому сообщению. ; Вільний доступ до отримання інформації, інтенсивний і циклічний її обіг призвели до масового поширення фейків, що посилюється широким використанням різноманітних масмедіа й особливо соціальних мереж. Стаття покликана розкрити роль фейкового повідомлення в структурі поведінкової активності особистості військовослужбовця, висвітлити семантичну конструкцію фейку задля привернення до нього уваги людиною, з'ясувати когнітивні упередження, що виступають інструментом переконання у прийнятті хибного рішення. Автором виокремлено умови, що максимізують вплив когнітивних упереджень та спонукають військовослужбовця повірити фейковому повідомленню.

Introduction. Free access to information, its intensive and cyclical circulation have led to the mass spread of fakes, which is intensified by the widespread use of various mass media, especially social networks. It is quite difficult to distinguish false (fake) information from the truth. Fake messages are designed to change the reality of the serviceman. Most of the fake messages, that are aimed at servicemen, are about war and politics and are based on references to "betrayals" and "victories". Purpose. The article aims to reveal the role of fake messages in the structure of behavioral activity of a serviceman, highlight the semantic structure of the fake, designed to attract attention, and clarify the cognitive biases that serve as a tool to make wrong decisions. Methods. To realize the purpose of the article, we proceed from the fact that the theoretical study of fakes, from a methodological point of view, belongs to the highest level of scientific knowledge, as it reveals and substantiates the deeper and more significant aspects of this phenomenon. We use the following general scientific methods: analysis, synthesis, induction, deduction, comparison, formalization, abstraction, modeling. The use of the historical method made it possible to comprehensively reveal the study of fakes in chronological order, establishing its inner essence, patterns of influence on the target audience and contradictions in the decoding of messages. Originality. It has been proven that, in essence, a fake is a type of targeted information weapon used to covertly broadcast certain ideas or messages. The latter, in turn, are used to change the emotional and psychological attitudes of a particular target audience. It is shown that the spread of fake messages results in a state of mass cognitive dissonance in the representatives of the target group, against which this type of information weapon is used. Conclusion. To systematize the path, that fake information undergoes to achieve the end result (to make people believe in it), it should be divided into three stages: 1) attracting attention; 2) beliefs; 3) decision making. The negative effects of fakes are primarily aimed at damaging the emotional, motivational, social, existential and intellectual side of the soldier's psyche. It has been established that a fake is a powerful information weapon of mass media, which on a subconscious level influences the behavioral regulation of human actions, and the individual does not always notice and realize this. Fakes can worsen physical and mental health, cause changes in mental processes, motivation, priorities and affect interaction in society. Knowledge of the specifics of the psychological impact of fakes on the individual will help understand the need to analyze information content, search, critically select and review messages to maintain own mental health. ; Свободный доступ к получению информации, интенсивный и циклический ее оборот привели к массовому распространению фейков, что усиливается широким использованием различных масс-медиа и особенно социальных сетей. Статья призвана раскрыть роль фейковых сообщение в структуре поведенческой активности личности военнослужащего, осветить семантическую конструкцию фейка для привлечения к нему внимания человеком, выяснить когнитивные предубеждения, что выступают инструментом убеждения в принятии ошибочного решения. Автором выделены условия, которые максимизируют влияние когнитивных предубеждений и побуждают военнослужащего поверить фейковому сообщению. ; Вільний доступ до отримання інформації, інтенсивний і циклічний її обіг призвели до масового поширення фейків, що посилюється широким використанням різноманітних масмедіа й особливо соціальних мереж. Стаття покликана розкрити роль фейкового повідомлення в структурі поведінкової активності особистості військовослужбовця, висвітлити семантичну конструкцію фейку задля привернення до нього уваги людиною, з'ясувати когнітивні упередження, що виступають інструментом переконання у прийнятті хибного рішення. Автором виокремлено умови, що максимізують вплив когнітивних упереджень та спонукають військовослужбовця повірити фейковому повідомленню.