Suchergebnisse

Collaborationism as a narrative during the war was and remains a multifaceted and controversial phenomenon. On the one hand, it is guilt and betrayal, and on the other hand, it is a forced measure and condition for the survival of the population in the occupied territories. In the scientific literature at different times, based on the historical experience of collaborationism in the occupied states, distinguish its types and analyze, through the prism of political expediency, various manifestations of cooperation with the occupiers. Scholars' interest in collaborationism was primarily related to World War II, when it became widespread in Nazi-occupied Western, Northern, and Eastern Europe. After the Second World War, in European and Soviet historiography, the category of "collaborationism" acquired a negative connotation and a greater degree of political burden and emotional coloration, which affected its content. Scientific reflections on the term "collaborationism" were mainly related to the following criteria: reference to the subjectivity of this phenomenon: individual and collective; the nature of cooperation; national, religious, ideological affiliation; economic, socio-historical conditions. A special feature of collaborationism in each state was also the fact that the ideological component was present in absolutely all occupied systems, the only difference was the nature of dominance. The liberation of the occupied territories posed the following problem, how to establish the substantive characteristics of collaborationism in the regulatory system with the appropriate regime. European and Soviet jurisprudence formulated their national systems of punishment for collaborative activities, guided by the logic of the principles of the regime environment. ; Колабораціонізм як наратив в умовах війни був і залишається багатогранним і суперечливим явищем. З одного боку – це провина і зрада, а з іншого боку – це вимушений крок та умова виживання населення на окупованих територіях. В науковій літературі в різні ...

Collaborationism as a narrative during the war was and remains a multifaceted and controversial phenomenon. On the one hand, it is guilt and betrayal, and on the other hand, it is a forced measure and condition for the survival of the population in the occupied territories. In the scientific literature at different times, based on the historical experience of collaborationism in the occupied states, distinguish its types and analyze, through the prism of political expediency, various manifestations of cooperation with the occupiers. Scholars' interest in collaborationism was primarily related to World War II, when it became widespread in Nazi-occupied Western, Northern, and Eastern Europe. After the Second World War, in European and Soviet historiography, the category of "collaborationism" acquired a negative connotation and a greater degree of political burden and emotional coloration, which affected its content. Scientific reflections on the term "collaborationism" were mainly related to the following criteria: reference to the subjectivity of this phenomenon: individual and collective; the nature of cooperation; national, religious, ideological affiliation; economic, socio-historical conditions. A special feature of collaborationism in each state was also the fact that the ideological component was present in absolutely all occupied systems, the only difference was the nature of dominance. The liberation of the occupied territories posed the following problem, how to establish the substantive characteristics of collaborationism in the regulatory system with the appropriate regime. European and Soviet jurisprudence formulated their national systems of punishment for collaborative activities, guided by the logic of the principles of the regime environment. ; Колабораціонізм як наратив в умовах війни був і залишається багатогранним і суперечливим явищем. З одного боку – це провина і зрада, а з іншого боку – це вимушений крок та умова виживання населення на окупованих територіях. В науковій літературі в різні ...

