Suchergebnisse

The Ukrainian project of the Open Group «The Shadow of Dream (Mriya) cast upon Giardini della Biennale» is researchedin the fairway of Ralph Rugoff's curatorial concept «May You Live in Interesting Times» of the 58th Venice Biennale 2019 and the themesdeveloped in the other projects, taking into account the projection of these issues on the Ukrainian and world contexts are analyzed. Thecontexts with which the project works in Ukraine and in the world are compared. The issues addressed within the Venice Biennale onglobal environmental challenges, extensive growth, war and peace, ongoing confrontation of democratic and totalitarian worlds, migration crisis are studied. The process of revealing by artistic means how political manipulation works is revealed with a critical commentaryon the reality marked by economic and social inequality that provokes indignation, and as a result — populism. The mechanism of workwith trauma on the territory of art is determined. The multi-vector projects and different types of connection with reality are identified demonstrating the productive artistic strategies.The themes and artistic features of the films presented at the 2019 Venice Film Festival and its winners are analyzed and compared.The features of the Ukrainian film-winner of the Venice Film Festival 2019 «Atlantis» by Valentyn Vasyanovych are described. The chronology of the development of Valentin Vasyanovich's film achievements is tracked.The main trend topics characteristic of the Venice Forums of 2019 are identified, such as the threats of the Anthropocene and the ecological crisis, anti-globalism in its economic, social and national aspects, and the orientation on the human values in the post-truth era.The influence of intellectual practice in the formation of meanings for dialogue with society challenging for the art world is determined.The role and place of Ukrainian contemporary art and cinema on the international stage are revealed. The problems and peculiaritiesof the cultural policy of Ukraine and the necessity of its reforme in order to support the development of contemporary art are outlined. ; Розглянуто український проєкт Відкритої групи «Падаюча тінь "Мрії" на сади Джардіні» у фарватері кураторської концепції Ральфа Ругоффа «Щоб ти жив в цікаві часи!» 58-ї Венеційської бієнале 2019 року та здійснено аналіз тем, розроблених в інших проєктах, з урахуванням проекції цієї проблематики на український та світовий контексти. Співставлено контексти, з якими працює проєкт в Україні та в світі. Опрацьовано проблематику Венеційської бієнале щодо глобальних екологічних викликів, експансивного росту, війни та миру, протистояння демократичного і тоталітарного світів, міграційної кризи. Виявлено процес розкриття мистецькими засобами, як працює політична маніпуляція, з критичним коментарем щодо реальності, позначеної економічною та соціальною нерівністю, що провокує обурення і, як наслідок, — популізм. Визначено механізм роботиз травмою на території мистецтва. Виявлено мультивекторність проєктів і різні типи зв'язку з реальністю як прояв продуктивних мистецьких стратегій.Проаналізовано та співставлено теми та художні особливості фільмів, представлених на 76-му Венеційському міжнародному кінофестивалі 2019 року і його лауреатів. Описано особливості українського фільму-призера Венеційського кінофестивалю —2019 Валентина Васяновича «Атлантида». Простежено хронологію розвитку кінематографічного доробку Валентина Васяновича.Визначено основні трендові теми, характерні для міжнародних Венеційських форумів 2019 року, серед яких загрози антропоцену і екологічної кризи, антиглобалізм в його економічному, соціальному і національному аспектах, стійкі ціннісні орієнтири в епоху постправди. Визначено вплив інтелектуальних вправ у справі формування смислів задля діалогу із соціумом як нагальність для світу мистецтва. Виявлено роль і місце українського сучасного мистецтва і кінематографу на міжнародній сцені.Окреслено проблеми і особливості культурної політики України і необхідність її переформатування задля сприяння розвиткусучасного мистецтва.

The artistic achievements of international artists such as Mirjana Batinić, Oksana Chepelyk, ThereseDebono, Debbie Caruana Dingli, Emma Fsadni, Anna Grima, Gloria Oyarzabal and Enriqué Tabone, JeanBusuttil Zaleski, were examined at the exhibition «Art + Feminism 2020» held from February 7 to August 23, 2020 at the St James Cavalier Centre for Creativity in Malta, dedicated to feminist issues, with the aimto include them into national cultural study discourse, as a subject for reflections and discussions.Topics developed by artists, such as empowerment of young girls and women to combine professional realization and motherhood, bioethics and women's rights in the commercialization of reproductive technologies, the conflict between traditional gender norms and prejudices and modern expectations, untold stories in patriarchal society, historical infantilization of women through the colonization of consciousness, art history in the era of matriarchy with a focus on women's perspective through a vision of prehistoric artifacts with a contemporary frame and the use of new technologies. А wide range of artistic practice, from traditional painting, graphics and sculpture, to those related to the use of media: photography, video and data-driven media installation, is pointed.The importance of cultural study and reflections on gender issues and the integration of Ukrainian contemporary art into global phenomena for the development of theory and practice, but also the importance of involving Ukrainian projects demonstrated abroad in the Ukrainian art discourse are emphasized.The fruitfulness of efforts to reduce the gender gap in Wikipedia in order to highlight the work of women artists and their contribution to art was noted.The place of contemporary feminist art is defined as a cultural and political phenomenon in social life,which works for the formation of new values and new consciousness and can serve as a tool for cultural policy of Ukraine. ; Розглянуто мистецький доробок міжнародних мисткинь, таких як Мір'яна Батініч, Оксана Чепелик, Деббі Каруана Дінглі, Тереза Дебоно, Емма Фсадні, Анна Гріма, Глорія Оярзабал, Енріке Табоне, Жана Бусуттіли Залеські, представлений на виставці «Арт + фемінізм 2020», яка проходила 7 лютого — 23 серпня 2020року в Арт Центрі Креативний простір на Мальті, присвячений феміністичній проблематиці, для залученняйого до національного культурологічного дискурсу як привід до роздумів і дискусій.Опрацьовано теми, які розробляють мисткині, як то розширення прав і можливостей молодих дівчат і жінокдля поєднання професійної реалізації і материнства, біоетика і права жінок в умовах комерціалізації репродуктивних технологій, конфлікт між традиційними гендерними нормами і упередженнями та сучасними очікуванннями, непроговорені історії в патріархальному суспільстві, історична інфантилізація жінки шляхом колонізації свідомості, історія мистецтв в епоху матріархату з фокусом на жіночій перспективі із забезпеченням візії доісторичних артефактів сучасною рамкою і використанням новітніх технологій. Відзначено широкий спектр художніх практик, якими займаються мисткині, — від традиційного живопису, графіки та скульптури до таких, що пов'язані з використанням медіа: фотографії, відео та керованих даними медіаінсталяцій.Наголошено на важливості культурологічних рефлексій гендерної проблематики і вбудовування українського сучасного мистецтва в глобальні явища для розвитку теорії і практики та важливості залучення українських проектів, продемонстрованих за кордоном до українського мистецького дискурсу. Відзначено плідність зусиль щодо зменшення гендерного розриву у Вікіпедії задля висвітлення роботи жінок-художниць та їх внеску у мистецтво.Визначено місце сучасного феміністичного мистецького доробку — як культурного і політичного явища в суспільному житті, що працює на становлення нових цінностей та нової свідомості і може слугувати інструментом для культурної політики України

