Reintegration planning and post-conflict management policies largely depend on the form of conflict resolution. At present, it is impossible to predict the form of the end of the Russian-Ukrainian war, so any policy-making activity in this area can only serve as a theoretical basis for the processes that will take place in practice. The article examines the models of post-conflict management within the management process, which is localized within the territory affected by the armed conflict, is considered a resource by various political actors, requires institutional order and overcoming the consequences of the conflict.Strategies for the influence of international and national actors on the management of post-conflict territories have been identified. It is determined that in the post-conflict territories international organizations perform their statutory functions, thus justifying their functioning in the crisis of the system of international law and international relations. Based on the "ideal types" of models of international and national governance, the models of postconflict territory management that can be implemented in Ukraine under certain scenarios are considered. The analysis of four models provided an opportunity to make some generalizations: the Bosnian model – peace at the cost of limiting sovereignty and increasing internal contradictions. The implementation of the Croatian model will lead to serious human, material and image losses in Ukraine. At the same time, the application of the Pakistani model to the temporarily occupied territories will threaten to further fragment Ukraine. The German model is focused on creating favorable conditions in the distant future. According to the criteria of control over the management of post-conflict territory and the ability to exercise this control, the best scenario for the management of deoccupied territories is to develop its own adaptive model that will demonstrate its effectiveness in achieving such a goal as establishing a peaceful, sovereign and ...
Reintegration planning and post-conflict management policies largely depend on the form of conflict resolution. At present, it is impossible to predict the form of the end of the Russian-Ukrainian war, so any policy-making activity in this area can only serve as a theoretical basis for the processes that will take place in practice. The article examines the models of post-conflict management within the management process, which is localized within the territory affected by the armed conflict, is considered a resource by various political actors, requires institutional order and overcoming the consequences of the conflict.Strategies for the influence of international and national actors on the management of post-conflict territories have been identified. It is determined that in the post-conflict territories international organizations perform their statutory functions, thus justifying their functioning in the crisis of the system of international law and international relations. Based on the "ideal types" of models of international and national governance, the models of postconflict territory management that can be implemented in Ukraine under certain scenarios are considered. The analysis of four models provided an opportunity to make some generalizations: the Bosnian model – peace at the cost of limiting sovereignty and increasing internal contradictions. The implementation of the Croatian model will lead to serious human, material and image losses in Ukraine. At the same time, the application of the Pakistani model to the temporarily occupied territories will threaten to further fragment Ukraine. The German model is focused on creating favorable conditions in the distant future. According to the criteria of control over the management of post-conflict territory and the ability to exercise this control, the best scenario for the management of deoccupied territories is to develop its own adaptive model that will demonstrate its effectiveness in achieving such a goal as establishing a peaceful, sovereign and ...
The article analyzes modern concepts and models of public policy formation in transition systems. It is noted that the application of existing models of public policy making for the analysis of transitional systems is one of the unresolved challenges facing researchers. It is revealed that under the influence of global factors, systemic transformations, inclusion of new management patterns in the political process there is a change in modern public policy practices, which is taken into account when constructing theoretical models of formation in the studied countries. Modern management theories reflect current trends in public policy through the numerous practices of interaction between traditional and new public actors, who form their own alternatives to the agenda. All transitional systems solve the problems of governance reform and reformatting of socio-political relations depending on economic, political, historical, institutional, socio-cultural and foreign policy circumstances. As a result of these transformations, which countries go through with varying degrees of dynamism and intensity, a special national version of the public space is formed. The specificity of installing management models in transitional systems is that these systems, as a rule, transplant public institutions that operate successfully in democratic systems or globally, adapting them to their conditions. However, transplanted institutions are often unable to function effectively due to the unwillingness of systems to fully integrate them into the process for political, social, cultural and other reasons. New management