The process of institutionalization of civil society in Ukraine as one of the main actors in the public field ofpolitics has its own specific features that affect the quality of public capital and the state of the political system. The crises in the political system of Ukraine, which led to a change of government, a surge in civic activity and the emergence of new forms of interaction between public actors, raised the issue of analysis and monitoring of the civil sector in the country and determining its role in public policy. The process of institutionalization of civil society in the Ukrainian public sphere takes place in close cooperation with state institutions, which are also structurally and functionally changing, losing traditional functions and succumbing to innovations. Institutional transformations trigger mechanisms of change in the system of actor relations and form new practices of cooperation. Complex and fragmented interactions of state and non-state institutions (new and reforming) of public policy create a multitude of network practices of cooperation and form the public capital of the modern political system of Ukraine. The formation of a new model of public policy in Ukraine on the trajectory of "bottom– up" (civil society institutions) is in line with global trends of change of institutions and practices of interaction of actors in political processes, but has significant features and difficulties. The uniqueness of the Ukrainian version is that civil society is faster and more effectively institutionalized as a public actor than a state that does not "have time" to institutionally adapt to change and due to the limited tradition of the previous governance model inhibits public sector participation in political life. ; Процес інституціоналізації громадянського суспільства вУкраїні як одного зголовних акторов публічного поля політики має свої специфічні особливості, які впливають наякість публічного капіталу та стан політичної системи. Кризові явища вполітичній системі України, які призвели дозміни влади, сплеску громадянської активності та появи нових форм взаємодії публічних акторов, актуалізували питання аналізу тамоніторингу громадянського сектора вдержаві та визначення його ролі уформуванні публічноїполітики. Процес інституціоналізації громадянського суспільства вукраїнському публічному просторі проходить утісному взаємозв'язку здержавними інститутами, які також структурно і функціонально змінюються, втрачаючи традиційні функції і піддаючись інноваціям. Інституціональні перетворення запускають механізми змін усистемі взаємин акторов і форматують нові практики співпраці. Складні та фрагментовані взаємодії державних і недержавних інститутів (нових і тих, що реформуються) публічної політики створюють множинність мережевих практик співпраці і формують публічний капітал сучасної політичної системи України. Формування нової моделі публічної політики вУкраїні по траєкторії «знизу– вгору» (інститутами громадянського суспільства) проходить увідповідності зглобальними тенденціями змін інститутів і практик взаємодій акторов політичних процесів, але має суттєві особливості і труднощі. Унікальність українського варіанту полягає втому, що громадянське суспільство швидше і результативніше інституціоналізується як публічний актор, ніж держава, яка не«встигає» інституціонально підлаштуватися під зміни і всилу обмеженості традицією попередньої управлінської моделі гальмує участь громадського сектору вполітичному житті, створюючи імітаційні практики публічності.

The process of institutionalization of civil society in Ukraine as one of the main actors in the public field ofpolitics has its own specific features that affect the quality of public capital and the state of the political system. The crises in the political system of Ukraine, which led to a change of government, a surge in civic activity and the emergence of new forms of interaction between public actors, raised the issue of analysis and monitoring of the civil sector in the country and determining its role in public policy. The process of institutionalization of civil society in the Ukrainian public sphere takes place in close cooperation with state institutions, which are also structurally and functionally changing, losing traditional functions and succumbing to innovations. Institutional transformations trigger mechanisms of change in the system of actor relations and form new practices of cooperation. Complex and fragmented interactions of state and non-state institutions (new and reforming) of public policy create a multitude of network practices of cooperation and form the public capital of the modern political system of Ukraine. The formation of a new model of public policy in Ukraine on the trajectory of "bottom– up" (civil society institutions) is in line with global trends of change of institutions and practices of interaction of actors in political processes, but has significant features and difficulties. The uniqueness of the Ukrainian version is that civil society is faster and more effectively institutionalized as a public actor than a state that does not "have time" to institutionally adapt to change and due to the limited tradition of the previous governance model inhibits public sector participation in political life. ; Процес інституціоналізації громадянського суспільства вУкраїні як одного зголовних акторов публічного поля політики має свої специфічні особливості, які впливають наякість публічного капіталу та стан політичної системи. Кризові явища вполітичній системі України, які призвели дозміни влади, сплеску громадянської активності та появи нових форм взаємодії публічних акторов, актуалізували питання аналізу тамоніторингу громадянського сектора вдержаві та визначення його ролі уформуванні публічноїполітики. Процес інституціоналізації громадянського суспільства вукраїнському публічному просторі проходить утісному взаємозв'язку здержавними інститутами, які також структурно і функціонально змінюються, втрачаючи традиційні функції і піддаючись інноваціям. Інституціональні перетворення запускають механізми змін усистемі взаємин акторов і форматують нові практики співпраці. Складні та фрагментовані взаємодії державних і недержавних інститутів (нових і тих, що реформуються) публічної політики створюють множинність мережевих практик співпраці і формують публічний капітал сучасної політичної системи України. Формування нової моделі публічної політики вУкраїні по траєкторії «знизу– вгору» (інститутами громадянського суспільства) проходить увідповідності зглобальними тенденціями змін інститутів і практик взаємодій акторов політичних процесів, але має суттєві особливості і труднощі. Унікальність українського варіанту полягає втому, що громадянське суспільство швидше і результативніше інституціоналізується як публічний актор, ніж держава, яка не«встигає» інституціонально підлаштуватися під зміни і всилу обмеженості традицією попередньої управлінської моделі гальмує участь громадського сектору вполітичному житті, створюючи імітаційні практики публічності.

