Suchergebnisse

In article programs are analyzed and activity of the national-patriotic organizations of the British India which was predecessors of the Indian National Congress which has been formed in 1885. Among them are especially allocated the British Indian Association, the Indian Association, the Association of the Bombay Presidency and the Poona Sarvajanik Sabha as they have laid the foundation for creation of the Congress organization. The national-patriotic organizations, bringing up at the population patriotic feelings, supported granting of India of self-management, for the elective majority in legislatures and municipal councils, expansion of participation of Indians in the central and local state structures and in local governments, introduction of a policy of the state protectionism for protection of national business and creation of conditions for development of the Indian industry, crafts and trade, carrying out of reforms in the country, introductions of the civil rights and freedom, racial discrimination prohibition, and also for development of national education, languages and culture. Despite their moderation, limitation of programs and activity, for the time it there was a considerable step forward in comparison with programs of their predecessors. The national-patriotic organizations of 60–80th years ХІХ century have laid the foundation for association of patriotic movement across all India and formations all Indian national organization – the Indian National Congress. ; У статті аналізуються програми й діяльність національно-патріотичних організацій Британської Індії, що були попередниками Індійського національного конгресу, заснованого в 1885 р. Серед них особливо виділені Асоціація Британської Індії, Індійська асоціація, Асоціація Бомбейського президентства та Пуна сарваджанік сабха, оскільки вони заклали основи для створення конгресистської організації. Національно-патріотичні організації, виховуючи у населення патріотичні почуття, виступали за надання Індії самоврядування, за виборну більшість у легіслатурах і муніципальних радах, розширення участі індійців у центральних і місцевих державних органах і в органах місцевого самоврядування, введення політики державного протекціонізму для захисту національного підприємництва та створення умов для розвитку індійської промисловості, ремесел і торгівлі, проведення реформ у країні, введення громадянських прав і свобод, заборону расової дискримінації, а також за розвиток національної освіти, мов і культури. Незважаючи на їхню поміркованість, обмеженість програмних настанов і діяльності, для свого часу це був значний крок уперед порівняно з програмами їхніх попередників. Національно-патріотичні організації 60−80-х років ХІХ ст. заклали основи для об'єднання патріотичного руху по всій Індії та утворення загальноіндійської національної організації – Індійського національного конгресу.

У статті аналізується становище у визвольному русі народів Індійського субконтиненту в останні десять років боротьби з англійським колоніальним режимом, розглядається політичний курс Мусульманської ліги Індії, яка була провідною загальноіндійською мусульманською масовою організацією, виступаючи за створення в Південній Азії незалежної мусульманської держави Пакистану, показується її ставлення до Індійського національного конгресу (ІНК), що очолював визвольну боротьбу народів Індостану, та до політики Англії в своїй найбільшій колонії.Ключові слова: Індія, національно-визвольний рух, Мусульманська ліга, Індійський національний конгрес, М. А. Джинна. В статье анализируется положение в освободительном движении народов Индийского субконтинента в последние десять лет борьбы с английским колониальным режимом, рассматривается политический курс Мусульманской лиги Индии, которая была ведущей общеиндийской мусульманской массовой организацией, выступающей за образование в Южной Азии независимого мусульманского государства Пакистана, показывается ее отношение к Индийскому национальному конгрессу (ИНК), возглавлявшем освободительную борьбу народов Индостана, а также к политике Англии в своей наибольшей колонии.Ключевые слова: Индия, национально-освободительное движение, Мусульманская лига, Индийский национальный конгресс, М. А. Джинна. The article analyzes the situation in the liberation movement of the peoples of the Indian subcontinent in the last ten years of fighting with the British colonial regime, considers the political course of the Muslim League of India, who was the leading pan-Indian Muslim mass organization advocating the formation of an independent Muslim state of Pakistan in South Asia, shows its attitude to Indian National Congress (INC), who led the liberation struggle of the peoples of Hindustan, as well as to the policies of England in its greatest colony. The author notes that on the eve of the Second World War Muslims in India, which was the largest English colony, comprised about a quarter of the country's population. Their leading religious and communal organization was the Muslim League, created in 1906. After a crushing defeat in the elections to the provincial legislature in 1937, the League, under the leadership of its out-standing leader M. A. Jinnah, put forward its main goal not to participate in the struggle for national independence, led by the Indian National Congress (INC), but exclusively to protect the interests of the Muslim community. Supported by other Muslim parties and organizations, it radically changed its attitude towards the INC, moving from a policy of establishing uneasy relations with congressists to actively fighting with them for the formation of an independent Islamic state of Pakistan in South Asia. The author came to the conclusion that the failure of the Muslim League in the provincial elections significantly strengthened its communalist, separatist and anticongressional sentiments. This was largely facilitated by the policy of the then left-wing leadership of the INC, who considered any cooperation with the League of M.A. Jinnah, who lost the election and lost her former influence among the Muslim masses of British India, is unpromising. Overestimating the forces of the INC and underestimating the outstanding organizational abilities of M. A. Jinnah, the congressist leaders on the eve of the Second World War lost the last opportunity to achieve Hindu-Muslim unity on the Indian subcontinent. After the war, this led to the division of India and the formation of Pakistan.Keywords: India, national liberation movement, The Muslim League, The Indian National Congress, M. A. Jinnah.

