Suchergebnisse

Cinematography is one of those unique cultural phenomena, whose history has always attracted historians' interest. In the 20th century, this phenomenon did not only determine the direction of cultural transformations development but also impacted the formation of ideologies and political regimes. Today this topic is especially relevant considering the fact that the propaganda methods, intrinsic of dictatorship systems, namely the Soviet totalitarian regime, are actively used by the antidemocratic Russian power for achieving its political goals. The special interest in the context of the "hybrid warfare" which is currently going on between Russia and Ukraine, causes the construction in the Soviet period cinematography of the image of a "Ukrainian bourgeois nationalist" as the instrumental technologies of ideological manipulations used in such movies proved their effectiveness for shaping the outlook of a "new Russian citizen". Such phenomenon, especially in the 20th century, determined not only the direction of aesthetic transformations of cultural development but also had an impact on the formation of ideologies and strengthening of political regimes. This topic is relevant because the methods of propaganda that were actively used by totalitarian regimes (including the Soviet totalitarian one) are now actively applied by the undemocratic Russian regime to achieve political goals. The construction of the image of the "Ukrainian bourgeois nationalist" in the Soviet cinema constitutes special interest in the context of today's Russia's "hybrid warfare" against Ukraine. The instrumental technologies of ideological manipulation used in the creation of films have shown their effectiveness in shaping the worldview of the "new Soviet man." Forms of this type of consciousness still continue to influence the political choices of many citizens of our state. The film "Kiev Citizen", studied in the article, was created in 1958 by Ukrainian Soviet film director T. Levchuk at Kyiv O. Dovzhenko Studio. This film is a classic example of ideologically biased film production. Using this movie, we can observe technological principles and constructive models of falsification of the 20th–century history of Ukraine by the Soviet regime, in particular the events of the Ukrainian revolution of 1917–1921. In the film "Kiev Citizen", the events of the Ukrainian revolution of 1917–1921 were falsified in order to illustrate the audience the Soviet version of the history of Ukraine and the events connected with the seizure of power by the Bolsheviks. Soviet propaganda tried to form in this way the audience loyal to the "Soviet empire" type of psychological perception of reality. In particular, the facts related to the Bolsheviks' attempt to seize power in Kyiv in October 1917, the battles for the Arsenal plant in January 1918, and the conclusion of a peace treaty between the Ukrainian People's Republic and Germany were falsified. ; Кіно постає одним із тих унікальних культурологічних феноменів, історія яких постійно привертає увагу дослідників. У XX ст. цей феномен визначав не лише напрям естетичних трансформацій культурного розвитку, але й справив вплив на формування ідео­логій та зміцнення політичних режимів. Сьогодні ця тема постає особливо актуальною з огляду на те, що методи пропаганди, характерні для диктаторських систем (зокрема, для радянського тоталітарного режиму), активно використовуються антидемократичною російською владою для досягнення своїх політичних цілей.Особливий інтерес у контексті гібридної війни Росії проти України, яка триває сьогодні, викликає конструювання в кінематографі періоду СРСР образу «українського буржуазного націоналіста», адже інструментальні технології ідеологічного маніпулювання, які застосовувалися під час створення такого кшталту кінострічок, показали свою ефективність для формування світогляду «нової радянської людини». Форми такого типу свідомості і нині продовжують впливати на політичний вибір значної частини громадян нашої держави.Фільм «Киевлянка», який аналізується у статті, був знятий 1958 р. українським радянським режисером Т. Левчуком на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Стрічка є класичним прикладом ідеологічно заангажованої кінопродукції, тому на її прикладі доречно простежити технологічні принципи та конструктивні моделі, які застосовував радянський режим для фальсифікації історії України у XX ст., і особливо – подій, пов'язаних із Українською революцією 1917–1921 рр. У фільмі «Киевлянка» реалії Української революції зазнають системного спотворення, мета яких полягала у нав'язуванні глядачеві радянської версії того, як більшовикам в Україні вдалося встановити свою диктатуру. Зокрема, тотально сфальсифіковано факти, пов'язані зі спробою більшовиків захопити владу у Києві у жовтні 1917 р., боями за завод «Арсенал» у січні 1918 р., укладанням мирного договору між УНР та Німеччиною. Радянська пропаганда у такий спосіб намагалася сформувати у глядача лояльний до «радянської імперії» тип психологічного сприйняття реальності.