The article analyzes modern concepts and models of public policy formation in transition systems. It is noted that the application of existing models of public policy making for the analysis of transitional systems is one of the unresolved challenges facing researchers. It is revealed that under the influence of global factors, systemic transformations, inclusion of new management patterns in the political process there is a change in modern public policy practices, which is taken into account when constructing theoretical models of formation in the studied countries. Modern management theories reflect current trends in public policy through the numerous practices of interaction between traditional and new public actors, who form their own alternatives to the agenda. All transitional systems solve the problems of governance reform and reformatting of socio-political relations depending on economic, political, historical, institutional, socio-cultural and foreign policy circumstances. As a result of these transformations, which countries go through with varying degrees of dynamism and intensity, a special national version of the public space is formed. The specificity of installing management models in transitional systems is that these systems, as a rule, transplant public institutions that operate successfully in democratic systems or globally, adapting them to their conditions. However, transplanted institutions are often unable to function effectively due to the unwillingness of systems to fully integrate them into the process for political, social, cultural and other reasons. New management practices have a positive effect on the adaptation of public policy models in national systems. Institutionalizing, "e-government" contributes to the formation of a new type of "electronic" citizen and a new type of managerial thinking. New opportunities are created for the representation of public interests and the influence of public structures on the process of public policy production. ; У статті проаналізовано сучасні концепції та моделі формування публічної політики у перехідних системах. Зазначено, що застосування існуючих моделей формування публічної політики для аналізу перехідних систем є одним із невирішених завдань, що стоять перед дослідниками. Виявлено, що під впливом глобальних факторів, системних трансформацій, включення нових паттернів управління у політичний процес відбувається зміна сучасних практик публічної політики, що враховується при конструюванні теоретичних моделей формування у досліджуваних країнах. Сучасні теорії управління відображають сучасні тенденції публічної політики через численні практики взаємодії традиційних і нових публічних акторів, які формують власні альтернативи порядку денного. Усі перехідні системи вирішують проблеми реформування управління та переформатування соціально-політичних відносин в залежності від економічних, політичних, історичних, інституціональних, соціально-культурних і зовнішньополітичних обставин. У результаті цих перетворень, які країни проходять із різним ступенем динамічності та інтенсивності, формується особливий національний варіант публічного простору. Специфікою інсталювання управлінських моделей в перехідних системах є те, що ці системи, як правило, трансплантують публічні інститути, які успішно працюють в демократичних системах або на глобальному рівні, адаптуючи їх до своїх умов. Однак найчастіше інститути, що трансплантуються, не можуть працювати ефективно в силу неготовності систем повноцінно включати їх у процес з політичних, соціальних, культурних та інших причин. Нові практики управління позитивно впливають на адаптацію моделей публічної політики в національних системах. Інституціоналізуючись, «електронне урядування» сприяє формуванню нового типу «електронного» громадянина й нового типу управлінського мислення. Створюються нові можливості репрезентації публічних інтересів і впливу громадських структур на процес виробництва публічної політики.