practices have a positive effect on the adaptation of public policy models in national systems. Institutionalizing, "e-government" contributes to the formation of a new type of "electronic" citizen and a new type of managerial thinking. New opportunities are created for the representation of public interests and the influence of public structures on the process of public policy production. ; У статті проаналізовано сучасні концепції та моделі формування публічної політики у перехідних системах. Зазначено, що застосування існуючих моделей формування публічної політики для аналізу перехідних систем є одним із невирішених завдань, що стоять перед дослідниками. Виявлено, що під впливом глобальних факторів, системних трансформацій, включення нових паттернів управління у політичний процес відбувається зміна сучасних практик публічної політики, що враховується при конструюванні теоретичних моделей формування у досліджуваних країнах. Сучасні теорії управління відображають сучасні тенденції публічної політики через численні практики взаємодії традиційних і нових публічних акторів, які формують власні альтернативи порядку денного. Усі перехідні системи вирішують проблеми реформування управління та переформатування соціально-політичних відносин в залежності від економічних, політичних, історичних, інституціональних, соціально-культурних і зовнішньополітичних обставин. У результаті цих перетворень, які країни проходять із різним ступенем динамічності та інтенсивності, формується особливий національний варіант публічного простору. Специфікою інсталювання управлінських моделей в перехідних системах є те, що ці системи, як правило, трансплантують публічні інститути, які успішно працюють в демократичних системах або на глобальному рівні, адаптуючи їх до своїх умов. Однак найчастіше інститути, що трансплантуються, не можуть працювати ефективно в силу неготовності систем повноцінно включати їх у процес з політичних, соціальних, культурних та інших причин. Нові практики управління позитивно впливають на адаптацію моделей публічної політики в національних системах. Інституціоналізуючись, «електронне урядування» сприяє формуванню нового типу «електронного» громадянина й нового типу управлінського мислення. Створюються нові можливості репрезентації публічних інтересів і впливу громадських структур на процес виробництва публічної політики.
The article examines the experience of implementing public e-consultations in European countries, including the United Kingdom, the Netherlands, Croatia, Serbia and Ukraine. It was found that public consultations, including in electronic format, strengthen citizens' trust in government institutions, establish an effective dialogue between government and the public, increase transparency, predictability, reasonableness and quality of decisions made by public authorities and local governments, expand access. citizens to information about the activities of these bodies, to ensure more efficient use of public finances, to eliminate a number of corruption risks in the adoption of regulations. Due to the introduction of public online consultations in public policy in the studied European countries, it has been established that public consultation has a structural and systematic approach, and the public nature of online consultations contributes to the transparency of the political decision-making process; modernization of the process of public administration is provided in accordance with the new conditions of institutional development; increases the efficiency and effectiveness of government and state institutions, as well as the possibility of sustainable feedback between government, business and citizens. It was found that Ukraine is actively involved in the interactive process, which can be attributed to the positive effects of institutionalization of public policy. However, it should be noted that in Ukraine, public consultations with the public are in almost no way regulated by law. At the same time, local councils independently determine the procedure and specific formats of consultations by enshrining them in the statute and other regulations. The introduction of electronic technologies in the field of public administration and the expansion of information space allows public authorities not only to provide better services, but also to decentralize, while strengthening the horizontal links between government, strengthening feedback between government and citizens. Public consultations in the modern political space of Ukraine are aimed at ensuring constant adjustment of the activities of the authorities taking into account the wishes and requests of the population. ; У статті досліджено досвід впровадження публічних е-консультацій у європейських країнах, зокрема у Великобританії, Нідерландах, Хорватії, Сербії та Україні. Виявлено, що публічні консультації, зокрема й у електронному форматі дозволяють посилити рівень довіри громадян до владних інститутів, налагодити ефективний діалог між владою та громадськістю, підвищити ступінь прозорості, прогнозованості, обґрунтованості та якості рішень, які ухвалюються органами державної влади та місцевого самоврядування, розширити доступ громадян до інформації про діяльність цих органів, забезпечити більш ефективне використання публічних фінансів, усунути ряд корупційних ризиків при прийнятті нормативноправових актів. Завдяки впровадженню у державну політику публічних оnline консультацій у досліджуваних європейських країнах встановлено, що публічне консультування має структурний та системний підхід, а публічний характер онлайн консультацій сприяє прозорості процесу прийняття політичних рішень; забезпечується модернізація процесу державного управління відповідно до