Розглянуто український проєкт Відкритої групи «Падаюча тінь "Мрії" на сади Джардіні» у фарватері кураторської концепції Ральфа Ругоффа «Щоб ти жив в цікаві часи!» 58-ї Венеційської бієнале 2019 року та здійснено аналіз тем, розроблених в інших проєктах, з урахуванням проекції цієї проблематики на український та світовий контексти. Співставлено контексти, з якими працює проєкт в Україні та в світі. Опрацьовано проблематику Венеційської бієнале щодо глобальних екологічних викликів, експансивного росту, війни та миру, протистояння демократичного і тоталітарного світів, міграційної кризи. Виявлено процес розкриття мистецькими засобами, як працює політична маніпуляція, з критичним коментарем щодо реальності, позначеної економічною та соціальною нерівністю, що провокує обурення і, як наслідок, — популізм. Визначено механізм роботи з травмою на території мистецтва. Виявлено мультивекторність проєктів і різні типи зв'язку з реальністю як прояв продуктивних мистецьких стратегій.Проаналізовано та співставлено теми та художні особливості фільмів, представлених на 76-му Венеційському міжнародному кінофестивалі 2019 року і його лауреатів. Описано особливості українського фільму-призера Венеційського кінофестивалю — 2019 Валентина Васяновича «Атлантида». Простежено хронологію розвитку кінематографічного доробку Валентина Васяновича.Визначено основні трендові теми, характерні для міжнародних Венеційських форумів 2019 року, серед яких загрози антропоцену і екологічної кризи, антиглобалізм в його економічному, соціальному і національному аспектах, стійкі ціннісні орієнтири в епоху постправди. Визначено вплив інтелектуальних вправ у справі формування смислів задля діалогу із соціумом як нагальність для світу мистецтва. Виявлено роль і місце українського сучасного мистецтва і кінематографу на міжнародній сцені. Окреслено проблеми і особливості культурної політики України і необхідність її переформатування задля сприяння розвитку сучасного мистецтва. ; The Ukrainian project of the Open Group «The Shadow of Dream (Mriya) cast upon Giardini della Biennale» is researched in the fairway of Ralph Rugoff's curatorial concept «May You Live in Interesting Times» of the 58th Venice Biennale 2019 and the themes developed in the other projects, taking into account the projection of these issues on the Ukrainian and world contexts are analyzed. The contexts with which the project works in Ukraine and in the world are compared. The issues addressed within the Venice Biennale on global environmental challenges, extensive growth, war and peace, ongoing confrontation of democratic and totalitarian worlds, migration crisis are studied. The process of revealing by artistic means how political manipulation works is revealed with a critical commentary on the reality marked by economic and social inequality that provokes indignation, and as a result — populism. The mechanism of work with trauma on the territory of art is determined. The multi-vector projects and different types of connection with reality are identified demonstrating the productive artistic strategies.The themes and artistic features of the films presented at the 2019 Venice Film Festival and its winners are analyzed and compared. The features of the Ukrainian film-winner of the Venice Film Festival 2019 «Atlantis» by Valentyn Vasyanovych are described. The chronology of the development of Valentin Vasyanovich's film achievements is tracked.The main trend topics characteristic of the Venice Forums of 2019 are identified, such as the threats of the Anthropocene and the ecological crisis, anti-globalism in its economic, social and national aspects, and the orientation on the human values in the post-truth era. The influence of intellectual practice in the formation of meanings for dialogue with society challenging for the art world is determined. The role and place of Ukrainian contemporary art and cinema on the international stage are revealed. The problems and peculiarities of the cultural policy of Ukraine and the necessity of its reforme in order to support the development of contemporary art are outlined.

Розглянуто мистецький доробок міжнародних мисткинь, таких як Мір'яна Батініч, Оксана Чепелик, Деббі Каруана Дінглі, Тереза Дебоно, Емма Фсадні, Анна Гріма, Глорія Оярзабал, Енріке Табоне, Жана Бусуттіли Залеські, представлений на виставці «Арт + фемінізм 2020», яка проходила 7 лютого — 23 серпня 2020 року в Арт Центрі Креативний простір на Мальті, присвячений феміністичній проблематиці, для залучення його до національного культурологічного дискурсу як привід до роздумів і дискусій. Опрацьовано теми, які розробляють мисткині, як то розширення прав і можливостей молодих дівчат і жінок для поєднання професійної реалізації і материнства, біоетика і права жінок в умовах комерціалізації репродуктивних технологій, конфлікт між традиційними гендерними нормами і упередженнями та сучасними очікуванннями, непроговорені історії в патріархальному суспільстві, історична інфантилізація жінки шляхом колонізації свідомості, історія мистецтв в епоху матріархату з фокусом на жіночій перспективі із забезпеченням візії доісторичних артефактів сучасною рамкою і використанням новітніх технологій. Відзначено широкий спектр художніх практик, якими займаються мисткині, — від традиційного живопису, графіки та скульптури до таких, що пов'язані з використанням медіа: фотографії, відео та керованих даними медіаінсталяцій.Наголошено на важливості культурологічних рефлексій гендерної проблематики і вбудовування українського сучасного мистецтва в глобальні явища для розвитку теорії і практики та важливості залучення українських проектів, продемонстрованих за кордоном до українського мистецького дискурсу. Відзначено плідність зусиль щодо зменшення гендерного розриву у Вікіпедії задля висвітлення роботи жінок-художниць та їх внеску у мистецтво.Визначено місце сучасного феміністичного мистецького доробку — як культурного і політичного явища в суспільному житті, що працює на становлення нових цінностей та нової свідомості і може слугувати інструментом для культурної політики України. ; The artistic achievements of international artists such as Mirjana Batinić, Oksana Chepelyk, Therese Debono, Debbie Caruana Dingli, Emma Fsadni, Anna Grima, Gloria Oyarzabal and Enriqué Tabone, Jean Busuttil Zaleski, were examined at the exhibition «Art + Feminism 2020» held from February 7 to August 23, 2020 at the St James Cavalier Centre for Creativity in Malta, dedicated to feminist issues, with the aim to include them into national cultural study discourse, as a subject for reflections and discussions. Topics developed by artists, such as empowerment of young girls and women to combine professional realization and motherhood, bioethics and women's rights in the commercialization of reproductive technologies, the conflict between traditional gender norms and prejudices and modern expectations, untold stories in patriarchal society, historical infantilization of women through the colonization of consciousness, art history in the era of matriarchy with a focus on women's perspective through a vision of prehistoric artifacts with a contemporary frame and the use of new technologies. А wide range of artistic practice, from traditional painting, graphics and sculpture, to those related to the use of media: photography, video and data-driven media installation, is pointed.The importance of cultural study and reflections on gender issues and the integration of Ukrainian contemporary art into global phenomena for the development of theory and practice, but also the importance of involving Ukrainian projects demonstrated abroad in the Ukrainian art discourse are emphasized. The fruitfulness of efforts to reduce the gender gap in Wikipedia in order to highlight the work of women artists and their contribution to art was noted.The place of contemporary feminist art is defined as a cultural and political phenomenon in social life, which works for the formation of new values and new consciousness and can serve as a tool for cultural policy of Ukraine.