The influence of the process of decentralization on the efficiency of public administration is analyzed on the example of Switzerland and Belgium. On a retrospective basis, the role and place of the decentralized nature of authority are described, and the advantages and disadvantages of the decentralization process are examined. The case-study method was used to reveal differences in the nature of the impact of decentralization of public authorities on the democratization of different political system types. The method of comparative analysis of the dynamics of decentralization of democratic federal systems is used, including cross-temporal and longitudinal analysis and binary comparison. Countries for the comparative analysis were selected according to the principle of system similarity. As a result, the general and specific political characteristics of two models of decentralized state structures in Switzerland and Belgium were identified.The decentralized nature of authority is an important principle of functioning of effective management, but the importance of decentralization is different within various theories of public administration. The explanatory mechanism of the importance of decentralization also differs. Thus, according to Good Governance, decentralization is a way to bring public authorities closer to the citizens, to eliminate the phenomenon of political alienation, and to activate political participation, since the instruments of direct democracy that have a correlation in the basic principles of Good Governance can function to the best extent in small local territorial units. Therefore, in accordance with the provisions of the key theories of public administration, decentralization can be a factor of effective governance, since it is one of the principles of democracy functioning.Decentralization is not about dividing the country, it is about creating opportunities for the development of cities, villages, and settlements where people live in unified Ukraine. This is about creating conditions where the communities can be actively involved in the decision-making process, it is about the withdrawal of energy of masses for the improvement of their own life and the life of their community, and not about creating an additional layer of regional political elites. ; Проаналізовано вплив процесу децентралізації на ефективність державного управління на прикладі Швейцарії та Бельгії. У ретроспективній площині описана роль та місце децентралізованого характеру влади, розглянуто переваги та недоліки процесу децентралізації. За допомогою методу кейс-стаді було виявлено відмінності у характері впливу децентралізації публічної влади на демократизацію різних типів політичних систем. Застосовується метод компаративного аналізу динаміки децентралізації демократичних федеративних систем, в тому числі методами крос-темпорального та лонгітюдного аналізу, бінарного порівняння. Країни для порівняльного аналізу відбиралися за принципом схожості систем. В результаті були виявлені загальні і особливі політичні характеристики двох моделей децентралізованих державних устроїв в Швейцарії та Бельгії.Дeцeнтpалiзoваний хаpактep влади є важливим пpинципoм функцioнування eфeктивнoгo упpавлiння, пpoтe, в pамках piзних тeopiй дepжавнoгo упpавлiння важливiсть дeцeнтpалiзoванoстi є вiдмiннoю. Piзниться такoж пoяснювальний мeханiзм важливoстi дeцeнтpалiзацiї. Так, вiдпoвiднo дo Good Governance, дeцeнтpалiзацiя є спoсoбoм наближeння публiчнoї влади та владних пoвнoважeнь дo гpoмадян, уникнeння явища пoлiтичнoгo вiдчужeння, активiзацiї пoлiтичнoї участi, oскiльки iнстpумeнти пpямoї дeмoкpатiї, якi мають коpeляцiю в oснoвних пpинципах Good Governance мoжуть функцioнувати найкpащим чинoм в нeвeликих тepитopiальних oдиницях мiсцeвoгo piвня. Таким чинoм, вiдпoвiднo дo пoлoжeнь ключoвих тeopiй дepжавнoгo упpавлiння дeцeнтpалiзацiя мoжe стати фактopoм eфeктивнoгo вpядування, oскiльки є oдним iз пpинципiв функцioнування дeмoкpатiї. Дeцeнтpалiзацiя – цe нe poздiлeння кpаїни, цe ствopeння мoжливoстeй для poзвитку мiст, сiл, сeлищ, там дe живуть люди в єдинiй Укpаїнi. Цe ствopeння умoв, дe гpoмади змoжуть активнo залучатися дo пpoцeсу пpийняття piшeнь, цe вивiльнeння eнepгiї мас для пoкpащeння свoгo життя та життя свoєї гpoмади, а нe ствopeння дoдаткoвoгo пpoшаpку peгioнальних пoлiтичних eлiт.

The article examines the experience of implementing public e-consultations in European countries, including the United Kingdom, the Netherlands, Croatia, Serbia and Ukraine. It was found that public consultations, including in electronic format, strengthen citizens' trust in government institutions, establish an effective dialogue between government and the public, increase transparency, predictability, reasonableness and quality of decisions made by public authorities and local governments, expand access. citizens to information about the activities of these bodies, to ensure more efficient use of public finances, to eliminate a number of corruption risks in the adoption of regulations. Due to the introduction of public online consultations in public policy in the studied European countries, it has been established that public consultation has a structural and systematic approach, and the public nature of online consultations contributes to the transparency of the political decision-making process; modernization of the process of public administration is provided in accordance with the new conditions of institutional development; increases the efficiency and effectiveness of government and state institutions, as well as the possibility of sustainable feedback between government, business and citizens. It was found that Ukraine is actively involved in the interactive process, which can be attributed to the positive effects of