Cinematography is one of those unique cultural phenomena, whose history has always attracted historians' interest. In the 20th century, this phenomenon did not only determine the direction of cultural transformations development but also impacted the formation of ideologies and political regimes. Today this topic is especially relevant considering the fact that the propaganda methods, intrinsic of dictatorship systems, namely the Soviet totalitarian regime, are actively used by the antidemocratic Russian power for achieving its political goals. The special interest in the context of the "hybrid warfare" which is currently going on between Russia and Ukraine, causes the construction in the Soviet period cinematography of the image of a "Ukrainian bourgeois nationalist" as the instrumental technologies of ideological manipulations used in such movies proved their effectiveness for shaping the outlook of a "new Russian citizen". Such phenomenon, especially in the 20th century, determined not only the direction of aesthetic transformations of cultural development but also had an impact on the formation of ideologies and strengthening of political regimes. This topic is relevant because the methods of propaganda that were actively used by totalitarian regimes (including the Soviet totalitarian one) are now actively applied by the undemocratic Russian regime to achieve political goals. The construction of the image of the "Ukrainian bourgeois nationalist" in the Soviet cinema constitutes special interest in the context of today's Russia's "hybrid warfare" against Ukraine. The instrumental technologies of ideological manipulation used in the creation of films have shown their effectiveness in shaping the worldview of the "new Soviet man." Forms of this type of consciousness still continue to influence the political choices of many citizens of our state. The film "Kiev Citizen", studied in the article, was created in 1958 by Ukrainian Soviet film director T. Levchuk at Kyiv O. Dovzhenko Studio. This film is a classic example of ideologically biased film production. Using this movie, we can observe technological principles and constructive models of falsification of the 20th–century history of Ukraine by the Soviet regime, in particular the events of the Ukrainian revolution of 1917–1921. In the film "Kiev Citizen", the events of the Ukrainian revolution of 1917–1921 were falsified in order to illustrate the audience the Soviet version of the history of Ukraine and the events connected with the seizure of power by the Bolsheviks. Soviet propaganda tried to form in this way the audience loyal to the "Soviet empire" type of psychological perception of reality. In particular, the facts related to the Bolsheviks' attempt to seize power in Kyiv in October 1917, the battles for the Arsenal plant in January 1918, and the conclusion of a peace treaty between the Ukrainian People's Republic and Germany were falsified. ; Кіно постає одним із тих унікальних культурологічних феноменів, історія яких постійно привертає увагу дослідників. У XX ст. цей феномен визначав не лише напрям естетичних трансформацій культурного розвитку, але й справив вплив на формування ідео­логій та зміцнення політичних режимів. Сьогодні ця тема постає особливо актуальною з огляду на те, що методи пропаганди, характерні для диктаторських систем (зокрема, для радянського тоталітарного режиму), активно використовуються антидемократичною російською владою для досягнення своїх політичних цілей.Особливий інтерес у контексті гібридної війни Росії проти України, яка триває сьогодні, викликає конструювання в кінематографі періоду СРСР образу «українського буржуазного націоналіста», адже інструментальні технології ідеологічного маніпулювання, які застосовувалися під час створення такого кшталту кінострічок, показали свою ефективність для формування світогляду «нової радянської людини». Форми такого типу свідомості і нині продовжують впливати на політичний вибір значної частини громадян нашої держави.Фільм «Киевлянка», який аналізується у статті, був знятий 1958 р. українським радянським режисером Т. Левчуком на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Стрічка є класичним прикладом ідеологічно заангажованої кінопродукції, тому на її прикладі доречно простежити технологічні принципи та конструктивні моделі, які застосовував радянський режим для фальсифікації історії України у XX ст., і особливо – подій, пов'язаних із Українською революцією 1917–1921 рр. У фільмі «Киевлянка» реалії Української революції зазнають системного спотворення, мета яких полягала у нав'язуванні глядачеві радянської версії того, як більшовикам в Україні вдалося встановити свою диктатуру. Зокрема, тотально сфальсифіковано факти, пов'язані зі спробою більшовиків захопити владу у Києві у жовтні 1917 р., боями за завод «Арсенал» у січні 1918 р., укладанням мирного договору між УНР та Німеччиною. Радянська пропаганда у такий спосіб намагалася сформувати у глядача лояльний до «радянської імперії» тип психологічного сприйняття реальності.

У статті визначено, що прикладні види спорту охоплюють пожежно-прикладні, військово-прикладні та службово-прикладні види. Схарактеризовано види військово-спортивного багатоборства та визначено їх особливості. На основі аналізу наукової літератури досліджено вплив цього виду спорту на розвиток особистості студента. Підкреслено, що заняття військово-спортивним багатоборством мають виховну та оздоровчу спрямованість, сприяють розвитку всесторьонньо розвиненої особистості, вихованню морально-психологічної стійкості, почуття патріотизму та колективізму, формують морально-вольові якості. Визначено безпосередній зв'язок військово-спортивного багатоборства із патріотичним вихованням особистості. ; The article defines what applied sports cover fire-fighting, military-applied and applied kinds. Defined the types of military-sports combined events and determined their characteristics. Based on the analysis of scientific literature defined the influence of the sport on the development of the individual student. It is emphasized that training of military-sports combined events have educational and health focus, contribute to the development of personality development, upbringing of moral and psychological stability, a sense of patriotism and collectivism, shape our character. Defined the relationship of the military-sports-round and patriotic education .