Викладено характеристики візуальної культури в контексті феномена гіперреальності в широкому сенсі та здійснено огляд окремих мистецьких творів. В огляді мистецьких творів розглянуто теми, розроблені авторами,. Проаналізовано складність і майбутнє дигітального суспільства щодо повсюдного нагляду і захищеності наших даних, що є нагальним викликом для науковців, митців і культурологів.Зазначено зміну парадигми існування світу, який непомітно перетворився на алгоритмічне суспільтво. Виявлено, що дигітальні форми комунікації, які нещодавно вбачалися як надія для нових можливостей демократичної участі, перетворилися на механізм поставленого на потік перекодування людства. Виявлено відсутність розуміння і усвідомлення загроз, спричинених алгоритмічним суспільсвом, що спонукає шановних колег-художників залишатися грайливими пустунами у відведеному гетто мистецького світу, обходячи увагою ці темні закриті поля, не вдаватися до аналізу вищеозначених обставин та їхніх фатальних для світу наслідків. Виявлено палітру художніх практик, що взаємодіють із феноменом гіпереальності; описано, як митці сьогодні атакують мутації сучасного суспільства. ; The characteristics of visual culture in the context of the hyperreality phenomenon are researched in the broad sense; also, an overview of particular works of art is made. The topics developed by the artists are explored in the review of the works of art. The complexity and future of digital society regarding the universal surveillance and security of our data is analyzed, which is an urgent challenge for scientists, artists and cultural researchers. The paradigm shift of the world existence is emphasized, with society insensibly turning into an algorithmic one. It is found that digital forms of communication, which have recently been seen as a hope for new opportunities of democratic participation, became a mechanism for transcoding the humanity. The lack of understanding and awareness of the threats posed by the algorithmic society is revealed, which causes the dear peer artists to remain playful frolicsome fellows in the allotted ghetto of the art world, ignoring such dark closed fields and avoiding analysis of the abovementioned circumstances and their fatal consequences. A palette of art practices that interact with the hyperreality phenomenon has been identified; the means of attacking the mutations of modern society by the artists today are described.It is stated that intellectual experiments with forming various senses in order to build a dialogue with society are crucial for the art world, so the prospects for further research are promising, since the identified topics of the hyperreality phenomenon and simulacrum have not been developed yet in Ukrainian contemporary art.

Розглянуто український проект «Мета-Фізичний Часо-Простір» для залучення його до національного культурологічного дискурсу та здійснено аналіз тем, розроблених в ньому, з урахуванням проекції цієї проблематики на український та світовий контексти. Зіставлено контексти, з якими проект працює в Тайвані, в Україні та в алгоритмі Венеційської бієнале. Проаналізовано проект українського мистецтва, створений як продовження довготермінового проекту «Колайдер» в мистецькій резиденції Культурного Парку Шаулонг в Тайвані. Виявлено мультивекторність проекту та різні типи зв'язку зі східною філософською думкою, що проявляє продуктивні мистецькі стратегії і сприяє розвитку сучасного мистецтва. Простежено хронологію виникнення, поступового розвитку, презентації елементів та експонування проекту в рамках ARTBAT FEST 8 (Almaty Art Center, Алмати, Казахстан, 2017), проекту Terra Firma на ГОГОЛЬFEST'17, у повноформатному вигляді — в Галереї А13 Культурного Парку Шаулонг в м. Тайнані (2018), фотографічної частини — в Галереї А4 в рамках TiFF-2019 (Культурний Парк Шаулонг, м. Тайнань, 2018), як об'єкту чистої форми — на виставці «Анатомія Симулякра» в ІПСМ НАМУ, з відеомаппінгом в рамках Carbon Media Art Festival — 2019 у Києві, на Міжнародному фестивалі «Карпатський простір — 2019» у Музеї мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську, на Міжнародній конференції RIXC-2019 в Латвійському національному художньому музеї в Ризі, в ландшафтних просторах Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» та на виставці «Символізм» в Музеї сучасного мистецтва Корсаків в Луцьку в 2019 році. В епоху, коли множинність правд відбивається в кривих дзеркалах медіа, інтелектуальні вправи і викриття — важливий навігатор для орієнтування на місцевості. Проект «Мета-Фізичний Часо-Простір» опрацьовує проблематику Венеційської бієнале щодо глобальних викликів, війни та миру, протистояння демократичного й тоталітарного світів в епоху алгоритму. ; The Ukrainian project «Meta-Physical Time-Space» is researchered to involve it in the national cultural discourse and an analysis of the themes developed within it is made, taking into account the projection of this issues on Ukrainian and world contexts. The contexts involved in the project in Taiwan, Ukraine and the Venice Biennale are mapped. The Ukrainian contemporary art project, created as a continuation of the long-term «Collider» project at the art residence of the Soulang Cultural Park in Taiwan, is analyzed. The multi-vector project and different types of connection with Eastern philosophical thought were revealed demonstrating productive artistic strategies and contributing to the development of contemporary art. The timeline of emergence, gradual development, presentation of elements and exposure of the project within the framework of ARTBATFEST 8 (Almaty Art Center, Almaty, Kazakhstan, 2017), GO-GOLFEST'17 Terra Firma project, in full format at A13 Gallery of the Soulang Cultural Park, Tainan, with