institutionalization of public policy. However, it should be noted that in Ukraine, public consultations with the public are in almost no way regulated by law. At the same time, local councils independently determine the procedure and specific formats of consultations by enshrining them in the statute and other regulations. The introduction of electronic technologies in the field of public administration and the expansion of information space allows public authorities not only to provide better services, but also to decentralize, while strengthening the horizontal links between government, strengthening feedback between government and citizens. Public consultations in the modern political space of Ukraine are aimed at ensuring constant adjustment of the activities of the authorities taking into account the wishes and requests of the population. ; У статті досліджено досвід впровадження публічних е-консультацій у європейських країнах, зокрема у Великобританії, Нідерландах, Хорватії, Сербії та Україні. Виявлено, що публічні консультації, зокрема й у електронному форматі дозволяють посилити рівень довіри громадян до владних інститутів, налагодити ефективний діалог між владою та громадськістю, підвищити ступінь прозорості, прогнозованості, обґрунтованості та якості рішень, які ухвалюються органами державної влади та місцевого самоврядування, розширити доступ громадян до інформації про діяльність цих органів, забезпечити більш ефективне використання публічних фінансів, усунути ряд корупційних ризиків при прийнятті нормативноправових актів. Завдяки впровадженню у державну політику публічних оnline консультацій у досліджуваних європейських країнах встановлено, що публічне консультування має структурний та системний підхід, а публічний характер онлайн консультацій сприяє прозорості процесу прийняття політичних рішень; забезпечується модернізація процесу державного управління відповідно до нових умов інституціонального розвитку; підвищується ефективність і дієвість інститутів влади та держави, а також створюється можливість стійкого зворотного зв'язку між владою, бізнесом і громадянами. Виявлено, що Україна активно включилася в інтерактивний процес, що можна віднести до позитивних ефектів інституціоналізації публічної політики. Однак, варто зазначити, що в Україні публічні консультації з громадськістю практично жодним чином не врегульовані на рівні законодавства. При цьому місцеві ради самостійно визначають порядок і конкретні формати проведення консультацій шляхом їх закріплення у статуті та інших нормативно-правових актах. Впровадження електронних технологій у сфери публічного управління і розширення інформаційного простору дозволяє державним органам не лише надавати більш якісні послуги, а й провести децентралізацію, одночасно зміцнюючи горизонтальні зв'язки між ланками системи управління, посилюючи зворотній зв'язок між представниками органів влади та громадянами. Публічні консультації в сучасному політичному просторі України мають на меті забезпечувати постійне коригування діяльності органів влади з урахуванням побажань і запитів населення.

The article examines the experience of implementing public e-consultations in European countries, including the United Kingdom, the Netherlands, Croatia, Serbia and Ukraine. It was found that public consultations, including in electronic format, strengthen citizens' trust in government institutions, establish an effective dialogue between government and the public, increase transparency, predictability, reasonableness and quality of decisions made by public authorities and local governments, expand access. citizens to information about the activities of these bodies, to ensure more efficient use of public finances, to eliminate a number of corruption risks in the adoption of regulations. Due to the introduction of public online consultations in public policy in the studied European countries, it has been established that public consultation has a structural and systematic approach, and the public nature of online consultations contributes to the transparency of the political decision-making process; modernization of the process of public administration is provided in accordance with the new conditions of institutional development; increases the efficiency and effectiveness of government and state institutions, as well as the possibility of sustainable feedback between government, business and citizens. It was found that Ukraine is actively involved in the interactive process, which can be attributed to the positive effects of institutionalization of public policy. However, it should be noted that in Ukraine, public consultations with the public are in almost no way regulated by law. At the same time, local councils independently determine the procedure and specific formats of consultations by enshrining them in the statute and other regulations. The introduction of electronic technologies in the field of public administration and the expansion of information space allows public authorities not only to provide better services, but also to decentralize, while strengthening the horizontal links between government, strengthening feedback between government and citizens. Public consultations in the modern political space of Ukraine are aimed at ensuring constant adjustment of the activities of the authorities taking into account the wishes and requests of the population. ; У статті досліджено досвід впровадження публічних е-консультацій у європейських країнах, зокрема у Великобританії, Нідерландах, Хорватії, Сербії та Україні. Виявлено, що публічні консультації, зокрема й у електронному форматі дозволяють посилити рівень довіри громадян до владних інститутів, налагодити ефективний діалог між владою та громадськістю, підвищити ступінь прозорості, прогнозованості, обґрунтованості