нових умов інституціонального розвитку; підвищується ефективність і дієвість інститутів влади та держави, а також створюється можливість стійкого зворотного зв'язку між владою, бізнесом і громадянами. Виявлено, що Україна активно включилася в інтерактивний процес, що можна віднести до позитивних ефектів інституціоналізації публічної політики. Однак, варто зазначити, що в Україні публічні консультації з громадськістю практично жодним чином не врегульовані на рівні законодавства. При цьому місцеві ради самостійно визначають порядок і конкретні формати проведення консультацій шляхом їх закріплення у статуті та інших нормативно-правових актах. Впровадження електронних технологій у сфери публічного управління і розширення інформаційного простору дозволяє державним органам не лише надавати більш якісні послуги, а й провести децентралізацію, одночасно зміцнюючи горизонтальні зв'язки між ланками системи управління, посилюючи зворотній зв'язок між представниками органів влади та громадянами. Публічні консультації в сучасному політичному просторі України мають на меті забезпечувати постійне коригування діяльності органів влади з урахуванням побажань і запитів населення.
The article examines the experience of implementing public e-consultations in European countries, including the United Kingdom, the Netherlands, Croatia, Serbia and Ukraine. It was found that public consultations, including in electronic format, strengthen citizens' trust in government institutions, establish an effective dialogue between government and the public, increase transparency, predictability, reasonableness and quality of decisions made by public authorities and local governments, expand access. citizens to information about the activities of these bodies, to ensure more efficient use of public finances, to eliminate a number of corruption risks in the adoption of regulations. Due to the introduction of public online consultations in public policy in the studied European countries, it has been established that public consultation has a structural and systematic approach, and the public nature of online consultations contributes to the transparency of the political decision-making process; modernization of the process of public administration is provided in accordance with the new conditions of institutional development; increases the efficiency and effectiveness of government and state institutions, as well as the possibility of sustainable feedback between government, business and citizens. It was found that Ukraine is actively involved in the interactive process, which can be attributed to the positive effects of institutionalization of public policy. However, it should be noted that in Ukraine, public consultations with the public are in almost no way regulated by law. At the same time, local councils independently determine the procedure and specific formats of consultations by enshrining them in the statute and other regulations. The introduction of electronic technologies in the field of public administration and the expansion of information space allows public authorities not only to provide better services, but also to decentralize, while strengthening the horizontal links between government, strengthening feedback between government and citizens. Public consultations in the modern political space of Ukraine are aimed at ensuring constant adjustment of the activities of the authorities taking into account the wishes and requests of the population. ; У статті досліджено досвід впровадження публічних е-консультацій у європейських країнах, зокрема у Великобританії, Нідерландах, Хорватії, Сербії та Україні. Виявлено, що публічні консультації, зокрема й у електронному форматі дозволяють посилити рівень довіри громадян до владних інститутів, налагодити ефективний діалог між владою та громадськістю, підвищити ступінь прозорості, прогнозованості, обґрунтованості та якості рішень, які ухвалюються органами державної влади та місцевого самоврядування, розширити доступ громадян до інформації про діяльність цих органів, забезпечити більш ефективне використання публічних фінансів, усунути ряд корупційних ризиків при прийнятті нормативноправових актів. Завдяки впровадженню у державну політику публічних оnline консультацій у досліджуваних європейських країнах встановлено, що публічне консультування має структурний та системний підхід, а публічний характер онлайн консультацій сприяє прозорості процесу прийняття політичних рішень; забезпечується модернізація процесу державного управління відповідно до нових умов інституціонального розвитку; підвищується ефективність і дієвість інститутів влади та держави, а також створюється можливість стійкого зворотного зв'язку між владою, бізнесом і громадянами. Виявлено, що Україна активно включилася в інтерактивний процес, що можна віднести до позитивних ефектів інституціоналізації публічної політики. Однак, варто зазначити, що в Україні публічні консультації з громадськістю практично жодним чином не врегульовані на рівні законодавства. При цьому місцеві ради самостійно визначають порядок і конкретні формати проведення консультацій шляхом їх закріплення у статуті та інших нормативно-правових актах. Впровадження електронних технологій у сфери публічного управління і розширення інформаційного простору дозволяє державним органам не лише надавати більш якісні послуги, а й провести децентралізацію, одночасно зміцнюючи горизонтальні зв'язки між ланками системи управління, посилюючи зворотній зв'язок між представниками органів влади та громадянами. Публічні консультації в сучасному політичному просторі України мають на меті забезпечувати постійне коригування діяльності органів влади з урахуванням побажань і запитів населення.