photographic part at the A4 Gallery at TiFF-2019, Taiwan, as a pure object at the «Anatomy of Simulacre» exhibition at Modern Art Research Institute of the National Academy of Arts of Ukraine, with video mapping at the Carbon Media Art Festival — 2019 in Kyiv, at the «Carpathian Space» International Festival — 2019, at Art Museum of Prykarpattia in Ivano-Frankivsk, within the RIXC-2019 International Conference at the Latvian National Museum of Art in Riga, in the landscape of the «Olbia» National Historical and Archaeological Reserve and witin «Symbolism» exhibition at the Korsak's Museum of Contemporary Art in Lutsk in 2019. In an age, where the plurality of truths is reflected in the curves of media-mirrors, intellectual exercises and expositions are an important navigator for orientation. The «Meta-Physical Time-Space» project addresses the issues of the Venice Biennale on global challenges, war and peace, ongoing confrontation of democratic and totalitarian worlds in the era of the algorithm. ; Рассмотрен украинский проект «Мета-Физическое Время-Пространство» для привлечения его к национальному культурологическому дискурсу и осуществлен анализ тем, разработанных в нем, с учетом проекции этой проблематики на украинский и мировой контексты. Сопоставлены контексты, с которыми работает проект в Тайване, в Украине и в алгоритме Венецианской биеннале. Проект создан как продолжение долгосрочного проекта «Коллайдер», представленного в художественной резиденции Культурного парка Шаулонг в Тайване. Выявлена мультивекторность проекта и различные типы его связей с восточной философской мыслью, проявляющие продуктивные художественные стратегии и способствующие развитию современного искусства. Прослежена хронология возникновения, постепенного развития, презентации элементов и экспонирования проекта в рамках ARTBAT FEST 8 (Almaty Art Center, Алматы, Казахстан), проекта Terra Firma на ГОГОЛЬFEST'17, в полноформатном виде — в Галерее А13 Культурного Парка Шаулонг в г. Тайнане (Тайвань), фотографической части — в Галерее А4 в рамках TiFF-2019 (г. Тайнань, Тайвань), как объект чистой формы — на выставке «Анатомия симулякра» в ИПСИ НАИУ, с видеомаппингом — в рамках Carbon Media Art Festival — 2019 в Киеве, на Международном фестивале «Карпатский простор 2019» в Музее искусств Прикарпатья в Ивано-Франковске, на Международной конференции RIXC-2019 в Латвийском национальном художественном музее в Риге, в ландшафтных просторах Национального историко-археологического заповедника «Ольвия» и на выставке «Символизм» в Музее современного искусства Корсаков в Луцке в 2019 году. В эпоху, когда множественность истин отражается в кривых зеркалах медиа, интеллектуальные упражнения и разоблачения — важный навигатор для ориентирования на местности. Проект «Мета-Физическое Время-Пространство» разрабатывает проблематику Венецианской биеннале относительно глобальных вызовов, войны и мира, противостояния демократического и тоталитарного миров в эпоху алгоритма.

Викладено характеристики візуальної культури в контексті феномена гіперреальності в широкому сенсі та здійснено огляд окремих мистецьких творів. В огляді мистецьких творів розглянуто теми, розроблені авторами,. Проаналізовано складність і майбутнє дигітального суспільства щодо повсюдного нагляду і захищеності наших даних, що є нагальним викликом для науковців, митців і культурологів.Зазначено зміну парадигми існування світу, який непомітно перетворився на алгоритмічне суспільтво. Виявлено, що дигітальні форми комунікації, які нещодавно вбачалися як надія для нових можливостей демократичної участі, перетворилися на механізм поставленого на потік перекодування людства. Виявлено відсутність розуміння і усвідомлення загроз, спричинених алгоритмічним суспільсвом, що спонукає шановних колег-художників залишатися грайливими пустунами у відведеному гетто мистецького світу, обходячи увагою ці темні закриті поля, не вдаватися до аналізу вищеозначених обставин та їхніх фатальних для світу наслідків. Виявлено палітру художніх практик, що взаємодіють із феноменом гіпереальності; описано, як митці сьогодні атакують мутації сучасного суспільства. ; The characteristics of visual culture in the context of the hyperreality phenomenon are researched in the broad sense; also, an overview of particular works of art is made. The topics developed by the artists are explored in the review of the works of art. The complexity and future of digital society regarding the universal surveillance and security of our data is analyzed, which is an urgent challenge for scientists, artists and cultural researchers. The paradigm shift of the world existence is emphasized, with society insensibly turning into an algorithmic one. It is found that digital forms of communication, which have recently been seen as a hope for new opportunities of democratic participation, became a mechanism for transcoding the humanity. The lack of understanding and awareness of the threats posed by the algorithmic society is revealed, which causes the dear peer artists to remain playful frolicsome fellows in the allotted ghetto of the art world, ignoring such dark closed fields and avoiding analysis of the abovementioned circumstances and their fatal consequences. A palette of art practices that interact with the hyperreality phenomenon has been identified; the means of attacking the mutations of modern society by the artists today are described.It is stated that intellectual experiments with forming various senses in order to build a dialogue with society are crucial for the art world, so the prospects for further research are promising, since the identified topics of the hyperreality phenomenon and simulacrum have not been developed yet in Ukrainian contemporary art.