та якості рішень, які ухвалюються органами державної влади та місцевого самоврядування, розширити доступ громадян до інформації про діяльність цих органів, забезпечити більш ефективне використання публічних фінансів, усунути ряд корупційних ризиків при прийнятті нормативноправових актів. Завдяки впровадженню у державну політику публічних оnline консультацій у досліджуваних європейських країнах встановлено, що публічне консультування має структурний та системний підхід, а публічний характер онлайн консультацій сприяє прозорості процесу прийняття політичних рішень; забезпечується модернізація процесу державного управління відповідно до нових умов інституціонального розвитку; підвищується ефективність і дієвість інститутів влади та держави, а також створюється можливість стійкого зворотного зв'язку між владою, бізнесом і громадянами. Виявлено, що Україна активно включилася в інтерактивний процес, що можна віднести до позитивних ефектів інституціоналізації публічної політики. Однак, варто зазначити, що в Україні публічні консультації з громадськістю практично жодним чином не врегульовані на рівні законодавства. При цьому місцеві ради самостійно визначають порядок і конкретні формати проведення консультацій шляхом їх закріплення у статуті та інших нормативно-правових актах. Впровадження електронних технологій у сфери публічного управління і розширення інформаційного простору дозволяє державним органам не лише надавати більш якісні послуги, а й провести децентралізацію, одночасно зміцнюючи горизонтальні зв'язки між ланками системи управління, посилюючи зворотній зв'язок між представниками органів влади та громадянами. Публічні консультації в сучасному політичному просторі України мають на меті забезпечувати постійне коригування діяльності органів влади з урахуванням побажань і запитів населення.

The article analyzes modern concepts and models of public policy formation in transition systems. It is noted that the application of existing models of public policy making for the analysis of transitional systems is one of the unresolved challenges facing researchers. It is revealed that under the influence of global factors, systemic transformations, inclusion of new management patterns in the political process there is a change in modern public policy practices, which is taken into account when constructing theoretical models of formation in the studied countries. Modern management theories reflect current trends in public policy through the numerous practices of interaction between traditional and new public actors, who form their own alternatives to the agenda. All transitional systems solve the problems of governance reform and reformatting of socio-political relations depending on economic, political, historical, institutional, socio-cultural and foreign policy circumstances. As a result of these transformations, which countries go through with varying degrees of dynamism and intensity, a special national version of the public space is formed. The specificity of installing management models in transitional systems is that these systems, as a rule, transplant public institutions that operate successfully in democratic systems or globally, adapting them to their conditions. However, transplanted institutions are often unable to function effectively due to the unwillingness of systems to fully integrate them into the process for political, social, cultural and other reasons. New management practices have a positive effect on the adaptation of public policy models in national systems. Institutionalizing, "e-government" contributes to the formation of a new type of "electronic" citizen and a new type of managerial thinking. New opportunities are created for the representation of public interests and the influence of public structures on the process of public policy production. ; У статті проаналізовано сучасні концепції та моделі формування публічної політики у перехідних системах. Зазначено, що застосування існуючих моделей формування публічної політики для аналізу перехідних систем є одним із невирішених завдань, що стоять перед дослідниками. Виявлено, що під впливом глобальних факторів, системних трансформацій, включення нових паттернів управління у політичний процес відбувається зміна сучасних практик публічної політики, що враховується при конструюванні теоретичних моделей формування у досліджуваних країнах. Сучасні теорії управління відображають сучасні тенденції публічної політики через численні практики взаємодії традиційних і нових публічних акторів, які формують власні альтернативи порядку денного. Усі перехідні системи вирішують проблеми реформування управління та переформатування соціально-політичних відносин в залежності від економічних, політичних, історичних, інституціональних, соціально-культурних і зовнішньополітичних обставин. У результаті цих перетворень, які країни проходять із різним ступенем динамічності та інтенсивності, формується особливий національний варіант публічного простору. Специфікою інсталювання управлінських моделей в перехідних системах є те, що ці системи, як правило, трансплантують публічні інститути, які успішно працюють в демократичних системах або на глобальному рівні, адаптуючи їх до своїх умов. Однак найчастіше інститути, що трансплантуються, не можуть працювати ефективно в силу неготовності систем повноцінно включати їх у процес з політичних, соціальних, культурних та інших причин. Нові практики управління позитивно впливають на адаптацію моделей публічної політики в національних системах. Інституціоналізуючись, «електронне урядування» сприяє формуванню нового типу «електронного» громадянина й нового типу управлінського мислення. Створюються нові можливості репрезентації публічних інтересів і впливу громадських структур на процес виробництва публічної політики.

