Suchergebnisse

The article is devoted to the study of the experience of using aesthetic tools in the formation of national groups. The object of the research is the state anthems, as a concentrated manifestation of the self-interpretation of the political community. The methodology of this article is based on constructivism, which interprets nations as imaginary communities and focuses the attention of the researcher on the practice of using soft technologies of collective integration. It`s addressed to the problem of using literary texts in the processes of collective integration made it possible to include not only representatives of political, but also creative elites in the list of subjects of social engineering. It has been proved that the political significance of the national anthem is manifested through "texts` violence". It`s the ability of the ruling circles to transmit group values to the subordinate array, which is achieved due to the legislative consolidation of a generally binding status for a certain text and due to the aesthetic impact on the consciousness of members of the community. The research methodology is presented by the using the procedures of the comparative method. It was carried out in such clusters as: justification of the right to exist (source of legitimation), "We are the image" of the commonality, common heroes, imaginary geography. It was achieved the identification of statistical patterns and features of the studied text arrays with analytical procedures for critical content analysis of the national anthems of European states. The results of the study confirmed the effectiveness of the procedures and tools of social engineering as one of the scenarios for the creation of national collectives in the European cultural area, substantiated the expediency of using the approved methodology to identify the cultural means of the nation-building process within the borders of Europe, and revealed the prospects of its application in relation to countries of the non-European cultural area. ; Статья посвящена исследованию опыта использования эстетического инструментария в формировании национальных коллективов. Объектом исследования выступают государственные гимны, как концентрированное проявление самоинтерпретации политического сообщества. Основой методологи данной статьи выступает конструктивизм, интерпретирующий нации в качестве воображаемых общностей и акцентирующий внимание исследователя на практике использования мягких технологий коллективной интеграции. Обращение к проблематике использования художественных текстов в процессах коллективной интеграции позволило включить в перечень субъектов социального инжиниринга не только представителей политических, но и творческих элит. Доказано, что политическое значение национального гимна проявляется через «текстовое насилие» - способность правящих кругов транслировать на подвластных массив групповых ценностей, что достигается благодаря законодательному закреплению за определённым текстом общеобязательного статуса и за счёт эстетического воздействия на сознание членов общности. Методика исследования представлена использованием процедур компаративного метода, осуществляемого по таким кластерам, как: оправдание права на существование (источник легитимации), «Мы-образ» общности, общие герои, воображаемая география. Выявление статистических закономерностей и особенностей исследуемых текстовых массивов достигалось за счет аналитических процедур критического контент-анализа национальных гимнов европейских государств. Результаты исследования подтвердили эффективность процедур и инструментов социального инжиниринга как одного из сценариев создания национальных коллективов в европейском культурном ареале, обосновали целесообразность использования апробированной методики для выявления культурных средств процесса национального строительства в границах Европы, выявили перспективность её применения по отношению к странам неевропейского культурного ареала. ; Стаття присвячена дослідженню європейського досвіду використання естетичного інструментарію формування національних колективів. Об'єктом дослідження виступають національні гімни, як концентрований прояв самоінтерпретації конкретної політичної спільноти, обґрунтування легітимності її існування, визначення мети колективної дії. Основою методології даної статті є конструктивізм, який інтерпретує нації як різновид уявлених спільнот та акцентує увагу дослідника на практиці застосування адміністративних та м'яких технологій колективної інтеграції. Міждисциплінарність дослідження досягається через використання теоретичних постулатів політології, культурології, соціальної психології, політичної естетики тощо. Методика дослідження представлена застосуванням компаративного методу, здійснюваного за такими кластерами, як: виправдання права на існування (джерело легітимації), «ми-образ» спільноти, спільні герої, уявна географія, що містяться в текстах державних гімнів. Виявлення статистичних особливостей досліджуваних текстових масивів здійснювалося за рахунок аналітичних процедур критичного контент-аналізу національних гімнів європейських країн. Доведено, що політична значущість національного гімну проявляється через «текстове насильство» - здатність правлячих кіл транслювати на підлеглих узгоджений масив групових цінностей, інтерпретацій минулого, образів майбутнього, що досягається не лише через застосування суто адміністративних технологій (законодавче закріплення за певним текстом загальнообов'язкового статусу), але й за рахунок естетичного впливу на свідомість членів спільноти (мелодика та експресія вірша, творення емоційного малюнку завдяки музичному супроводу, ефекту наслідування в межах колективної дії). Включення гімну до комплексу національних ритуалів спільноти підвищує ефективність процесу управління колективними образами з боку правлячої еліти, забезпечує парольну функцію групо утворення, сприяє пролонгації існування нації під час зміни поколінь. Результати дослідження підтвердили вагому роль соціального інжинірингу як одного зі сценаріїв творення національних колективів в європейському культурному ареалі, дозволили обґрунтувати доцільність використання апробованої методики для виявлення культурних засобів процесу націєтворення в межах Європи, виявили перспективність її застосування по відношенню до країн неєвропейського культурного ареалу

This article is devoted to the studies of political elite as the important agent of the process of social-normative adaptation. The special attention is given to the problem of the adaptive methods, using by political class in modern Ukraine. ; Статья посвящена изучению политической элиты, выступающей в качестве важного агента процесса соционормативной адаптации. Особое внимание уделяется проблеме методов адаптации, используемых политическим классом в современной Украине. ; Стаття присвячена дослідженню політичної еліти, яка виступає в якості важливого агента процесу соціонормативної адаптації. Особлива увага приділяється проблемі методів адаптації, що використовуються політичним класом в сучасній Україні.