Розглянуто український проект «Мета-Фізичний Часо-Простір» для залучення його до національного культурологічного дискурсу та здійснено аналіз тем, розроблених в ньому, з урахуванням проекції цієї проблематики на український та світовий контексти. Зіставлено контексти, з якими проект працює в Тайвані, в Україні та в алгоритмі Венеційської бієнале. Проаналізовано проект українського мистецтва, створений як продовження довготермінового проекту «Колайдер» в мистецькій резиденції Культурного Парку Шаулонг в Тайвані. Виявлено мультивекторність проекту та різні типи зв'язку зі східною філософською думкою, що проявляє продуктивні мистецькі стратегії і сприяє розвитку сучасного мистецтва. Простежено хронологію виникнення, поступового розвитку, презентації елементів та експонування проекту в рамках ARTBAT FEST 8 (Almaty Art Center, Алмати, Казахстан, 2017), проекту Terra Firma на ГОГОЛЬFEST'17, у повноформатному вигляді — в Галереї А13 Культурного Парку Шаулонг в м. Тайнані (2018), фотографічної частини — в Галереї А4 в рамках TiFF-2019 (Культурний Парк Шаулонг, м. Тайнань, 2018), як об'єкту чистої форми — на виставці «Анатомія Симулякра» в ІПСМ НАМУ, з відеомаппінгом в рамках Carbon Media Art Festival — 2019 у Києві, на Міжнародному фестивалі «Карпатський простір — 2019» у Музеї мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську, на Міжнародній конференції RIXC-2019 в Латвійському національному художньому музеї в Ризі, в ландшафтних просторах Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» та на виставці «Символізм» в Музеї сучасного мистецтва Корсаків в Луцьку в 2019 році. В епоху, коли множинність правд відбивається в кривих дзеркалах медіа, інтелектуальні вправи і викриття — важливий навігатор для орієнтування на місцевості. Проект «Мета-Фізичний Часо-Простір» опрацьовує проблематику Венеційської бієнале щодо глобальних викликів, війни та миру, протистояння демократичного й тоталітарного світів в епоху алгоритму. ; The Ukrainian project «Meta-Physical Time-Space» is researchered to involve it in the national cultural discourse and an analysis of the themes developed within it is made, taking into account the projection of this issues on Ukrainian and world contexts. The contexts involved in the project in Taiwan, Ukraine and the Venice Biennale are mapped. The Ukrainian contemporary art project, created as a continuation of the long-term «Collider» project at the art residence of the Soulang Cultural Park in Taiwan, is analyzed. The multi-vector project and different types of connection with Eastern philosophical thought were revealed demonstrating productive artistic strategies and contributing to the development of contemporary art. The timeline of emergence, gradual development, presentation of elements and exposure of the project within the framework of ARTBATFEST 8 (Almaty Art Center, Almaty, Kazakhstan, 2017), GO-GOLFEST'17 Terra Firma project, in full format at A13 Gallery of the Soulang Cultural Park, Tainan, with photographic part at the A4 Gallery at TiFF-2019, Taiwan, as a pure object at the «Anatomy of Simulacre» exhibition at Modern Art Research Institute of the National Academy of Arts of Ukraine, with video mapping at the Carbon Media Art Festival — 2019 in Kyiv, at the «Carpathian Space» International Festival — 2019, at Art Museum of Prykarpattia in Ivano-Frankivsk, within the RIXC-2019 International Conference at the Latvian National Museum of Art in Riga, in the landscape of the «Olbia» National Historical and Archaeological Reserve and witin «Symbolism» exhibition at the Korsak's Museum of Contemporary Art in Lutsk in 2019. In an age, where the plurality of truths is reflected in the curves of media-mirrors, intellectual exercises and expositions are an important navigator for orientation. The «Meta-Physical Time-Space» project addresses the issues of the Venice Biennale on global challenges, war and peace, ongoing confrontation of democratic and totalitarian worlds in the era of the algorithm. ; Рассмотрен украинский проект «Мета-Физическое Время-Пространство» для привлечения его к национальному культурологическому дискурсу и осуществлен анализ тем, разработанных в нем, с учетом проекции этой проблематики на украинский и мировой контексты. Сопоставлены контексты, с которыми работает проект в Тайване, в Украине и в алгоритме Венецианской биеннале. Проект создан как продолжение долгосрочного проекта «Коллайдер», представленного в художественной резиденции Культурного парка Шаулонг в Тайване. Выявлена мультивекторность проекта и различные типы его связей с восточной философской мыслью, проявляющие продуктивные художественные стратегии и способствующие развитию современного искусства. Прослежена хронология возникновения, постепенного развития, презентации элементов и экспонирования проекта в рамках ARTBAT FEST 8 (Almaty Art Center, Алматы, Казахстан), проекта Terra Firma на ГОГОЛЬFEST'17, в полноформатном виде — в Галерее А13 Культурного Парка Шаулонг в г. Тайнане (Тайвань), фотографической части — в Галерее А4 в рамках TiFF-2019 (г. Тайнань, Тайвань), как объект чистой формы — на выставке «Анатомия симулякра» в ИПСИ НАИУ, с видеомаппингом — в рамках Carbon Media Art Festival — 2019 в Киеве, на Международном фестивале «Карпатский простор 2019» в Музее искусств Прикарпатья в Ивано-Франковске, на Международной конференции RIXC-2019 в Латвийском национальном художественном музее в Риге, в ландшафтных просторах Национального историко-археологического заповедника «Ольвия» и на выставке «Символизм» в Музее современного искусства Корсаков в Луцке в 2019 году. В эпоху, когда множественность истин отражается в кривых зеркалах медиа, интеллектуальные упражнения и разоблачения — важный навигатор для ориентирования на местности. Проект «Мета-Физическое Время-Пространство» разрабатывает проблематику Венецианской биеннале относительно глобальных вызовов, войны и мира, противостояния демократического и тоталитарного миров в эпоху алгоритма.

Розглянуто документальні фільми, показані на кінофестивалі Docudays UA, який проходив 23–30 березня 2018 року, в програмах «Проста жіноча рівність», «Квірність», «Поважна рівність», що досліджували тему «Рівні рівності», а також інші фільми, присвячені гендерній проблематиці, для залучення їх до національного культурологічного дискурсу як приводу до роздумів і дискусій. Відзначено, що гендер — не анатомія, а набір правил, котрі всі ми, чоловіки та жінки, неминуче виконуємо чи порушуємо. Наголошено на важливості для теорії і практики мистецтвознавчої науки питання, чи отримує документальний кінематограф сигнали від сучасного суспільства, яке б'ється в судомах пологів свого майбутнього, і які сигнали отримує сучасне суспільство від документалістики, іншими словами, як кінематографічний світ вловлює вібрації часу через мистецтво? Відзначено розмитість межі між мистецтвом, активізмом та роботою з суспільними проблемами, що фіксує документальний кінематограф. Визначено місце Docudays UA як культурного і політичного явища в українському суспільстві з акцентом на набутті Україною власної суб'єктності в документальному кіно з наступною його презентацією на важливих міжнародних кінофестивалях. ; The range of films, presented within the Docudays UA Film Festival, that took place on March, 23–30, 2018 were examined with in the programs SIMPLE FEMALE EQUALITY, QUEERALITY, SENIOR EQUALITY and the other films, dedicated to gender issue, that explored the topic «Equal Equalities» with the aim to include them into national cultural study discourse, as a subject for reflections and discussions. It is marked that gender is a not an anatomy, but set of rules that all of us, men and women, unavoidably execute, or violate. The importance for a theory and practice whether the documentary cinema gets signals from modern society that is in the cramps of giving birth of the future is pointed out, and what signals are got by the society from documentary, whether the cinematographic world catches the vibrations of our time through the art? The washed out of limit between an art, activism and work with social problems, that the documentary captures, is pointed. The article determines the position of Docudays UA — as cultural and political phenomenon in Ukrainian society is determined, insisting on acquisition by Ukraine of own subjectivity in the documentary cinema with its followіg presentation within important international film festivals. ; Рассмотрены документальные фильмы, представленные на состоявшемся 23–30 марта 2018 года кинофестивале Docudays UA (в рамках программ «Простая женская равенство», «Квирность», «Почтенная равенство», исследовавших тему «Равные равенства»), а также другие ленты, посвященные гендерной проблематике, для привлечения их к национальному культурологическому дискурсу в качестве повода для размышлений и дискуссий. Отмечено, что гендер — не анатомия, а набор правил, которые все мы, мужчины и женщины, неминуемо выполняем или нарушаем. Подчеркнута важность для теории и практики искусствоведения вопроса, получает ли документальный кинематограф сигналы от современного общества, которое бьется в судорогах родов своего будущего, и какие сигналы получает общество от документалистики, другими словами, как кинематографический мир улавливает вибрации времени через искусство? Отмечена размытость грани между искусством, активизмом и работой с общественными с социальными проблемами, которые фиксирует документальный кинематограф. Определено место Docudays UA как культурного и политического явления в украинском обществе в свете обретения Украиной собственной субъектности в документальном кино с последующей его презентацией на важных международных кинофестивалях.