The article analyzes modern concepts and models of public policy formation in transition systems. It is noted that the application of existing models of public policy making for the analysis of transitional systems is one of the unresolved challenges facing researchers. It is revealed that under the influence of global factors, systemic transformations, inclusion of new management patterns in the political process there is a change in modern public policy practices, which is taken into account when constructing theoretical models of formation in the studied countries. Modern management theories reflect current trends in public policy through the numerous practices of interaction between traditional and new public actors, who form their own alternatives to the agenda. All transitional systems solve the problems of governance reform and reformatting of socio-political relations depending on economic, political, historical, institutional, socio-cultural and foreign policy circumstances. As a result of these transformations, which countries go through with varying degrees of dynamism and intensity, a special national version of the public space is formed. The specificity of installing management models in transitional systems is that these systems, as a rule, transplant public institutions that operate successfully in democratic systems or globally, adapting them to their conditions. However, transplanted institutions are often unable to function effectively due to the unwillingness of systems to fully integrate them into the process for political, social, cultural and other reasons. New management practices have a positive effect on the adaptation of public policy models in national systems. Institutionalizing, "e-government" contributes to the formation of a new type of "electronic" citizen and a new type of managerial thinking. New opportunities are created for the representation of public interests and the influence of public structures on the process of public policy production. ; У статті проаналізовано сучасні концепції та моделі формування публічної політики у перехідних системах. Зазначено, що застосування існуючих моделей формування публічної політики для аналізу перехідних систем є одним із невирішених завдань, що стоять перед дослідниками. Виявлено, що під впливом глобальних факторів, системних трансформацій, включення нових паттернів управління у політичний процес відбувається зміна сучасних практик публічної політики, що враховується при конструюванні теоретичних моделей формування у досліджуваних країнах. Сучасні теорії управління відображають сучасні тенденції публічної політики через численні практики взаємодії традиційних і нових публічних акторів, які формують власні альтернативи порядку денного. Усі перехідні системи вирішують проблеми реформування управління та переформатування соціально-політичних відносин в залежності від економічних, політичних, історичних, інституціональних, соціально-культурних і зовнішньополітичних обставин. У результаті цих перетворень, які країни проходять із різним ступенем динамічності та інтенсивності, формується особливий національний варіант публічного простору. Специфікою інсталювання управлінських моделей в перехідних системах є те, що ці системи, як правило, трансплантують публічні інститути, які успішно працюють в демократичних системах або на глобальному рівні, адаптуючи їх до своїх умов. Однак найчастіше інститути, що трансплантуються, не можуть працювати ефективно в силу неготовності систем повноцінно включати їх у процес з політичних, соціальних, культурних та інших причин. Нові практики управління позитивно впливають на адаптацію моделей публічної політики в національних системах. Інституціоналізуючись, «електронне урядування» сприяє формуванню нового типу «електронного» громадянина й нового типу управлінського мислення. Створюються нові можливості репрезентації публічних інтересів і впливу громадських структур на процес виробництва публічної політики.