У статті розглядається наукова спадщина відомого харківського історика-індолога – кандидата історичних наук, доцента Юрія Григоровича Литвиненка (1929–1990). У його працях всебічно досліджений робітничий рух Індії в 20-ті роки ХХ століття, висвітлюється процес формування перших комуністичних угруповань народів Індостану та утворення Комуністичної партії Індії, аналізується її програма й тактика, описується діяльність Індійського національного конгресу (ІНК) і його ставлення до робітничого та комуністичного руху, розкривається низка важливих сторін діяльності борців за незалежність, а також життя й світогляд видатних індійських національних лідерів.Ключові слова: Ю. Г. Литвиненко, Індія, індологія, індійський робітничий рух, комуністичний рух Індії. В статье рассматривается научное наследие известного харьковского историка-индолога – кандидата исторических наук, доцента Юрия Григорьевича Литвиненко (1929–1990). В его работах всесторонне исследовано рабочее движение Индии в 20-е годы ХХ века, освещается процесс формирования первых коммунистических групп народов Индостана и образование Коммунистической партии Индии, анализируется ее программа и тактика, описывается деятельность Индийского национального конгресса (ИНК) и его отношение к рабочему и коммунистическому движению, раскрывается ряд важных сторон деятельности борцов за независимость, а также жизнь и мировоззрение выдающихся индийских национальных лидеров.Ключевые слова: Ю. Г. Литвиненко, Индия, индология, индийское рабочее движение, коммунистическое движение Индии. The article discusses the scientific heritage of the famous Kharkiv historian-indologist – candidate of historical sciences, associate professor Yuri Grygoriyevych Lytvynenko (1929–1990). His work comprehensively explored the labor movement in India in the 20s of the twentieth century, highlights the process of the formation of the first communist groups of peoples of Hindustan and the formation of the Communist party of India, analyzes its program and tactics, describes the activities of the Indian National Congress (INC) and its attitude to the labor and communist movement, reveals a number of important aspects of the activities of fighters for independence, as well as the life and ideology of prominent Indian national leaders. The author also notes that the V. N. KarazinKharkiv National University became the first educational and scientific center in Ukraine, where after the Second World War the revival and development of various Oriental disciplines begun, started back in Tsarist time. The leading role in this belonged to the outstanding Ukrainian Arabist, professor A. P. Kovalevsky. He actively advocated the need to return to classical oriental studies, was opposed to the politicization of Orientalism, its regulation, the allocation of conjuncture trends and themes. Thanks to the efforts of A. P. Kovalevsky, at the history department of the university, where the scientist first headed the department of new and recent history, and then he founded the department of history of the Middle Ages, in the 50-60s of the twentieth century, Arabic, Indology, Sinology, Turkic and Japanese studies took place. Specialists also appeared who mastered Arabic, Hindi, Chinese, Turkish, and Japanese. They defended their dissertations on oriental themes, which were based on original oriental sources. Apart from Yu. G. Lytvynenko, the well-known arabist V. M. Beylis, the leading turkologist of Ukraine I. F. Chernikov, the sinologist B. V. Vetrov, the Japanese historian Ya. A. Pobelensky, the Africanist B. G. Pilverman and others. All of them made a significant contribution to the formation and development of Ukrainian national Orientalism.Keywords: Yu. G. Lytvynenko, India, Indology, Indian labor movement, communist movement of India.