Розглянуто проекти українських митців, що реалізовані на Сході: в Індії, Японії, Китаї, Тайвані, Узбекистані, Казахстані — для залучення їх до національного культурологічного дискурсу, та здійснено аналіз тем, розроблених авторами, з урахуванням проекції цієї проблематики на український контекст. Співставлено контексти, в яких діяли українські митці на Сході і в Україні. Проаналізовано проекти українського мистецтва, створені в результаті подорожей на Схід і продемонстровані в Україні, та відзначено презентації мистецьких виставок зі Сходу в Україні. Виявлено мережеві напрацювання з метою розвитку взаємозв'язків українських митців і культуртрегерів з країнами Сходу.Виявлені різні типи мистецького залучення та зв'язку зі Сходом: ескапізм і дауншифтінг з пошуками натхнення в древній східній філософії і екзотичній культурі та природних ландшафтах, презентації виставок мистецтва зі Сходу в Україні, експансія українського мистецтва, які є продуктивними мистецькими стратегіями, що сприяють розвитку сучасного мистецтва України. Зазначено зміну парадигми існування культури у світі — з дотаційної сфери вона стає інструментом розвитку економіки, тому третій тип зв'язку є локомотивом і для економічного розвитку. Зазначено, що якщо український бізнес тільки намагається працювати з Тайванем, то мистецтво, як інструмент культурної дипломатії, йде попереду і прокладає шлях для розвитку культурних і економічних зв'язків з цим регіоном. Виявлено ефективну модель на Сході підтримки власного сучасного мистецтва у таких країнах, як Китай, Тайвань, Японія, і просування його на міжнародній арені. З'ясовано, що відсутність колаборативних зусиль та інституційних міжнародних зв'язків — причини невидимості українського мистецтва на світовій арт-сцені. Усвідомлення українською владою недооцінки ролі культури як інструменту економічного і політичного впливу мало б фіналізуватися у створенні інституційної мережі сучасного мистецтва, що відповідала б новому місцю культури в ХХІ столітті. ; The projects of the Ukrainian artists, realized on the East: in India, Japan, China, Taiwan, Uzbekistan, Kazakhstan, are researched in order to bring them to the national cultural study discourse and analysis of the themes developed by authors, taking into account their projection on Ukrainian context. The contexts, in which the Ukrainian artists operated on the East and in Ukraine, are mapped. The projects of the Ukrainian art, created as a result of the Eastern trips shown in Ukraine, are analysed, and presentations of artistic exhibitions from the East in Ukraine are marked. The networking process is researched with the aim of intercommunications development of the Ukrainian artists and cultural triggers with Eastern countries.The different types of the artistic involvement and connection with East are defined: escapism and downshifting with the searches for inspiration in ancient eastern philosophy, exotic culture and natural landscapes, presentations of art exhibitions from the East in Ukraine, expansion of the Ukrainian art, which are productive art strategies assisted to development of Ukrainian contemporary art. The change of existence paradigm of culture in the world is marked — from a grant sphere it becomes the instrument of economical development, that is why the third type of connection is a locomotive for economic development as well. It is indicated that if Ukrainian business only tries to work with Taiwan, an art as instrument of cultural diplomacy goes ahead and build a way for development of cultural and economic connections with this region. An effective model of contemporary art support and its promotion on the international arena is defined on the East in such countries as China, Taiwan, Japan. It is found out that lack of the collaborative projects and the international institutional connections, are the reasons of invisibility of Ukrainian art on the world art stage. The understanding of underestimation by Ukrainian authority the role of culture as instruments of economic and political influence has to motivate to create of institutional network of contemporary art, that would respond to the new place of culture in ХХІ century. ; Рассмотрены проекты украинских художников, реализованные на Востоке: в Индии, Японии, Китае, Тайване, Узбекистане, Казахстане для привлечения их к национальному культурологическому дискурсу, и осуществлен анализ тем, разработанных авторами, с учетом проекции этой проблематики на украинский контекст. Сопоставлены контексты, в которых действовали украинские художники на Востоке и в Украине. Проанализированы проекты украинского искусства, созданные в результате путешествий на восток и продемонстрированые в Украине, и обозначены презентации художественных выставок с Востока в Украине. Выявлены сетевые наработки с целью развития взаимосвязей украинских художников и культуртрегеров со странами Востока. Выявленные разные типы художественного привлечения и связи с Востоком: эскапизм и дауншифтинг с поисками вдохновения в древней восточной философии и экзотической культуре и природных ландшафтах, презентации художественных выставок с Востока в Украине, экспансия украинского искусства, которые являются эффективными художественными стратегиями, содействующими развитию современного искусства Украины. Отмечено изменение парадигмы существования культуры в мире — из дотационной сферы она становится инструментом развития экономики, потому третий тип связи является локомотивом и для экономического развития. Отмечено, что если украинский бизнес только пытается работать с Тайванем, то искусство, как инструмент культурной дипломатии, идет впереди и пролагает путь для развития культурных и экономических связей с этим регионом. Выявлена эффективная модель на Востоке поддержки собственного современного искусства в таких странах, как Китай, Тайвань, Япония, и продвижение его на международной арене. Выяснено, что отсутствие колаборативних усилий и институционных международных связей — причины невидимости украинского искусства на мировой арт-сцене. Осознание украинской властью недооценки роли культуры как инструмента экономического и политического влияния должно завершиться созданием институционной сети современного искусства, которая отвечала бы новому месту культуры в ХХІ веке.