The influence of the process of decentralization on the efficiency of public administration is analyzed on the example of Switzerland and Belgium. On a retrospective basis, the role and place of the decentralized nature of authority are described, and the advantages and disadvantages of the decentralization process are examined. The case-study method was used to reveal differences in the nature of the impact of decentralization of public authorities on the democratization of different political system types. The method of comparative analysis of the dynamics of decentralization of democratic federal systems is used, including cross-temporal and longitudinal analysis and binary comparison. Countries for the comparative analysis were selected according to the principle of system similarity. As a result, the general and specific political characteristics of two models of decentralized state structures in Switzerland and Belgium were identified.The decentralized nature of authority is an important principle of functioning of effective management, but the importance of decentralization is different within various theories of public administration. The explanatory mechanism of the importance of decentralization also differs. Thus, according to Good Governance, decentralization is a way to bring public authorities closer to the citizens, to eliminate the phenomenon of political alienation, and to activate political participation, since the instruments of direct democracy that have a correlation in the basic principles of Good Governance can function to the best extent in small local territorial units. Therefore, in accordance with the provisions of the key theories of public administration, decentralization can be a factor of effective governance, since it is one of the principles of democracy functioning.Decentralization is not about dividing the country, it is about creating opportunities for the development of cities, villages, and settlements where people live in unified Ukraine. This is about creating conditions where the communities can be actively involved in the decision-making process, it is about the withdrawal of energy of masses for the improvement of their own life and the life of their community, and not about creating an additional layer of regional political elites. ; Проаналізовано вплив процесу децентралізації на ефективність державного управління на прикладі Швейцарії та Бельгії. У ретроспективній площині описана роль та місце децентралізованого характеру влади, розглянуто переваги та недоліки процесу децентралізації. За допомогою методу кейс-стаді було виявлено відмінності у характері впливу децентралізації публічної влади на демократизацію різних типів політичних систем. Застосовується метод компаративного аналізу динаміки децентралізації демократичних федеративних систем, в тому числі методами крос-темпорального та лонгітюдного аналізу, бінарного порівняння. Країни для порівняльного аналізу відбиралися за принципом схожості систем. В результаті були виявлені загальні і особливі політичні характеристики двох моделей децентралізованих державних устроїв в Швейцарії та Бельгії.Дeцeнтpалiзoваний хаpактep влади є важливим пpинципoм функцioнування eфeктивнoгo упpавлiння, пpoтe, в pамках piзних тeopiй дepжавнoгo упpавлiння важливiсть дeцeнтpалiзoванoстi є вiдмiннoю. Piзниться такoж пoяснювальний мeханiзм важливoстi дeцeнтpалiзацiї. Так, вiдпoвiднo дo Good Governance, дeцeнтpалiзацiя є спoсoбoм наближeння публiчнoї влади та владних пoвнoважeнь дo гpoмадян, уникнeння явища пoлiтичнoгo вiдчужeння, активiзацiї пoлiтичнoї участi, oскiльки iнстpумeнти пpямoї дeмoкpатiї, якi мають коpeляцiю в oснoвних пpинципах Good Governance мoжуть функцioнувати найкpащим чинoм в нeвeликих тepитopiальних oдиницях мiсцeвoгo piвня. Таким чинoм, вiдпoвiднo дo пoлoжeнь ключoвих тeopiй дepжавнoгo упpавлiння дeцeнтpалiзацiя мoжe стати фактopoм eфeктивнoгo вpядування, oскiльки є oдним iз пpинципiв функцioнування дeмoкpатiї. Дeцeнтpалiзацiя – цe нe poздiлeння кpаїни, цe ствopeння мoжливoстeй для poзвитку мiст, сiл, сeлищ, там дe живуть люди в єдинiй Укpаїнi. Цe ствopeння умoв, дe гpoмади змoжуть активнo залучатися дo пpoцeсу пpийняття piшeнь, цe вивiльнeння eнepгiї мас для пoкpащeння свoгo життя та життя свoєї гpoмади, а нe ствopeння дoдаткoвoгo пpoшаpку peгioнальних пoлiтичних eлiт.