Розглянуто документальні фільми, показані на кінофестивалі Docudays UA, який проходив 23–30 березня 2018 року, в програмах «Проста жіноча рівність», «Квірність», «Поважна рівність», що досліджували тему «Рівні рівності», а також інші фільми, присвячені гендерній проблематиці, для залучення їх до національного культурологічного дискурсу як приводу до роздумів і дискусій. Відзначено, що гендер — не анатомія, а набір правил, котрі всі ми, чоловіки та жінки, неминуче виконуємо чи порушуємо. Наголошено на важливості для теорії і практики мистецтвознавчої науки питання, чи отримує документальний кінематограф сигнали від сучасного суспільства, яке б'ється в судомах пологів свого майбутнього, і які сигнали отримує сучасне суспільство від документалістики, іншими словами, як кінематографічний світ вловлює вібрації часу через мистецтво? Відзначено розмитість межі між мистецтвом, активізмом та роботою з суспільними проблемами, що фіксує документальний кінематограф. Визначено місце Docudays UA як культурного і політичного явища в українському суспільстві з акцентом на набутті Україною власної суб'єктності в документальному кіно з наступною його презентацією на важливих міжнародних кінофестивалях. ; The range of films, presented within the Docudays UA Film Festival, that took place on March, 23–30, 2018 were examined with in the programs SIMPLE FEMALE EQUALITY, QUEERALITY, SENIOR EQUALITY and the other films, dedicated to gender issue, that explored the topic «Equal Equalities» with the aim to include them into national cultural study discourse, as a subject for reflections and discussions. It is marked that gender is a not an anatomy, but set of rules that all of us, men and women, unavoidably execute, or violate. The importance for a theory and practice whether the documentary cinema gets signals from modern society that is in the cramps of giving birth of the future is pointed out, and what signals are got by the society from documentary, whether the cinematographic world catches the vibrations of our time through the art? The washed out of limit between an art, activism and work with social problems, that the documentary captures, is pointed. The article determines the position of Docudays UA — as cultural and political phenomenon in Ukrainian society is determined, insisting on acquisition by Ukraine of own subjectivity in the documentary cinema with its followіg presentation within important international film festivals. ; Рассмотрены документальные фильмы, представленные на состоявшемся 23–30 марта 2018 года кинофестивале Docudays UA (в рамках программ «Простая женская равенство», «Квирность», «Почтенная равенство», исследовавших тему «Равные равенства»), а также другие ленты, посвященные гендерной проблематике, для привлечения их к национальному культурологическому дискурсу в качестве повода для размышлений и дискуссий. Отмечено, что гендер — не анатомия, а набор правил, которые все мы, мужчины и женщины, неминуемо выполняем или нарушаем. Подчеркнута важность для теории и практики искусствоведения вопроса, получает ли документальный кинематограф сигналы от современного общества, которое бьется в судорогах родов своего будущего, и какие сигналы получает общество от документалистики, другими словами, как кинематографический мир улавливает вибрации времени через искусство? Отмечена размытость грани между искусством, активизмом и работой с общественными с социальными проблемами, которые фиксирует документальный кинематограф. Определено место Docudays UA как культурного и политического явления в украинском обществе в свете обретения Украиной собственной субъектности в документальном кино с последующей его презентацией на важных международных кинофестивалях.

Розглянуто проекти українських митців, що реалізовані на Сході: в Індії, Японії, Китаї, Тайвані, Узбекистані, Казахстані — для залучення їх до національного культурологічного дискурсу, та здійснено аналіз тем, розроблених авторами, з урахуванням проекції цієї проблематики на український контекст. Співставлено контексти, в яких діяли українські митці на Сході і в Україні. Проаналізовано проекти українського мистецтва, створені в результаті подорожей на Схід і продемонстровані в Україні, та відзначено презентації мистецьких виставок зі Сходу в Україні. Виявлено мережеві напрацювання з метою розвитку взаємозв'язків українських митців і культуртрегерів з країнами Сходу.Виявлені різні типи мистецького залучення та зв'язку зі Сходом: ескапізм і дауншифтінг з пошуками натхнення в древній східній філософії і екзотичній культурі та природних ландшафтах, презентації виставок мистецтва зі Сходу в Україні, експансія українського мистецтва, які є продуктивними мистецькими стратегіями, що сприяють розвитку сучасного мистецтва України. Зазначено зміну парадигми існування культури у світі — з дотаційної сфери вона стає інструментом розвитку економіки, тому третій тип зв'язку є локомотивом і для економічного розвитку. Зазначено, що якщо український бізнес тільки намагається працювати з Тайванем, то мистецтво, як інструмент культурної дипломатії, йде попереду і прокладає шлях для розвитку культурних і економічних зв'язків з цим регіоном. Виявлено ефективну модель на Сході підтримки власного сучасного мистецтва у таких країнах, як Китай, Тайвань, Японія, і просування його на міжнародній арені. З'ясовано, що відсутність колаборативних зусиль та інституційних міжнародних зв'язків — причини невидимості українського мистецтва на світовій арт-сцені. Усвідомлення українською владою недооцінки ролі культури як інструменту економічного і політичного впливу мало б фіналізуватися у створенні інституційної мережі сучасного мистецтва, що відповідала б новому місцю культури в ХХІ столітті. ; The projects of the Ukrainian artists, realized on the East: in India, Japan, China, Taiwan, Uzbekistan, Kazakhstan, are researched in order to bring them to the national cultural study discourse and analysis of the themes developed by authors, taking into account their projection on Ukrainian context. The contexts, in which the Ukrainian artists operated on the East and in Ukraine, are mapped. The projects of the Ukrainian art, created as a result of the Eastern trips shown in Ukraine, are analysed, and presentations of artistic exhibitions from the East in Ukraine are marked. The networking process is researched with the aim of intercommunications development of the Ukrainian artists and cultural triggers with Eastern countries.The different types of the artistic involvement and connection with East are defined: escapism and downshifting with the searches for inspiration in ancient eastern philosophy, exotic culture and natural landscapes, presentations of art exhibitions from the East in Ukraine, expansion of the Ukrainian art, which are productive art strategies assisted to development of Ukrainian contemporary art. The change of existence paradigm of culture in the world is marked — from a grant sphere it becomes the instrument of economical development, that is why the third type of connection is a locomotive for economic development as well. It is indicated that if Ukrainian business only tries to work with Taiwan, an art as instrument of cultural diplomacy goes ahead and build a way for development of cultural and economic connections with this region. An effective model of contemporary art support and its promotion on the international arena is defined on the East in such countries as China, Taiwan, Japan. It is found out that lack of the collaborative projects and the international institutional connections, are the reasons of invisibility of Ukrainian art on the world art stage. The understanding of underestimation by Ukrainian authority the role of culture as instruments of economic and political influence has to motivate to create of institutional network of contemporary art, that would respond to the new place of culture in ХХІ century. ; Рассмотрены проекты украинских художников, реализованные на Востоке: в Индии, Японии, Китае, Тайване, Узбекистане, Казахстане для привлечения их к национальному культурологическому дискурсу, и осуществлен анализ тем, разработанных авторами, с учетом проекции этой проблематики на украинский контекст. Сопоставлены контексты, в которых действовали украинские художники на Востоке и в Украине. Проанализированы проекты украинского искусства, созданные в результате путешествий на восток и продемонстрированые в Украине, и обозначены презентации художественных выставок с Востока в Украине. Выявлены сетевые наработки с целью развития взаимосвязей украинских художников и культуртрегеров со странами Востока. Выявленные разные типы художественного привлечения и связи с Востоком: эскапизм и дауншифтинг с поисками вдохновения в древней восточной философии и экзотической культуре и природных ландшафтах, презентации художественных выставок с Востока в Украине, экспансия украинского искусства, которые являются эффективными художественными стратегиями, содействующими развитию современного искусства Украины. Отмечено изменение парадигмы существования культуры в мире — из дотационной сферы она становится инструментом развития экономики, потому третий тип связи является локомотивом и для экономического развития. Отмечено, что если украинский бизнес только пытается работать с Тайванем, то искусство, как инструмент культурной дипломатии, идет впереди и пролагает путь для развития культурных и экономических связей с этим регионом. Выявлена эффективная модель на Востоке поддержки собственного современного искусства в таких странах, как Китай, Тайвань, Япония, и продвижение его на международной арене. Выяснено, что отсутствие колаборативних усилий и институционных международных связей — причины невидимости украинского искусства на мировой арт-сцене. Осознание украинской властью недооценки роли культуры как инструмента экономического и политического влияния должно завершиться созданием институционной сети современного искусства, которая отвечала бы новому месту культуры в ХХІ веке.

Стаття побудована як послідовна низка аргументів щодо зміни парадигми сприйняття мистецтва і культури як дотаційної сфери, позбавленої приватної підтримки, — на сприйняття їх як інструменту формування ідентичності, залучення громади для втілення соціальних змін і розвитку місцевих спільнот у містах України. Метою статті є розгляд проектів українських митців, реалізованих в різних містах України, для залучення їх до національного культурологічного дискурсу, та аналіз тем, розроблених авторами, з урахуванням локального контексту. Одночасно стаття сприяє усвідомленню українською владою, яка недооцінює роль культурних проектів як інструментів економічного і політичного впливу, що мало б спонукати до створення інституційної мережі сучасного мистецтва, яка відповідала б новому місцю культури в XXI столітті. Стаття подає опис зміни тенденцій з огляду на хронологію урбаністичних практик, співставляє контексти, в яких діяли митці, аналізує програмні напрацювання, важливі для регіонального розвитку міст України. ; An Article is organised as a successive row of arguments, in relation to the change of paradigm of perception of art and culture as grant sphere, confined private support, — to the perception of culture as the instrument of identity shaping, залучення громади для втілення соціальних змін і розвитку місцевих спільнот engagement of people for embodiment of social changes and development of local communities in the cities of Ukraine. The aim of the article is consideration of projects of the Ukrainian artists realized in the different cities of Ukraine, for including them into national culturological discourse and analysis of the themes developed by authors, taking into account the local context. At the same time, the article assists in understanding by Ukrainian authority, which underestimates the role of cultural projects as instruments of economic and political influence, and has to motivate to create of institutional network of contemporary art, that would respond to the new place of culture in 21 century. The article gives description of change of tendencies taking into account chronology of urban practice, contexts in which the artists operated, analyses programs important for regional development of the cities of Ukraine. ; Статья построена как последовательная ряд аргументов по изменению парадигмы восприятия искусства и культуры как дотационной сферы, лишенной частной поддержки — на восприятие их как инструмента формирования идентичности, привлечение общественности для реализации социальных изменений и развития местных сообществ в городах Украины. Целью статьи является рассмотрение проектов украинских художников, реализованных в различных городах Украины, для привлечения их к национальному культурологического дискурса, и анализ тем, разработанных авторами, с учетом локального контекста. Одновременно статья способствует осознанию украинской властью, недооценивает роль культурных проектов как инструментов экономического и политического влияния, что должно побудить к созданию институциональной сети современного искусства, которая отвечала бы новому месту культуры в XXI веке. Статья дает описание изменения тенденций учитывая хронологию урбанистических практик, сопоставляет контексты, в которых действовали художники, анализирует программные наработки, важные для регионального развития городов Украины.

Стаття побудована як послідовна низка аргументів щодо зміни парадигми сприйняття мистецтва і культури як дотаційної сфери, позбавленої приватної підтримки, — на сприйняття їх як інструменту формування ідентичності, залучення громади для втілення соціальних змін і розвитку місцевих спільнот у містах України. Метою статті є розгляд проектів українських митців, реалізованих в різних містах України, для залучення їх до національного культурологічного дискурсу, та аналіз тем, розроблених авторами, з урахуванням локального контексту. Одночасно стаття сприяє усвідомленню українською владою, яка недооцінює роль культурних проектів як інструментів економічного і політичного впливу, що мало б спонукати до створення інституційної мережі сучасного мистецтва, яка відповідала б новому місцю культури в XXI столітті. Стаття подає опис зміни тенденцій з огляду на хронологію урбаністичних практик, співставляє контексти, в яких діяли митці, аналізує програмні напрацювання, важливі для регіонального розвитку міст України. ; An Article is organised as a successive row of arguments, in relation to the change of paradigm of perception of art and culture as grant sphere, confined private support, — to the perception of culture as the instrument of identity shaping, залучення громади для втілення соціальних змін і розвитку місцевих спільнот engagement of people for embodiment of social changes and development of local communities in the cities of Ukraine. The aim of the article is consideration of projects of the Ukrainian artists realized in the different cities of Ukraine, for including them into national culturological discourse and analysis of the themes developed by authors, taking into account the local context. At the same time, the article assists in understanding by Ukrainian authority, which underestimates the role of cultural projects as instruments of economic and political influence, and has to motivate to create of institutional network of contemporary art, that would respond to the new place of culture in 21 century. The article gives description of change of tendencies taking into account chronology of urban practice, contexts in which the artists operated, analyses programs important for regional development of the cities of Ukraine. ; Статья построена как последовательная ряд аргументов по изменению парадигмы восприятия искусства и культуры как дотационной сферы, лишенной частной поддержки — на восприятие их как инструмента формирования идентичности, привлечение общественности для реализации социальных изменений и развития местных сообществ в городах Украины. Целью статьи является рассмотрение проектов украинских художников, реализованных в различных городах Украины, для привлечения их к национальному культурологического дискурса, и анализ тем, разработанных авторами, с учетом локального контекста. Одновременно статья способствует осознанию украинской властью, недооценивает роль культурных проектов как инструментов экономического и политического влияния, что должно побудить к созданию институциональной сети современного искусства, которая отвечала бы новому месту культуры в XXI веке. Статья дает описание изменения тенденций учитывая хронологию урбанистических практик, сопоставляет контексты, в которых действовали художники, анализирует программные наработки, важные для регионального развития городов Украины.